Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
Search Results
Item Моніторинг використання периферичних венозних катетерів у хірургічному стаціонарі(Сумський державний університет, 2020) Бережна, А.В.; Новіков, С.Д.; Чумаченко, Т.О.Вступ. Периферичні венозні катетери широко застосовують в медичній практиці для забезпечення постійного венозного доступу в лікувальних та діагностичних цілях. Катетеризація периферичних судин може супроводжуватись виникненням інфекційних ускладнень, зокрема катетер-асоційованих інфекцій кровотоку. Оскільки в Україні на державному рівні не розроблено ефективну систему епідеміологічного нагляду та інфекційного контролю катетер-асоційованих інфекцій кровотоку, відсутні належний моніторинг за місцем катетеризації та реєстрація ускладнень, пов’язаних з використанням судинних катетерів, метою роботи є оцінка обґрунтованості та правильності використання периферичних венозних катетерів у пацієнтів, які отримують стаціонарне лікування. Матеріали і методи. Проведено проспективне епідеміологічне дослідження в хірургічному стаціонарі м. Харкова у жовтні 2019 року – квітні 2020 року щодо використання периферичних венозних катетерів у пацієнтів, які перебували там на лікуванні. До дослідження включено 93 особи. Збір інформації проводився за допомогою авторської карти епідеміологічного спостереження. Окрема увага приділялась щоденному моніторингу за місцем катетеризації та появою наступних симптомів: почервоніння шкіри, набряк, наявність виділень та біль в області установки катетера у стані спокою та при пальпації. Проведено аналіз вказаних симптомів відповідно до шкали візуальної оцінки інфузійного флебіту за А. Jackson. Статистичну обробку даних проведено за допомогою методів описової статистики. Для виявлення зв’язку між номінативними величинами визначено критерій Пірсона χ2 при Р < 0,01. Результати дослідження. До дослідження було включено 51 жінку (54,8 %) та 42 чоловіки (45,2 %) у віці від 18 до 84 років. Загалом пацієнти провели в стаціонарі 619 ліжко-днів, з них питома вага днів з судинними катетерами склала 90,8 % (n = 562). Основним показанням до процедури катетеризації було призначення хворим багатокомпонентної терапії або використання несумісних медичних препаратів (98,9 % / n = 92). В цілому зазначеним пацієнтам було встановлено 148 периферичних венозних катетерів. Кількість судинних катетерів на одного пацієнта коливалась від 1 до 3. Відповідно до даних щоденного моніторингу за областю установки катетера виявлено, що ознаки запалення були наявні у 65,5 % випадків (n = 97). Статистично достовірно підтверджено (χ2 = 25,2804; p < 0.00001), що частота виникнення ознак запалення в місці катетеризації для вперше встановлених катетерів була вище, ніж для катетерів, що були встановлені вдруге чи втретє. До ознак локального запалення, які частіше зустрічались у пацієнтів з судинними катетерами належали почервоніння шкіри в області установки катетера (65,5 % / n = 97), скарги на біль в області установки катетера при пальпації (60,8 % / n = 90) та набряк в області установки катетера (57,4 % / n = 85). Встановлено, що більш ніж в половині випадків (55,4 % / n = 82), пацієнти мали симптоми середньої стадії флебіту. Також виявлено, що найбільш поширеною причиною видалення периферичних венозних катетерів (n = 148) у досліджуваному стаціонарі була поява ознак локального запалення в місці введення катетера (61,5 % / n = 91). Проте у 16,9 % випадків (n = 25) поява мінімум двох ознак локального запалення в місці катетеризації, яка свідчила про початкову стадію флебіту і вимагала перевстановлення катетера, не була причиною негайного видалення катетера. Висновки. Медичні працівники допускають помилки при роботі з периферичними венозними катетерами, зокрема не проводиться вчасна заміна судинних катетерів при виникненні ознак інфузійного флебіту. Для зниження ризиків появи інфекційних ускладнень катетеризації судин в лікувальному закладі мають бути чітко визначені показання до постановки та видалення периферичних венозних катетерів та центральних венозних катетерів, розроблені та впроваджені в роботу стандартні операційні процедури з питань забезпечення судинного доступу та алгоритми ведення пацієнтів з судинними катетерами.Item Assessment and influence of afamily physician on the health status of the population of amalgamated territorial communities(Sumy State University, 2020) Поцелуєв, Володимир Іванович; Поцелуев, Владимир Иванович; Potseluiev, Volodymyr IvanovychВступ. Первинна медична допомога є найважливішою ланкою системи охорони здоров’я. Сімейні лікарі, як представники даної ланки, виступають ключовими фігурами, на яких покладено ряд зобов’язань щодо профілактики, діагностики, лікування як дорослих так і дітей. Показником результативності їхньої роботи є рівень задоволення громадян якістю обслуговування. Для розуміння ефективності впровадження реформи автори оцінили діяльність сімейного лікаря та його вплив на стан здоров’я громадян, які проживають на підпорядкованій йому території. Метою дослідження є емпіричний аналіз критеріїв вибору, частоти та причин звернень населення до сімейного лікаря в об’єдниних територіальних громадах Сумської області. Матеріали та методи. В процесі дослідження використовувалися методи системного підходу, порівняльного аналізу. Форма дослідження – опитування. Розрахунки та обробка статистичної інформації проводилась за допомогою програми «ОСА». Результати дослідження та обговорення. В статті обговорюються стан первинної ланки медичної допомоги в результаті реформи системи охорони здоров’я. Соціологічне опитування щодо роботи сімейних лікарів в об’єднаних територіальних громадах стосувалося критеріїв вибору сімейного лікаря, частоти звернень за медичною допомогою, причин звернень, зокрема в профілактичних цілях. Аналіз показав, що відсоток підписання декларацій досить високий, але відслідковується певна формальність цього процесу так як значний відсоток громадян, які підписали декларацію не знають свого сімейного лікаря. Результатом є той показник, що за медичною допомогою громадяни звертаються частіше не в амбулаторії на території об’єднаної територіальної громади, а в профілактичних цілях майже не звертаються зовсім. Причинами не звернення з метою профілактики зі слів респондентів є відсутність потреби. Висновок. Високий відсоток жителів об’єднаних територіальних громад підписали декларації з сімейними лікарями. Проте аналізуючи дані опитування можемо говорити про досить формальне відношення до даної процедури, так значна частина мешканців звертаються за медичними послугами в інші медичні заклади. Це є наслідком недостатньої ефективності проведення реформи первинної ланки медичної допомоги та недостатня увага з боку органів місцевого самоврядування до забезпечення амбулаторій фахівцями відповідного рівня. Виникає необхідність проведення роз’яснювальної роботи щодо важливості профілактичних мір.