Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
2 results
Search Results
Item Виявлення сторожових лімфатичних вузлів у хворих на рак щитоподібної залози із застосуванням толуїдинового синього(Сумський державний університет, 2021) Курочкін, Андрій Вікторович; Курочкин, Андрей Викторович; Kurochkin, Andrii Viktorovych; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Кравець, Олександр Валерійович; Кравец, Александр Валерьевич; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Кузьменко, В.В.Вступ. Лікування хворих на рак щитоподібної залози (РЩЗ) із клінічно невиявленими метастазами у регіонарні лімфатичні вузли залишається невирішеною проблемою сучасної онкології. Пошук надійних методів діагностики, на яких грунтується рішення про проведення адекватної лімфаденектомії при РЩЗ, є одним з пріоритетних напрямків онкохірургії. Мета дослідження – пошук ефективного методу інтраопераційного контрастування сторожових лімфатичних вузлів (СЛВ) у хворих на РЩЗ за допомогою толуїдинового синього та оцінка його ефективності. Методи. Проведене дослідження 123 хворих на РЩЗ, яким проводили оперативне лікування із застосуванням контрастно-візуального методу у обсязі тиреоїдектомії з центральною та двосторонньою селективною шийною лімфодисекцією (рівні VI; IIA; III; IV). Під час оперативного втручання у пухлину за допомогою шприца вводили 1% розчин тулуїдинового синього. Оперативне лікування виконували у два етапи. На першому – проводилася тиреоїдектомія у блоці з центральним лімфоколектором шиї (рівень IV), який включав видалення паратрахеальної, преларингеальної, навколощитоподібної клітковини шиї. Проводили термінове інтраопераційне гістологічне дослідження пухлини щитоподібної залози та віддалених СЛВ. На другому етапі операції виконували шийну ліфодисекцію з видаленням клітковини IIA; III; IV рівнів шиї, з обов'язковою ревізією рівня VB. Після операції проводили остаточне гістологічне дослідження видаленого препарату з пухлиною та усіх лімфатичних вузлів. Результати. Після застосування методики контрастування СЛВ були виявлені у 120 (97,6%) хворих. Їх кількість варіювала від 2 до 12. Ці лімфатичні вузли в основному локалізувались у центральному колекторі шиї на боці первинної пухлини (центральні, іпсилатеральні СЛВ) у 91 (75,8%) хворого. На підставі результатів інтраопераційного дослідження СЛВ метастази у них були виявлені у 33 (27,5 %) з 120 хворих. У переважній більшості випадків (83,3%) СЛВ визначалися в центральному лімфоколекторі шиї (VI рівень). У 76 (63,3%) хворих відбулося фарбування лімфатичних вузлів III рівня шиї (середній іпсилатеральний югулярний лімфоколектор), у 11 (9,2%) СЛВ були виявлені лише на III, IV та VB рівнях шиї. Досить рідко (5,8%), контрастувалися лімфатичні вузли передньо-верхнього середостіння. Висновки. Метод контрастної візуалізації регіонарного колектора у хворих на РЩЗ за допомогою 1% розчину толуїдинового синього є високоінформативним дослідженням, що дозволяє визначати уражені метастазами регіонарні лімфатичні вузли та диференційовано підходити до вибору об'єму лімфодисекції на ранніх стадіях пухлинного процесу. Метод простий у виконанні, не вимагає великих фінансових витрат і може бути рекомендованим для використання у онкологічних клініках.Item Роль патогенних білків та хронічного запалення у виникненні хвороби Альцгеймера(Сумський державний університет, 2020) Денисенко, А.П.; Гайкова, О.О.; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman AndriiovychХвороба Альцгеймера – найпоширеніша форма деменції, якою страждає до 70 % від всіх хворих на деменцію. Наразі актуальність цього нейродегенеративного захворювання зросла через його поширеність та відсутність етіологічного і ефективного лікування. Наслідком цього є зростання кількості досліджень і наукових праць націлених на вивчення цієї хвороби. Метою роботи було провести аналіз та систематизувати дані щодо поширення, соціально-економічного значення, теорій виникнення, а також ролі патогенних білків в розвитку хвороби Альцгеймера. Автори провели пошук інформації в електронних базах даних, таких як PubMed та Google Scholar, з науковими працями і статтями останніх 25 років за такими ключовими термінами, як хвороба Альцгеймера, β-амілоїд, тау-пептид, метали, запалення, білки S100. У світі нараховують більше 56 мільйонів людей з хворобою Альцгеймера, її має кожен 10 житель США старше 65 років, причому з віком ризик збільшується. Серед причин смерті хвороба Альцгеймера займає шосту позицію, а витрати на хвору людину з таким діагнозом втричі перевищують за звичайні в тій же віковій групі. Саме тому це питання має значне соціально-економічне значення. Протягом останніх десятиліть було висунуто багато гіпотез виникнення хвороби. Довгий час ключовими вважалися теорія агрегації β-амілоїду та теорія білка тау, але згодом пріоритети почали змінюватися. Було виявлено що наявність патогенних мікроорганізмів може становити ризик для виникнення хвороби Альцгеймера. Також деякі дослідження вказують на роль ацетилхоліну в розвитку хвороби, однак, дані клінічних випробувань це не підтвердили. Має місце порушення гомеостазу металів, що сприяє когнітивному дефіциту та розвитку нейродегенерації. Мікроглія, астроцити і нейрони беруть участь у запальному процесі при хворобі Альцгеймера. Наявне зачароване коло, коли Aβ спричиняє судинну недостатність, що в свою чергу призводить до збільшення накопичення Aβ. Є дані про пряму залежність між оксидативним стресом та дисфункцією нейронів. Безсумнівно в розвитку хвороби Альцгеймера провідну роль відіграють патогенні білки, в тому числі Aβ-пептид, тау-пептид та білки родини S100. Незважаючи на численні дослідження, визначення причинної чи наслідкової ролі різноманітних патологічних чинників та змін при хворобі Альцгеймера є досі неоднозначними і неостаточними. Все це дає підстави для подальшого наукового пошуку в цьому напрямку.