Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
3 results
Search Results
Item Інформативність візуального оцінювання об’єму крововтрати на догоспітальному етапі(Сумський державний університет, 2023) Шкатула, Юрій Васильович; Shkatula, Yurii Vasylovych; Бадіон, Юрій Олексійович; Badion, Yurii Oleksiiovych; Неглущенко, Сергій Олександрович; Neglushchenko, Serhiy; Сокол, Богдан Сергійович; Sokol, Bohdan; Ворона, Б.М.; Петренко, В.В.Вступ. Тяжка механічна травма є однією з основних медико-соціальних проблем сучасного суспільства, що призводить до загибелі понад 5,8 мільйонів людей у всьому світі щорічно. Основною причиною смерті, якій потенційно можливо б запобігти у таких постраждалих, є неконтрольована посттравматична кровотеча. Матеріали та методи дослідження. В експерименті взяли участь 32 медичні працівники зі стажем практичної діяльності від 0 до 18 років. Учасникам було запропоновано п’ять покрокових сценаріїв з різною крововтратою з подальшим візуальним оцінюванням її об’єму. Час перегляду кожного сценарію був коротким, що дозволяло відобразити дефіцит часу, який зазнають медичні працівники догоспітальної ланки під час надання екстреної допомоги постраждалому на місці події. Для кожної оцінки розраховували стандартну похибку (абсолютне значення (розрахунковий об’єм ‒ фактичний об’єм) / фактичний об’єм × 100). Результати дослідження. У більшості сценаріїв спостерігали переоцінювання малих об’ємів крововтрати. У той же час відзначається недооцінювання великих об’ємів. Середня стандартна похибка становила 127,9% з діапазоном від 49,2% до 164%. Достатня точність оцінювання була визначена в межах 20% від фактичного об’єму крововтрати. Лише у 51 випадку, що становить 31,88%, оцінювання було в межах 20% від точного значення. Найточніші оцінки були для сценарію з симуляцією поранення стегна на асфальті (62,5% правильних відповідей), і найгірші для сценарію з манекеном, одягнутим у футболку, у якій третина передньої поверхні просочена кров’ю – жодної правильної відповіді.Item Методи та можливості визначення ротаційно-торсійних змін хребта в пацієнтів зі сколіотичною хворобою(Сумський державний університет, 2021) Шкатула, Юрій Васильович; Шкатула, Юрий Васильевич; Shkatula, Yurii Vasylovych; Бадіон, Юрій Олексійович; Бадион, Юрий Алексеевич; Badion, Yurii Oleksiiovych; Руденко, Павло Володимирович; Руденко, Павел Владимирович; Rudenko, Pavlo VolodymyrovychУ статті наведено несистематизований огляд публікацій, у яких описані методи й технології визначення параметрів деформації хребта в горизонтальній площині в пацієнтів зі сколіотичною хворобою. Досліджено інформативність та клінічну придатність найбільш відомих і практично значущих методів. Під час рентгенологічного обстеження характер та параметри викривлення вивчають у трьох площинах. У фронтальній площині визначають величину латеральних дуг деформації, в сагітальній площині оцінюють стан профілю хребта. Під час вивчення параметрів деформації хребта в горизонтальній площині виділяють ротаційне зміщення і торсійну деформацію. Автори статті звернули увагу, що науковці нерідко ототожнюють та змішують ці два поняття. Визначення характеристик деформації хребта в горизонтальній площині є важливим інструментом передопераційного планування, тоді як під час консервативного лікування та динамічного спостереження основну увагу приділяють параметрам латерального викривлення у фронтальній площині. Сучасною тенденцією комплексного обстеження пацієнтів зі сколіотичною хворобою стала поява нових, більш інформативних методів кількісного оцінювання параметрів деформації хребта в горизонтальній площині, що насамперед зумовлено розвитком та вдосконаленням технологій. Необхідно зазначити, що дослідженню особливостей анатомо-структуральних, торсійних змін приділяють недостатню увагу. Подальше вивчення торсійних змін хребців повинно привести до кращого розуміння механізмів, які спричиняють сколіотичну деформацію, що сприятиме розробленню патогенетичних методів лікування. Динамічне оцінювання ротаційно-торсійних змін хребта може бути використане як предиктор прогресування за різних типів сколіотичних деформацій, індикатор результату консервативного й хірургічного лікування.Item Про використання піддослідних тварин в освітньому процесі(Сумський державний університет, 2021) Шкатула, Юрій Васильович; Шкатула, Юрий Васильевич; Shkatula, Yurii Vasylovych; Бадіон, Юрій Олексійович; Бадион, Юрий Алексеевич; Badion, Yurii OleksiiovychУ статті розглянуті питання щодо проведення дослідів на тваринах під час навчання студентів-медиків. Мета роботи – оцінювання можливості, необхідності та доцільності проведення дослідів на тваринах під час навчання студентів-медиків для визначення можливих альтернатив. Матеріали та методи. Проведене анонімне неперсоніфіковане анкетування 83 лікарів-інтернів. Під час анкетування з’ясовували мету проведених дослідів, види тварин, методи знеболювання, роль респондента у процесі проведення експерименту та рівень одержаних знань. За бажанням респонденти пропонували альтернативу дослідам на тваринах під час здійснення навчального процесу. Результати дослідження та обговорення. Установлено, що 47 % анкетованих сприймають проведення дослідів на тваринах під час навчання як обов’язкову, традиційну і загальноприйняту практику. Значна частина респондентів (33,7 %) висловила думку про повну відсутність одержаної нової інформації, 47 % назвали рівень одержаних знань помірним, лише 19,3 % – істотним. Більшості анкетованих не відомий стан проблеми в інших країнах, і вони не ознайомлені з вітчизняними законами та постановами щодо захисту піддослідних тварин. Загалом 86,7 % респондентів висловили своє негативне ставлення до заподіяння шкоди тваринам упродовж експерименту та поза ним. Висновки. Практику проведення дослідів на тваринах необхідно привести у відповідність до законодавчих вимог. Неприпустимо використовувати тварин із навчальною метою, якщо ця мета може бути досягнута іншими шляхами. Експерименти на тваринах виправдані лише в тому разі, якщо є всі підстави очікувати, що їх результати істотно сприятимуть вирішенню актуальних наукових завдань. Розробка та імплементація альтернативних інноваційних методів навчання дозволить підвищити ефективність засвоєння знань та навичок і ліквідувати практику проведення експериментів на тваринах.