Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
2 results
Search Results
Item The role of physical activity in the treatment of patients with arterial hypertension and obesity(Sumy State University, 2023) Псарьова, Валентина Григорівна; Psarova, Valentyna Hryhorivna; Kochuieva, M.; Komissarova, O.; Кириченко, Наталія Миколаївна; Kyrychenko, Nataliia Mykolaivna; Kochuiev, G.; Kushnir, V.; Cherkashyna, A.Мета роботи – оцінити вплив фізичної активності на динаміку нейрогуморальних та кардіогемодинамічних показників у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням в умовах різних схем фармакотерапії. Матеріали і методи: Клініко-анамнестичні, антропометричні, біохімічні, автоматизовані методи імунологічного аналізу, спектрофотометричні, інструментальні, методи використали для обстеження 200 хворих на АГ ІІ стадії2 ступеня з ожирінням І-ІІ ступеня. Відповідно до мети дослідження пацієнти були додатково обстежені через 6 місяців після призначеного лікування. В якості немедикаментозного лікування хворим призначали дієтотерапію спрямовану на корекцію маси тіла та рекомендували збільшення фізичної активності переважно за рахунок ходіння швидким або помірно швидким темпом не менше ніж 45 хвилин за добу. Згідно з Європейськими рекомендаціями 2018 року медикаментозне лікування розпочинали з призначення подвійної антигіпертензивної терапії, що включала комбінацію периндоприлу та амлодипіну. Пацієнти, які досягли цільових показників артеріального тиску через 3 місяці лікування, продовжували отримувати призначену терапію. Решті додатково призначався третій антигіпертензивний препарат – індапамід. Крім оцінювання досягнення цільових рівнів артеріального тиску через 6 місяців і на проміжних етапах дослідження оцінювали дотримання пацієнтами рекомендацій щодо розширення фізичної активності, відповідно до цього пацієнтів поділяли на групи з достатньою та зниженою фізичною активністю. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою пакета статистичного програмного забезпечення “SPSS 17” (IBM), Microsoft Office Exel-2003. Дані представлені як середні значення ± стандартне відхилення. Значимість встановлена на рівні p<0,05 у всіх випадках. Результати дослідження. Пацієнти, які досягли цільових показників артеріального тиску на подвійній антигіпертензивній та мали достатню фізичну активність, через 6 місяців лікування відрізнялися від пацієнтів із низьким рівнем фізичної активності достовірно нижчими показниками швидкості пульсової хвилі в сонній артерії та черевній аорті йдостовірно вищим ступенем ендотелійзалежної вазодилатації, меншими показниками кінцеводіасдолічного та кінцевосистолічного діаметра лівого шлуночка, маси міокарда лівого шлуночка, нижчим співвідношенням Е/е ́ та мали кращу динаміку метаболічних іпрозапальних показників, більший показник антиоксидантного захисту. Пацієнти, які досягали цільових показників артеріального тиску на потрійній антигіпертензивній терапії та мали достатню фізичну активність, через 6 місяців достовірно відрізнялися від пацієнтів із низькою фізичною активністю більшим зниженням швидкості пульсової хвилі в сонній артерії, підвищенням ступеня ендотелійзалежної вазодилатації, нижчими показниками вуглеводного обміну, прозапальної та прооксидантної активності, лептину та більшим підвищенням адипонектину.Item Peculiarities of hemodynamic and metabolic indicators in patients with arterial hypertension and concomitant obesity depending on plasma renin activity(Sumy State University, 2021) Псарьова, Валентина Григорівна; Псарева, Валентина Григорьевна; Psarova, Valentyna Hryhorivna; Kochuieva, M.M.; Kochuiev, G.I.Мета роботи полягала в оцінюванні впливу активності реніну плазми на стан гемодинамічних параметрів та метаболічних показників у хворих на артеріальну гіпертензією із супутнім ожирінням. Матеріали і методи: Обстежено 200 пацієнтів із артеріальною гіпертензією (АГ) та ожирінням (ОЖ) І–ІІ ступенів. Пацієнти були поділені на дві групи залежно від активності реніну плазми: до першої групи ввійшов 21 пацієнт з низькореніновою АГ (НРАГ), до другої – 179 пацієнтів з високореніновою АГ (ВРАГ). Антропометричні, біохімічні, автоматизовні методи імунного аналізу, спектрофотометричні, інструментальні та статистичні методи використовували при проведенні дослідження. Результати. Пацієнти з ВРАГ мали вищі рівні АТ (ДАТ, p = 0,004, САТ і середній АТ, p < 0,001 для обох показників), більші значення показників ТІМ ЗСА на рівні біфуркації (p = 0,003) і ШПХ ЗСА (p = 0,023), більші розміри лівого шлуночка та ММЛШ (р = 0,039) порівняно з пацієнтами із НРАГ. ВРАГ асоціювалася з більш вираженим дисбалансом системи оксидативного стресу – антиоксидантного захисту, вищими рівнями лептину, загального ХС і ХС ЛПНЩ. Пацієнти з ВРАГ мали достовірно вищі рівні інсуліну і більш виражену ІР за відсутності відмінностей щодо рівнів глікемії. Достовірно нижчий рівень сироваткового альдостерону за достовірно більш високого показника АРК установлено в пацієнтів із НРАГ порівняно із групою пацієнтів з ВРАГ. Висновки. Встановлено особливості серцево-судинного ремоделювання та нейрогуморального статусу залежно від фенотипу АГ у пацієнтів із супутнім ожирінням.