Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
3 results
Search Results
Item Information on prognostic markers of severe acute bronchitis in preschoolers: a study in Sumy region in North-Eastern Ukraine(Sumy State University, 2023) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr IvanovychРеспіраторні інфекції, особливо у дітей, є значною проблемою охорони здоров'я у всьому світі. Розуміння наслідків респіраторних інфекцій, таких як гострий бронхіт, має вирішальне значення для розробки ефективних стратегій лікування. Методи дослідження. Дослідження тривало чотири роки (2018-2021) на базі Комунального некомерційного підприємства "Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди" та Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги No 2" Сумської міської ради. У ньому взяли участь 135 дітей дошкільного віку з гострим бронхітом (основна група) та 28 здорових дітей (контрольна група). Контрольна група відповідала за віком і статтю групі хворих на гострий бронхіт. Критеріями включення були: згода батьків, вік 3-6 років і діагноз гострого бронхіту; виключення – відмова батьків, вік молодше 3 або старше 6 років, супутні соматичні або алергічні захворювання, недотримання правил і діагнози, відмінні від гострого бронхіту. Були використані різні методи, включаючи клінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні аналізи. Тяжкість гострого бронхіту оцінювали за допомогою клінічного інструменту BSS-ped. Оцінка імунологічного статусу включала визначення показників клітинного імунітету методом імуноферментного аналізу. Аналіз гормонального статусу включав визначення рівня тиреотропного гормону та кортизолу за допомогою імуноферментного аналізу. Для статистичного аналізу використовували SPSS 26 та імовірнісне моделювання на основі теореми Баєса для побудови прогностичних моделей і оцінки факторів ризику розвитку гострого бронхіту. Критерій Фішера визначав достовірність на рівні значущості 0,05, класифікуючи ступінь ризику від низького до критично високого на основі апостеріорних шансі. Висновки. Таким чином, хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів і паління батьків, особливо коли обоє батьків мають таку шкідливу звичку, є значущими клініко-анамнестичними факторами ризику тяжкого перебігу гострого бронхіту у дітей дошкільного віку. Тяжкість кашлю та хрипи за шкалою BSS-ped сприяють його розвитку. Гормональні показники, особливо реверсивний трийодтиронін, демонструють помітний вплив, при цьому слабші зв'язки спостерігаються для загального трийодтироніну і кортизолу. Показники імунологічного статусу, такі як CD22+, CD4+ та CD8+, також пов'язані з тяжким перебігом гострого бронхіту. Комбінації змінених показників CD4+ і вільного трийодтироніну, CD3+ і вільного трийодтироніну, CD3+ і загального трийодтироніну посилюють ризик. При обстеженні дітей дошкільного віку з гострим бронхітом доцільно звертати увагу на клінічний анамнез (хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів, куріння батьків, сильний кашель і легеневі хрипи) та специфічні лабораторні показники (концентрація трийодтироніну, кортизолута сироваткові рівні CD22+, CD4+ і CD8+).Item Use of bacterial lysate in complex treatment of acute bronchitis combined with euthyroid sick syndrome in preschoolers(Sumy State University, 2022) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia OleksandrivnaМета. Мета дослідження – визначити вплив бактеріального лізату на стан гуморального імунітету (IgA, IgM, IgG) у дітей дошкільного віку з гострим бронхітом у поєднанні з еутиреоїдним синдромом. Матеріали та методи. Обстежено 135 дітей дошкільного віку (від 3 до 6 років) з гострим бронхітом (основна група) та 28 здорових дітей (контрольна група). Іа група – 45 дітей із гострим бронхітом, які лікувались за стандартною схемою. Дошкільники з гострим бронхітом Іб групи (47 пацієнтів) додатково отримували бактеріальний лізат. До ІІа групи увійшли 21 дитина з гострим бронхітом та проявами еутиреоїдного синдрому (ССХ), які отримували стандартну терапію. Групу ІІб склали 22 пацієнти з гострим бронхітом та ЕСС, які отримували стандартну терапію та додатково отримували імуномодулятор. Бактеріальний лізат складався з Staphylococcus aureus 6×10 9 колонієутворюючих одиниць (КУО), Streptococcus pyogenes 6×10 9 КУО, Streptococcus viridans 6×10 9 КУО, Klebsiella pneumoniae 6×10 9 КУО, Klebsiella ozaenae 6×10 9 КУО . , Haemophilus influenzae B 6×10 9 КУО, Neisseria catarrhalis 6×10 9 КУО, Streptococcus pneumoniae 6×10 9 КУО (останній включав наступні види в кількості 1×10 9КУО кожен: TY1/EQ11, TY2/EQ22, TY3/EQ14, TY5/EQ15, TY8/EQ23, TY47/EQ24). Ефективність бактеріального лізату у дітей з гострим бронхітом з або без ESS визначали шляхом порівняння показників гуморального імунітету (IgA, IgM, IgG) у гострому періоді (1–2 дні від початку захворювання) та періоді реконвалесценції (7–10 днів). днів після початку). Рівні імуноглобулінів (IgA, IgM та IgG) вимірювали за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу. Усі результати були статистично оброблені за допомогою програмного забезпечення SPSS 26. Результати. Не виявлено статистично значущої різниці між значеннями імуноглобулінів А, М і G у дітей з гострим бронхітом і з проявами ESS або без них у гострому періоді захворювання. Водночас зазначені показники були вірогідно вищими за відповідні значення в контрольній групі. Спостерігалася статистично значуща різниця в параметрах гуморального імунітету пацієнтів, які отримували бактеріальний лізат, порівняно з пацієнтами, які не отримували. У дітей, яким додатково вводили бактеріальний лізат, у період реконвалесценції рівень IgA практично зрівнявся з рівнем контрольної групи. Сироваткові рівні IgM та IgG у дітей, які додатково отримували імуномодулятор, мали тенденцію до наближення до показників контрольної групи. Висновки. Застосування бактеріального лізату позитивно вплинуло на відновлення гуморального гомеостазу, особливо за рівнем імуноглобуліну А, у дітей з гострим бронхітом з еутиреоїдним синдромом або без нього. Бактеріальний лізат продемонстрував високу ефективність проти цього захворювання у цієї групи пацієнтів.Item Influence of thyroid hormones and cortisol on immune response in case of children’s bronchopulmonary diseases(Sumy State University, 2021) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Reznychenko, Y.H.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Алексахіна, Тетяна Олексіївна; Алексахина, Татьяна Алексеевна; Aleksakhina, Tetiana Oleksiivna; Syadrista, Y.O.Проблема гострих інфекцій дихальних шляхів, у тому числі гострого бронхіту, з огляду на високу захворюваність та поширеність залишається актуальною в усьому світі незалежно від віку. Про близько 1,5 млрд. випадків гострих респіраторних захворювань ВООЗ рапортує щороку. В Україні розповсюдженість гострих респіраторних інфекцій серед дітей в 3,6 разів вища за аналогічних показник серед дорослих і становить 67 тисяч випадків на 100 тисяч населення. Найбільше випадків реєструють у дітей віком від 0 до 6 років. Порівняно з середнім рівнем захворюваності й поширеності бронхолегеневих захворювань в країнах Європи аналогічні показники по Україні залишаються дещо вищими в останні десятиріччя. Гострий бронхіт з питомою вагою 6,2–25,0 % займає провідне місце серед захворювань даної групи у дітей, а при їх рекурентному перебігу частка збільшується до 50,0–90,0 %. Метою нашого огляду літератури було порівняння різних думок дослідників, підбір статей та аналіз даних про вплив гормонів щитоподібної залози та кортизолу на імунну відповідь при різних патологічних станах у дітей з акцентом на бронхолегеневі захворювання. У літературному огляді нами було досліджено сучасне розуміння гормонального статусу дітей при бронхолегеневих захворюваннях. Обговорили роль гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи в адаптаційних реакціях при вищезазначеній патології. Висвітлили важливість впливів тиреоїдних гормонів та кортизолу в підтриманні резистентності організму. Дослідили особливості прояву, патогенетичні механізми розвитку, методи діагностики й доцільність терапії різних варіантів субклінічних зсувів гормонального статусу, а саме синдром еутиреоїдної патології. Також висвітлили питання взаємозв’язку гормональних і імунологічних показників, ступінь тяжкості змін яких є прогностично важливим маркером, що може дозволити вже на ранніх етапах хвороби передбачити характер перебігу, її тривалість та наслідки для пацієнта. Тому, ми вбачаємо актуальність в дослідженні впливу гормонів щитоподібної залози та кортизолу на імунну відповідь при різних патологічних станах у дітей з акцентом на бронхолегеневі захворювання.