Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
Search Results
Item Dependence of the activity of the system ofoxidative stress-antioxidant protection oninsulin resistance in patients with essential hypertension and obesity(Sumy State University, 2019) Псарьова, Валентина Григорівна; Псарева, Валентина Григорьевна; Psarova, Valentyna HryhorivnaМета роботи полягала в оцінюванні залежності активності системи оксидативного стресу–антиоксидантного захисту від наявності інсулінорезистентності (ІР) у пацієнтів із коморбідністю артеріальної гіпертензії та ожиріння. Обстежено 200 пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) та ожирінням І–ІІ ступенів. Пацієнти були поділені на дві групи залежно від наявності у них ІР: до першої групи ввійшло 80 пацієнтів без ІР, до другої–120 пацієнтів з ІР.Item Статеві та вікові особливості ремоделюваннялівих камер серця у хворих на артеріальну гіпертензію(Сумський державний університет, 2019) Іванов, В.П.; Онищук, Т.П.У даній статті були визначені гендерні та вікові особливості змін лівих відділів серця у хворих на ГХ II стадії, 1–3 ступеню. З цією метою було проведено комплексне обстеження 160 хворих, чоловічої і жіночої статі. Обстежену когорту було розділено на чотири підгрупи: перша – чоловіки молодого віку від 18–44 років (n = 40), друга – жінки молодого віку (n = 40), третя – чоловіки середнього віку від 45–60 років (n = 40) і четверта – жінки середнього (n = 40) віку. Всі групи були порівняні за віком і статтю. Верифікацію діагнозу проводили згідно існуючих рекомендацій ГХ ІІ стадії (ESH/ESC, 2013). Всім особам, які були включені в дослідження проводили загально – клінічні та інструментальні методи обстеження, які включали ехокардіографію (ЕхоКГ) на ультразвуковому діагностичному сканері «HIVISION AVINS» («NITASNI», Японія) в одновимірному (М), двомірному (В-), Д і тканинномурежимах сканування за загальноприйнятоюметодикою. Отримані результати показали, що у чоловіків молодого віку реєстрували суттєве збільшення розмірів / об'ємів лівого передсердя (ЛП) і їх індексів, розмірів діаметру аорти (ДА), лівого шлуночка (ЛШ), правого шлуночка (ПШ), товщини міокарда і його маси, величини діастолічного і систолічного стресу, в порівнянні з жінками того ж віку. Середній вік обстежуваних осіб, які склали основну групу, відзначився лише збільшенням абсолютних / відносних розмірів ЛП. Доведені найбільш важливі відмінності в морфо-функціональних параметрах саме у осіб жіночої статі середнього віку, на відміну від молодого віку і збільшення розмірів ЛП, ЛШ, ДА, ПШ, товщини міокарда і його маси, величини діастолічного і систолічного стресу. З розрахованих індексів ЛП і маси міокарда лівого шлуночка (ММЛШ) найсильнішу асоціацію з віком проявляли саме індекси, розраховані на перерахунок в ступені 2,7. Принципові відмінності в характері структурного ремоделювання ЛШ визначали у осіб чоловічої статі середнього віку в порівнянні з жінками. Реєстрували зменшення випадків нормальної геометрії ЛШ і збільшення випадків з концентричним ремоделюванням ЛШ. Проведений аналіз характеру структурного ремоделювання ЛШ щодо віку, показав принципові відмінності у осіб жіночої статі середнього віку, на відміну від жінок молодого віку. Спостерігалося достовірне зменшення випадків з концентричним ремоделюванням і збільшення ˗ з концентричною гіпертрофією.Item The dependence of the parameters of daily blood pressure monitoring on body mass index in patients with arterial hypertension(Sumy State University, 2019) Орловський, Віктор Феліксович; Орловский, Виктор Феликсович; Orlovskyi, Viktor Feliksovych; Єрмоленко, С.А.За добовим профілем АТ серед пацієнтів обох груп виявлено: «dippers» – 43 чоловік (35,8%) , «non-dippers» – 71 чоловік (59,2%), «over-dippers» – 2 чоловіка (1,7%), «night-pеаkers» – 4 чоловік (3,3%). У групі з ІМТ 18–25 кг/м253,3 % хворих мали збережений фізіологічний ритм, 43,3 % хворих малифеномен «non-dippers», в той же час як серед 80 % пацієнтів групи ІМТ ≥ 25 кг/м2мали несприятливий профіль АТ – «non-dippers» (73,3%) та у 6,7% -реєструвалась нічна гіпертензія «night-pеаkers». Визначення індексу часу (ІЧ) гіпертензії показало, що у пацієнтів ІІ групи середній добовий рівень систолічного артеріального тиску (САТ) у 1,3 рази більше порівняно з I групою (р<0,05). Звертає увагу, що підвищення добового рівня ДАТ у II групі в 1,6 рази перевищувало значення в I групі (р<0,05). Також виявлено, що хворі II групи мали достовірно збільшену швидкість ранкового підйому САТ та ДАТ порівняно з І групою хворих (р<0,05). Висновки. У пацієнтів з АГ II стадії та ІМТ> 25 кг/м2 виявлено 73,3% чоловік «non-dippers», та 6,7 % чоловік з нічною гіпертензією – «night-peakers», що значно перевищує показники хворих на АГ ІІ стадії безнадлишкової маси . Хворі на АГ II стадії та ожирінням мали достовірно вищі значення систолічного та діастолічного АТ, індексу часу АТ, вранішнього підйому АТ порівняно з хворими ІМТ < 25 кг/м2.Item Оцінка екзокринної функції підшлункової залози у пацієнтів на хронічний панкреатит у поєднанні з гіпертонічною хворобою(Сумський державний університет, 2019) Архій, Е.Й.; Прилипко, Л.Б.; Галай, Б.М.Вступ. Дослідження більшості науковців медичної спільноти підверджують факт наявності поєднаних патологій, що передбачає подальше вивчення цих станів. Однією із таких комбінацій є хронічний панкреатит (ХП) та гіпертонічна хвороба (ГХ). Обидва захворювання взаємно погіршують перебіг однеодного. Тому метою нашого дослідження було вивчення екзокринної функції підшлункової залози (ПЗ) за умов поєднання ХП та ГХ. Матеріали та методи. Для вивчення досліджуваної нами проблеми було проведене комплексне обстеження 102 хворих на ХП у поєднанні з ГХ ІІ стадії, які сформували основну групу, та 23 практично здорових осіб, які склали контрольну групу. Оцінка зовнішньо-секреторної функції ПЗ здійснювалася шляхом вимірювання еластази - 1 у калі, діастази в сечі та для встановлення наявності феномену “відхилення ферментів у кров” ‒ ліпази, амілази у крові. Результати дослідження та обговорення результатів. Зважаючи на чутливість та специфічність використаних нами методів, провідним індикатором екзокринної функції ПЗ у нашому дослідженні можна вважати рівень фекальної елестази - 1. Отримані нами результати вказують на те, що у обстеженого контингенту пацієнтів переважає зовнішньосекреторна недостатність на межі помірного та легкого ступеню важкості (157,82 ± 17,28 мкг/г проти 203,47 ± 13,64 мкг/г у осіб контрольної групи, р < 0,01). Аналізуючи показники концентрацій діастази у сечі, амілази та ліпази у крові, можна стверджувати, що ні гіперамілазурію, нігіперамілаземію, ні гіперліпаземію у обстежених пацієнтів не було діагностовано, хоча значення усіх трьох останніх показників статистично значимо відрізнялися від таких же у осіб контрольної групи. При вивченні кореляційних зв’язків встановлено позитивний сильний зв’язок між діастазурією та ліпаземією (r = 0,62, p < 0,01), діастазурією та амілаземією (r = 0,67, p < 0,01), прямий сильний кореляційний зв’язок між ліпаземією та амілаземією (r = 0,54, p < 0,01) та слабкий зворотній зв’язок між концентрацією діастази у сечі та еластазою - 1 у калі ( r = 0,20, p = 0,05) у обстеженого контингенту пацієнтів. Висновки: комплекс обстеження пацієнтів на ХП у поєднанні з ГХ повинен включати дослідження екзокринної функції ПЗ. Зважаючи на доступність, вартість та інформативність вивчених намиметодів діагностики, рекомендовано використовувати визначення ФЕ-1, як специфічного маркера екзокринної функції ПЗ.