Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
6 results
Search Results
Item Особистісна та ситуативна тривожність, вегетативний статус і функціональні можливості підлітків з гастроезофагальною рефлюксною хворобою(Сумський державний університет, 2025) Бекетова, Г.В.; Мощич, О.О.; Маліновська, Д.О.; Бекетова, Н.В.; Мощич, О.П.В статті наведені власні дані дослідження, що стосуються вивчення психо-вегетативних особливостей та функціональних можливостей підлітків з гастроезофагальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ), включаючи пацієнтів з ожирінням. Мета дослідження – визначення рівнів особистісної та ситуативної тривожності, вегетативного статусу та функціональних можливостей у підлітків з ГЕРХ для обґрунтування необхідності диференційованої психо-вегетативної корекції у комплексному лікуванні захворювання. Матеріали і методи дослідження. Обстежено 35 здорових підлітків (І група контролю) та 81 дитину у віці 15–17 років з ГЕРХ (ІІ основна група), з них 47 пацієнтів з її неерозивною формою (ІІн підгрупа) та 34 – з рефлюкс-езофагітом (ІІе підгрупа), серед яких були 9 дівчат з надмірною масою тіла (НМТ) та ожирінням. Рівні особистісної (ОТ) та ситуативної тривожності (СТ) визначали за опитувальником Спілбергера-Ханіна, вегетативний статус і функціональні можливості – з використанням авторської комп'ютерної програми (патент України на корисну модель No143026 від 10.07.20). Статистична обробка отриманих результатів здійснювалась з використанням загально прийнятих методів медичної статистики. Результати дослідження. У 61,7% підлітків з неерозивною ГЕРХ та 64,7% з ерозивним рефлюкс-езофагітом виявлена симпатикотонія і незадовільні функціональні можливості (83,0% і 97,0%) за відсутності гендерної різниці та незалежно від наявності НМТ й ожиріння. В ІІн групі спостерігався переважно середній рівень ОТ (63,8%) та СТ (53,2%) без достовірної гендерної різниці. При ерозивному езофагіті у більшості хворих виявлений високий рівень як ОТ (70,6%), так і СТ (55,9%) з переважанням дівчат (81,3% і 75,0% проти 61,1% і 38,9% у хлопців). Найбільш виразні психологічні порушення виявлені у дівчат-підлітків з ерозивним езофагітом та НМТ й ожирінням – високий рівень ОТ (100,0%) та СТ (88,9%) на фоні симпатикотонії та незадовільних функціональних можливостей. Висновок. Більшість підлітків з ГЕРХ і, особливо, дівчата з НМТ та ожирінням, мають психологічні та вегетативні розлади і незадовільні функціональні можливості, що можуть бути як фоном для формування захворювання, так і його наслідком та потребують раннього виявлення і вчасної терапії з психологічним супроводом для покращення якості життя та попередження формування тяжких ускладнень.Item Variability of clinical-psychopathological semiotics of professional maladjustment in medical workers of a neurosurgery center(Sumy State University, 2025) Regush, A.; Markova, M.; Pliekhov, V.; Yavorska, T.Вступ. У сучасному науковому дискурсі відзначається брак даних щодо предиспозиційних анамнестичних факторів виникнення професійної дезадаптації у працівників медичних закладів нейрохірургічного профілю. Саме це визначає актуальність проведеного дослідження. Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження контингенту медичних працівників Центру рентгенендоваскулярної нейрохірургії КНП «Київська міська клінічна лікарня №1». Контингент дослідження було сформовано загалом 50 медичних працівників, які були залученні до терапії хворих на гострий ішемічний інсульт. Середній вік вибірки обстежуваних склав 32,2 ± 5,8 років. У ході дослідження було використано клініко-психопатологічній, психодіагностичний та клініко-статистичний методи. Психодіагностичний метод був реалізований шляхом використання Опитувальника «Оцінка професійної дезадаптації» (Н.О. Родіна, 1995; адаптація М.А. Дмитрієвої, 1997). Результати. За результатами аналізу поширеності досліджуваного явища було встановлено, що жодний медичний працівник із сформованого контингенту дослідження не виявляв низький та високий рівень професійної дезадаптації; помірний рівень вираженості досліджуваного явища був визначено у 22 (44,0%) осіб, виражений рівень – у 28 (56,0%) осіб. Визначено три клінічні варіанти професійної дезадаптації у обраного контингенту медичних працівників: соматоформний, тривожно-дисфоричний та астено-депресивний. До факторів ризику формування стану дезадаптації у медичних працівників було віднесено старший вік (41-50 років), більша тривалість загального стажу роботи (≥ 16 років) та кількість робочих годин на місяць (≥ 201 годин), робота на посаді лікаря-нейрохірурга. Висновки. Визначений профіль професійної дезадаптації обраного контингенту медичних працівників центру нейрохірургії характеризується станом умовної компенсації, оскільки незважаючи на загальну вираженість досліджуваного явища, обстежувані особи зберігали достатній рівень мотивації для продовження трудової діяльності, не уникали її, а соціальний компонент (екологічні відносини із колегами) був джерелом стійкості до декомпенсації їх психічного стану.Item Prognostic values of circadian rhythm and sleep parameters in assessment of state anxiety in Parkinson’s disease with regard to motor subtype(Sumy State University, 2024) Shkodina, A.; Tarianyk, K.; Delva, M.Вступ. Хвороба Паркінсона характеризується моторними та немоторними симптомами, зв’язок між якими останнім часом привертає велику увагу дослідників. Порушення сну і тривожність можуть бути немоторними ознаками хвороби Паркінсона. Специфіка немоторних симптомів при різних моторних підтипах активно вивчається, причому підтип PIGD (порушення ходи та постуральна нестійкість) асоціюється з більш вираженими немоторними симптомами. Методи. Ми провели клінічне моноцентрове перехресне дослідження, яке включало 64 пацієнтів з хворобою Паркінсона. Пацієнтів оцінювали за Уніфікованою шкалою оцінки хвороби Паркінсона, а їх моторний підтип визначали шляхом розрахунків за методом Янковича і Стеббіна. Оцінювали циркадний ритм за допомогою української версії Мюнхенського хронотипового опитувальника, якість сну – за Піттсбурзьким індексом якості сну, надмірну денну сонливість – за шкалою сонливості Епворта, ситуативну тривожність – за першим блоком опитувальника Спілберга-Ханіна. Результати. Вибірка складалася з приблизно рівної кількості чоловіків і жінок із середнім віком 63,80±9,30 років. Всі пацієнти були приблизно однаково розподілені за моторним підтипом та якістю сну. Водночас у вибірці переважали пацієнти з високим рівнем тривожності, ранковим хронотипом та відсутністю надмірної денної сонливості. Стан тривожності продемонстрував помірну пряму кореляцію з латентністю сну, тривалістю середини сну, суб’єктивною якістю сну, суб’єктивною латентністю сну, порушеннями сну та загальним балом Піттсбурзького індексу якості сну, а також помірну зворотну кореляцію з середньотижневою експозицією світла. Було виявлено, що збільшення часу середини сну, зменшення середньотижневої експозиції світла, погана якість сну та підтип PIGD підвищували ймовірність більш вираженої ситуативної тривоги. Висновки. Наше дослідження демонструє взаємозв’язок між рівнем ситуативної тривожності та показниками сну і циркадного ритму у пацієнтів з хворобою Паркінсона з урахуванням їх моторного підтипу. Виявлено, що більш пізня середина сну, нижча середньотижнева експозиція світла, погана якість сну та PIGD-підтип хвороби Паркінсона мають прогностичну роль щодо підвищення рівня ситуативної тривоги.Item Стан психоемоційної сфери у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника(Сумський державний університет, 2024) Романуха, В.; Гринів, О.; Гвоздецька, Г.; Барила, Н.; Грушецька, А.Вступ. Запальні захворювання кишечника – це хронічні захворювання нез’ясованої етіології, які, протікаючи із періодами загострень і ремісії, призводять до негативних наслідків у соціальній, фізичній, емоційній сферах та знижують якість життя. Очевидним фактом є те, що на стан психологічного статусу і рівень якості життя впливають значна кількість чинників, зокрема саме захворювання (найчастіше важче протікає хвороба Крона, особливо з дебютом у молодих за віком пацієнтів), тяжкість перебігу захворювання, поширеність ураження травного каналу, позакишкові маніфестації, ускладнення, оперативні втручання, а також ефективність підібраної терапії. Матеріали і методи. Літературний огляд проведено на основі опублікованих наукових досліджень Science Direct за допомогою інформаційно-пошукових систем PubMed, Web of Science, Scopus, Google Scholar, The Cochrane Librar, Medknow. Проведений огляд досліджень переважно за останні 5 років. Для написання статті відібрано 68 наукових праць. Результати. Проаналізувавши джерела вітчизняної та зарубіжної літератури, виокремлено фактори ризику (незадовільна якість сну, знижена фізична активність, втома, жіноча стать, ожиріння, дисбіоз кишечника, перенесене оперативне втручання з формуванням стоми), що сприяють негативному впливу на якість життя пацієнта. Описано можливі методи нівелювання психопатологічної симптоматики, а саме, психотерапію, медикаментозну корекцію та регулярну фізичну активність. Висновки. Запальні захворювання кишечника сприяють розвитку депресивних та тривожних розладів, астенії, сексуальної дисфункції, погіршенню якості сну, зниженню регулярності фізичної активності, якості та продуктивності праці. Застосування психотерапії, а саме когнітивно-поведінкової терапії, психодинамічної терапії, терапії прийняття та прихильності, програм управління стресом, усвідомленості, гіпнозу, медикаментозної корекції із використанням антидепресантів, регулярної фізичної активності призводить до поліпшення якості життя пацієнта.Item Психовегетативний синдром як клінічна маніфестація розладів адаптації у студентів-медиків старших курсів(Сумський державний університет, 2022) Кутура, М.В.; Левченко, В.А.Метою роботи була верифікація психосоматичних розладів на тлі дезадаптації у студентів старших медичних курсів. Матеріали та методи . Методами скринінгової та психометричної діагностики обстежено 292 студенти 4 курсу, у 181 (62 %) з яких на фоні соматичних симптомів виявлені ознаки розладів психологічної та емоційної адаптації до стресового впливу зовнішніх подразників. У нашому дослідженні ми використовували стандартизовані опитувальники Спілбергера–Ханіна, Зунга, Коена та Неймегена та анамнестичні дані для поглибленого опитувальника. Результати. Оцінюючи загальні результати психометричного скринінгу, ми виявили, що більше половини опитаних студентів 4 курсу (62 %) мають ті чи інші ознаки розладів адаптації. За даними опитувальника Спілбергера, 43,65 % студентів основної групи (n = 181) виявили ознаки підвищеної тривожності стану. Більшість молодих людей виявляли ознаки рисової тривожності, серед яких 53,04 % мали важкі тривожні розлади та 41,99 % мали помірні тривожні розлади. Згідно з опитувальником Zung, у 17 осіб були виявлені ознаки депресії. Оцінка за шкалою Кофена виявила серед респондентів велику кількість молоді з низькою стресостійкістю. Встановлено, що серед 181 студента 35,36 % мали задовільний результат (6,8 ± 1,43 од.), а 50,28 % мали поганий результат (28,2 ± 1,18 од.). Решта 10 студентів цієї групи мали дуже поганий результат (36. 5 ± 2,16 одиниць). 48 студентів основної групи показали позитивні результати за Неймегенською анкетою. На фоні виявлених змін у більшості студентів встановлена психосоматична симптоматика, яка може виступати маркером неадаптивного типу вегетативної реакції. Висновки . Скринінгове оцінювання студентів-медиків із застосуванням стандартизованих опитувальників дає змогу виявити прояви психовегетативної дисфункції, синдрому дезадаптації на тлі психосоматичної симптоматики.Item Психо-вегетативний «хаос», як дисбаланс гомеостатичних систем у студентів молодших курсів: способи його ранньої діагностики(Сумський державний університет, 2021) Максим’як, М.В.; Солтисік, Л.М.; Овчар, А.І.; Левченко, В.А.Метою роботи було вивчення психо-вегетативного стану у студентів молодших курсів за допомогою стандартизованих опитувальників. Матеріали і методи дослідження. В дослідженні приймали участь студенти 18–20 років, І–ІІ курсу університету. За результатами скринінгового обстеження 448 студентів, з використанням стандартизованого опитувальника О.М. Вейна, було виявлено 82 особи з ознаками вегетативної дисфункції, з яких було сформовано основну групу. Для оцінки стану вегетативного балансу ми використовували кардіоінтервалографію, для верифікації гіпервентиляційного синдрому (ГВС) застосовували Наймігенський опитувальник, для оцінки психоемоційного стану, тривожності використовували шкалу Спілбергера–Ханіна. Результати дослідження. Серед 82 студентів з ознаками вегетативної дисфункції середній результат за шкалою Вейна становив 36,12 ± 4,26 бали, (р ˂ 0,001), проти 15 балів – норми. Суб’єктивна симптоматика виявлена за шкалою Вейна тісно перепліталась з результатами Наймігенського опитувальника. Позитивний показник останнього – 36,24 ± 1,26 бали відмічався у 71,95 % осіб, що свідчило про наявність ГВС у цієї групи студентів. У решти студентів основної групи визначався від’ємний результат (менше 23 балів), хоча за даними шкали Вейна у них були ознаки вегетативної дисфункції, що може свідчити про певний преморбідрний стан. За даними шкали Спілбергера–Ханіна, серед опитаних 82 осіб найбільше балів набрали студенти із ознаками особистісної тривоги, яка супроводжувалась емоційними «вибухами» (56,1 %), невротичними конфліктами (35,37 %), відчуттям невпевненості (46,34 %) і переживань (37,8 %) тощо. Нами встановлено взаємозв’язок ознак тривоги і гіпервентиляційного синдрому – (r = 0,76). За результатами опитування, на тлі тривожно-невротичної симптоматики та проявів ГВС у значної частини студентів (71,95 %) основної групи за результатами опитування були виявлені ознаки соматоформної вегетативної дисфункції, зокрема скарги з боку органів дихання, кровообігу і шлунково-кишкового тракту. Слід відмітити відсутність ізольованих психологічних маркерів специфічних для кожного психосоматичного розладу. Таким чином, виявлені ознаки вегетативного дисбалансу за опитувальником Вейна, достовірно переплітались із проявами ГВС, підвищеною тривожністю, соматоформними відхиленнями, що є свідченням достовірності та інформативності результатів проведених опитувань. Висновки. Проведення скринінгових обстежень серед студентів із використанням стандартизованих опитувальників, аналізу варіабельності серцевого ритму дозволяє виявити серед них групу ризику з проявами психовегетативної дисфункції, дезадаптаційного синдрому і рекомендувати застосування певних оздоровчих заходів для покращення якості життя, професійної діяльності.