Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
3 results
Search Results
Item Особливості профілю артеріального тиску в атлетів з офісною передгіпертензією в підготовчому періоді річного тренувального макроциклу(Сумський державний університет, 2022) Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Бріжата, Ірина Анатоліївна; Брижата, Ирина Анатольевна; Brizhata, Iryna Anatoliivna; Прийменко, Ліна Володимирівна; Прийменко, Лина Владимировна; Pryimenko, Lina Volodymyrivna; Симоненко, І.А.Проблема підвищення артеріального тиску у спортсменів залишається актуальною, враховуючи високу поширеність прихованих гемодинамічних розладів і таких станів, як перетренованість і вегетативна дисфункція. Амбулаторний моніторинг артеріального тиску дозволяє доповнити клінічну картину у спортсменів з вегетативною дисфункцією, виявити приховані порушення гемодинаміки у спортсменів із предпатологічними станами, зокрема хронічним стресом, перетренованістю, передгіпертензією. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 30 здорових спортсменів, які були розділені на дві групи залежно від наявності вищого нормального артеріального тиску. Групи були підібрані за віком, статтю та тривалістю спортивної історії. Вимірювання артеріального тиску проводили в кабінеті осцилометричним методом з використанням відповідного розміру манжети залежно від окружності плеча та згідно зі стандартизованим протоколом вимірювання артеріального тиску в кабінеті та амбулаторному моніторингу. Опитування проводились у підготовчий період річного навчального макроциклу з дотриманням вимог біоетики. Результати.Ми виявили, що у спортсменів із вищим нормальним артеріальним тиском частіше спостерігаються симптоми, які погіршують якість життя та фізичну працездатність: відчуття втоми після тренування, незадоволеність тренувальним завданням, знижена толерантність до перепадів температури; ця група спортсменів мала вірогідно вищий індекс вегетативної дисфункції (p ˂ 0,05). Добове моніторування АТ виявило 5 осіб (33%) з латентною («замаскованою») гіпертензією у групі вищого нормального АТ проти 0 осіб у групі оптимального АТ. Група вищого нормального артеріального тиску характеризувалася переважанням середньозваженого денного, нічного, добового систолічного артеріального тиску, діастолічного артеріального тиску та середнього артеріального тиску. Середній пульсовий тиск протягом доби в обох групах був ідентичним; проте вночі, зниження середніх значень пульсового тиску не було достовірним у групі вищого нормального артеріального тиску на відміну від групи нормального оптимального артеріального тиску, завдяки чому різниця за цим показником між двома групами досягла статистичної значущості. Крім того, нічний час у групі вищого нормального артеріального тиску характеризувався зниженням варіабельності серцевого ритму зі зниженням циркадного індексу серцевого ритму; значно менша кількість людей мала глибший профіль артеріального тиску, тоді як третина учасників належала до категорії Non-Deeper; в одного спортсмена вночі підвищився тиск. Встановлено зворотну залежність щодо рівня максимального підвищення систолічного АТ вночі та відсоткового зниження нічного систолічного АТ. На нашу думку, Висновок. Одна третина спортсменів з вищим нормальним офісним артеріальним тиском виявилася прихованою («замаскованою») гіпертензією. Враховуючи період підготовки спортсменів, анамнез та профіль артеріального тиску, можна зробити припущення про значення дисфункціональної втоми у розвитку змін гемодинаміки. Подальших досліджень потребує вивчення динаміки кровообігу при корекції тренувального навантаження в осіб з ознаками перетренованості та вегетативної дисфункції.Item Вивчення зв'язку проявів вегетативної дисфункції з ступенем тяжкості артеріальної гіпертензії(Сумський державний університет, 2022) Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Прийменко, Ліна Володимирівна; Прийменко, Лина Владимировна; Pryimenko, Lyna VladymyrovnaВступ. Артеріальна гіпертензія є одним з найбільш поширених захворювань серцево-судинної системи, що спостерігається у більшості працездатного населення України та цілого світу. Синдром вегетативної дисфункції виступає одним з перших проявів та передвісників артеріальної гіпертензії. Матеріали та методи. В дослідженні включено 81 пацієнта з артеріальною гіпертензією та вегетативною дисфункцією. Пацієнти були розподілені на 3 групи залежно від рівня артеріального тиску. Для оцінки даних патології проводилось офісне вимірювання артеріального тиску згідно рекомендації 2018 року та анкетування хворих за стандартним опитувальником для виявлення вегетативних порушень А.М. Вейна. Результати. При оцінці поширеності симптомів вегетативної дисфункції в досліджуваних групах відмічається слабка залежність їх появи зі ступенем тяжкості гіпертензії, навіть у пацієнтів з першим ступенем артеріальної гіпертензії відмічалася значна частота симптомів, що не може не чинити несприятливий вплив на якість життя пацієнтів. Оцінюючи вираженість симптомів вегетативної дисфункції відмічається превалювання таких симптомів як серцебиття, підвищена пітливість, періодична зміна кольору кінцівок та нападоподібні головні болі в групі АГ-1, а для групи АГ-2 найтяжчим виявився перебіг таких симптомів, як періодичне оніміння пальців та відчуття нестачі повітря. Рангова кореляція між ступенем артеріальної гіпертензії та вираженості вегетативної дисфункції склала 0,103 (р= 0,302), що свідчить про наявність позитивної кореляція між зазначеними параметрами, але зв'язок був слабким та не набув статистичної значущості. Висновки. У пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та вегетативної дисфункції симптоми останньої є поширеними при будь-якому ступені тяжкості артеріальної гіпертензії. Зв’язок між тяжкістю проявів артеріальної гіпертензії та вегетативної дисфункції встановити не вдалося, серед гемодинамічних показників пульсовий артеріальний тиск найбільшою мірою корелював з індексом вегетативної дисфункції.Item Взаємозв’язок показників фізичного розвитку та рівня артеріального тиску в дітей шкільного віку(Сумський державний університет, 2021) Нечитайло, Д.Ю.; Нечитайло, Ю.М.; Міхєєва, Т.М.; Нечитайло, О.Ю.Обстежено 848 дітей шкільного віку, яких розподілили на групи: першу склали 182 дитини з артеріальною гіпертензією, другу – 78 із передгіпертензією та контрольну групу – 588 із нормальним рівнем артеріального тиску. Фізичний розвиток дітей оцінювали за cоматометричними величинами за загальноприйнятою уніфікованою методикою. Вимірювання рівня артеріального тиску проводилось автоматичними тонометрами тричі з обрахуванням середньої величини. Результати оцінювалися за перцентильними таблицями відносно віку, статі та зросту. Статистична обробка даних проводилася за допомогою непараметричних методів оцінки з використанням програм Microsoft Office Exсel та Statistica 10.0. Аналізуючи антропометричні показники, виявлено, що Z-оцінка показника індексу маcи тіла у дітей першої групи була вірогідно вищою, в порівнянні з дітьми з нормальним рівнем артеріального тиску. У них відмічалась різниця обводів талії і стегон, порівняно з дітьми з другої та контрольної груп. На основі отриманих результатів дослідження проведено епідеміологічний аналіз за чотрирьохпольною таблицею та виявлено, що надлишкова вага є вагомим фактором ризику розвитку артеріальної гіпертензії в цій віковій групі (OR = 3,36; RR = 2,50; специфічність – 0,81; чутливість – 0,43). За результатами проведеного корелятивного та кластерного аналізу відмічено взаємозв’язок між показниками фізичного розвитку та рівнем артеріального тиску в школярів. Наявність надлишком ваги та ожиріння у дітей виступає фактором ризику по розвитку артеріальної гіпертензії. 3. За даними епідеміологічного аналізу у дітей із ожирінням шанси розвитку артеріальної гіпертензії у 3,4 рази вище ніж у дітей з нормальною масою тіла.