Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
Search Results
Item Визначення механізмів впливу засобу на основі бурштинової кислоти на покращення стану еритроцитарної ланки транспорту кисню за аеробних фізичних навантажень(Сумський державний університет, 2022) Гуніна, Л.М.; Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Бєленічев, І.Ф.; Головащенко, Р.В.; Войтенко, Валентина Леонідівна; Войтенко, Валентина Леонидовна; Voitenko, Valentyna Leonidivna; Безугла, В.В.Вступ . Напружена аеробна робота, притаманна циклічним видам спорту, вимагає достатньої оксигенації працюючих м'язів спортсменів. Одним із шляхів покращення кисневотранспортної функції крові є оптимізація структурно-функціонального стану еритроцитів, наприклад, за допомогою бурштинової кислоти у вигляді медпрепарату Армадин Лонг. Цей фармакологічний препарат широко поширений у клінічній практиці для лікування гіпоксичних та ішемічних станів, а про його використання для покращення стану еритроцитів крові спортсменів відомо дуже мало, що зумовило актуальність даного дослідження. Метою дослідження була оцінка доцільності та ефективності застосування медичного препарату Армадин Лонг для покращення стану еритроцитарної ланки киснетранспортної системи крові під час аеробних навантажень. Матеріали та методи .Рандомізоване сліпе плацебо-контрольоване дослідження включало 40 чоловіків-бігунів на середні дистанції (аеробна дисципліна легкої атлетики). Обстежуваних було поділено на дві підгрупи, збігалися за кількістю, віком та антропометричними характеристиками (страти). У роботі використовувалися лабораторні методи, у тому числі гематологічні дослідження (зокрема, визначення рівня гемоглобіну та еритроцитів та оцінка характеристик еритроцитів), а також біохімічні методи: дослідження прооксидантного та антиоксидантного балансу (активність перекисного окислення ліпідів за змінами в вміст малонового діальдегіду та антиоксидантний захист за зміною концентрації відновленого глутатіону) та функціональні характеристики мембран еритроцитів (проникність, сорбційна здатність, сорбційна здатність глікокаліксу), а також оцінка основних компонентів ліпідного та білкового складу мембран еритроцитів. Педагогічні методи дослідження базувалися на визначенні відносної аеробної потужності за допомогою загальноприйнятого тесту PWC170. Результати дослідження . Протягом 21 дня інтенсивних навантажень спостерігалося майже дворазове збільшення вмісту малонового діальдегіду з паралельним зниженням вмісту відновленого глутатіону на 23,5 % під час аеробних навантажень. При цьому спостерігалося погіршення функціональних характеристик еритроцитів та зниження відносної аеробної потужності порівняно з вихідними даними. Застосування лікарського засобу Армадин Лонг у дозі 600 мг на добу покращувало вказані показники еритроцитів. При цьому відбулися позитивні зміни білково-ліпідного стану мембран еритроцитів, аеробна потужність спортсменів зросла на 38,7 %. Обґрунтовано високу ергогенну здатність бурштинової кислоти, в основі якої лежить нормалізація процесу ліпопероксидації та покращення структурно-функціональних характеристик мембран еритроцитів.Item Особливості профілю артеріального тиску в атлетів з офісною передгіпертензією в підготовчому періоді річного тренувального макроциклу(Сумський державний університет, 2022) Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Бріжата, Ірина Анатоліївна; Брижата, Ирина Анатольевна; Brizhata, Iryna Anatoliivna; Прийменко, Ліна Володимирівна; Прийменко, Лина Владимировна; Pryimenko, Lina Volodymyrivna; Симоненко, І.А.Проблема підвищення артеріального тиску у спортсменів залишається актуальною, враховуючи високу поширеність прихованих гемодинамічних розладів і таких станів, як перетренованість і вегетативна дисфункція. Амбулаторний моніторинг артеріального тиску дозволяє доповнити клінічну картину у спортсменів з вегетативною дисфункцією, виявити приховані порушення гемодинаміки у спортсменів із предпатологічними станами, зокрема хронічним стресом, перетренованістю, передгіпертензією. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 30 здорових спортсменів, які були розділені на дві групи залежно від наявності вищого нормального артеріального тиску. Групи були підібрані за віком, статтю та тривалістю спортивної історії. Вимірювання артеріального тиску проводили в кабінеті осцилометричним методом з використанням відповідного розміру манжети залежно від окружності плеча та згідно зі стандартизованим протоколом вимірювання артеріального тиску в кабінеті та амбулаторному моніторингу. Опитування проводились у підготовчий період річного навчального макроциклу з дотриманням вимог біоетики. Результати.Ми виявили, що у спортсменів із вищим нормальним артеріальним тиском частіше спостерігаються симптоми, які погіршують якість життя та фізичну працездатність: відчуття втоми після тренування, незадоволеність тренувальним завданням, знижена толерантність до перепадів температури; ця група спортсменів мала вірогідно вищий індекс вегетативної дисфункції (p ˂ 0,05). Добове моніторування АТ виявило 5 осіб (33%) з латентною («замаскованою») гіпертензією у групі вищого нормального АТ проти 0 осіб у групі оптимального АТ. Група вищого нормального артеріального тиску характеризувалася переважанням середньозваженого денного, нічного, добового систолічного артеріального тиску, діастолічного артеріального тиску та середнього артеріального тиску. Середній пульсовий тиск протягом доби в обох групах був ідентичним; проте вночі, зниження середніх значень пульсового тиску не було достовірним у групі вищого нормального артеріального тиску на відміну від групи нормального оптимального артеріального тиску, завдяки чому різниця за цим показником між двома групами досягла статистичної значущості. Крім того, нічний час у групі вищого нормального артеріального тиску характеризувався зниженням варіабельності серцевого ритму зі зниженням циркадного індексу серцевого ритму; значно менша кількість людей мала глибший профіль артеріального тиску, тоді як третина учасників належала до категорії Non-Deeper; в одного спортсмена вночі підвищився тиск. Встановлено зворотну залежність щодо рівня максимального підвищення систолічного АТ вночі та відсоткового зниження нічного систолічного АТ. На нашу думку, Висновок. Одна третина спортсменів з вищим нормальним офісним артеріальним тиском виявилася прихованою («замаскованою») гіпертензією. Враховуючи період підготовки спортсменів, анамнез та профіль артеріального тиску, можна зробити припущення про значення дисфункціональної втоми у розвитку змін гемодинаміки. Подальших досліджень потребує вивчення динаміки кровообігу при корекції тренувального навантаження в осіб з ознаками перетренованості та вегетативної дисфункції.Item Вивчення зв'язку проявів вегетативної дисфункції з ступенем тяжкості артеріальної гіпертензії(Сумський державний університет, 2022) Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Прийменко, Ліна Володимирівна; Прийменко, Лина Владимировна; Pryimenko, Lyna VladymyrovnaВступ. Артеріальна гіпертензія є одним з найбільш поширених захворювань серцево-судинної системи, що спостерігається у більшості працездатного населення України та цілого світу. Синдром вегетативної дисфункції виступає одним з перших проявів та передвісників артеріальної гіпертензії. Матеріали та методи. В дослідженні включено 81 пацієнта з артеріальною гіпертензією та вегетативною дисфункцією. Пацієнти були розподілені на 3 групи залежно від рівня артеріального тиску. Для оцінки даних патології проводилось офісне вимірювання артеріального тиску згідно рекомендації 2018 року та анкетування хворих за стандартним опитувальником для виявлення вегетативних порушень А.М. Вейна. Результати. При оцінці поширеності симптомів вегетативної дисфункції в досліджуваних групах відмічається слабка залежність їх появи зі ступенем тяжкості гіпертензії, навіть у пацієнтів з першим ступенем артеріальної гіпертензії відмічалася значна частота симптомів, що не може не чинити несприятливий вплив на якість життя пацієнтів. Оцінюючи вираженість симптомів вегетативної дисфункції відмічається превалювання таких симптомів як серцебиття, підвищена пітливість, періодична зміна кольору кінцівок та нападоподібні головні болі в групі АГ-1, а для групи АГ-2 найтяжчим виявився перебіг таких симптомів, як періодичне оніміння пальців та відчуття нестачі повітря. Рангова кореляція між ступенем артеріальної гіпертензії та вираженості вегетативної дисфункції склала 0,103 (р= 0,302), що свідчить про наявність позитивної кореляція між зазначеними параметрами, але зв'язок був слабким та не набув статистичної значущості. Висновки. У пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та вегетативної дисфункції симптоми останньої є поширеними при будь-якому ступені тяжкості артеріальної гіпертензії. Зв’язок між тяжкістю проявів артеріальної гіпертензії та вегетативної дисфункції встановити не вдалося, серед гемодинамічних показників пульсовий артеріальний тиск найбільшою мірою корелював з індексом вегетативної дисфункції.