Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
2 results
Search Results
Item Peculiarities of online calculators usage during distance learning at Sumy State University among 5th year students of medical institute(Sumy State University, 2022) Чернацька, Ольга Миколаївна; Чернацкая, Ольга Николаевна; Chernatska, Olha Mykolaivna; Adeleke, O.D.; Ополонська, Наталія Олексіївна; Ополонская, Наталия Алексеевна; Opolonska, Nataliia OleksiivnaАктуальність. На сьогоднішній день ситуація в Україні сприяє впровадженню викладачами дистанційних технологій навчання. Чимало іноземних студентів у процесі вивчення дисциплін здійснюють розрахунки онлайн. Доцільно провести серед них опитування з метою визначення переваг та недоліків цього методу. Мета – визначення особливостей застосування онлайн-калькуляторів серед англомовних студентів 5-го курсу медичного інституту СумДУ. Матеріали та методи. До нашого дослідження включено 60 іноземних студентів 5-го курсу медичного інституту СумДУ, які навчалися дистанційно протягом 2021 рокy (основна група) та 54 студенти 5-го курсу, які опановували дисципліну в очному форматі протягом 2019 року (група контролю). Їм було роздано опитувальники на останньому занятті з внутрішньої медицини. Більшість із осіб основної (n = 54) та усі з контрольної (n = 54) групи відповіли на 12 питань стосовно використання онлайн-калькуляторів у навчальному процесі, переваги та недоліки цього методу. Дані було проаналізовано із використанням Microsoft Excel та GraphPad Prism. Результати. Протягом дистанційного вивчення внутрішньої медицини кількість англомовних студентів 5-го курсу, які здійснювали розрахунки за допомогою онлайн-калькуляторів, збільшилася з 12 (22,2 %) до 44 (81,5 %). Під час опрацювання тем з кардіології серед опитаних основної групи 46 осіб (85 %) використовували зазначений метод, нефрології – 32 (59 %) та ревматології – 22 (39 %). Більшість студентів основної групи (81,5 %) та контролю (50 %) планують використовувати онлайн-калькулятори у своїй подальшій професійній діяльності. На думку значної кількості опитаних основної групи (81,5 %) головною перевагою зазначеного методу є швидкість, що допомагає їм заощадити час. Близько четвертої частини студентів (24 %) вважають, що розрахунки онлайн роблять навчання легшим та ефективнішим. П’ята частина опитаних (20 %) відповіли, що даний метод дозволяє отримати більш точні результати обчислень. На думку 80 % студентів, головним недоліком зазначеного методу є його залежність від наявності інтернету. Висновки. У процесі дистанційного навчання у СумДУ кількість студентів, які здійснювали розрахунки за допомогою онлайн-калькуляторів, збільшилася у чотири рази, що свідчить про широке впровадження викладачами у освітньому процесі та наявністю чималої кількості переваг, серед яких більша швидкість, зручність, доступність, точність отримання результатів. На думку більшості іноземних студентів головним недоліком даного методу є залежність від наявності інтернету.Item 10-year risk estimation of atherosclerotic cardiovascular disease in hypertensive patients(Sumy State University, 2021) Чернацька, Ольга Миколаївна; Чернацкая, Ольга Николаевна; Chernatska, Olha Mykolaivna; Sibongumusa, X.Актуальність. Артеріальна гіпертензія є найбільш поширеною причиною виникнення атеросклеротичного серцево-судинного захворювання, що є частою причиною смертності для багатьох пацієнтів. Саме тому оцінка 10-річного ризику виникнення атеросклеротичного серцево-судинного захворювання у хворих на артеріальну гіпертензію є надзвичайно важливою. Мета – визначення 10-річного абсолютного ризику виникнення атеросклеротичного серцево-судинного захворювання у пацієнтів із артеріальною гіпертензією для розгляду подальшої тактики ведення та необхідності корекції лікування. Матеріали та методи. Було обстежено 61 пацієнта із артеріальною гіпертензією 1-го та 2-го ступенів, більшість із яких були жінки (70 %). Вік хворих склав 56,84 ± 8,1 роки. Середній вміст загального холестерину був (4,32 ± 1,0) ммоль/л, холестерину ліпопротеїдів високої та низької щільності – (1,35 ± 0,2) ммоль/л та (2,44 ± 0,7) ммоль/л відповідно. Дані було проаналізовано із використанням Microsoft Excel. Ризик було визначено за допомогою онлайн-калькулятора «ASCVD Risk Estimator Plus» із зазначенням віку, статі, расової приналежності, систолічного та діастолічного артеріального тиску, вмісту загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів високої та низької щільності, наявності цукрового діабету, статусу курця, прийому антигіпертензивних препаратів, статинів, аспірину. Категорії ризику: низький (< 5 %), граничний (5 % – 7,5%), проміжний (7,5 % – 20 %) та високий (≥ 20 %). Результати. Для пʼяти хворих не вдалося визначити даний ризик за допомогою онлайн-калькулятора, що обумовлено занадто низькими значеннями загального холестерину та холестерину ліпопротеїдів низької щільності. Низький 10-річний абсолютний ризик виникнення атеросклеротичного серцево-судинного захворювання було констатовано у 30 (53,6 %), граничний – 2 (3,6 %), проміжний – 11 (19,6 %), високий – 13 (23,2 %). Висновки. Hизький 10-річний абсолютний ризик виникнення атеросклеротичного серцево-судинного захворювання було визначено у більше ніж половини (53,6 %), високий – у чверті (23,2 %), проміжний – у п’ятої частини (19,6 %) хворих на артеріальну гіпертензію. При виявленні граничного та проміжного ризику доцільно продовжити прийом середніх доз статинів; високого ризику – високих доз статинів та низьких доз аспірину у разі відсутності високого ризику кровотеч. При визначенні низького 10-річного абсолютного атеросклеротичного серцево-судинного ризику доцільно оцінити і загальний серцево-судинний ризик та, у випадку відсутності цільових значень холестерину ліпопротеїдів низької щільності, продовжити середньодозову статинотерапію з подальшою оцінкою її ефективності через 8 (± 4) тижні.