Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Item
    Социальная и солидарная экономика при переходе к сестейновому развитию: опыт ЕС
    (Сумський державний університет, 2014) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna
    У статті досліджено процеси забезпечення соціальної і солідарної економіки (ССЕ) в умовах переходу до сестейнового розвитку. Обґрунтовується поняття сестейновості як стану тріади трьох взаємозв'язаних і взаємообумовлених систем: соціо-економічної, біологічної природи людини, екологічної. Розкриваються значення і зміст ССЕ. Проаналізовано принципи, що лежать в основу функціонування структур, досвід забезпечення ССЕ в ЄС. Проаналізовано досвід роботи внутрішніх європейських мереж ініціатив з питань моральності, солідарності та національних територіальних мереж Європи, що входять до Міжконтинентальної мережі заохочення ССЕ. Обґрунтовано необхідність застосування досвіду Європейського Союзу щодо забезпечення сестейнового розвитку в частині розбудови проектів ССЕ, що, у свою чергу, сприяло б вирішенню нагальних соціально-економічних та екологічних проблем.
  • Item
    К вопросу об интегрированном управлении устойчивым развитием региона
    (Сумский государственный университет, 2013) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Самаль, С.А.
    У статті досліджуються особливості формування інтегрованої системи управління сталим розвитком регіону. Розглядаються наукові підходи, що дозволяють розробити структуру і механізм інтегрованої системи управління регіональним розвитком, в тому числі на основі формування інституційних механізмів переходу до сталого розвитку. Аналізуються принципи стійкості природно-антропогенної системи та показники, що характеризують процеси розвитку окремих підсистем: соціальної, економічної, екологічної. Розглянуто функції, відмінні характеристики та перспективи впровадження інтегрованої системи управління в практику господарювання на регіональному рівні. Виділено найважливіші проблеми переходу до сталого розвитку регіонів України та Білорусі. Представлені характеристики стратегії інтегрованого управління в інтересах сталого розвитку, а також ключові функції, які вона забезпечує. Проведено аналіз організаційно-управлінських умов трансформації регіональних систем з метою сталого розвитку
  • Item
    Diaspora as external economic source of human resources for the sustainable development of the home country
    (Сумський державний університет, 2012) Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Hovhanesian, H.
    У статті досліджено взаємозв'язки між чинниками економічного розвитку країни і впливу на нього діаспори. Визначено ключові особливості взаємного залучення людських ресурсів діаспори для сталого розвитку країни. Запропоновано напрями для формування стратегії залучення людського капіталу та удосконалення економічної політики країни. Визначено, що діаспора має величезний потенціал для впливу на всі чотири фактори економічного зростання країни: праці, капіталу, технологій і зовнішньої торгівлі. Для формування стратегії залучення людського капіталу та удосконалення економічної політики країни необхідно розглядати діаспору в якості зовнішніх джерел робочої сили, що особливо важливо для невеликих країн з обмеженими природними ресурсами. Процес залучення діаспори в економічний розвиток своєї країни, вимагає системних і постійних заходів з боку уряду країни. Якщо узагальнити чинники, що впливають на залучення людських ресурсів у сфері співпраці діаспори та рідної країни, то серед них є основним світоглядні розбіжності і відчуження через довгу відсутність контактів. Тому, необхідним є створення почуття співпричетності серед транснаціональної частини населення в процесі скорочення бідності, що повинно бути наріжним каменем будь-якої стратегії та політики, спрямованої на вирішення проблем для сталого розвитку. Як показує світова практика, держави прагнуть використовувати свої діаспори як потужний державотворчий чинник розвитку, дієвий інструмент політичного, економічного та культурного впливу в країнах проживання, ефективний засіб утвердження позитивного образу своєї держави у міжнародній спільноті. Вони мають на меті мобілізувати діаспору шляхом залучення та активного використання людського, соціального, фінансового, культурного, політичного капіталу. Збільшення участі діаспори в процесі скорочення бідності в своїй країні повинні базуватись на нових підходах. Стосунки держави зі своєю діаспорою включають цілий комплекс завдань економічного характеру, зокрема залучення інвестицій, розвиток торгівельних відносин, врегулювання надходжень грошових переказів. У політиці багатьох держав пріоритетним напрямом є сприяння для вливань в економіку від діаспори. При цьому доцільно використовувати крім класичних методів участі, такі як: використання діаспори в якості мосту між іноземними інвесторами та/або покупцями і на батьківщині, інформаційні мережі, інституціоналізацію, використовуючи діаспору як «живу візитну картку» і створення почуття причетності до вирішення економічних проблем країни. Визначено, що для сталого розвитку країн та використання людських ресурсів своєї діаспори необхідно дотримуватися принцип системності та цілеспрямованості, а також слід розробити ряд заходів, спрямованих на: формування та підтримку інформаційної економічної мережі та її інфраструктури; впровадження інноваційних підходів в розробці спільних проектів, визначенні шляхів і форм ділового співробітництва з діаспорою; удосконалення законодавчої бази по залученню людських ресурсів діаспори; формування позитивної мотивації населення у сфері співробітництва; збільшення фінансування наукових розробок і програм розвитку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34211