Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
6 results
Search Results
Item Personal component of graphomotor skills of children aged 5–8 years(Sumy State University, 2023) Деменко, Марина Миколаївна; Demenko, Maryna Mykolaivna; Гарбузова, Вікторія Юріївна; Harbuzova, Viktoriia Yuriivna; Обухова, Ольга Анатоліївна; Obukhova, Olha Anatoliivna; Бєсєдіна, Антоніна Анатоліївна; Biesiedina, Antonina Anatoliivna; Левченко, Зоя Михайлівна; Levchenko, Zoia MykhailivnaМета: оцінити особистісний компонентграфомоторнихнавичоку дітей 5–8 років. Період індивідуального розвитку дитини збігається з початком навчання в школі і характеризується підвищеною чутливістю організму до факторів зовнішнього середовища, що може призвести до дисгармонійного розвитку та погіршення здоров'я. Це обумовлює пошук нових підходів у розробці критеріїв прогностичного оцінювання рівня розвитку дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Методи: у дослідженні брали участьучні 1–2 класів (6–8 років) та діти дошкільного віку (5 років) загальноосвітніх шкіл та дошкільнихнавчальнихзакладів м. Суми (Україна) (п’ять загальноосвітніх шкіл та чотири дошкільні заклади міста, обстежено 487 дітей). Оцінкурівня невротизаціїдітей проводили зашістьмашкалами, які відображають основні аспекти прояву невротичних змін дітей: рівеньдепресії, астенія, поведінкові реакції, вегетативні розлади, розлади сну і тривожності.Частину найпростішої математичної обробки виконувалисяна персональному комп’ютері з використанням стандартних статистичних пакетів Statgrhics, STATISTICA (дескриптивна статистика, критерій Стьюдента, кореляційний, дисперсійний та факторний аналізи; розрахунок ризиків). Для початкової підготовки таблиць і проміжних розрахунків використовувався пакет Excel. Результати. У дітей 5–8 років із низьким рівнем графомоторики значення шкал «рівень депресивності»,«астенія», «поведінковіреакції» та «тривожність» вищі порівняно зі шкалами групи дітей із середнім рівнем розвитку рівняграфомоторики. Цей висновок підтверджується встановленим прямим кореляційним зв’язком між показником графомоторики та емоційною стійкістю (r=0,32, p<0,01), що свідчить про підвищення емоційної стійкості дітей із підвищенням рівня сформованості графомоторики.Item Association of MMP-9 genetic polymorphism and MMP-9 concentration with echocardiographic parameters in ukrainian patients with coronary artery disease(Sumy State University, 2022) Погорєлова, Оксана Сергіївна; Погорелова, Оксана Сергеевна; Pohorielova, Oksana Serhiivna; Корнiєнко, Вiкторiя Володимирiвна; Корниенко, Виктория Владимировна; Korniienko, Viktoriia Volodymyrivna; Чумаченко, Ярослав Дмитрович; Чумаченко, Ярослав Дмитриевич; Chumachenko, Yaroslav Dmytrovych; Обухова, Ольга Анатоліївна; Обухова, Ольга Анатольевна; Obukhova, Olha Anatoliivna; Martsovenko, I.; Грек, Андрій Володимирович; Грек, Андрей Владимирович; Hrek, Andrii Volodymyrovych; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Гарбузова, Вікторія Юріївна; Гарбузова, Виктория Юрьевна; Harbuzova, Viktoriia YuriivnaВступ. Серцево-судинні захворювання є основною причиною скорочення тривалості життя, працездатності та смерті жителів Східної Європи. Матрична металопротеїназа-9 (ММР-9) відома як один із провідних факторів, залучених до розвитку та прогресування атеросклерозу та ремоделювання серця. Збільшення розмірів камер серця призводить до зміни електрофізіологічних властивостей міокарда з подальшим виникненням аритмій і порушень провідності. Матеріали та методи. Дослідження включало 25 пацієнтів з інтактними коронарними артеріями (КА), 40 пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС) і 63 пацієнти з хронічним коронарним синдромом (ХКС) для вивчення впливу поліморфізму MMP-9 та його концентрації в сироватці крові на зміни ехокардіографічних параметрів. . Для визначення генотипу поліморфного локусу rs17567 проводили ПЛР у режимі реального часу, а для вимірювання концентрації MMP-9 у плазмі проводили дослідження ELISA. Результати. Виявлено статистично значущі відмінності товщини задньої стінки серця серед носіїв G-алеля та АА-гомозигот за однонуклеотидним поліморфізмом MMP-9 rs17576, але лише у хворих на ГКС. Розміри задньої стінки лівого шлуночка можна передбачити для носіїв цих генотипів. Висновки . Дослідження не виявило статистично значущого зв’язку між концентрацією ММП-9 та ехокардіографічними параметрами у пацієнтів з ГКС та СКС. Проте статистично значущі відмінності в діаметрі лівого передсердя та товщині задньої стінки лівого шлуночка залежно від генотипу однонуклеотидного поліморфізму MMP-9 rs17576 спостерігалися лише у пацієнтів з ГКС. Розміри задньої стінки лівого шлуночка можна прогнозувати для носіїв генотипів AG і GG.Item Analysis of the association of rs4977574-polymorphic variants of the ANRIL gene with the development of acute coronary syndrome in individuals with different body mass index in the Ukrainian population(Sumy State University, 2022) Kniazkova, Polina Volodymyrivna; Гарбузова, Вікторія Юріївна; Гарбузова, Виктория Юрьевна; Harbuzova, Viktoriia Yuriivna; Князькова, Поліна Володимирівна; Князькова, Полина ВладимировнаМета роботи – проаналізувати зв’язок rs4977574-поліморфних варіантів гена ANRIL із виникненням гострого коронарного синдрому в осіб з різним індексом маси тіла. Матеріал і методи. Для дослідження було використано венозну кров 429 осіб (234 хворих з гострим коронарним синдромом та 195 осіб групи контролю). Для генотипування пацієнтів за поліморфізмом rs4977574 гена ANRIL проводили за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу (Real-time PCR) за наявності TaqMan assay C_31720978_30. Статистичне опрацювання результатів дослідження було проведено з використанням програмного забезпечення SPSS (версія 17.0). Результати. Розподіл генотипів за SNP rs4977574 гена ANRIL у групі хворих на ГКС та групі контролю серед осіб з ІМТ < 25 кг/м2 не відрізняється. Серед пацієнтів з ІМТ > 25 кг/м2 розподіл генотипів за rs4977574 поліморфним варіантом гена ANRIL є статистично значущім (р = 0,035). У групі пацієнтів з ІМТ > 25 кг/м2 згідно рецисивної (Рспост = 0,014; ORспост = 1,876, 95 % СІ = 1,137–3,095) та адитивної (Рспост = 0,014; ORспост = 2,118, 95 % СІ = 1,166–3,849) моделей успадкування, до внесення поправок, особи з G/G-генотипом мають ризик захворіти на ГКС у 2 рази більший, ніж носії домінантного алелю. Після поправок, у відповідних моделях успадкування ризик зберігається – рецисивна (Рпопр = 0,013; ORпопр = 1,951, 95 % СІ = 1,149–3,313) та адитивнa (Рпопр = 0,026; ORпопр = 2,039, 95 % СІ = 1,087–3,826). Висновки. Особи з ІМТ > 25 кг/м2, які є носіями G/G-генотипу мають ризик захворіти на ГКС у 2 рази більший, ніж особи з домінантним алелем. Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження будуть спрямовані на встановлення впливу поліморфізму ANRIL на ризик розвитку ГКС в залежності від інших факторів ризику.Item Association between MALAT1 rs4102217-polymorphic variant and ishemic atherothrombotic stroke development in people with increased body mass index(Sumy State University, 2022) Моісеєнко, Каріна Ашотівна; Моисеенко, Карина Ашотовна; Moiseienko, Karina Ashotivna; Гарбузова, Вікторія Юріївна; Гарбузова, Виктория Юрьевна; Harbuzova, Viktoriia Yuriivna; Обухова, Ольга Анатоліївна; Обухова, Ольга Анатольевна; Obukhova, Olha AnatoliivnaВступ. Нещодавнє відкриття групи медіаторів, відомих як довгі некодучі РНК (lncRNAs), є основою для досліджень, які знизять ризик розвитку серцево-судинних захворювань у довгостроковій перспективі. lncRNA експресуються залежно від умов, і є багато доказів їхньої участі в різноманітних біологічних процесах. Дійсно, аномалії lncRNA безпосередньо пов’язані із захворюваннями людини, включаючи серцево-судинні та інші захворювання. Довга некодуюча РНК MALAT1 є одним із численних факторів, що викликають функціональні зміни при ішемічному атеротромботичному інсульті (ІАТІ), зокрема впливає на функціонування ендотеліальних клітин та бере участь у здійсненні запальних процесів, регуляції аутофагії. Усі ці умови відіграють певну роль у розвитку атеросклерозу, що лежить в основі патогенезу IATІ. Вплив поліморфізму rs4102217 MALAT1 на IATІ мало досліджений. Метою цього дослідження було з’ясувати, чи пов’язаний MALAT1 зі сприйнятливістю до IATІ у пацієнтів із надлишковою вагою. Матеріали та методи. У дослідженні було залучено 200 пацієнтів з ішемічним атеротромботичним інсультом та 234 особи групи контролю без гострої серцево-судинної патології. Поліморфізм rs4102217, що знаходиться в промоторній ділянці гена MALAT1, був генотипований за допомогою ПЛР у реальному часі. Розрахунки проводилися за допомогою Statistical Package for the Social Sciences (SPSS, версія 17.0). Значення P ˂ 0,05 вважалося значущим. Результати. SNP rs4102217 у промоторі MALAT1 був пов’язаний з ризиком IATS у людей із підвищеним індексом маси тіла (ІМТ > 25 кг/м2) (домінантна модель: після поправки OR = 1,66, 95% CI, 1,024–2,700, P = 0,040) Висновки. Результати показали, що у носіїв мінорного алеля із підвищеним ІМТ в 1,66 рази більша ймовірність розвитку ішемічного атеротромботичного інсульту.Item Ризик артеріальної гіпертензії у популяції мешканців Західної України з урахуванням клінічних, гендерних і молекулярно-генетичних предиктів(Сумський державний університет, 2022) Сидорчук, Андрій Русланович; Сидорчук, Андрей Русланович; Sydorchuk, Andrii Ruslanovych; Гарбузова, Вікторія Юріївна; Гарбузова, Виктория Юрьевна; Harbuzova, Viktoriia YuriivnaАктуальність. На сьогоднішній день кількість дорослих осіб із гіпертензією у світі збільшилась удвічі з 650 мільйонів в 1990 році до 1,28 мільярдів у 2019 році, переважно за рахунок країн із низьким та середнім рівнем доходу. Пізня діагностика хвороби призводить до зростання захворюваності, пошкодження органів-мішеней та ранньої інвалідизації. Тому стратифікація чинників ризику хворих на гіпертензію є важливим завданням сучасної медицини. Мета роботи. Дослідити ризик появи есенційної артеріальної гіпертензії (ЕАГ) у популяції мешканців Західної України з урахуванням антропометричних, клінічно-демографічних, гендерних чинників та генетичних предиктів (NOS3, rs2070744 та GNB3, rs5443). Матеріали і методи. У дослідженні прийняло участь 100 хворих на ЕАГ і 48 практично здорових особи групи контролю, яким виконали комплекс клінічно-лабораторних обстежень. Серед чинників ризику досліджували обтяжений анамнез за серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), наявність цукрового діабету 2 типу (ЦД2), обвід талії (ОТ), обвід стегон (ОТ), співвідношення ОТ/ОС, індекс маси тіла (ІМТ) у чоловіків (Ч) і жінок (Ж). Гени NOS3 (rs2070744) і GNB3 (rs5443) вивчали методом ПЛР в режимі реального часу. Результати. Ризик ЕАГ у популяції загалом зростає за обтяженої спадковості за ССЗ незалежно від генотипів генів NOS3 (rs2070744) та GNB3 (rs5443) майже у 3–4,5 рази, сильніше у носіїв мутаційного С-алеля гена NOS3 і Т-алеля гена GNB3 [OR= 3,10–4,29; OR(95% CI): 1,03–13,77; p≤ 0,041–0,005], за ЦД 2 типу –у 7–14 разів [OR= 7,14–14,25; OR(95% CI): 1,0–127,2; p≤ 0,043–0,006], за збільшення ОТ (Ч> 102 см, Ж> 88 см) –у 3,5–17 разів [OR= 3,45–16,67; OR(95% CI): 1,06–66,09; p≤ 0,035–0,0001]. Гендерний аналіз підтвердив вірогідність впливу на ризик ЕАГ підвищеного ОТ/ОС, але тільки у жінок (>0,85 уо) –у 4,5–51 рази [OR= 4,44–51,33; OR(95% CI): 1,10–346,9; p≤ 0,036–0,0001], сильніше уносіїв ТТ-генотипу гена NOS3та СС-генотипу гена GNB3. Збільшений ІМТ (>25,0 кг/м2) теж підвищує ризик ЕАГ у понад 6–9 разів [OR= 6,29–9,0; OR(95% CI): 1,0–83,07; p≤ 0,034–0,011], але тільки у жінок-носіїв ТТ-генотипу гена NOS3 та СС-генотипу гена GNB3 (rs5443) – у 5 разів [OR= 4,80; OR(95% CI): 1,25–18,42; p= 0,019] і 11,5 разів [OR= 11,50; OR(95% CI): 2,01–65,91; p= 0,004], відповідно. Висновки. Ризик ЕАГ у популяції мешканців Західної України зростає за обтяженої ССЗ спадковості, незалежно від генетичного чинника, за ЦД2, збільшення ІМТ, ОТ та ОТ/ОС, але тільки у жінок, сильніше у носіїв ТТ-генотипу гена NOS3та СС-генотипу гена GNB3.Item Association between the rs801460-polymorphism in the SRA1 gene and thyroid nodules among ukrainian women with proliferative type of benign breast dysplasia without atypia(Sumy State University, 2020) Лукавенко, Іван Михайлович; Лукавенко, Иван Михайлович; Lukavenko, Ivan Mykhailovych; Kolnoguz, A.V.; Kyrychenko, M.O.; Атаман, Олександр Васильович; Атаман, Александр Васильевич; Ataman, Oleksandr Vasylovych; Гарбузова, Вікторія Юріївна; Гарбузова, Виктория Юрьевна; Harbuzova, Viktoriia YuriivnaВступ. Як було виявлено, більша частина людського геному представлена некодуючими послідовностями. Вони включають також і довгі некодуючі РНК (днРНК), представником яких є SRA1. Ця днРНК взаємодіє з рецепторами стероїдних гормонів, активуючи їх транскрипційну активність. Таким чином, SRA1 може брати участь у патогенезі пухлин гормон-чутливих тканин. Мета. Вивчити зв'язок між поліморфізмом rs801460 гена SRA1 та розвитком вузлів щитовидної залози серед українських жінок з проліферативним типом доброякісної дисплазії молочної залози (ДДМЗ) без атипії. Матеріали та методи. У дослідження було включено 117 пацієнтів з проліферативним типом ДДМЗ без атипії. Вони були поділені на дві групи порівняння: 12 об’єктів з вузлами щитовидної залози та 105 – без. Обстеження та лікування усіх пацієнтів проводив ліцензований хірург (ліцензія AG № 600519). Полімеразна ланцюгова реакція з аналізом довжин рестрикційних фрагментів була використана для генотипування SRA1 rs801460-поліморфізму. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програмного забезпечення «Статистичний пакет для соціальних наук» (SPSS, версія 25.0, Чи- каго, Іллінойс, США). Результати. Розподіл CC-гомозигот, CT-гетерозигот та TT-гомозигот у пацієнтів із вузлами щитовидної залози становив 1 (8.3%), 11 (91.7%) та 0 (0%) відповідно. Розподіл генотипів у групі пацієнтів без вузлів щитовидної залози становив 38 (36.2%), 51 (48.6%) та 16 (15.2%) відповідно. Встановлено статистично значущу різницю у розподілі генотипів між пацієнтами з вузлами та без них (Р = 0.017). Мультиваріабельна логістична регресія показала, що CT-генотип має нижчий ризик виникнення вузлів щитовидної залози порівняно з CC- та TT-генотипами (P = 0.020, OR = 0.083, 95% ДІ = 0.010-0.681). Висновок. Було виявлено статистично значущий зв’язок між SRA1 rs801460-поліморфізмом та появою вузлів щитовидної залози серед українських жінок з проліферативним типом ДДМЗ без атипії. Особи з CT-генотипом мають менший ризик розвитку вузлів щитовидної залози порівняно з гомозиготами (CC та TT).