Східноукраїнський медичний журнал

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 22
  • Item
    Efficacy of physiotherapy interventions on immune modulation in children with cerebral palsy: a focus on inflammatory marker reduction
    (Sumy State University, 2025) Шарова, Олександра Володимирівна; Sharova, Oleksandra Volodymyrivna; Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych
    Вступ. Діти з церебральним паралічем отримують користь від широкого спектра реабілітаційних методик. Однак вплив цих методик на патофізіологічні процеси організму залишається недостатньо вивченим. Глибше розуміння цих процесів сприятиме розробці персоналізованих рекомендацій для пацієнтів і забезпечить більш цілеспрямовану реабілітацію. Мета. Це дослідження має на меті оцінити вплив 30-денної реабілітаційної програми на профіль цитокінів у сироватці дітей з церебральним паралічем шляхом ідентифікації незалежних від церебрального паралічу біомаркерів, оцінки змін, викликаних реабілітацією, та аналізу їх ролі в запальних і імунних процесах. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 15 здорових дітей (6,42 ± 2,76 років) та 14 дітей з церебральним паралічем (5,10± 2,45 років). Реабілітаційна програма для дітей з церебральним паралічем передбачала п’ять занять на тиждень (субота та неділя – вихідні) протягом 6 тижнів (загалом 42 дні), що становило 30 реабілітаційних днів. Сироватковий протеом аналізували за допомогою набору Proteome Profiler XL Human Cytokine Array Kit. Визначали відносні рівні 105 цитокінів, хемокінів та факторів росту. Спочатку зразки сироватки 14 дітей з церебральним паралічем порівнювали із зразками 15 здорових дітей. Далі проводили аналіз маркерів, рівень яких не відрізнявся від рівня у здорових дітей, до і після 30-денної реабілітації. Результати. Порівняно з 15 здоровими дітьми відповідного віку, 14 дітей з церебральним паралічем мали відносно однаковий рівень 97 маркерів у сироватці. П’ять із 97 маркерів продемонстрували зниження рівня після 30-денної реабілітації. Висновки. Дослідження сироваткового протеому дітей з церебральним паралічем показало тенденцію до зниження рівня запальних маркерів, таких як компонент комплементу C5/C5a, VCAM-1, PECAM-1, IL-8 і адипонектин, після 30-денної реабілітації.
  • Item
    Differential diagnosis between Kawasaki disease and acute infectious diseases – a case report.
    (Sumy State University, 2025) Mateiko, H.B.; Pyliuk, I.I.; Matvisiv, M.V.; Horbal, N.B.; Berezna, T.H.
    Вступ. Хвороба Кавасакі – відносно рідкісне, але важке гостре гарячкове захворювання, що характеризується васкулітом. Вона являє собою унікальний виклик у педіатрії через потенційну можливість розвитку ускладнень з боку коронарних артерій та необхідність швидкої діагностикиі лікування. Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні Івано-Франківської обласної ради. Проаналізовано клінічний випадок хвороби Кавасакі у дитини. Дослідження проводилося відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження був схвалений локальною комісією з питань етики установи. На проведення дослідження була отримана інформована згода батьків дитини. Опис клінічного випадку. Наводимо клінічний випадок хвороби Кавасакі у 5-річної української дівчинки, якій було встановлено діагноз: гостре респіраторне захворювання, тонзилофарингіт. Після призначення антибактеріальної терапії з'явився плямисто-папульозний висип, і лікар запідозрив інфекційний мононуклеоз. На 7-й день хвороби з'явилися ознаки кон'юнктивіту та біль у нижніх кінцівках, на 8-й день хвороби дитину скерувалии до стаціонару. На підставі клінічних ознак та результатів аналізів був встановлений остаточний діагноз – хвороба Кавасакі. При госпіталізації виявлено легку анемію (гемоглобін – 100 г/л), лейкоцитоз (16,86×109/л), тромбоцитоз (1147×109/л), підвищення швидкості осідання еритроцитів (105 мм/год). В біохімічному аналізі крові виявлено гіпоальбумінемію (34,9 – 10,8 г/л), зниження А/Г індексу (0,12), значно підвищений рівень D-димеру (6051,3 мкг/мл) та С-реактивного білка (185,1 мг/л). При ехокардіографічному дослідженні виявлено розширення коронарних артерій та регургітацію трикуспідального клапана. Пацієнтка отримувала внутрішньовенно людський імуноглобулін 10% у дозі 2 г/кг в/в протягом 3 днів, ацетилсаліцилову кислоту, ібупрофен в дозі 10 мг/кг, інфузійну терапію глюкозо-сольовими розчинами, пероральну регідратаційну терапію. На фоні проведеного лікування стан дитини стабілізувався, і на 10-й день після госпіталізації, з покращенням, вона була виписана зі стаціонару. Висновок. Цей випадок демонструє, що пацієнти з хворобою Кавасакі потребують мультидисциплінарного підходу для своєчасної діагностики та лікування. Прояви хвороби неспецифічні, і лікарі часто вважають їх ознаками більш поширених станів, таких як гострі респіраторні інфекції, тонзиліт, інфекційний мононуклеоз.
  • Item
    Mathematical model for predicting the occurrence of preterm birth in women at risk based on the study of estradiol
    (Sumy State University, 2025) Tokar, P.
    Передчасні пологи є однією з найбільш актуальних проблем сучасної акушерської практики, що не тільки ставить під загрозу життя та здоров’я новонароджених, але й має серйозні наслідки для здоров’я жінки. Вони визначаються як пологи, що наступають до 37-го тижня вагітності, і можуть бути спричинені різноманітними чинниками, серед яких особливе місце займають біологічні та ендокринні порушення. Одним із важливих гормонів, що відіграє критичну роль у підтриманні нормального перебігу вагітності, є естрадіол. Низький або аномальний рівень цього гормону може вказувати на наявність порушень, що підвищують ймовірність виникнення передчасних пологів. Мета дослідження – розроблення математичної моделі для визначення ймовірності та відсотка прогнозування виникнення передчасних пологів у жінок групи ризику на основі вивчення естрадіолу. Матеріали та методи: У дослідженні було проаналізовано рівень естрадіолу у 60 жінок (з них: 30 з ризиком виникнення передчасних пологів та 30 абсолютно здорових), які перебували в КНП "Чернівецький обласний перинатальний центр". Оцінювали рівень гормону естрадіолу як до початку лікування, так і після лікування. Для розробки математичної моделі прогнозування передчасних пологів був використаний метод логістичної регресії, що дозволяє оцінити ймовірність виникнення передчасних пологів на основі змін рівня естрадіолу. Для перевірки статистичної значущості отриманих результатів застосовували T-критерій Велча, що дозволяє порівняти середні значення рівнів гормону до та після лікування та оцінити ефективність лікувальних заходів. Результати: Збільшення естрадіола на одну одиницю збільшить шанси передчасних пологів у 0,985 рази (зменшить шанси передчасних пологів на 1,5%). Висновки: Побудована на основі рівня естрадіолу математична модель логістичної регресії продемонструвала зворотний зв'язок між рівнем естрадіолу та ймовірністю виникнення передчасних пологів, що дозволяє прогнозувати ризик на підставі змін концентрації цього гормону. Збільшення рівня естрадіолу на одну одиницю знижує ймовірність передчасних пологів на 1,5%, що відкриває нові можливості для покращення прогнозування та управління вагітністю у жінок групи ризику.
  • Item
    Determination of certain integral parameters associated with arterial hypertension in obese children
    (Sumy State University, 2025) Lezhenko, H.; Pashkova, O.; Samoylyk, K.
    Мета роботи – стратифікація інтегральних показників, що визначають ризик розвитку артеріальної гіпертензії у дітей, хворих на ожиріння. Матеріали і методи. Групу спостереження склали 139 дітей, хворих на ожиріння, віком 11–17 років, які були розподілені на дві підгрупи в залежності від рівня артеріального тиску (АТ). До першої підгрупи увійшло 50 (36 %) підлітків з ожирінням та артеріальною гіпертензією. Другу підгрупу склали 89 (64 %) дітей з нормативними показниками АТ. Групу порівняння склали 36 умовно здорових дітей, репрезентативних за віком та статтю. Для виявлення як щонайменшої кількості прихованих загальних факторів, що найбільш впливають на розвиток артеріальної гіпертензії у дітей, хворих на ожиріння, застосовувався факторний аналіз методом головних компонент з подальшою ортогональною VARIMAX-ротацією факторних осей. Значущі фактори в моделі досліджували за допомогою критерію «кам’янистого осипу» та критерію Кайзера з подальшим визначенням показників з високим факторним навантаженням на комплекс (понад 0,6). Результати. За допомогою факторного аналізу було виділено 4 значущі фактори, дисперсія яких визначала 79,23% від вкладу усіх факторів: 1) фактор порушення вуглеводного обміну, який включав вміст глюкози натще серце, індекс чутливості до інсуліну QUІCKI, індекс інсулінорезистентності HOMA; 2) біологічний фактор (стать і вік дитини); 3) фактор вегетативної регуляції (циркадний індекс ритму серця); 4) метаболічний фактор, в склад якого увійшли індекс маси тіла, показник співвідношення обводу талії до росту дитини та вміст кортизолу в сироватці крові. Доведено, що провідним фактором, що сприяє розвитку та прогресуванню артеріальної гіпертензії у дітей, хворих на ожиріння, виступає гіперінсулінемія та резистентність до інсуліну. Висновки. Отримана факторна модель дозволить оптимізувати підходи до профілактики розвитку та прогресування артеріальної гіпертензії у дітей, хворих на ожиріння, шляхом виділення групи ризику з розвитку артеріальної гіпертензії з урахуванням виділених факторів.
  • Item
    Clinical and radiological aspects of reversible and irreversible pulpitis of primary teeth
    (Sumy State University, 2024) Holubieva, I.; Ostapko, O.; Nemyrovych, Ju.; Gurianov, V.; Boichenko, M.; Illienko, N.
    Розробка клінічних настанов та стандартів надання медичної стоматологічної допомоги дитячому населенню України ґрунтується на засадах доказової медицини, сучасних міжнародних класифікаціях та узгоджується з загально прийнятою в світі діагностичною термінологією основних стоматологічних захворювань. Тому метою дослідження було визначення частоти, клініко-рентгенологічних характеристик, критеріїв діагностики оборотного та необоротного пульпіту тимчасових зубів. Матеріали і методи: Обстежено 328 дітей у віці від 3 до 7 років у Стоматологічному медичному центрі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Всім учасникам проведено клінічне обстеження стану твердих тканини зубів, перевірку чутливості пульпи до холодового подразника, рентгенологічне дослідження глибини каріозного ураження, інтраопераційну оцінку кровотечі з пульпи. Результати: Виявлено високу поширеність (92.7%) і переважно безсимптомний перебіг (83.2%) пульпіту тимчасових зубів у дітей віком від 3 до 7 років. Частота необоротного пульпіту в 2,1 рази перевищувала аналогічний показник оборотного пульпіту (р<0.001). Із 5-річного віку спостерігалося статистично значуще зменшення кількості тимчасових зубів із оборотним пульпітом паралельно зі зростанням цього показника у разі необоротного запалення пульпи. Ураження молярів було зареєстровано у переважній більшості випадків порівняно з передніми зубами. Найчастіше пульпіт було діагностовано в перших тимчасових молярах нижньої щелепи (р<0.01). Холодовий тест виявився інформативним у позитивно налаштованих, здатних до співпраці дітей (25.7%) здебільшого 6-7-річного віку. Визначено суттєві відмінності рентгенологічної глибини каріозних уражень при оборотному і необоротному пульпіті тимчасових зубів. Інтраопераційна оцінка кровотечі і досягнення гемостазу після вітальної пульпотомії свідчили про відсутність запалення кореневої пульпи. Висновки: Клінічна оцінка глибини каріозних дефектів не дозволяє визначити товщину ураження дентину і близькість до пульпи за виключенням випадків її каріозного оголення. Холодовий тест на чутливість пульпи у дошкільному віці був недостатньо точним внаслідок високої вірогідності хибно позитивних відповідей. До найбільш інформативних методів передопераційної діагностики пульпіту належить рентгенологічне дослідження, що характеризує глибину каріозного ураження і його близькість до пульпи. Надійними рентгенологічними ознаками незворотного пульпіту були сполучення з порожниною зуба, деструкція кортикальної пластинки альвеоли, просвітлення губчастої кістки у фуркаційній та періапікальній ділянках. Однак, рентгенологічна діагностика не відображає поширеність запалення в пульпі. Тому інтраопераційна оцінка кровотечі і досягнення гемостазу після вітальної пульпотомії є вирішальними критеріями щодо відсутності запалення кореневої пульпи та можливості її збереження. Отже, диференційна діагностика оборотного і необоротного пульпіту тимчасових зубів повинна ґрунтуватися на поєднанні передопераційних та інтраопераційних методів дослідження. У зв’язку з високою поширеністю пульпіту у дітей 6-7-річного віку першочерговим завданням дитячої терапевтичної стоматології повинна стати первинна профілактика раннього дитячого карієсу.
  • Item
    Significance of urinary Aminopeptidase N and Dipeptidyl peptidase IV in early diagnosis of kidney damage in children with type 1 diabetes mellitus in North-Eastern region of Ukraine
    (Sumy State University, 2024) Віхрова, Ірина Олександрівна; Vikhrova, Iryna Oleksandrivna; Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Змисля, Ігор Федорович; Zmyslia, Igor Fedorovych
    Вступ. У дітей та підлітків діабет має більш агресивний клінічний перебіг порівняно з дорослими. Це характеризується зниженою відповіддю на сучасні методи лікування, швидшим зниженням функції β-клітин, швидким прогресуванням інсулінорезистентності та прискореним розвитком як мікроваскулярних, так і макроваскулярних ускладнень. Діабетична нефропатія є одним з найважливіших та найпоширеніших ускладнень діабету і є основною причиною термінальної стадії ниркової недостатності. Що робить цукровий діабет 1 типу особливо актуальною проблемою для дитячих нефрологів. Клінічні прояви діабетичної нефропатії, такі як альбумінурія та зниження швидкості клубочкової фільтрації, зазвичай розвиваються протягом тривалого періоду (10–25 років). Водночас специфічні структурні зміни в нирках, такі як потовщення базальної мембрани клубочків і мезангіальне розширення, можуть виникати значно раніше — через 1,5–5 років після початку діабету. Важливо зазначити, що при діабетичній нефропатії вражаються не лише клубочки, а також канальці. Тубулоінтерстиціальні ураження виникають раніше, ніж ушкодження клубочків, що вказує на те, що тубулярні біомаркери можуть бути більш чутливими для раннього виявлення. Маркери із пептидазною активністю було визнано ефективними для діагностики ранніх пошкоджень канальців. Амінопептидаза N, яка є ектопептидазою, широко експресується в нирках і є визнаним уринарним маркером пошкодження проксимальних канальців. Аналогічно, Дипептидилпептидаза IV експресується у вісцеральних епітеліальних клітинах клубочків, ендотеліальних клітинах та щітковій облямівці проксимальних канальців. Підвищені рівні Дипептидилпептидази IV у сечі відмічалися у діабетичних пацієнтів із нормоальбумінурією, що свідчить про її потенціал як раннього біомаркера початку діабетичної нефропатії. Мета. Визначити рівень Амінопептидази N та Дипептидилпептидази IV у сечі дітей з північно-східного регіону України залежно від тривалості діабету. Матеріали та методи. Обстежено 55 осіб, з них 47 дітей з цукровим діабетом 1-го типу та 8 практично здорових дітей без діабету та патології нирок. Пацієнтів було поділено на 3 групи залежно від тривалості захворювання: з вперше виявленим діабетом до одного року – 11 осіб, з перебігом захворювання від 1 до 5 років – 24 дитини, із тривалістю хвороби понад 5 років – 12 осіб. Для визначення інтенсивності хемілюмінесценції Амінопептидази N та Дипептидилпептидази IV використовували Proteome Profiler Human Kidney Biomarker Antibody Array (R&D Systems, Minneapolis, USA) та систему візуалізації сигналу Bio-Rad ChemiDoc Touch. Для статистичного аналізу отриманих даних використовували дескриптивну статистику та непараметричні методи, зокрема таблиці спряженості та коефіцієнт рангової кореляції Спірмена (r). Результати з p< 0.05 вважалися статистично значущими. Результати. Рівні Амінопептидази N та Дипептидилпептидази IV у сечі були статистично підвищені у дітей з тривалістю цукрового діабету 1 типу менше одного року. Амінопептидаза N показала помірну кореляцію зі швидкістю клубочкової фільтрації (r=0.589, p=0.044). Натомість Дипептидилпептидаза IV мала сильну позитивну кореляцію зі швидкістю клубочкової фільтрації (r=0.869, p=0.0001) та помірну кореляцію з Амінопептидазою N (r=0.467, p=0.126). Висновки. Рівень сироваткового креатиніну значно підвищується лише через 1–5 років після початку цукрового діабету 1 типу, що робить його не придатним для раннього виявлення пошкодження нирок у дітей. На відміну від нього, Амінопептидаза N та Дипептидилпептидаза IV є надійними предикторами ураження нирок у дітей з цукровим діабетом 1 типу у північно-східному регіоні України. Серед них Дипептидилпептидаза IV виділяється як кращий неінвазивний маркер завдяки специфічній локалізації в проксимальних канальцях та епітелії клубочків, а також вираженій позитивній кореляції зі швидкістю клубочкової фільтрації.
  • Item
    Diagnostic and prognostics aspects of lung function in children with acute leukemia
    (Sumy State University, 2024) Makieieva, N.; Kovalь, V.; Tsymbal, V.; Biriukova, M.; Diachenko, M.; Kucherenko, M.
    Вступ. Метою дослідження було оцінити функцію зовнішнього дихання у дітей з гострою лейкемією у різні періоди захворювання, а також визначити толерантність до фізичного навантаження у дітей в періоді тривалої ремісії гострої лейкемії. Mетоди. Спірографію проводили 46 дітей віком 6–17 років з гострою лейкемією на початку протоколів хіміотерапії (1 група) та після завершенням протоколів лікування та ремісією не менше ніж 2 роки (2 група). При підтвердженій ремісії гострої лейкемії та за відсутності респіраторних скарг у цієї групи дітей проводилося дослідження, яке включало пробу з фізичним навантаженням (група 2А). Спірографічне дослідження проводилося за допомогою спінографічного комплексу «СпіроКом», «ХАІ-Медика», Харків, Україна. STATISTICA 8 (Tulsa, OK) і MedCalc 17.2 використовувалися для статистичної обробки даних. Результати. Незважаючи на нормальні значення медіан показників функції легень у дітей на початку лікування гострої лейкемії обструктивні зміні функції зовнішнього дихання виявлені у 28,6 % дітей, рестриктивні – у 9,5 % дітей. У періоді тривалої ремісії обструктивні зміни виявлені у 12,0 % дітей, рестриктивні – у 12,0 % дітей. Було виявлено зниження толерантності до фізичного навантаження у дітей в тривалій ремісії гострої лейкемії. Дослідження підтвердило діагностичну та прогностичну цінність спірометрії у дітей з гострю лейкемією. Зниження показника миттєвої об'ємної швидкості видиху в моменті 75% від форсованої миттєвої ємкості легень менше ніж 76,4% на початку хіміотерапії підвищує ризик розвитку бронхообструктивного синдрому у дітей у 12,5 разів під час лікування гострої лейкемії (RR 12,5 (95 ДI% 1,8–85,9)). У хворих дітей на гостру лейкемію за наявності рестриктивних змін на спірометрії виявлено формування фіброзу легень, за наявності обструктивних змін – ознаки задухи. Висновки. Спірометрія є важливим інструментом для моніторингу функціонального стану легень і лікування легеневих ускладнень у дітей, хворих на гостру лейкемію.
  • Item
    Micronutrient status in children infected with the SARS-CoV-2 virus
    (Sumy State University, 2024) Pavlyshyn, H.; Labivka, O.
    Коронавірусна хвороба (COVID-19), спричинена SARS-CoV-2, викликала серйозні проблеми у сфері громадського здоров'я, що призвело до респіраторних захворювань, різного ступеня важкості. Вітаміни A, D, B6, B9 і B12 є важливими для імунної відповіді на вірусні інфекції, включаючи COVID-19, тоді як гомоцистеїн, який регулюється вітамінами групи B, може впливати на запальні реакції та судинні ускладнення. Метою цього дослідження було оцінити рівень цих мікроелементів і гомоцистеїну у дітей з COVID-19, досліджуючи можливі зв’язки зі ступенем тяжкості хвороби. Матеріали та методи: дослідження включало 112 дітей із COVID-19 та 23 здорових контрольних осіб. Рівні вітамінів A, D, B6, B9, B12 та гомоцистеїну в сироватці крові вимірювали за допомогою імуноферментного аналізу. Результати: результати показали, що діти з легкою формою COVID-19 мали вищий рівень вітаміну A (45.61 нг/мл) порівняно з тими, хто мав середню (347.30 нг/мл) та важку форму (242.90 нг/мл) (p < 0.05). Рівні вітамінів D і B6 також знижувалися зі збільшенням тяжкості: від 30.91 нг/мл і 56.80 нг/мл при легкій формі до 22.42 нг/мл і 39.41 нг/мл при важкій формі відповідно (p < 0.05). Вітамін B9 був нижчим у випадках важкої форми (3.90 нг/мл) порівняно з легкою (4.78 нг/мл) (p<0.05), тоді як вітамін B12 не показав значних відмінностей. Висновки: вітаміни D, B6 і B9, ймовірно, відіграють значну роль у зменшенні тяжкості COVID-19 у дітей, тоді як вітамін A має менший ефект, а вітамін B12 не виявляє суттєвого впливу. Ці результати вказують на важливість підтримки достатнього рівня вітамінів під час пандемії COVID-19 для потенційного зниження тяжкості захворювання.
  • Item
    Optimization of the scientific search for Lyme Borreliosis severity diagnostics
    (Sumy State University, 2024) Sverstiuk, A.; Nykytyuk, S.; Synytska, V.; Antiuk, Z.; Kyrychok, O.
    Наведено дані використання можливостей аналітичного пошуку для оптимізації аналізу літературних джерел у наукометричній базі даних Scopus при дослідженні сучасного стану питань діагностики та лікування Лайм-бореліозу у дітей. Мета дослідження: вдосконалити надання медичної допомоги дітям, що зазнали нападів кліщів; покращити діагностичний пошук наукової літератури з проблеми Лайм-бореліозу. Методи дослідження: Використання наукометричної бази Scopus оптимізує релевантний пошук наукової літератури з досліджуваної проблематики. Зокрема, для оцінювання актуальності досліджень по ЛБ у інфектології в наукометричній базі Scopus було сформульовано аналітичний запит: (ALL ("tick bites") OR ALL ("endemic area in lymeborreliosis") OR ALL ("questionnaire of parents of children with Lyme disease") OR ALL ("affected by ticks") OR ALL ("DNA to complex B. burgdorferi s.l.") OR ALL ("B. miyamotoi") Результати дослідження. Використання наукометричної бази Scopus оптимізує релевантний пошук наукової літератури за категоріями: досліджувана проблематика, загальна кількість праць і порівнянняв CiteScore, SIR, SNIP, результати пошукового запиту по авторах, результати пошукового запиту (предметні галузі); в базі Scopus по країнах, серед ведучих наукових закладів, по видах публікацій, по найбільших фінансових спонсорах вивчення даної проблематики. Висновки: У даній статті проведено аналітичний огляд публікацій по використанню штучного інтелекту в медицині, зокрема, інфектології. На основі отриманих даних аналітичного огляду літературних джерел з допомогою програми Scopus можна зробити висновок про зростаючий науковий інтерес до проблеми дослідження причин виникнення та прогресування Лайм-бореліозу, тому такі дослідження є надзвичайно актуальними для покращення та збереження здоров’я пацієнтів.
  • Item
    Modern approaches to the problem of immunodeficiencies in children
    (Sumy State University, 2024) Nedelska, S.; Samokhin, I.; Kriazhev, O.; Yartseva, D.; Mazur, V.
    Дуже часто перебіг та розвиток інфекційно-запальних процесів супроводжується порушеннями в роботі імунної системи. Величезна кількість лімфотропних вірусних інфекцій мають здатність пригнічувати клітини імунної системи та збільшувати частоту імунодефіцитів. Це відбувається зокрема за рахунок імунопроліферативних, алергічних, аутоімунних захворювань, тощо. Мета роботи – дослідити проблему, пов’язану з дитячими імунодефіцитними захворюваннями станом на сьогоднішній день. Імунодефіцитні захворювання за своїм походженням поділяються на дві великі групи: 1) фенотипові (вторинні) – не мають порушень у геномі; 2) генотипові (первинні) – мають генетичні дефекти. Водночас, порушення імунітету, що виникають в процесі життя в організмі з нормально сформованою імунною системоюі не пов’язані з генетичними аномаліями, діагностуються частіше, ніж первинні імунодефіцити. Ці порушення не можуть виступати самостійним діагнозом, адже вони не є самостійною нозологією. Набутий імунодефіцит може мати такі самі клінічні прояви, що і первинний імунодефіцит, зокрема, він проявляється частими та тривалими інфекціями. Можуть виникати так звані «опортуністичні» інфекції – це хвороби, які викликані мікроорганізмами, що зазвичай не здатні викликати патологічний процес в пацієнта зі здоровою імунною системою, але можуть провокувати захворювання в людей з ослабленим імунітетом. Таким чином, необхідно приділяти особливу увагу саме ранній діагностиці вроджених імунодефіцитних станів. Незважаючи на те, що прояви імунної недостатності не є показанням до негайного лікування, втім, лікарі мають контролювати в динаміці ті зміни, що були виявлені в показниках імунної системи. Висновки. Необхідно зважувати, що будь-яке втручання в імунну систему повинно мати серйозні підстави. Зазвичай, при ліквідації факторів, що лежать в основі набутого імунодефіциту, цей стан минає самостійно.