Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
2 results
Search Results
Item Comprehensive treatment of discopathies of the lumbar spine(Sumy State University, 2021) Потапов, Олександр Олександрович; Потапов, Александр Александрович; Potapov, Oleksandr Oleksandrovych; Кмита, Олексій Петрович; Кмита, Алексей Петрович; Kmyta, Oleksii Petrovych; Циндренко, Олександр Олександрович; Циндренко, Александр Александрович; Tsyndrenko, Oleksandr Oleksandrovych; Pavlova, M.V.; Zaporozhets, D. A.Актуальність. Остеохондроз хребта є одним з найбільш поширених захворювань опорно-рухової системи, характеризується дистрофічними змінами в міжхребцевому диску і тілах хребців, що прилягають до нього. Основними симптомами цього захворювання є біль, чутливі та рухові порушення, які, за даними різних авторів, зустрічаються у 50–80 % дорослого населення. Основною метою і завданням дослідження був пошук із подальшим впровадженням у практику оптимального комплексу лікувальних заходів при остеохондрозі залежно від віку хворого. Матеріали та методи. Було проведено аналіз медичних карт стаціонарних хворих, що знаходились на лікуванні в нейрохірургічному відділенні КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» в 2019–2020 роках. Проаналізовано перебіг лікування 93 пацієнтів (61 чоловік та 32 жінки). Розподіл на групи проводили за віком: молодого віку (до 25 років) – 13 чоловіків та 8 жінок, середнього (до 60) – 24 чоловіка та 19 жінок, та старшого віку (старші 60 років) – 18 чоловіків та 11 жінок. Все більшого визнання отримує комбіноване використання патогенетично обґрунтованих фізіотерапевтичних факторів у лікувальному комплексі. Відмінною особливістю їх є фізіологічність, відсутність алергічних проявів, можливість впливати на більшість ланок патогенезу захворювання та органічне поєднання з іншими лікувальними факторами. На жаль, спостерігається зростання захворюваності з тимчасовою втратою непрацездатності та тенденцією до прогредієнтного перебігу, що часто призводить до інвалідності, суттєвих матеріальних витрат, що пов’язано з дороговартісними сучасними методами діагностики, лікування та подальшим працевлаштуванням хворих. Результати нашого дослідження свідчать, що комплексне лікування із застосуванням патогенетичної медикаментозної терапії, комплексних паравертебральних блокад, лікувальної фізичної культури, фізіотерапевтичних методів лікування, забезпечує адекватне відновлення функції хребта незалежно від вираженості дистрофічно-дегенеративних змін і віку хворого. Лікування остеохондрозу хребта має бути комплексним, спрямованим на різні симптоми та ланки патологічного процесу.Item Management of lumbosacral radiculitis(Sumy State University, 2020) Slynko, Ie.I.; Потапов, Олександр Олександрович; Потапов, Александр Александрович; Potapov, Oleksandr Oleksandrovych; Derkach, Yu.V.; Ermoliev, A.I.; Andrukhiv, A.Ya.Мета: аналіз тактики лікування у хворих з дискогенними попереково-крижовими радикулітами. Матеріали та методи. На лікуванні знаходилось 4000 хворих з дискогеннми попереково-крижовими радикуліту. 2000 хворих лікувалися консервативно, 1000 хворим виконана мікродискектомія, 1000 – ендоскопічна дискектомія. В роботі виконано порівняння показань до різних видів лікування, порівняння ефективності лікування, терміну реабілітації. Вік хворих в обох групах варіював від 18 до 78 років. Результати. Результати лікування оцінювали з використанням шкали Macnab, необхідності хворому проводити додаткове лікування, терміну реабілітаційного лікування і повернення до трудової діяльності в залежності від терміну. В даний час в літературі обговорюються результати консервативного лікування гриж поперекового відділу. Звичайно за даними рідних авторів результат консервативного лікування зворотнопропорціонально корелює з величиною гриж; чим менше грижі тим успішніші результати лікування. Причому не має чіткої кореляції від методів консервативного лікування. В той же час результати оперативного втручання прямопропорційно корелюють з розмірами гриж чи секвестрами, чим більше грижа тим краще результат після втручання. Альтернативно застосовують мікрохірургічні та ендоскопічні втручання з близькими результатами та частотою рецидивів. Віддалені результати простежені за допомогою шкали Макнаб. Рецидиви гриж в групі де виконувалось ендоскопічне видалення були у 18 хворих, що склало 1,8 %. Рецидиви гриж, в групі де виконувалось мікрохірургічне видалення, були у 11 хворих, що склало 1,1 %. Висновки. Сучасні консервативні методи лікування дозволяють отримати хороші результати при грижах навіть до 8 мм. У хворих з грижами від 8 мм до 10 мм. Результат консервативного лікування в цілому не задовільний, швидко наступають рецидиви. У хворих з грижами більше 10 мм проведення консервативного лікування не доцільне, домогтися позитивного результату можливо тільки із застосуванням оперативних методів лікування.