Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
3 results
Search Results
Item Modern view from Ukraine on etiology, pathogenesis and clinical-diagnostic aspects of community-acquired pneumonia in children(Sumy State University, 2023) Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Тарамак, Людмила Вікторівна; Taramak, Liudmyla Viktorivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Moshchych, O.P.; Висоцький, Ігор Юрійович; Vysotskyi, Ihor Yuriiovych; Горбась, Вікторія Анатоліївна; Horbas, Viktoriia Anatoliivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Голюк, Катерина Олегівна; Holiuk, Kateryna Olehivna; Алексахіна, Тетяна Олексіївна; Aleksakhina, Tetiana OleksiivnaМета – узагальнення сучасних наукових поглядів щодо класифікації, етіології, патогенезу та клініко-діагностичних аспектів позагоспітальної пневмонії у дітей. Матеріали та методи. Пошук наукової літератури проводився на базі даних PubMed, Scopus, WebofSсience, даних ВООЗ, ЮНІСЕФ, міжнародних протоколів та у вітчизняних наукових посібниках і фахових виданнях, стандартах медичної допомоги. Для пошуку використовувались пошукові терміни "позагоспітальна пневмонія", "пневмонія у дитячому віці", "запалення легень у дітей". У ході аналізу застосовано методи: системного підходу, епідеміологічний, бібліосемантичний, графічного зображення.Результати. Було здійснено пошук та обробку сучасної наукової медичної літератури з теми позагоспітальна пневмонія у дитячому віці. Запалення легень – одна з головних інфекційних причин захворюваності та госпіталізацій дітей усього світу. Серед основних етіологічних збудників виявляють бактерії, віруси та мікс-інфекції, також є випадки, в яких виявляються неспецифічні патогени. Поряд з тим представлені дані щодо варіювання збудників залежно від вікової групи.Наведені основні фактори ризику розвитку позагоспітальної пневмонії та шляхи проникнення збудників. Проаналізовано сучасні дані з питання патогенезу захворювання, який є доволі складним процесом, проходить у декілька етапів та характеризується розвитком інфекційного токсикозу, дихальної недостатності,порушенням водно-електролітного балансу. Описано та охарактеризовано основні клінічні симптоми залежно від віку дитини та наведені сучасні методи лабораторної та інструментальної діагностики позагоспітальної пневмонії.Item Antibiotic-associated blood changes in newborns(Sumy State University, 2021) Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Iusiuk, L.A.; Профатило, Анастасія Олександрівна; Профатило, Анастасия Александровна; Profatylo, Anastasiia Oleksandrivna; Romanenko, T.V.; Govorun, D.A.Мета. Метою дослідження було визначення шансів зниження клітин загального аналізу крові під час використання антибіотиків у новонароджених. Матеріали та методи. Усього було досліджено 46 новонароджених дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні з основним діагнозом гіпоксично-ішемічна енцефалопатія. За гестаційним віком вони належали до груп пізнонедоношених і доношених. Новонароджені були поділені на 2 підгрупи. Група 1, основна, 25 дітей, які отримували антибіотики, група 2, контрольна група, 21 дитина, які не отримували антибіотики. У свою чергу, група 1 була розділена на дві підгрупи: група 1a, 16 новонароджених, які отримували 1 антибіотик та група 1b, 9 новонароджених, які отримували 2 антибіотики. Антибіотики вводилися у вікових дозах, внутрішньовенно, до них входили полісинтетичні пеніциліни, цефалоспоріни, аміногликозіди, карбапенеми, глікопептиди. Вивчалися особливості аналізу крові за основними показниками. Результати. Зазначено, що за загальними характеристиками новонароджені основної і контрольної груп були порівняні. При аналізі середніх значень показників крові було виявлено достовірне зниження еритроцитів, лейкоцитів та еритроцитів у групі новонароджених, які отримували антибіотики, порівняно з контрольною групою. Абсолютна кількість нейтрофілів була достовірно низькою для групи новонароджених, які отримували 2 антибіотики, відносно контрольної групи. Розрахунок відношення шансів показав наявність підвищених шансів зниження кількості клітин крові при призначенні антибактеріальної терапії. Найбільші шанси зниження рівня від нормативного виявлено для лейкоцитів – в 5,34 рази, еритроцитів – в 3,56 рази. Абсолютне число нейтрофілів знижувалося з найбільшими шансами при введенні 2 антибіотиків – в 22 рази. Висновок. Призначення антибактеріальної терапії призводить до зниження кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів. В найбільшої мірі це відзначалося для лейкоцитів та еритроцитів. Абсолютна кількість нейтрофілів найбільше значно знижувалася при використанні 2 антибіотиків.Item Influence of thyroid hormones and cortisol on immune response in case of children’s bronchopulmonary diseases(Sumy State University, 2021) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Reznychenko, Y.H.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Алексахіна, Тетяна Олексіївна; Алексахина, Татьяна Алексеевна; Aleksakhina, Tetiana Oleksiivna; Syadrista, Y.O.Проблема гострих інфекцій дихальних шляхів, у тому числі гострого бронхіту, з огляду на високу захворюваність та поширеність залишається актуальною в усьому світі незалежно від віку. Про близько 1,5 млрд. випадків гострих респіраторних захворювань ВООЗ рапортує щороку. В Україні розповсюдженість гострих респіраторних інфекцій серед дітей в 3,6 разів вища за аналогічних показник серед дорослих і становить 67 тисяч випадків на 100 тисяч населення. Найбільше випадків реєструють у дітей віком від 0 до 6 років. Порівняно з середнім рівнем захворюваності й поширеності бронхолегеневих захворювань в країнах Європи аналогічні показники по Україні залишаються дещо вищими в останні десятиріччя. Гострий бронхіт з питомою вагою 6,2–25,0 % займає провідне місце серед захворювань даної групи у дітей, а при їх рекурентному перебігу частка збільшується до 50,0–90,0 %. Метою нашого огляду літератури було порівняння різних думок дослідників, підбір статей та аналіз даних про вплив гормонів щитоподібної залози та кортизолу на імунну відповідь при різних патологічних станах у дітей з акцентом на бронхолегеневі захворювання. У літературному огляді нами було досліджено сучасне розуміння гормонального статусу дітей при бронхолегеневих захворюваннях. Обговорили роль гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи в адаптаційних реакціях при вищезазначеній патології. Висвітлили важливість впливів тиреоїдних гормонів та кортизолу в підтриманні резистентності організму. Дослідили особливості прояву, патогенетичні механізми розвитку, методи діагностики й доцільність терапії різних варіантів субклінічних зсувів гормонального статусу, а саме синдром еутиреоїдної патології. Також висвітлили питання взаємозв’язку гормональних і імунологічних показників, ступінь тяжкості змін яких є прогностично важливим маркером, що може дозволити вже на ранніх етапах хвороби передбачити характер перебігу, її тривалість та наслідки для пацієнта. Тому, ми вбачаємо актуальність в дослідженні впливу гормонів щитоподібної залози та кортизолу на імунну відповідь при різних патологічних станах у дітей з акцентом на бронхолегеневі захворювання.