Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
3 results
Search Results
Item Порушення мовлення у хворих з суїцидальною поведінкою за різних типів деменцій(Сумський державний університет, 2022) Мудренко, Ірина Григорівна; Мудренко, Ирина Григорьевна; Mudrenko, Iryna Hryhorivna; Личко, Володимир Станіславович; Личко, Владимир Станиславович; Lychko, Volodymyr Stanislavovych; Сотніков, Дмитро Дмитрович; Сотников, Дмитрий Дмитриевич; Sotnikov, Dmytro DmytrovychВступ. У всьому світі деменції викликають науковий інтерес психіатрів і неврологів, оскільки відносяться до найбільш поширених психічних захворювань у літньому і старечому віці. Методи. За допомогою клініко-психопатологічних методів досліджено порушення мовлення у хворих на деменцію, що супроводжується хворобою Альцгеймера (ХА) та судинною деменцією (ВД), що супроводжується суїцидальною поведінкою (СБ). Обстежено 230 пацієнтів, з них 75 осіб з деменцією, що супроводжується АД, 73 особи – ВД, 60 осіб – МД. За наявністю/відсутністю ознак СБ хворі були розподілені на основну та контрольну групи. В результаті дослідження,встановлено, що у хворих на СБ переважала стереотипність усного мовлення (69,23% в основній групі та 76,47% в контрольній). В основній групі також виявлено брадилалію (53,85%), моторну (38,46%) та акустико-амнестичну афазію (35,90%). У контрольній групі перше місце посідали акустико-амнестична та оптико-амнестична афазії ((50,00) та (47,06) % відповідно). Порушення писемного мовлення були представлені дисграфією (28,21% в основній групі та 38,24% в контрольній). Пацієнти з СБ, що супроводжується ВД, відрізнялися від контрольної групи поширеністю брадилалії (ДК = -2,21; ІМ = 0,24; р ≤ 0,05). Порушення мовної функції у хворих на АД мали стереотипний характер (88,89% в основній групі та 97,44% в контрольній). Пацієнти з СБ характеризуються уповільненням мовлення (47,22%), (DC = -3,11; MI = 0,38; p ≤ 0). 01). Порушення усного мовлення виявлялися в акустико-амнестичному (50,00% – для основної та 58,97% – для контрольної групи), оптико-амнестичному (41,67% – для основної та 43,59% – для контрольної групи), семантичному (36,11%). % – для основної та 23,08 % – для контрольної групи) афазій. Порушення писемного мовлення в основному проявлялися дисграфією (27,78% для основної групи та 23,08% для контрольної групи). Висновок . Отримані дані є прогностичною ознакою СБ при деменції та можуть бути використані для розробки програми нейрокогнітивної реабілітації.Item Біофізичні маркери інфаркту головного мозку(Сумський державний університет, 2020) Личко, Володимир Станіславович; Личко, Владимир Станиславович; Lychko, Volodymyr StanislavovychВажливим і потужним чинником, який напряму впливає на тяжкість перебігу інфаркту головного мозку (ІГМ) та визначає його вихід, є функціональний стан мембрано-рецепторного комплексу (МРК) клітин. Одним із найважливіших критеріїв оцінки даного параметру є β‑адренергічна активність цитоплазматичних мембран (β‑АРМ), що відіграє провідну роль у патогенезі ІГМ. В статті наведені результати комплексного вивчення особливостей змін структурно-функціональних характеристик мозкової тканини та β‑адренорецепції в гострому періоді інфаркту головного мозку для оптимізації діагностики. Вимірювання змін осмотичної резистентності еритроцитів (ОРЕ) під дією β‑адреноблокаторів (β‑АБ) визначали методом фотоелектронної колориметрії. Основою роботи були матеріали комплексного обстеження 350 хворих із першим у житті ІГМ на 1-у, 10-у та 21-у добу захворювання. Тяжкість стану і ступінь неврологічного дефіциту об’єктивізували за допомогою шкали інсульту Національного інституту здоров’я США (NIHSS) з оцінкою балів у перші години захворювання, в динаміці лікування на 10-ту та 21-шу добу. Всі хворі були розділені на 2 клінічні групи: 1-ша (n = 183) – хворі в стані середнього ступеня тяжкості (середній бал за шкалою NIHSS 11,74 ± 0,33); В (n = 167) – хворі в тяжкому стані (середній бал за шкалою NIHSS 24,06 ± 0,29). В результаті проведеного дослідження було встановлено, що показники β‑АРМ осіб контрольної групи знаходилися в межах норми (15,3 ± 4,4 УО), що відповідає нормальній β‑АРМ. У хворих із середнім ступенем тяжкості ІГМ показник перевищував контрольні значення в 1,97 рази, що характерне для середнього ступеня β‑АРМ (21–40 УО), а у тяжких – в 2,8 разів і характеризувався низьким ступенем β‑АРМ (> 41 УО). Несприятливою для прогнозу виходу гострого періоду ІГМ ознакою стало подальше підвищення рівнів β‑АРМ в динаміці, що спостерігалося у клінічно тяжких хворих.Item Перспективи клітинної терапії у відновному лікуванні неврологічних хворих (огляд літератури із даними власних досліджень)(Сумський державний університет, 2019) Личко, Володимир Станіславович; Личко, Владимир Станиславович; Lychko, Volodymyr StanislavovychВ статті зібрані та проаналізовані сучасні дані іноземних і вітчизняних авторів, що стосуються новітніх розробок у сфері клітинних технологій, які мають перспективи в відновному лікуванні неврологічних хворих. Для заміщення пошкодженої мозкової тканини вкрай перспективними є технології по спрямованому диференціюванню стовбурових клітин у нейрональному та гліальному напрямках. На сьогодні обґрунтованими є сподівання, що в найближчому майбутньому це дасть змогу проводити трансплантацію клітин для активації процесів нейропластичності у відновному періоді.