Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
Search Results
Item Малі аномалії серця серед дітей м. Харкова: особливості структури і поширення(Сумський державний університет, 2019) Філонова, Т.А.; Савво, В.М.; Сороколат, Ю.ВСерцево-судинна патологія є однією з актуальних проблем сучасної медицини, в тому числі й дитячого віку. Особливістю більшості кардіоваскулярних захворювань у дітей є їх тривале формування, схильність до хронічного перебігу, малосимптомність клінічних проявів на перших етапах хвороби.Item Прогнозування розвитку клапанного фіброзу у дітей з двостулковим аортальним клапаном серця(Сумський державний університет, 2019) Каменщик, А.В.Двостулковий аортальний клапан (ДАК) є однією з найчастіших вроджених вад серця, збезсимптомним перебігом у дитячому віці та формуванням критичних серцевих ускладнень у дорослих. Метою роботи стало встановлення прогностичних факторів розвитку фіброзу стулок аортального клапану у дітей з двостулковим аортальним клапаном, на підставі визначення внесків у його формування генетичної, генеалогічної та імунологічної складових цієїпатології.Item Мітральна регургітація у дітей з пролапсом мітрального клапана. Особливості ехокардіографічних показників(Сумський державний університет, 2019) Кулешов, О.В.Пролапс мітрального клапана займає важливе місце серед серцево-судинної патології у дітей. В роботі проведено вивчення стану центральної гемодинаміки та ехоморфометричних показників серця у дітей з пролапсом мітрального клапана (ПМК) з урахуванням мітральної регургітації. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 106 дітей з ПМК, серед яких було 90 дітей з ПМК І ст. та 16 дітей з ПМК ІІ ст. віком від 13 до 17 років. Діти також розподілені на підгрупи за наявністю та відсутністю регургітації. Так, 56 (52,8%) дітей з ПМК І ст. склали підгрупубез регургітації, та 34 (32,1%) – з регургітацією. Діти з ПМК ІІ ст. без регургітації –6 (5,6%) та з регургітацією –10 (9,4%) дітей. Контрольну групу склали 23 практично здорових дітей аналогічного віку. Всі діти клінічно обстежені та оглянуті вузькими спеціалістами. Для дослідження використовували загальноприйняті ехокардіографічні показники. Результати. Було встановлено збільшення (р0,05) показника E/A у дітей з ПМК, переважно з І ст., що свідчить про початкові прояви діастолічної дисфункції міокарда лівого шлуночка. Даний показник збільшується із появою регургітації та залежний від ступеня пролабування мітрального клапана (r=0,45). Гемодинаміка загалом не порушена. Висновки. У дітей з пролапсом мітрального клапана, незалежно від його ступеня, має місце нормоволемічний та еукінетичний тип центральної гемодинаміки. У дітей з ПМК із появою регургітації збільшується ризик порушення діастолічної функції мікорада лівого шлуночка. Із прогресуванням пролабування мітрального клапана підвищуються прояви діастолічної дисфункції міокарда, що є несприятливим фактором для стану серцево-судинної системи у дітей в цілому. Дана категорія дітей потребує заходів, які сприяють відновленню ехоморфометричних показників серця до нормативних значень для попередження виникнення зазначених ускладнень.Item Аналіз проведення санітарно-просвітницької роботи серед дітей шкільного віку міста Тернопіль(Сумський державний університет, 2019) Лебідь, O.I.; Дуда, К.М.Стоматологічне здоров'я дітей, є одним з найбільш чутливих показників, що відображують соціальну та економічну ситуацію в країні, а також є індикатором благополуччя суспільства. Водночас незаперечним є той факт, що здоров’я порожнини рота значною мірою є віддзеркаленням загального здоров’я дитини. Загальні чинники, що впливають на формування стоматологічного здоров’я дітей, включають низку складових – особливості харчування, хронічні захворювання, недостатнє надходження необхідних компонентів до організму, тощо. Серед різних вікових груп дітей зростає частота карієсу, захворювань пародонту, порушення розвитку та формування зубів. Особливу увагу потрібно акцентувати на профілактиці та правильному догляді за ротовою порожниною. В статті подані результати опитування 103 дітей віком 13–15 років м. Тернопіль, шляхом анкетування. Складена нами анкета містила запитання про кратність чищення зубів на день; частоту зміни зубної щітки; кратність відвідування лікаря-стоматолога; назву фірм-виробників зубних паст та щіток. Аналіз результатів тестування показав низький рівень медичної грамотності респондентів та доцільність покращення проведення санітарно-просвітницької роботи серед дітей. Організація стоматологічної профілактики являє собою складову частину диспансерного медичного обслуговування дитячого населення. В даний час поняття про стоматологічну профілактику розглядається як самостійна система диспансерного медичного обслуговування дітей, яка включає вивчення контингенту дітей, що обслуговується; санацію порожнини рота; повторні огляди; організаційні заходи, спрямовані на усунення захворювань порожнини рота – застосування протикаріозних засобів, спеціальних дієт, підвищення імунологічних властивостей дитячого організму, поліпшення санітарно-гігієнічних умов, індивідуальна гігієна порожнини рота, санітарне просвітництво серед дітей та їх батьків. Потрібно враховувати, що профілактичні заходи щодо основних стоматологічних захворювань у дітей мають враховувати загальний стан їх організму і бути спрямованими зокрема на нормалізацію загальних показників мінерального обміну та системи імунологічного захисту дитини.