Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
6 results
Search Results
Item Peculiarities of the course, diagnosis, and treatment of multiple sclerosis(Sumy State University, 2022) Потапов, Олександр Олександрович; Потапов, Александр Александрович; Potapov, Oleksandr Oleksandrovych; Кмита, Олексій Петрович; Кмита, Алексей Петрович; Kmyta, Oleksii Petrovych; Циндренко, Олександр Олександрович; Циндренко, Александр Александрович; Tsyndrenko, Oleksandr Oleksandrovych; Makeyenko, I.R.; Sumtsova, K.O.; Nikolaenko, Y.R.Вступ. Розсіяний склероз (РС) – хронічне прогресуюче захворювання центральної нервової системи, що характеризується демієлінізацією та дегенерацією нервових волокон, має поліморфну клінічну картину та схильність до несприятливого перебігу [1]. Захворювання зазвичай вражає людей молодого та працездатного віку, призводить до ранньої інвалідності та погіршення якості життя, що робить його соціально значущою проблемою сучасності [2]. Основною метою було підвищення ефективності діагностики та лікування хворих на розсіяний склероз на основі комплексного аналізу клініко-неврологічних, психодіагностичних та нейровізуалізаційних особливостей дебюту та перебігу захворювання. Матеріали та методи : Клінічне та неврологічне обстеження пацієнтів за шкалою функціональної системи (FSS) та розширеною шкалою статусу інвалідності (EDSS); перевірка когнітивних функцій за допомогою Mini-Mental State Examination (MMSE), тесту малювання годинника, тесту з п’яти слів; магнітно-резонансна томографія головного мозку; Коротка форма опитування щодо здоров’я з 36 пунктів (SF-36). Згідно зі статистичними даними, у світі налічується близько 3 мільйонів хворих на розсіяний склероз. В Україні близько 20 тисяч хворих на розсіяний склероз. Нині висунуто гіпотезу про розсіяний склероз як мультифакторне захворювання, яке значною мірою зумовлене генетичною схильністю (тобто особливостями імунної реакції) та впливом зовнішніх факторів [1]. На розсіяний склероз хворіють переважно люди молодого та зрілого віку – від 12 до 55 років. Хоча інколи розсіяний склероз може дебютувати в період статевого дозрівання, однак частота захворювання поступово зростає з віком до середини третього десятиліття життя з наступним зниженням до 50–60 років [3]. Останнім часом спостерігається тенденція до омолодження розсіяного склерозу. Близько 3% усіх хворих на розсіяний склероз - діти до 16 років. Розсіяний склероз, що дебютує в пізньому віці, недостатньо вивчений і рідко діагностується, хоча приблизно у 20% хворих перші ознаки цієї патології з'являються після 40 років [4]. , 11].Item Comprehensive treatment of discopathies of the lumbar spine(Sumy State University, 2021) Потапов, Олександр Олександрович; Потапов, Александр Александрович; Potapov, Oleksandr Oleksandrovych; Кмита, Олексій Петрович; Кмита, Алексей Петрович; Kmyta, Oleksii Petrovych; Циндренко, Олександр Олександрович; Циндренко, Александр Александрович; Tsyndrenko, Oleksandr Oleksandrovych; Pavlova, M.V.; Zaporozhets, D. A.Актуальність. Остеохондроз хребта є одним з найбільш поширених захворювань опорно-рухової системи, характеризується дистрофічними змінами в міжхребцевому диску і тілах хребців, що прилягають до нього. Основними симптомами цього захворювання є біль, чутливі та рухові порушення, які, за даними різних авторів, зустрічаються у 50–80 % дорослого населення. Основною метою і завданням дослідження був пошук із подальшим впровадженням у практику оптимального комплексу лікувальних заходів при остеохондрозі залежно від віку хворого. Матеріали та методи. Було проведено аналіз медичних карт стаціонарних хворих, що знаходились на лікуванні в нейрохірургічному відділенні КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» в 2019–2020 роках. Проаналізовано перебіг лікування 93 пацієнтів (61 чоловік та 32 жінки). Розподіл на групи проводили за віком: молодого віку (до 25 років) – 13 чоловіків та 8 жінок, середнього (до 60) – 24 чоловіка та 19 жінок, та старшого віку (старші 60 років) – 18 чоловіків та 11 жінок. Все більшого визнання отримує комбіноване використання патогенетично обґрунтованих фізіотерапевтичних факторів у лікувальному комплексі. Відмінною особливістю їх є фізіологічність, відсутність алергічних проявів, можливість впливати на більшість ланок патогенезу захворювання та органічне поєднання з іншими лікувальними факторами. На жаль, спостерігається зростання захворюваності з тимчасовою втратою непрацездатності та тенденцією до прогредієнтного перебігу, що часто призводить до інвалідності, суттєвих матеріальних витрат, що пов’язано з дороговартісними сучасними методами діагностики, лікування та подальшим працевлаштуванням хворих. Результати нашого дослідження свідчать, що комплексне лікування із застосуванням патогенетичної медикаментозної терапії, комплексних паравертебральних блокад, лікувальної фізичної культури, фізіотерапевтичних методів лікування, забезпечує адекватне відновлення функції хребта незалежно від вираженості дистрофічно-дегенеративних змін і віку хворого. Лікування остеохондрозу хребта має бути комплексним, спрямованим на різні симптоми та ланки патологічного процесу.Item Modern methods of surgical treatment of peripheral nervous system injuries(Sumy State University, 2020) Потапов, Олександр Олександрович; Потапов, Александр Александрович; Potapov, Oleksandr Oleksandrovych; Кмита, Олексій Петрович; Кмита, Алексей Петрович; Kmyta, Oleksii Petrovych; Циндренко, Олександр Олександрович; Циндренко, Александр Александрович; Tsyndrenko, Oleksandr Oleksandrovych; Semenyuk, M.I.; Senchenko, A.V.Актуальність. В Україні щороку травми периферичних нервів отримують 2,5–3 тис. осіб, частіше це молодий працездатний вік. У структурі загального травматизму ушкодження периферичних нервів у мирний час складає 1,5–6 % , а під час військових дій (беручи до уваги дану ситуацію на Сході України) за рахунок вогнепальних пошкоджень кількість коливається в діапазоні 9–25 %. Мета та завдання: вибір найоптимальнішого варіанту хірургічного лікування при травматичному ушкодженні периферичного нерва шляхом порівняння результатів досліджень літературних джерел. Матеріали та методи. Було проведено аналіз медичної літератури та публікацій за останні п’ять років, із приділенням уваги дослідженням, що стосувались сучасних методик хірургічного лікування травматичних ушкоджень периферичних нервів. Проблема хірургічного лікування є остаточно не вирішеною, регенерація периферичних нервів – складний процес і тому існує обмеження існуючих методів лікування повільною регенерацією нервів та недостатньою наповненістю великих посттравматичних нервових дефектів. Щоб подолати ці обмеження, була розроблена клітинна терапія, що забезпечує наявність підтримуючих клітин в місці ураження з метою прискорення регенерації нервів. Шванівські клітини відіграють важливу роль у багатьох аспектах регенерації нервів. Трансплантація стовбурових клітин для регенерації периферичних нервів пропонує альтернативну клітинну терапію з декількома регенеративними перевагами. В даний час досліджуються різні типи джерел стовбурових клітин на предмет їх застосування для регенерації периферичних нервів в поєднанні з найоптимальнішим нервовим провідником.Item Modern aspects of the use of nerve conductors in peripheral nervous system injury (literature review)(Sumy State University, 2020) Потапов, Олександр Олександрович; Потапов, Александр Александрович; Potapov, Oleksandr Oleksandrovych; Кмита, Олексій Петрович; Кмита, Алексей Петрович; Kmyta, Oleksii Petrovych; Циндренко, Олександр Олександрович; Циндренко, Александр Александрович; Tsyndrenko, Oleksandr OleksandrovychБуло проведено аналіз медичної літератури за останні п’ять років, із приділенням уваги дослідженням, що стосувались застосування порожніх циліндричних трубок для забезпечення регенерації пошкоджених периферичних нервів. Встановлено, що сучасні небіологічні трубки, що розсмоктуються, виготовляються насамперед із полігліколевої та полімолочної кислот, які розкладаються. Трубки, що не розсмоктуються, вклю-чаючи силікон, продемонстрували небажані ефекти, такі як стиснення аксонів нервів під час регенерації та реакцію волокнистого стороннього тіла. Основними способами виготовлення порожніх циліндричних трубок є електроспінінг, зшивання, фізична плівкова прокатка, лиття під тиском, екструзія розплавленням і плетіння.Item Localization and histological structure of spinal cord tumors in patients in Sumy region(Sumy State University, 2019) Потапов, Олександр Олександрович; Потапов, Александр Александрович; Potapov, Oleksandr Oleksandrovych; Кмита, Олексій Петрович; Кмита, Алексей Петрович; Kmyta, Oleksii Petrovych; Tsyndrenko, O.O.; Dmytrenko, N.O.; Kolomiets, E.V.; Pokhmura, V.V.; Khavro, M.P.; Bereznyi, T.V.У наш час пухлини спинного мозку, спинномозкових оболонок і кінського хвоста діагностуються не часто, але їх курабельність напряму залежить від глибини знань лікаря щодо особливостей початкових проявів захворювання, їх виявлення із формуванням індивідуального підходу до тактики ведення пацієнта, розробкою планів лікування, враховуючи можливі ускладнення та прогноз перебігу. За даними національної програми реєстру пухлин (NPCR) та програми спостереження, епідеміології та вихідних показників пухлин (SEER) в Америці за 2004-2007 рр. (охоплено 99,2% популяції) було зареєстровано 2576 злоякісних і 9136 доброякісних первинних пухлин спинного мозку. Загальна захворюваність складає 1,08 на 100000, з частотою 0,99 на 100 000 у жінок і 1,15 у чоловіків.Item Features of localization of brain tumors with different histological structure(Сумський державний університет, 2019) Потапов, Олександр Олександрович; Потапов, Александр Александрович; Potapov, Oleksandr Oleksandrovych; Кмита, Олексій Петрович; Кмита, Алексей Петрович; Kmyta, Oleksii Petrovych; Циндренко, Олександр Олександрович; Дмитренко, Н.О.; Дудка, І.Г.; Прокопчук, А.А.; Циндренко, Александр Александрович; Tsyndrenko, Oleksandr OleksandrovychПухлини головного мозку – це гетерогенна група різних внутрішньочерепних новоутворень, доброякісних та злоякісних, первинних і вторинних, які виникають унаслідок запуску процесу аномального неконтрольованого поділу клітин. У структурі загальної онкологічної захворюваності пухлини головного мозку складають 0,7–1,5%. Поширення первинних пухлин головного мозку в популяції складає від 4 до 14 (частіше 5–7) на 100 тис. населення. Мета і завдання: проаналізувати топографо-гістологічні та клінічні особливості пухлин головного мозку. Було проведено вибірковий аналіз 37 медичних карт хворих із пухлинами головного мозку різної локалізації, які знаходились на стаціонарному лікуванні у неврологічних відділеннях Комунального закладу Сумської обласної ради "Сумська обласна клінічна лікарня" та Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня N4 "Сумської міської ради у 2015–2017 роках. Середній вік склав 45,5±3,8 років. Оцінювали стан тканин головного мозку до і після хірургічного втручання, визначали локалізацію, наявність або відсутність вторинного набряку тканин головного мозку, проводили аналіз патогістологічного висновку. Обробка статистичних даних проводилася за допомогою ліцензійної версії програми IBMSPSSStatistics17. Нашим дослідженням встановлено, що об’ємні новоутворення головного мозку вірогідно частіше локалізувались в скроневих частках (16 хворих –43,2%), найчастіше діагностувалася астроцитома, розташована у лобнихділянках (7 пацієнтів –18,9%), переважав вогнищевий синдром –20(54,1%) хворих, серед яких у 18-ти (48,6%) обстежених було верифіковано астроцитому. У 21-го (56,8%) пацієнта діагностовано вторинний набряк перифокальних тканин головного мозку. Більш агресивною щодо розвитку досліджуваного ускладнення вірогідно виявилася астроцитома –11 (52,4% від загальної кількості хворих із набряком).