Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
5 results
Search Results
Item Клініко-лабораторні особливості та коморбідні стани у дітей з цукровим діабетом 1 типу залежно від тривалості хвороби(Сумський державний університет, 2025) Віхрова, Ірина Олександрівна; Vikhrova, Iryna Oleksandrivna; Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Зайцев, Ігор Едуардович; Zaitsev, Ihor Eduardovych; Редько, Олена Костянтинівна; Redko, Olena Kostiantynivna; Попов, Сергій Віталійович; Popov, Serhii VitaliiovychВступ. Цукровий діабет 1 типу є одним із найбільш поширених хронічних ендокринних захворювань у дітей, що характеризується абсолютним дефіцитом інсуліну внаслідок аутоімунного ураження β-клітин підшлункової залози. Цукровий діабет 1 типу демонструє тенденцію до стрімкого зростання, що робить його однією з найактуальніших проблем дитячої ендокринології. Визначення специфічних клініко-лабораторних особливостей, супутньої патології та ускладнень діабету є важливим аспектом для коректного лікування та покращення якості життя пацієнтів. Гіперглікемія, артеріальна гіпертензія та дисліпідемія є основними модифікованими факторами ризику, які сприяють розвитку мікро- та макросудинних ускладнень при цукровому діабеті 1 типу. Діти, які страждають на цукровий діабет, мають значно вищу схильність до розвитку аутоімунних патологій порівняно з однолітками із загальної популяції. Мета. Дослідити клініко-лабораторні особливості та коморбідні стани у дітей з цукровим діабетом 1 типу залежно від тривалості захворювання. Визначити основні ускладнення діабету та коморбідні стани у дітей з цукровим діабетом 1 типу. Матеріали та методи. Обстежено 55 осіб, які проходили лікування у КНП Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня», з них 47 дітей з цукровим діабетом 1 типу та 8 практично здорових дітей без діабету та патології нирок. Пацієнтів було поділено на 3 групи залежно від тривалості захворювання: iз вперше виявленим діабетом до одного року – 11 (23,4%) осіб, з перебігом захворювання від одного до п’ятироків – 24 (51,1%) дитини, із тривалістю хвороби понад п’ятьроків – 12 осіб (25,5%). Комплекс лабораторних досліджень включав визначення глікемічного профілю (глюкозооксидазним методом), глікованого гемоглобіну, клінічного аналізу крові та сечі, а також біохімічного складу сироватки крові (загальний білок, альбумін, креатинін, сечовина, білірубін, холестерин, β-ліпопротеїди, АЛТ, АСТ). Дослідження проводили із застосуванням напівавтоматичного біохімічного аналізатора Microlab 300 (Vital Scientific B.V., Elitech Holding, Нідерланди), гематологічних аналізаторів ABX Micros 60 (HORIBA ABX, Франція) і Huma Count 80TS (Human GmbH, Німеччина). Рівень глікованого гемоглобіну визначали на CLOVER A1c Infopia (Infopia Ltd., Південна Корея). Кетонові тіла в сечі досліджували якісним методом за допомогою індикаторних тест-смужок Ацетонтест («Норма-Трейд», Україна). Функцію клубочкового апарату нирок оцінювали шляхом розрахунку швидкості клубочкової фільтрації за формулою Шварца. Статистичний аналіз отриманих результатів здійснювали за допомогою Microsoft Excel 2016 та StataNow/SE 18.5. Результати. Було виявлено статистично значущі відмінності за рівнем глікованого гемоглобіну між групою дітей із тривалістю діабету від одного до п’яти років та групою дітей, які хворіли понад п’ять років (p = 0,0402). У всіх обстежених пацієнтів показники клінічного аналізу крові не виходили за межі вікових норм. Спостерігалось підвищення рівня креатиніну та β-ліпопротеїдів зі слабким зворотнім кореляційним зв’язком між ними (r = -0.2286). Кетонурія різного ступеня була зафіксована у 9 (19,2%) дітей із цукровим діабетом 1 типу. Статистично значущих відмінностей між групами обстежених дітей за рівнем швидкості клубочкової фільтрації не відмічалось (p = 0,7997). Серед дітей із тривалістю цукрового діабету 1 типу до одного року найчастіше діагностували діабетичний гепатоз – у 6 (54,5%) осіб та ангіопатію сітківки - у 3 (27,3%) осіб. У пацієнтів з діабетом від одного до п’яти років ці ускладнення виявлялись у 11 (45,8%) осіб та у 2 (25%) осіб відповідно. У дітей із тривалістю хвороби понад п’ять років діабетичний гепатоз зустрічався у 4 (33,3%) осіб, ангіопатія сітківки – у 2 (16,7%) осіб та діабетична нейропатія у 1 (8,3%) особи. Ознаки серцево-судинної автономної нейропатії реєструвалися у 2 (8,3%) дітей із групи з тривалістю діабету від одного до п’яти років та у 1 (8,3%) дитини серед групи з діабетом понад п’ять років. Ліподистрофія плечей і стегон зустрічалась у 1 (4,2%) особи серед дітей із діабетичним стажем від одного до п’яти років. Хронічний гастродуоденіт діагностовано у 10 (21,3%) дітей із цукровим діабетом 1 типу. У пацієнтів з тривалістю діабету до року хронічний гастродуоденіт виявлений у 2 (18,2%) осіб, у 5 (20,8%) дітей з діабетичним стажем від одного до п’яти років і у 3 (25%) осіб серед тих, хто хворів на діабет понад п’ять років. Нейроциркуляторна дистонія спостерігалась у 2 (18,2%) дітей з діабетом тривалістю до року, у 2 (8,3%) пацієнтів з тривалістю діабету від одного до п’яти років і у 1 (8,3%) особи із діабетичним стажем понад п’ять років. Аутоімунний тиреоїдит діагностовано у 3 (12,5%) дітей з діабетичним стажем від одного до п’яти років та у 1 (8,3%) дитини серед хворих на діабет понад п’ять років. Серед офтальмологічних патологій найпоширенішою була гіперметропія, яку виявлено у 3 (27,3%) дітей з діабетом тривалістю до року та у 1 (8,3%) дитини з діабетичним стажем понад п’ять років. Міопію зафіксовано у однієї дитини з групи з діабетом від одного до п’яти років, а спазм акомодації та артифакія – поодинокі випадки серед пацієнтів із цукровим діабетом понад п’ять років. Висновки. Сучасний перебіг цукрового діабету 1 типу у дітей може не супроводжуватись змінами гематологічних показників. У дітей з тривалістю діабету від одного до п’яти років частіше зустрічаються ускладнення, такі як діабетичний гепатоз та ангіопатія сітківки. Серед коморбідних станів у дітей з цукровим діабетом 1 типу найпоширенішими є хронічний гастродуоденіт та патологія щитоподібної залози. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту супроводжувались підвищенням рівня β-ліпопротеїдів.Item Modern view from Ukraine on etiology, pathogenesis and clinical-diagnostic aspects of community-acquired pneumonia in children(Sumy State University, 2023) Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Тарамак, Людмила Вікторівна; Taramak, Liudmyla Viktorivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Moshchych, O.P.; Висоцький, Ігор Юрійович; Vysotskyi, Ihor Yuriiovych; Горбась, Вікторія Анатоліївна; Horbas, Viktoriia Anatoliivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Голюк, Катерина Олегівна; Holiuk, Kateryna Olehivna; Алексахіна, Тетяна Олексіївна; Aleksakhina, Tetiana OleksiivnaМета – узагальнення сучасних наукових поглядів щодо класифікації, етіології, патогенезу та клініко-діагностичних аспектів позагоспітальної пневмонії у дітей. Матеріали та методи. Пошук наукової літератури проводився на базі даних PubMed, Scopus, WebofSсience, даних ВООЗ, ЮНІСЕФ, міжнародних протоколів та у вітчизняних наукових посібниках і фахових виданнях, стандартах медичної допомоги. Для пошуку використовувались пошукові терміни "позагоспітальна пневмонія", "пневмонія у дитячому віці", "запалення легень у дітей". У ході аналізу застосовано методи: системного підходу, епідеміологічний, бібліосемантичний, графічного зображення.Результати. Було здійснено пошук та обробку сучасної наукової медичної літератури з теми позагоспітальна пневмонія у дитячому віці. Запалення легень – одна з головних інфекційних причин захворюваності та госпіталізацій дітей усього світу. Серед основних етіологічних збудників виявляють бактерії, віруси та мікс-інфекції, також є випадки, в яких виявляються неспецифічні патогени. Поряд з тим представлені дані щодо варіювання збудників залежно від вікової групи.Наведені основні фактори ризику розвитку позагоспітальної пневмонії та шляхи проникнення збудників. Проаналізовано сучасні дані з питання патогенезу захворювання, який є доволі складним процесом, проходить у декілька етапів та характеризується розвитком інфекційного токсикозу, дихальної недостатності,порушенням водно-електролітного балансу. Описано та охарактеризовано основні клінічні симптоми залежно від віку дитини та наведені сучасні методи лабораторної та інструментальної діагностики позагоспітальної пневмонії.Item A case of orphan hyaline fibromatosis syndrome in Ukraine(Sumy State University, 2023) Редько, Олена Костянтинівна; Редько, Елена Константиновна; Redko, Olena Kostiantynivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Зайцев, Ігор Едуардович; Зайцев, Игорь Эдуардович; Zaitsev, Ihor Eduardovych; Редько, Сергій Іванович; Редько, Сергей Иванович; Redko, Serhii Ivanovych; Klochko, A.; Obzor, T.; Ruban, K.Синдром гіалінового фіброматозу є рідкісним, дуже серйозним, аутосомно-рецесивним мультисистемним розладом. В основі захворювання лежить аномальне дифузне відкладення гіалінового матеріалу в сполучній тканині і внутрішніх органах. Мутації в гені CMG2 (також відомому як ген ANTXR2) викликають захворювання. CMG2 кодує трансмембранний білок, який бере участь у розвитку ендотелію. Синдром гіалінового фіброматозу включає два алельних захворювання, які мають однаковий фенотип. Це інфантильний системний гіаліноз і ювенільний гіаліновий фіброматоз. Загальними ознаками цих захворювань є біль, контрактури суглобів, ураження шкіри (потовщення шкіри з ділянками гіперпігментації, вузлики або папули розміром з перлини), підшкірні вузлики на голові, шиї та кінцівках, гіпертрофія ясен, остеопенія, втрата білка. ентеропатія, підвищена сприйнятливість до інфекційних захворювань. Захворювання відрізняються часом появи перших клінічних ознак, тяжкістю перебігу та тривалістю життя хворих. У разі інфантильного системного гіалінозу прогноз летальний. Синдром гіалінового фіброматозу є орфанним захворюванням, яке дуже важко діагностувати. Патогенетичного лікування захворювання на сьогодні не існує. Клінічний випадок. Описано випадок синдрому гіалінового фіброматозу у хлопчика, який спостерігався та лікувався в КП Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» (Україна). Діагноз поставили на основі медико-генетичного аналізу. Ранні прояви симптомів та тяжкий перебіг захворювання змусили думати про дитячий системний гіаліноз у дитини. Поряд із характерними зовнішніми фенотипічними ознаками у дитини спостерігали тяжку ентеропатію з втратою білка та персистуючими інфекціями. Наскільки відомо, це перший випадок захворювання в Україні. Ця публікація має на меті привернути увагу медичних працівників до різноманітності перебігу генетичних захворювань у дітей. Комплексний догляд, своєчасне симптоматичне лікування дають змогу продовжити життя пацієнтів.Item Influence of thyroid hormones and cortisol on immune response in case of children’s bronchopulmonary diseases(Sumy State University, 2021) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Reznychenko, Y.H.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Алексахіна, Тетяна Олексіївна; Алексахина, Татьяна Алексеевна; Aleksakhina, Tetiana Oleksiivna; Syadrista, Y.O.Проблема гострих інфекцій дихальних шляхів, у тому числі гострого бронхіту, з огляду на високу захворюваність та поширеність залишається актуальною в усьому світі незалежно від віку. Про близько 1,5 млрд. випадків гострих респіраторних захворювань ВООЗ рапортує щороку. В Україні розповсюдженість гострих респіраторних інфекцій серед дітей в 3,6 разів вища за аналогічних показник серед дорослих і становить 67 тисяч випадків на 100 тисяч населення. Найбільше випадків реєструють у дітей віком від 0 до 6 років. Порівняно з середнім рівнем захворюваності й поширеності бронхолегеневих захворювань в країнах Європи аналогічні показники по Україні залишаються дещо вищими в останні десятиріччя. Гострий бронхіт з питомою вагою 6,2–25,0 % займає провідне місце серед захворювань даної групи у дітей, а при їх рекурентному перебігу частка збільшується до 50,0–90,0 %. Метою нашого огляду літератури було порівняння різних думок дослідників, підбір статей та аналіз даних про вплив гормонів щитоподібної залози та кортизолу на імунну відповідь при різних патологічних станах у дітей з акцентом на бронхолегеневі захворювання. У літературному огляді нами було досліджено сучасне розуміння гормонального статусу дітей при бронхолегеневих захворюваннях. Обговорили роль гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи в адаптаційних реакціях при вищезазначеній патології. Висвітлили важливість впливів тиреоїдних гормонів та кортизолу в підтриманні резистентності організму. Дослідили особливості прояву, патогенетичні механізми розвитку, методи діагностики й доцільність терапії різних варіантів субклінічних зсувів гормонального статусу, а саме синдром еутиреоїдної патології. Також висвітлили питання взаємозв’язку гормональних і імунологічних показників, ступінь тяжкості змін яких є прогностично важливим маркером, що може дозволити вже на ранніх етапах хвороби передбачити характер перебігу, її тривалість та наслідки для пацієнта. Тому, ми вбачаємо актуальність в дослідженні впливу гормонів щитоподібної залози та кортизолу на імунну відповідь при різних патологічних станах у дітей з акцентом на бронхолегеневі захворювання.Item Особливості електролітного балансу в крові новонароджених із ураженням нирок внаслідок асфіксії(Сумський державний університет, 2019) Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Лобода, Д.А.Вивчення концентрації основних електролітів у біосередо-вищах новонароджених із ураженням нирок на тлі асфіксії є актуальним, оскільки дозволить визначити характер порушень їх вмісту та балансу, тактику інфузійної та діуретичної терапії. Мета роботи–дослідити особливості вмісту та балансу електролітів (натрію, калію, кальцію, магнію) у сироватці крові та еритроцитах новонароджених,що мають порушення функції нирок внаслідок асфіксії.