Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
Search Results
Item Особливості профілю артеріального тиску в атлетів з офісною передгіпертензією в підготовчому періоді річного тренувального макроциклу(Сумський державний університет, 2022) Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Бріжата, Ірина Анатоліївна; Брижата, Ирина Анатольевна; Brizhata, Iryna Anatoliivna; Прийменко, Ліна Володимирівна; Прийменко, Лина Владимировна; Pryimenko, Lina Volodymyrivna; Симоненко, І.А.Проблема підвищення артеріального тиску у спортсменів залишається актуальною, враховуючи високу поширеність прихованих гемодинамічних розладів і таких станів, як перетренованість і вегетативна дисфункція. Амбулаторний моніторинг артеріального тиску дозволяє доповнити клінічну картину у спортсменів з вегетативною дисфункцією, виявити приховані порушення гемодинаміки у спортсменів із предпатологічними станами, зокрема хронічним стресом, перетренованістю, передгіпертензією. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 30 здорових спортсменів, які були розділені на дві групи залежно від наявності вищого нормального артеріального тиску. Групи були підібрані за віком, статтю та тривалістю спортивної історії. Вимірювання артеріального тиску проводили в кабінеті осцилометричним методом з використанням відповідного розміру манжети залежно від окружності плеча та згідно зі стандартизованим протоколом вимірювання артеріального тиску в кабінеті та амбулаторному моніторингу. Опитування проводились у підготовчий період річного навчального макроциклу з дотриманням вимог біоетики. Результати.Ми виявили, що у спортсменів із вищим нормальним артеріальним тиском частіше спостерігаються симптоми, які погіршують якість життя та фізичну працездатність: відчуття втоми після тренування, незадоволеність тренувальним завданням, знижена толерантність до перепадів температури; ця група спортсменів мала вірогідно вищий індекс вегетативної дисфункції (p ˂ 0,05). Добове моніторування АТ виявило 5 осіб (33%) з латентною («замаскованою») гіпертензією у групі вищого нормального АТ проти 0 осіб у групі оптимального АТ. Група вищого нормального артеріального тиску характеризувалася переважанням середньозваженого денного, нічного, добового систолічного артеріального тиску, діастолічного артеріального тиску та середнього артеріального тиску. Середній пульсовий тиск протягом доби в обох групах був ідентичним; проте вночі, зниження середніх значень пульсового тиску не було достовірним у групі вищого нормального артеріального тиску на відміну від групи нормального оптимального артеріального тиску, завдяки чому різниця за цим показником між двома групами досягла статистичної значущості. Крім того, нічний час у групі вищого нормального артеріального тиску характеризувався зниженням варіабельності серцевого ритму зі зниженням циркадного індексу серцевого ритму; значно менша кількість людей мала глибший профіль артеріального тиску, тоді як третина учасників належала до категорії Non-Deeper; в одного спортсмена вночі підвищився тиск. Встановлено зворотну залежність щодо рівня максимального підвищення систолічного АТ вночі та відсоткового зниження нічного систолічного АТ. На нашу думку, Висновок. Одна третина спортсменів з вищим нормальним офісним артеріальним тиском виявилася прихованою («замаскованою») гіпертензією. Враховуючи період підготовки спортсменів, анамнез та профіль артеріального тиску, можна зробити припущення про значення дисфункціональної втоми у розвитку змін гемодинаміки. Подальших досліджень потребує вивчення динаміки кровообігу при корекції тренувального навантаження в осіб з ознаками перетренованості та вегетативної дисфункції.Item The role of pulmonary rehabilitation in recovery after COVID-19(Sumy State University, 2022) Войтенко, Валентина Леонідівна; Войтенко, Валентина Леонидовна; Voitenko, Valentyna Leonidivna; Шевець, Валентина Петрівна; Шевец, Валентина Петровна; Shevets, Valentyna Petrivna; Бріжата, Ірина Анатоліївна; Брижата, Ирина Анатольевна; Brizhata, Iryna AnatoliivnaIntroduction. The outbreak of coronavirus infection (COVID-19) continues to be one of the most serious problems of the mankind. Patients who develop pneumonia as a result of coronavirus infection require rehabilitation measures to restore the functional capacity of the body and to prevent the negative consequences of the disease. For patients with COVID‑19, rehabilitation should be aimed at alleviating symptoms (shortness of breath), improving psychological condition, physical form and quality of life. This can be achieved by improving the organization and methodology of pulmonary rehabilitation of patients with COVID-19. Purpose is to justify the use of pulmonary rehabilitation in patients with COVID-19. Materials and methods: analysis and systematization of data from modern scientific and methodological literature and Internet sources. Results. The emergence and spread of coronavirus (SARS-CoV-2) is a major public health issue. Post-COVID syndrome has already become a massive phenomenon and part of our lives. Recovery from coronavirus infection is necessary for all, regardless of the severity of the disease. Physical therapy can be used at various stages of treatment for COVID-19 patients. However, the decision to use it, the nature, scope and purpose of the interventions should be based on clinical evidence, the safety of patients and staff. Pulmonary rehabilitation, the main component of which is physical exercise (aerobic and/or resistance training), can play a vital role in the recovery of patients, improving physical fitness, muscle strength and quality of life of those infected with severe acute respiratory coronavirus syndrome. Moreover, under quarantine conditions, it was important for many patients to have access to home-based rehabilitation, which was provided by tele-rehabilitation facilities using telecommunications technology. Conclusions. Thus, pulmonary rehabilitation is an important part of recovery from COVID-19. The development of complications and the increase in the number of pulmonological patients who have suffered a severe or moderate coronary infection are updating the issues of adaptation of traditional rehabilitation programs to new conditions.