Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
7 results
Search Results
Item Особистісна та ситуативна тривожність, вегетативний статус і функціональні можливості підлітків з гастроезофагальною рефлюксною хворобою(Сумський державний університет, 2025) Бекетова, Г.В.; Мощич, О.О.; Маліновська, Д.О.; Бекетова, Н.В.; Мощич, О.П.В статті наведені власні дані дослідження, що стосуються вивчення психо-вегетативних особливостей та функціональних можливостей підлітків з гастроезофагальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ), включаючи пацієнтів з ожирінням. Мета дослідження – визначення рівнів особистісної та ситуативної тривожності, вегетативного статусу та функціональних можливостей у підлітків з ГЕРХ для обґрунтування необхідності диференційованої психо-вегетативної корекції у комплексному лікуванні захворювання. Матеріали і методи дослідження. Обстежено 35 здорових підлітків (І група контролю) та 81 дитину у віці 15–17 років з ГЕРХ (ІІ основна група), з них 47 пацієнтів з її неерозивною формою (ІІн підгрупа) та 34 – з рефлюкс-езофагітом (ІІе підгрупа), серед яких були 9 дівчат з надмірною масою тіла (НМТ) та ожирінням. Рівні особистісної (ОТ) та ситуативної тривожності (СТ) визначали за опитувальником Спілбергера-Ханіна, вегетативний статус і функціональні можливості – з використанням авторської комп'ютерної програми (патент України на корисну модель No143026 від 10.07.20). Статистична обробка отриманих результатів здійснювалась з використанням загально прийнятих методів медичної статистики. Результати дослідження. У 61,7% підлітків з неерозивною ГЕРХ та 64,7% з ерозивним рефлюкс-езофагітом виявлена симпатикотонія і незадовільні функціональні можливості (83,0% і 97,0%) за відсутності гендерної різниці та незалежно від наявності НМТ й ожиріння. В ІІн групі спостерігався переважно середній рівень ОТ (63,8%) та СТ (53,2%) без достовірної гендерної різниці. При ерозивному езофагіті у більшості хворих виявлений високий рівень як ОТ (70,6%), так і СТ (55,9%) з переважанням дівчат (81,3% і 75,0% проти 61,1% і 38,9% у хлопців). Найбільш виразні психологічні порушення виявлені у дівчат-підлітків з ерозивним езофагітом та НМТ й ожирінням – високий рівень ОТ (100,0%) та СТ (88,9%) на фоні симпатикотонії та незадовільних функціональних можливостей. Висновок. Більшість підлітків з ГЕРХ і, особливо, дівчата з НМТ та ожирінням, мають психологічні та вегетативні розлади і незадовільні функціональні можливості, що можуть бути як фоном для формування захворювання, так і його наслідком та потребують раннього виявлення і вчасної терапії з психологічним супроводом для покращення якості життя та попередження формування тяжких ускладнень.Item Дефіцит вітаміну D і чинники метаболічного синдрому у підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням(Сумський державний університет, 2024) Шульгай, А.-М. А.; Шульгай, О.М.Вступ. Дефіцит вітаміну D широко розповсюджений у світі і зростає зі збільшенням пасивного способу життя та шкідливих звичок. Метаболіти вітаміну D повʼязані із диференціацією та апоптозом клітин, і мають вплив на вуглеводний та ліпідний обміни. Зміни у ліпідному та вуглеводному обміні, а також збільшення пасивного способу життя протягом останніх років сприяє розвитку метаболічного синдрому. Метою нашого дослідження було вивчити взаємозв’язки рівня забезпеченості вітаміном D із критеріями метаболічного синдрому у підлітків з ожирінням або надлишковою масою тіла. Методи. 196 дітей підліткового віку залучені у дослідження. 136 дітей з надлишковою масою тіла та ожиріням та 60 дітей з нормальною масою тіла, які склали групу контролю. Усім дітям проведені антропометричні та біохімічні дослідження. Оцінку та розподіл дітей вмістом вітаміну D в сироватку крові проводили згідно рекомендацій Міжнародного товариства ендокринологів. Критерії метаболічного синдрому визначалися згідно консенсусу Міжнародної діабетичної федерації. Результати. Серед обстежених дітей виявлено перевага недостатності та дефіциту вітаміну D. Дефіцит вітаміну D збільшувався зі збільшенням маси тіла у дітей підліткового віку, і становив аж до 74,3% у дітей з надлишковою масою тіла та ожирінням. Окрім взаємозвʼязку з індексом маси тіла виявлено залежність між зростанням дефіциту вітаміну D та збільшенням абдомінального жиру, що є також предиктором метаболічного синдрому. Встановлено збільшення індексу атерогенності на 52,4% при дефіциті вітаміну D, а також зниження рівня вмісту альфаліпопротеїнів на 11,4% при рівні вітаміну D< 20 нг/мл, та на 25,7% при < 10 нг/мл. Виявлено, що рівень 25(OH) D у сироватці крові мав зворотній зв’язок з інсуліном (r=-0,501; p=0,001) та HOMA-IR (r=-0,511; p=0,001). Спостерігалось збільшення гіперінсулінемії та інсулінорезистентності у дітей з дефіцитом вітаміну D. У 49,6% дітей з ожирінням та надлишковою масою тіла мало місце поєднання абдомінального ожиріння з двома та або більше критеріями метаболічного синдрому. Висновки. У обстежених дітей підліткового віку виявлено низький рівень забезпечення вітаміном D, а також його взаємозвʼязок із індексом маси тіла та критеріями метаболічного синдрому. Дефіцит вітаміну D у підлітковому віці може сприяти розвитку захворювань, які пов'язані з ожирінням, інсулінорезистентністю, цукровим діабетом 2 типу, артеріальною гіпертензією та захворюваннями серцево-судинної системи.Item Універсальна класифікація соматотипу на основі біоімпедансного аналізу компонентного складу тіла(Сумський державний університет, 2024) Фекета, В.; Паламарчук, О.; Рішко, О.; Немеш, М.; Крічфалушій, О.; Пацкун, С.Вступ. У зв'язку з прогресуючим поширенням ожиріння в більшості країн світу, актуальною проблемою залишається раннє виявлення осіб з надмірною масою тіла та профілактика пов’язаних з нею метаболічних розладів. Традиційний індекс маси тіла (ІМТ) має обмежену специфічність, що ускладнює виявлення ризиків. Мета нашої роботи – створення універсальної класифікації соматотипів на основі даних біоімпедансного обстеження, яка враховуватиме компонентний склад тіла та його роль у патогенезі ожиріння. Методика: Дослідження включало 192 дітей у віці від 9 до 14 років. Для вимірювання показників компонентного складу тіла використовувався біоелектричний імпедансний аналізатор “TANITA МC-780 MA”, з допомогою якого оцінювали масу тіла, індекс маси тіла, вміст загального жиру та абсолютну масу м'язів кінцівок. Додатково з метою визначення типу розподілу жиру в тілі визначалося відношення окружності талії до окружності стегон. Результати: Аналіз показників компонентного складу тіла та відношення окружності талії до стегон (WHR) у трьох групах дівчат та хлопчиків, сформованих у відповідності до класифікації маси тіла за ІМТ, показав, що більшість показників компонентного складу тіла та WHR не відрізнялися статистично значуще між групами. Виняток становив показник вмісту загального жиру (ВЗЖ%), який відрізняв групу дітей з ожирінням від інших. Незважаючи на це, інші параметри, зокрема ММК%, не продемонстрував статистично значущих відмінностей між групами. У зв'язку з гетерогенністю досліджуваних вибірок та обмеженнями ІМТ як індикатора ожиріння нами запропоновано новий підхід до класифікації соматотипу, який ґрунтується на співвідношенні вмісту скелетних м'язів, загального жиру та його розподілу в різних регіонах тіла. Ця класифікація, яка позначається абревіатурою МFD (Muscles, Fat, Distribution), використовує три ключові параметри і розділяє пацієнтів на 27 комбінацій за градаціями ММК%, ВЗЖ% та WHR. Такий підхід дозволяє збільшити точність класифікації груп ризику стосовно надмірної ваги та ожиріння.Item Ризик артеріальної гіпертензії у популяції мешканців Західної України з урахуванням клінічних, гендерних і молекулярно-генетичних предиктів(Сумський державний університет, 2022) Сидорчук, Андрій Русланович; Сидорчук, Андрей Русланович; Sydorchuk, Andrii Ruslanovych; Гарбузова, Вікторія Юріївна; Гарбузова, Виктория Юрьевна; Harbuzova, Viktoriia YuriivnaАктуальність. На сьогоднішній день кількість дорослих осіб із гіпертензією у світі збільшилась удвічі з 650 мільйонів в 1990 році до 1,28 мільярдів у 2019 році, переважно за рахунок країн із низьким та середнім рівнем доходу. Пізня діагностика хвороби призводить до зростання захворюваності, пошкодження органів-мішеней та ранньої інвалідизації. Тому стратифікація чинників ризику хворих на гіпертензію є важливим завданням сучасної медицини. Мета роботи. Дослідити ризик появи есенційної артеріальної гіпертензії (ЕАГ) у популяції мешканців Західної України з урахуванням антропометричних, клінічно-демографічних, гендерних чинників та генетичних предиктів (NOS3, rs2070744 та GNB3, rs5443). Матеріали і методи. У дослідженні прийняло участь 100 хворих на ЕАГ і 48 практично здорових особи групи контролю, яким виконали комплекс клінічно-лабораторних обстежень. Серед чинників ризику досліджували обтяжений анамнез за серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), наявність цукрового діабету 2 типу (ЦД2), обвід талії (ОТ), обвід стегон (ОТ), співвідношення ОТ/ОС, індекс маси тіла (ІМТ) у чоловіків (Ч) і жінок (Ж). Гени NOS3 (rs2070744) і GNB3 (rs5443) вивчали методом ПЛР в режимі реального часу. Результати. Ризик ЕАГ у популяції загалом зростає за обтяженої спадковості за ССЗ незалежно від генотипів генів NOS3 (rs2070744) та GNB3 (rs5443) майже у 3–4,5 рази, сильніше у носіїв мутаційного С-алеля гена NOS3 і Т-алеля гена GNB3 [OR= 3,10–4,29; OR(95% CI): 1,03–13,77; p≤ 0,041–0,005], за ЦД 2 типу –у 7–14 разів [OR= 7,14–14,25; OR(95% CI): 1,0–127,2; p≤ 0,043–0,006], за збільшення ОТ (Ч> 102 см, Ж> 88 см) –у 3,5–17 разів [OR= 3,45–16,67; OR(95% CI): 1,06–66,09; p≤ 0,035–0,0001]. Гендерний аналіз підтвердив вірогідність впливу на ризик ЕАГ підвищеного ОТ/ОС, але тільки у жінок (>0,85 уо) –у 4,5–51 рази [OR= 4,44–51,33; OR(95% CI): 1,10–346,9; p≤ 0,036–0,0001], сильніше уносіїв ТТ-генотипу гена NOS3та СС-генотипу гена GNB3. Збільшений ІМТ (>25,0 кг/м2) теж підвищує ризик ЕАГ у понад 6–9 разів [OR= 6,29–9,0; OR(95% CI): 1,0–83,07; p≤ 0,034–0,011], але тільки у жінок-носіїв ТТ-генотипу гена NOS3 та СС-генотипу гена GNB3 (rs5443) – у 5 разів [OR= 4,80; OR(95% CI): 1,25–18,42; p= 0,019] і 11,5 разів [OR= 11,50; OR(95% CI): 2,01–65,91; p= 0,004], відповідно. Висновки. Ризик ЕАГ у популяції мешканців Західної України зростає за обтяженої ССЗ спадковості, незалежно від генетичного чинника, за ЦД2, збільшення ІМТ, ОТ та ОТ/ОС, але тільки у жінок, сильніше у носіїв ТТ-генотипу гена NOS3та СС-генотипу гена GNB3.Item Інтенсивність оксидативного стресу та стан окремих чинників антиоксидантного захисту в динаміці лікування антралем хворих на неалкогольний стетогепатит, ожиріння та хронічне обструктивне захворювання легень(Сумський державний університет, 2020) Хухліна, О.С.; Гринюк, О.Є.; Антонів, А.А.Комбіноване призначення Антралю упродовж 30 днів призвело до істотної корекції оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих на НАСГ із ожирінням та ХОЗЛ із вірогідним зниженням вмісту в крові малонового альдегіду, ізольованих по-двійних зв’язків, дієновихкон’югатів (р<0,05), вірогідним зрос-тання вмісту в еритроцитах відновленого глутатіону (р<0,05).Item Оцінка маркерів доклінічного ураження органів-мішеней у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки і метаболічний синдромзалежно від ступеня ожиріння(Сумський державний університет, 2019) Кочержат, О.І.Встановлено достовірне наростання рівня СДГ у хворих обох груп. У хворих ІІА групи рівень ЛДГ перевищував величину в здорових осіб в 2,5 рази (р < 0,05) та був в 1,3 рази вищим порівняно з хворими І групи (р < 0,05); у хворих ІІ Б групи в 3,7 рази перевищив показникв контролі (р < 0,05), в 1,6 раз порівняно з пацієнтами І групи (р < 0,05) та в 1,3 рази порівняно з хворими ІІ А групи (р < 0,05). Активність ХЕ у хворих І групи достовірно не відрізнялась від показника в контролі (р > 0,05), у хворих ІІ Б групи відмітили достовірне зниження активності цього показника (р < 0,05). Для хворих із НАЖХП та МС характерним є наявністьгіперлептинемії, гіпоадипонектинемії, системної запальної реакції за рівнем ФНП-α.Item Ступінь розвитку та роль ендотеліальної дисфункції у виникненні та прогресуванні не алкогольної жирової хвороби печінки та хронічної хвороби нирок у пацієнтів з ожирінням(Сумський державний університет, 2019) Хухліна, О.С.; Антонів, А.А.; Коцюбійчук, З.Я.; Гайдичук, В.С.; Андрусяк, О.В.У статті наведено теоретичне узагальнення дослідження особливостей функціонального ендотелію за коморбідності хронічної хвороби нирок (ХХН): хронічного пієлонефриту з ожирінням та неалкогольної жирової хвороби печінки (НАСЖХП) залежно від її форми та від стадії ХХН, який характеризується наростаючої дисфункції ендотелію, яка виникає внаслідок впливу метаболічної інтоксикації (гіперліпідемія, постпрандіальна гіперглікемія, зростання ступеня ІР, гіперлептинемія, дефіцит адипонектину, посилення оксидативного та нітрозитивного (гіперактивація іNOS) стресу, і полягає у зниженні ендотелійзалежної вазодилятації плечової артерії, дефіциті синтезу та ліберації монооксиду нітрогену (ендотелійрелаксуючого фактора) внаслідок дефіциту ендотеліальної NO-синтази, істотного зростання пулу злущених ендотеліоцитів, які циркулюють у крові. Встановлені розлади дисфункції ендотелію є істотними патогенетичними чинниками та індукторами прогресування НАСЖХП та ХХН на тлі ожиріння. Дисфункція ендотелію прогресує при трансформації неалкогольного стеатозу в стеатогепатит, із приєднанням до НАЖХП ХХН, прогресують із зростанням стадії ХХН, ступеня інсулінорезистентності, лептинорезистетності, інтенсивності оксидативного та нітрозитивного стресу, ліпідного дистрес-синдрому.