Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
12 results
Search Results
Item The potential impact of vitamin D on the reduction of C-reactive protein (CRP) levels in patients infected with COVID-19(Sumy State University, 2025) Hallab, N.S.; Mohammed, R.A.; Rasheed, I.A.A.M.; AL-Rubaii, B.A.L.Introduction. Vitamin D reduces illness-related inflammation and boosts the immune system. COVID-19 has aroused debate and requires substantial scientific research to produce an effective defence against distinct coronavirus strains. In COVID-19 patients, vitamin D and C-reactive protein levels were compared. Three months before the PCR test, vitamin D and C-reactive protein levels were assessed. These individuals' clinical results were also examined. Aim. Investigation of the ability of vitamin D to mitigate C-reactive protein levels in individuals with COVID-19. Materials and Methods. For the purpose of this cohort study, instances of COVID-19 were analyzed and differentiated into four distinct groups according to the levels of vitamin D that they possessed. Groups I through IV were classified according to the following parameters: concentration of 0–10 ng/ml, 10–20 ng/ml, 20–30 ng/ml, and greater than 30 ng/ml. These values served as the basis for the categorization of the samples. In order to determine the levels of vitamin D and C-reactive protein, the study used a method that had been clinically verified and was also automated. Results. The prevalence of COVID-19 was highest in the vitamin D-deficient group. Higher vitamin D levels were associated with reduced COVID-19 severity, a positive correlation with lymphocyte proportion, and a negative correlation with white blood cells and CRP. Conclusion. Vitamin D levels are inversely correlated with CRP levels and disease severity in COVID-19 patients. Vitamin D may serve as a potential biomarker for monitoring COVID-19 progression and warrants further investigation for its therapeutic implications.Item The impact of COVID-19 on oral fluid properties: mineral potential and antimicrobial activity in the context of dental caries risk(Sumy State University, 2025) Diasamidze, E.; Diasamidze, M.Вступ. На сьогодні численні наукові дослідження підкреслюють, що COVID-19 не можна розглядати лише як гостру респіраторну вірусну інфекцію, оскільки це захворювання здатне уражувати не тільки дихальну систему, а й інші органи та системи, комплексно впливаючи на здоров’я та самопочуття, включно зі слинними залозами та слиною зокрема. Зважаючи на те, що зуби постійно омиваються слиною, склад і властивості цієї ротової рідини відіграють значну роль у виникненні та прогресуванні карієсу зубів, що й створило передумови до проведення нашого дослідження. Мета справжнього дослідження полягала в оцінці впливу COVID-19 на властивості ротової рідини, зокрема показники мінерального потенціалу та антимікробної активності, задля доведення ризику розвитку карієсу зубів. Матеріали та методи дослідження. Згідно з метою та завданнями дослідження було проведено обстеження 110 пацієнтів віком від 18 до 35 років, що були розподілені на 2 групи: пацієнти, яким був встановлений діагноз СOVID-19 тестом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР-тест) в анамнезі (від 2 до 6 місяців тому), а також умовно-здорові особи. Перша група була розподілена на три підгрупи згідно зі ступенями тяжкості перенесеного захворювання на СOVID-19 відповідно до класифікації ВООЗ – легкий ступінь, середній та тяжкий. Були поставлені наступні завдання: визначити мінеральний потенціал та антимікробну активність ротової рідини. Результати дослідження. Отримані зміни в концентрації кальцій-фосфатних сполук дозволили встановити порушення рівноваги мінерального обміну ротової рідини. Концентрації кальцію та фосфору перебували в прямій залежності від ступеня тяжкості захворювання та знижувалися від першої підгрупи до третьої. Найнижче значення кальцію та фосфору було зафіксовано у пацієнтів третьої підгрупи та становило 1,08±0,034 та 2,09±0,074 відповідно, при цьому додатково слід звернути увагу на значне зменшення активності лужної фосфатази в цій підгрупі досліджених – 28,26±4,70. Оцінка антимікробної активності ротової рідини дозволила зробити висновки щодо збільшення рівня мікробного обсіменіння ротової порожнини серед пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, при цьому аналогічні закономірності, притаманні дослідженню мінерального потенціалу, спостерігалися у третій підгрупі з тяжким ступенем захворювання, де значення уреази становило 0,148±0,013, а лізоциму – 77±11. Як наслідок, індекс ступеня дисбіозу значно відрізнявся від встановлених нормою значення 1, та дорівнював 4,78±0,5, що за інтерпретацією результатів відповідало клінічно субкомпенсованій стадії. Висновки. На підставі проведених досліджень слід зазначити, що пацієнти, які мали випадок COVID-19 в анамнезі, більш схильні до ураження твердих тканин зубів каріозним процесом через зниження природних механізмів захисту та відновлення кристалічної структури емалі.Item Prediction of long-term treatment in patients with COVID-19 based on analysis of their primary examination data(Sumy State University, 2025) Podavalenko, A.; Nessonova, T.; Korzh, O.; Zadorozhna, V.; Bilera, N.Вступ. Пандемія COVID-19 завдала колосальних соціальних та економічних збитків. Значна частина осіб, які перехворіли на цю інфекцію, мають серйозні порушення у стані здоров’я. Для запобігання віддалених наслідків COVID-19 необхідні моделі прогнозування тривалості лікування на підставі клінічних ознак, отриманих на початку захворювання. Матеріалита методи. У 2020-2021 роках проведено опитування 832 хворих на COVID-19. За допомогою комп’ютерних програм Microsoft Excel 2021 та Statistica 12.0 Trial Version для Windows проведено опрацювання зібраної бази даних. Зв’язок між числовими предикторами досліджували за допомогою кореляції Спірмена, а між категорійними показниками – гамма-кореляції. Для передбачення тривалості лікування пацієнта на підставі початкових клінічних ознак застосовані інструменти програми Statistica12.0 «класифікаційні дерева». Побудовано модель за допомогою засобу Data Mining – Trees/Partitioning – C&RT (Classification and Regression Tree). Результати та обговорення. На період дослідження встановлено, що довготривале лікування хворих на COVID-19 залежить від віку, супутніх захворювань, задишки, температури тіла, болю у грудній клітці, частоти дихальних рухів за 1 хвилину, болю в області серця, середнього артеріального тиску та частоти серцевих скорочень за 1 хвилину. Це підтверджено суттєвою різницею між групами пацієнтів, які лікувалися до 30 днів та 31 день і більше, а також встановленими кореляційними зв’язками. На підставі вищезазначених предикторів розроблено алгоритм прийняття рішень щодо визначення тривалості лікування пацієнтів. Висновки. Встановлені взаємозв'язки між клінічними симптомами у хворих на СОVID-19 дозволять своєчасно виявляти можливі ускладнення у пацієнтів. Впровадження побудованої моделі прийняття рішень на підставі провідних предикторів допоможе лікарям прогнозувати тривалість перебігу інфекції та розробляти ефективні заходи для попередження серйозних постковідних наслідків.Item Micronutrient status in children infected with the SARS-CoV-2 virus(Sumy State University, 2024) Pavlyshyn, H.; Labivka, O.Коронавірусна хвороба (COVID-19), спричинена SARS-CoV-2, викликала серйозні проблеми у сфері громадського здоров'я, що призвело до респіраторних захворювань, різного ступеня важкості. Вітаміни A, D, B6, B9 і B12 є важливими для імунної відповіді на вірусні інфекції, включаючи COVID-19, тоді як гомоцистеїн, який регулюється вітамінами групи B, може впливати на запальні реакції та судинні ускладнення. Метою цього дослідження було оцінити рівень цих мікроелементів і гомоцистеїну у дітей з COVID-19, досліджуючи можливі зв’язки зі ступенем тяжкості хвороби. Матеріали та методи: дослідження включало 112 дітей із COVID-19 та 23 здорових контрольних осіб. Рівні вітамінів A, D, B6, B9, B12 та гомоцистеїну в сироватці крові вимірювали за допомогою імуноферментного аналізу. Результати: результати показали, що діти з легкою формою COVID-19 мали вищий рівень вітаміну A (45.61 нг/мл) порівняно з тими, хто мав середню (347.30 нг/мл) та важку форму (242.90 нг/мл) (p < 0.05). Рівні вітамінів D і B6 також знижувалися зі збільшенням тяжкості: від 30.91 нг/мл і 56.80 нг/мл при легкій формі до 22.42 нг/мл і 39.41 нг/мл при важкій формі відповідно (p < 0.05). Вітамін B9 був нижчим у випадках важкої форми (3.90 нг/мл) порівняно з легкою (4.78 нг/мл) (p<0.05), тоді як вітамін B12 не показав значних відмінностей. Висновки: вітаміни D, B6 і B9, ймовірно, відіграють значну роль у зменшенні тяжкості COVID-19 у дітей, тоді як вітамін A має менший ефект, а вітамін B12 не виявляє суттєвого впливу. Ці результати вказують на важливість підтримки достатнього рівня вітамінів під час пандемії COVID-19 для потенційного зниження тяжкості захворювання.Item Features of COVID-19 in patients with diabetes mellitus(Sumy State University, 2024) Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Kaldiaieva, M.; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana MykolaivnaАктуальність: цукровий діабет і COVID-19 – нозології, що створюють нові виклики у галузі медицини, після свого поєднання, вже окреслили свою важливість та потенційно великий вплив на здоров'я людей у всьому світі. Кожна з цих патологій по окремості мають значний вплив на життя та добробут пацієнтів, у поєднанні створюють складні умови для медичної практики та організації системи охорони здоров'я. Дослідження взаємного впливу цукрового діабету та COVID-19 на клінічну картину, особливості перебігу, діагностику та лікування пацієнтів, має неабияку важливість та актуальність, як для наукового товариства, так і для прикладної практичної медицини, і його продовження та розширення є науковою та громадською потребою. Матеріали і методи: усього обстежено 53 хворих на COVID-19. Опрацьовано їх медичні картки. Для оцінки клінічних показників, епідеміологічних даних, фізичного та психоемоційного стану хворих був створений та використаний власний опитувальник “Форма комунікації-1”. За отриманими даними були розраховані статистичні показники: критерій Пірсона – для якісних показників, U-критерій Манна-Уїтні використовувався як непараметричний метод аналізу, t-критерій Стьюдента для величин, що відповідали нормальності розподілу відповідно. Результати: хворі на COVID-19 були розділені на дві групи: з цукровим діабетом (20 осіб, 37.7 %) та без цієї патології (група порівняння) (33 пацієнта, 62.3 %). У дослідженні переважали жінки 57%, віком (59.2 ± 12.5) роки. Пацієнти госпіталізувалися на 4-5 добу захворювання. Серед супутньої патології у групі хворих з цукровим діабетом частіше визначалися артеріальна гіпертензія та ішемічна хвороба серця (по 85 %), у пацієнтів групи порівняння (55 % та 52 % відповідно (p < 0,05). Коронавірусна хвороба починалася гостро з ознобу, підвищення температури тіла до (38.3±0.18) °С. Загальну слабкість відчували 96 % хворих. Серед скарг у групі порівняння переважали агевзія (33 %) та осиплість голосу (52 %) (p < 0,05). Тяжкій ступінь перебігу COVID-19 спостерігався у 85 % хворих з цукровим діабетом, у групі порівняння – у 33 % хворих. Навпаки середній ступінь тяжкості переважав у групі порівняння (64 % пацієнтів) (p < 0,05). Рівень глюкози у крові хворих на COVID-19 на тлі ЦД склав (9,9 ± 6,8) ммоль/л і був вищим ніж у групі порівняння (5,8 ± 1,4) ммоль/л, що свідчить про гіперглікемію внаслідок порушення толерантності до глюкози (p < 0,05). Висновки: серед хворих переважають жінки (57 %) середнього віку (59.2 року). Тяжкий перебіг COVID-19 переважає у групі хворих з цукровим діабетом. Клінічна картина значно не відрізняється у порівнюваних групах, проте дані лабораторних показників (підвищений С-реактивний білок, зміни розмірів тромбоцитів, підвищений рівень аланін- та аспартат-амінотрансферази, гамма-глутамілранспептидази, сечовини, креатиніну), об’єктивна симптоматика (зміни загального стану, тяжкий перебіг, аускультативні відхилення) свідчать про виразніші зміни у пацієнтів з COVID-19 та ЦД. SARS-CoV-2 індукує зміни у метаболізмі глюкози та сприяє посиленню тяжкості COVID-19, що у свою чергу призводить до гіперцитокінемії, цитокінового шторму, пошкодження тканин і дихальних шляхів.Item Changes in indicators of endogenous intoxication, nonspecific reactivity, and inflammation caused by SARS-CoV-2(Sumy State University, 2024) Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr Serhiiovych; Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola DmytrovychАктуальність: незважаючи на те, що весь науковий світ стурбований проблемою COVID-19, із Long COVID живе близько 65 млн людей, яких турбують загальна слабкість, втома, когнітивні дисфункції, задишка. Дана проблема є глобальною для людства через зниження працездатності, розумової активності населення, що призводить до економічних втрат. Проблема залишається відкритою та потребує подальших досліджень. Матеріали та методи: всього було обстежено 108 осіб та поділено на три групи: група А – 31 пацієнт із підтвердженим COVID-19, група В – 35 осіб із з Long COVID та група С – 42 практично здорові особи. Досліджувалися гематологічні та неспецифічні імунологічні зміни. Статистична обробка даних проводилася за допомогою програмного забезпечення STATA компанії StataCorp (Texas, USA) із розрахунком параметричних та непараметричних критеріїв. Результати: у досліджуваних групах переважали жінки середнього віку. Серед гематологічних показників спостерігалося підвищення лейкоцитів, еритроцитів, ШОЕ у групі з COVID-19. У хворих групи А паличкоядерних нейтрофілів було у 2,5 рази більше ніж у В та у 2,3 рази ніж у С. У пацієнтів з COVID-19 інтегративні показники ендогенної інтоксикації перевищували відповідні дані порівняно з групою Long COVID (р<0,05). В осіб з Long COVID спостерігалася тенденція (р=0,055 –0,588) до підвищення інтегративних показників ендогенної інтоксикації (показник інтоксикації був вищим у 2,6 рази (р<0,05)) порівняно з групою практично здорових осіб. Індекси неспецифічної реактивності у групі А (коефіцієнт резистентності, лімфоцитарний індекс, індекс співвідношення еозинофілів в лімфоцитів, індекс алергізації) та В (коефіцієнт резистентності, лімфоцитарний індекс) були нижчими ніж у групі С (р<0,05). У хворих на COVID-19 індекси активності запалення (сумарний індекс запалення, індекс Кребса, індекс співвідношення лейкоцитів і ШОЕ) були вищими ніж у групі практично здорових осіб (р<0,05). Висновки: для пацієнтів з COVID-19 характерно зміщення лейкоцитарної формули вліво, підвищення інтегративних показників ендогенної інтоксикації, виражений запальний процес, активація тканинного розпаду. Для осіб з Long COVID – незначне підвищення інтегративних показників ендогенної інтоксикації, з низьким ступенем запалення та підвищенням неспецифічної реактивності порівняно з групою COVID-19.Item Thyroiditis as a complication of COVID-19(Sumy State University, 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Клочко, Анжела ДмитрівнаВступ. Епідеміологічна ситуація в усьому світі з року в рік не кращає. Більше того, спостерігається тенденція до її погіршення. Достатньо прослідкувати ситуацію з вірусною інфекцією: 100 років тому «іспанка» забрала 40 млн життів у світовому масштабі, у 2002–2004рр – SARS-COV призвів до летальності 10,9% захворівших, через 10 років MERS-COV–34,3%, Уханська пандемія (COVID-19) супроводжувалася летальністю 6,5%, а у осіб 70 рр – 8%, після 80 рр – понад15%. Летальність, зрозуміло, притаманна багатьом ускладненням оскільки віруси, зокрема й коронавіруси, мають тропність до ендотелію судин і епітелію різних органів, отже ускладнення можуть вражати різні органи й системи. Особливості їх перебігу і діагностики обґрунтовують актуальність проблеми. Мета роботи. Поділитися особливостями клінічного перебігу і діагностики рідкісних ускладнень COVID-19, передусімз боку щитоподібної залози. Матеріали і методи. Ми спостерігали 2 хворих, у яких окрім загальноклінічних обстежень було застосовано УЗД і визначення гормональної функції щитоподібної залози. Результати та обговорення. У двох хворих (жіночої і чоловічої статі) окрім загальноклінічних і респіраторних синдромів превалювали порушення з боку шлунково-кишковоготракту, а саме, повна втрата апетиту та втрата маси тіла понад 10 кг. Після повного обстеження констатовано аутоімунний тиреоідит.Item Differential diagnosis of exacerbations and pseudo-exacerbations against the background of SARS-CoV-2 by the example of a clinical case of a patient with multiple sclerosis(Sumy State University, 2023) Личко, Володимир Станіславович; Личко, Владимир Станиславович; Lychko, Volodymyr Stanislavovych; Коленко, Оксана Іванівна; Коленко, Оксана Ивановна; Kolenko, Oksana Ivanivna; Burtyka, M.Анотація. Через пандемію COVID-19 зростає потреба в інформації про те, як SARS-CoV-2 впливає на людей з розсіяним склерозом (РС). Пацієнти, які отримують хворобо-модифікуючу терапію (ДМТ) для РС, частіше потребують медичної допомоги щодо інфекції, ніж загальна популяція. SARS-CoV-2 може спричинити погіршення симптомів РС і бути помилково прийнятим за рецидив, тому лікарі повинні ретельно оцінити, чи є у пацієнта рецидив або псевдозагострення. Таким чином, існує необхідність у науково обґрунтованих рекомендаціях щодо того, як знизити ризик інфікування, а також у ранній диференціальній діагностиці рецидивів і псевдозагострень, а також у ефективній допомозі хворим на РС із COVID-19. Матеріали і методи дослідження: хворий на РС в анамнезі, який лікувався ДМТ. У пацієнта виявили погіршення симптомів захворювання, ймовірне загострення, і йому поставили діагноз COVID-19. Результати: було проведено ретельний аналіз існуючої літератури, а також швидке дослідження того, як ДМТ використовувався у пацієнтів з РС із COVID-19. Пацієнт, з яким ми мали справу, отримував ДМТ і переніс важку хворобу. Своєчасне застосування внутрішньовенно кортикостероїдів та антибіотиків дозволило взяти під контроль активність патологічного процесу. На щастя, результат був сприятливим. Висновки: ця оцінка надає інформацію про клінічні особливості, результати та функції ДМТ у пацієнтів з РС, інфікованих SARS-CoV-2. Медичні працівники повинні ретельно розглядати можливість рецидиву у хворих на РС із COVID-19, особливо під час пандемії, і слід остерігатися псевдозагострень. У той час як багато випадків продемонстрували легкий перебіг хвороби та успішне одужання за допомогою ДМТ, потрібне додаткове дослідження для створення рекомендацій, підтверджених доказами.Item The impact of the COVID-19 pandemic on mental health of medical students: gender aspects(Sumy State University, 2022) Іншина, Наталія Миколаївна; Иншина, Наталия Николаевна; Inshyna, Nataliia Mykolaivna; Чорна, Інна Валентинівна; Черная, Инна Валентиновна; Chorna, Inna Valentynivna; Гребеник, Людмила Іванівна; Гребеник, Людмила Ивановна; Hrebenyk, Liudmyla Ivanivna; Прімова, Людмила Олександрівна; Примова, Людмила Александровна; Primova, Liudmyla OleksandrivnaВступ. Пандемія COVID-19 і викликане нею зниження соціальної комунікації негативно вплинули на психічне здоров’я багатьох людей, особливо молоді. Це дослідження мало на меті вивчити психічне здоров’я студентів-медиків СумДУ під час пандемії Covid-19. Це дослідження проводилося з вересня 2020 року по травень 2021 року. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь студенти 2 курсу ННДІ СумДУ – 100 студенток і 100 студентів. Середній вік студентів 18–22 роки. Психічне здоров'я студентів-медиків було досліджено за допомогою опитувальника загального здоров'я Голдберга (GHQ-28). Були досліджені загальні показники психічного здоров’я, психосоматичних симптомів, тривоги, безсоння, соціальної дисфункції та депресії. Експериментальні дані аналізували за допомогою статистичного програмного забезпечення PAST v4.05. Дослідження було проведено відповідно до Гельсінської декларації WMA «Етичні принципи медичних досліджень із залученням людей» після отримання згоди від усіх учасників. Результати і обговорення. Встановлено, що пандемія COVID-19 спричинила розлад психічного здоров’я у 63,5% студентів-медиків. Не було істотної різниці в загальному балі GHQ (> 8) між чоловіками та жінками. Соціальна дисфункція виявилася найпоширенішим розладом психічного здоров'я у студентів-медиків. Соматичні симптоми, тривога, соціальна дисфункція та депресія спостерігалися у 37,5 %, 49 %, 64 % та 14 % студентів медичного факультету відповідно. Поширеність соціальної дисфункції та депресії була вищою серед чоловіків, ніж жінок. Висновок. Встановлено, що під час пандемії COVID-19 у чоловіків спостерігалися більш значні порушення психічного здоров’я, ніж у жінок.Item The role of pulmonary rehabilitation in recovery after COVID-19(Sumy State University, 2022) Войтенко, Валентина Леонідівна; Войтенко, Валентина Леонидовна; Voitenko, Valentyna Leonidivna; Шевець, Валентина Петрівна; Шевец, Валентина Петровна; Shevets, Valentyna Petrivna; Бріжата, Ірина Анатоліївна; Брижата, Ирина Анатольевна; Brizhata, Iryna AnatoliivnaIntroduction. The outbreak of coronavirus infection (COVID-19) continues to be one of the most serious problems of the mankind. Patients who develop pneumonia as a result of coronavirus infection require rehabilitation measures to restore the functional capacity of the body and to prevent the negative consequences of the disease. For patients with COVID‑19, rehabilitation should be aimed at alleviating symptoms (shortness of breath), improving psychological condition, physical form and quality of life. This can be achieved by improving the organization and methodology of pulmonary rehabilitation of patients with COVID-19. Purpose is to justify the use of pulmonary rehabilitation in patients with COVID-19. Materials and methods: analysis and systematization of data from modern scientific and methodological literature and Internet sources. Results. The emergence and spread of coronavirus (SARS-CoV-2) is a major public health issue. Post-COVID syndrome has already become a massive phenomenon and part of our lives. Recovery from coronavirus infection is necessary for all, regardless of the severity of the disease. Physical therapy can be used at various stages of treatment for COVID-19 patients. However, the decision to use it, the nature, scope and purpose of the interventions should be based on clinical evidence, the safety of patients and staff. Pulmonary rehabilitation, the main component of which is physical exercise (aerobic and/or resistance training), can play a vital role in the recovery of patients, improving physical fitness, muscle strength and quality of life of those infected with severe acute respiratory coronavirus syndrome. Moreover, under quarantine conditions, it was important for many patients to have access to home-based rehabilitation, which was provided by tele-rehabilitation facilities using telecommunications technology. Conclusions. Thus, pulmonary rehabilitation is an important part of recovery from COVID-19. The development of complications and the increase in the number of pulmonological patients who have suffered a severe or moderate coronary infection are updating the issues of adaptation of traditional rehabilitation programs to new conditions.