Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
Search Results
Item Effects of type 2 diabetes mellitus on clinical and laboratory status of women with arterial hypertension, obesity, and left ventricular diastolic dysfunction(Sumy State University, 2019) Кириченко, Наталія Миколаївна; Кириченко, Наталия Николаевна; Kyrychenko, Nataliia Mykolaivna; Ополонська, Наталія Олексіївна; Ополонская, Наталия Алексеевна; Opolonska, Nataliia Oleksiivna; Степанець, О.В.Дисфункція міокарда при цукровому діабеті (ЦД) може варіювати від субклінічних форм дисфункції лівого шлуночка до явної серцевої недостатності. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка (ДДЛШ) є однією з найбільш ранніх ознак ураження міокарда при ЦД та відіграє ключову роль у формуванні діабетичної кардіоміопатії.Item Корекція діастолічної дисфункції та процесів ремоделювання лівого шлуночка у хворих на ревматоїдний артрит в поєднанні з артеріальною гіпертензією(Сумський державний університет, 2019) Риндіна, Н.Г.Ревматоїдний артрит (РА) визнаний незалежним фактором кардіоваскулярного ризику. Наявність артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих на ревматоїдний артрит (РА) асоціюється з несприятливий прогнозом, поєднання захворювань істотно взаємообтяжує перебіг кожного з них. Актуальним питанням залишається підбір комплексної терапії з метою корекції діастолічної дисфункції та процесів ремоделювання ЛШ. Обстежено 60 хворих на РА в поєднанні з АГ, які були розділені на дві групи I групу та II групу по 30 чоловік. Усі хворі отримували базисну терапію лікування РА, НПЗП та ГК. Контрольна III група практично здорові люди 30 пацієнтів. Пацієнти I групи додатково до базисної терапії отримували гіпотензивну терапію: інгібітор АПФ раміприл 10 мг на добу та блокатор кальцієвих каналів амлодипін 5 –10 мг на добу. Разом з цим усі пацієнти I групи приймали аторвастатин 20 мг на добу та метаболічну терапію Мілдронат 5 мл 0,5 г/5 мл внутрішньовенно крапельно на 200 мл розчину натрію хлориду 0,9% один раз на добу протягом десяти днів, з подальшим переходом на прийом капсул Мілдронат 250 мг, в дозі 500 мг на добу, протягом 3-х місяців. При повторному обстеженні, через три місяці, у пацієнтів I групи відмічалось зменшення індексу маси міокарда на 8,86% (р < 0,05), зменшення розміру лівого передсердя на 5,52% (р < 0,05) та покращення діастолічної функції, у 13,33% пацієнтів відмічалась нормалізація, а у 6,67% перехід діастолічної дисфункції II типу в I тип (р <0,05). Також у пацієнтів I групи, у яких була виявлена рідина в порожнині перикарда, відмічалось зменшення кінцево діастолічної товщини циркулярного обідка рідини на 46,6% (р < 0,05). У пацієнтів II групи відмічалось збільшення індекса маси міокарда на 3,33%, розміру лівого передсердя на 8,68% (р < 0,05) та на 10% збільшився відсоток пацієнтів з діастолічною дисфункцією (р < 0,05). Товщина циркулярного обідка рідини у пацієнтів II групи, у яких була виявлена рідина в порожнині перикарда, збільшилась на 6,67% (р < 0,05). Можна зробити висновок, що така схема є актуальною і може бути рекомендована з метою підбору раціональної, комплексної терапії у хворих на РА в поєднанні з АГ.Item Hyperuricemia as a risk factor of arterial hypertension(Sumy State University, 2019) Коваленко, Євген Леонідович; Коваленко, Евгений Леонидович; Kovalenko, Yevhen Leonidovych; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Мелеховец, Оксана Константиновна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Орловський, Віктор Феліксович; Орловский, Виктор Феликсович; Orlovskyi, Viktor Feliksovych; Мелеховець, Юрій Володимирович; Мелеховец, Юрий Владимирович; Melekhovets, Yurii VolodymyrovychВступ. Серед населення Центральної і Східної Європи поширеність гіперурикеміі (ГУ) становить 28% у жінок і 23% у чоловіків. У 2018 року Європейська асоціація з вивчення АГ офіційно включила ГУ в число незалежних факторів ризику АГ. Мета - зіставлення літературних і власних даних, що відображають сучасні уявлення про роль гіперурикемії в прогресуванні артеріальної гіпертензії, і вивчення впливу гіперурикемії на ендотеліальну дисфункцію. Матеріали та методи. Було проаналізовано 382 особи для оцінки поширеності гіперурикемії в Сумській області. Для вивчення впливу гіперурикемії на ендотеліальну дисфункцію у нормотензивних пацієнтів були сформовані дві групи: 31 пацієнт з UA<400мкмоль/л (1-aгрупа) і 29 пацієнтів з UA>400 мкмоль/л (2-aгрупа). Групи були співставні за віком і статтю. Тест з реактивною гіперемією для оцінки ендотелій - залежної вазодилатації (ЕЗВД) проводили з використанням ультразвукової системи SonoScape S6. Збільшення діаметра плечової артерії менш ніж на 10% при проведенні тесту розглядалося як критерій ендотеліальної дисфункції. Результати. Встановлено розповсюдженість гіперурикемії в Сумській області близько 42% серед нормотензивних пацієнтів і 51% у пацієнтів з артеріальною гіпертензією із загальної когорти з 382 осіб. Добовий моніторинг АТ продемонстрував у 1-й групі рівень середньоденного систолічного артеріального тиску 118 ммрт.ст. і середньоденного діастолічного АТ –72 мм рт.ст.; у 2-й групі -130 мм рт.ст. і 80 мм рт.ст. відповідно (р<0,05). Аналіз рівнів ЕЗВД показує достовірні відмінності між групами: 12,9% і 9,6% в 1-й групі і 2-й групі відповідно (р<0,05). Середній рівень СК в 1-й групі склав 328±24 мкмоль/л; у 2-й групі –469±34мкмоль/л. Була отримана зворотна кореляція -0,32 між рівнем СКі ЕЗВД в 1-й групі і -0,48 у 2-й групі (р<0,05). Висновки. Результати дослідження показали високу поширеність ГУ як у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, так і у нормотензивних пацієнтів. Встановлено статистично значущий зв'язок між ендотелійзалежної вазодилатацією і рівнем сечової кислоти у нормотензивних пацієнтів.