Східноукраїнський медичний журнал

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Item
    Hyperuricemia as a risk factor of arterial hypertension
    (Sumy State University, 2019) Коваленко, Євген Леонідович; Коваленко, Евгений Леонидович; Kovalenko, Yevhen Leonidovych; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Мелеховец, Оксана Константиновна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Орловський, Віктор Феліксович; Орловский, Виктор Феликсович; Orlovskyi, Viktor Feliksovych; Мелеховець, Юрій Володимирович; Мелеховец, Юрий Владимирович; Melekhovets, Yurii Volodymyrovych
    Вступ. Серед населення Центральної і Східної Європи поширеність гіперурикеміі (ГУ) становить 28% у жінок і 23% у чоловіків. У 2018 року Європейська асоціація з вивчення АГ офіційно включила ГУ в число незалежних факторів ризику АГ. Мета - зіставлення літературних і власних даних, що відображають сучасні уявлення про роль гіперурикемії в прогресуванні артеріальної гіпертензії, і вивчення впливу гіперурикемії на ендотеліальну дисфункцію. Матеріали та методи. Було проаналізовано 382 особи для оцінки поширеності гіперурикемії в Сумській області. Для вивчення впливу гіперурикемії на ендотеліальну дисфункцію у нормотензивних пацієнтів були сформовані дві групи: 31 пацієнт з UA<400мкмоль/л (1-aгрупа) і 29 пацієнтів з UA>400 мкмоль/л (2-aгрупа). Групи були співставні за віком і статтю. Тест з реактивною гіперемією для оцінки ендотелій - залежної вазодилатації (ЕЗВД) проводили з використанням ультразвукової системи SonoScape S6. Збільшення діаметра плечової артерії менш ніж на 10% при проведенні тесту розглядалося як критерій ендотеліальної дисфункції. Результати. Встановлено розповсюдженість гіперурикемії в Сумській області близько 42% серед нормотензивних пацієнтів і 51% у пацієнтів з артеріальною гіпертензією із загальної когорти з 382 осіб. Добовий моніторинг АТ продемонстрував у 1-й групі рівень середньоденного систолічного артеріального тиску 118 ммрт.ст. і середньоденного діастолічного АТ –72 мм рт.ст.; у 2-й групі -130 мм рт.ст. і 80 мм рт.ст. відповідно (р<0,05). Аналіз рівнів ЕЗВД показує достовірні відмінності між групами: 12,9% і 9,6% в 1-й групі і 2-й групі відповідно (р<0,05). Середній рівень СК в 1-й групі склав 328±24 мкмоль/л; у 2-й групі –469±34мкмоль/л. Була отримана зворотна кореляція -0,32 між рівнем СКі ЕЗВД в 1-й групі і -0,48 у 2-й групі (р<0,05). Висновки. Результати дослідження показали високу поширеність ГУ як у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, так і у нормотензивних пацієнтів. Встановлено статистично значущий зв'язок між ендотелійзалежної вазодилатацією і рівнем сечової кислоти у нормотензивних пацієнтів.