Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
Search Results
Item Environmental Tax Reform in the Czech Republic: Results of a Qualitative Survey in Businesses2(Видавництво СумДУ, 2009) Шауер, П.; Воячек, O.У даній роботі представлені результати міжнародного проекту «petrE» (Продуктивність ресурсів, реформа екологічного податку та стійкий розвиток у країнах Європи), що фінансується англо-німецькою організацією. Відповідно до проекту, були зроблені кількісні і якісні дослідження в комерційній діяльності компаній Чехії. Предметом дослідження є сфера екологічних податків у Чехії. У Чеській республіці екологічні податки мають тривалу історію. Переміщення податкового навантаження з прибуткових податків на природоохоронні потреби широко розповсюджена в країнах західної Європи, хоча для Чеських виробників подібний досвід застосовується вперше. Реформа екологічного податку – це відносно нові перетворення для всих ключових учасників, включаючи й комерційні компанії. У даній роботі було показано, як чеський бізнес ставиться до проблем реалізації реформи екологічного податку. Огляд показує, що бізнес обізнаний з системою екологічних податків та їх впливу, але ймовірно не ознайомлений з ідеєю (повної) реформи екологічного оподатковування. Зокрема дослідження показало, що представники бізнес кіл не проінформовані про те, що екологічний податки вводяться за рахунок зменшення прибуткових податків (трудових податків). Вважається, що екологічні податки це ще одні додаткові важелі впливу держави з метою поліпшення якості навколишнього природного середовища, зменшення використання енергетичних ресурсів і стимулювання ресурсо- і енергозберігаючих технологій. Збільшення податкові надходження від екологічного оподатковування розглядається підприємствами як чергова дія держави на залучення більшої кількості фінансових ресурсів для своїх потреб. Низька інформованість стейкхолдерів свідчить про неефективну інформаційну кампанію з боку держави при вдосконаленні екологічного законодавства країни. Що стосується розвитку інноваційних ресурсо- та енергозберігаючих технологій то головним фактором, як стверджується в роботі, є створення довгострокової програми розвитку інноваційних технологій на період часу не менше 20-30 років. Для виробничих підприємств мінімально допустимою по часу можна вважати стратегію розвитку на період часу 10-15 років. Проведене дослідження показало, що для стимулювання природоохоронної діяльності і зменшення енергозалежності виробничих підприємств екологічні податки відіграють значну, але не головну роль. Аналіз показав, що більшість виробничих об’єднань цікавляться тенденціями змін цін на нафту, і майбутнє зростання цін на енергетичні ресурси виступає набагато важливішим чином впровадження нових технологій, ніж вдосконалення системи екологічного оподаткування. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/8731