Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
5 results
Search Results
Item Bibliometric analysis of scientific publications in the field of online education(Sumy State University, 2023) Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Котенко, Станіслав Ігорович; Котенко, Станислав Игоревич; Kotenko, Stanislav IhorovychОнлайн навчання стало вимушеним для здобувачів освіти в Україні з початком пандемії, а потім повномасштабним вторгненням Російської федерації на територію України. Актуальними стають питання розвитку онлайн освіти, створення ефективних інструментів її реалізації. Значна частина освітян та учнів виїхали за кордон в евакуацію і тому саме дистанційний формат є для них найбільш прийнятним. Аби уникнути значних втрат у здобутті знань через війну, потрібно розвивати саме онлайн освіту та формувати відповідний начальний контент. У статті представлено результати бібліометричного аналізу рядку наукових публікацій, присвячених онлайн освіті, які були опубліковані у «доковідний» та «післяковідний» періодів (2014–2018 рр. та 2019–2023 рр. відповідно). Метою дослідження є вивчення понятійного апарату терміну «Онлайн освіта» у розрізі 5 років до початку пандемії COVID-19 та після. Для проведення аналізу автори використали такі бібліометричні інструменти як VOSviewer та Bibexcel. За результатами проведеного бібліометричного аналізу авторами сформована графічна візуалізація та кластерний розподіл понятійного апарату (включно із взаємозв’язками). При побудові мережевої візуалізації було використано метод нормалізації LinLog/modularity. Проаналізовані найбільш цитовані публікації визначених часових періодів. Таким чином, відбулося різке зростання публікаційної активності науковців за тематикою онлайн навчання та онлайн освіти починаючи з 2019 року. Зроблені висновки щодо сучасних трендів в онлайн освіті, пов’язаних з глобальною пандемією. При побудові кластерів візуалізації було виявлено чотири закономірності: складові кластеру відображають поняття класичних освітніх елементів, які перейшли в онлайн-середовище; основні переваги онлайн-освіти та інструменти, які роблять її доступною для користувачів; елементи процесу онлайн-навчання та їх особливості; основну методику онлайн-викладання, яка базується на використанні масових відкритих онлайн курсів та навчальних відео на різних платформах. Наукові дослідження за період пандемії COVID-19 і розробки у сфері дистанційних технологій навчання стати основою для збереження освітнього процесу в період війни в Україні. Як показують дослідження в різних країнах, зростає кількість платформ, відкритих начальних курсів, які можуть бути використані педагогами і викладачами під час навчання здобувачів освіти.Item Ways of return of educational migrants, minimizing losses of intellectual capital and innovative potential as a result of the war(Sumy State University, 2023) Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Teslyk, A.V.Війни спричиняють ряд соціо-економічних змін у звичному становищі країн, які мають як і миттєвий ефект, так і довгостроковий вплив на них. До цих перемін можна віднести проблеми освітньої міграції, втрати інтелектуального капіталу та інноваційного потенціалу. Мета статті полягає у визначенні необхідних умов для повернення освітніх мігрантів, мінімізації втрат інтелектуального капіталу та інноваційного потенціалу внаслідок впливу війни на основі досвіду різних країн. Для реалізації поставленої мети було досліджено наукові публікації, у яких йшлося про важливість адаптації національних інституцій до потреб травмованого війною суспільства, роль людського капіталу в забезпеченні міжнародної конкурентоспроможності у післявоєнний період, значення інновації у контексті можливостей розвитку підприємництва в екстремальних умовах та необхідності модифікації законодавства для ефективного використання інтелектуального потенціалу для відновлення країн. У процесі дослідження було окреслено, що заохочення освітніх мігрантів до повернення може відбуватися шляхом створення умов застосунку знань, отриманих у різних культурних середовищах, на практиці завдяки якісній розбудові державних та підтримки приватних установ. Окрім цього, було визначено заходи для системної перебудови відносин національної науки з суспільством, владою та бізнесом для забезпечення максимальної користі з її боку для розвитку повоєнної економіки. Особливу увагу було звернено на важливість програм реінтеграції військових осіб у цивільне життя. З огляду на сучасний вектор розвитку світового господарства, був проведений аналіз шляхів мінімізації втрат інтелектуального капіталу та збереження інноваційного потенціалу, враховуючи досвід російсько-української війни та розвитку militarytech. Також було розглянути роль підтримки внутрішнього ринку інтелектуальної власності задля стимулювати повернення підприємців до країни та залишання в ній. Підкреслено важливість миттєвого реагування на соціо-економічні зміни задля мінімізації їх впливу на країну в довгостроковій перспективі.Item Analysis of changes in the world economy caused by the Russian-Ukrainian war(Sumy State University, 2022) Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Teslyk, A.V.Російське вторгнення в Україну спричинило низку негативних наслідків як для України, так і світового господарства загалом. Серед них – значна гуманітарна катастрофа, зростання еміграції, зубожіння населення, а також наростання гло-бальної продовольчої кризи. Метою статті є аналіз впливу російсько-української війни на світову економіку та окреслення змін, що відбулися внаслідок збройної агресії у системі міжнародних економічних відносин. Для досягнення поставленої мети автори провели ґрунтовний аналіз актуальних наукових публікацій та статистичних даних щодо прогнозу рівня інфляції через російсько-українську війну у 2022 та 2023 рр. за глобальними регіонами; надходження світового продовольства з Укра-їни та Росії у довоєнний період; порівняли індекси цін на продукти харчування за 2020–2022 рр. Визначено, що глобальні ціни на продовольство зросли ще до повномасштабного вторгнення в Україну завдяки впливу пандемії COVID-19 на ланцюги поставок, проте російська агресія спричинила зростання цін до максимуму за останні роки. Хоч вартісний аспект ста-білізується, існує загроза посиленню кризи через дію санкції проти Росії, подальше руйнування інфраструктури в Україні, порівняно меншу пропускну здатність зернового коридору, невизначеність українських фермерів щодо подальшої діяльності та непридатних для вирощення культур земель через російське вторгнення. Визначено найбільш залежні країни від імпорту пшениці з України, серед яких країни Африки, Молдова, Пакистан, Ізраїль та ін. Крім прямого впливу на сільськогосподарське виробництво та експорт, війна впливає на торгівлю добривами та корисними копалинами (нафта, газ). Крім того, виникає необхідність у побудові нових логістичних ланцюгів через закриття повітряного простору та блокування портів. Наступна негативна тенденція у світовій економіці, спричинена російсько-українською війною, – коливання цін на енергоносії є одним із ключових факторів змін у світовій економіці, зокрема через те, що експорт енергетичних товарів становить набагато більшу частку світової торгівлі, аніж продовольство. Вторгнення Росії в Україну та подальша міжнародна реакція у вигляді санкцій спричинили ще один негативний шок і підрив у світовій економіці з безпосередніми наслідками для прямих іноземних інвестицій та інших потоків капіталу. Досліджено тенденції у галузі світового туризму, який зазнав значних збитків через пандемію у 2020 році, а також після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.Item Організаційно-економічний механізм управління інтелектуальним капіталом підприємства(Сумський державний університет, 2016) Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia OleksiivnaВ умовах глобальної конкуренції інтелектуальний капітал стає джерелом доданої вартості вироблених товарів і забезпечує підприємству конкурентні переваги на ринку. Обсяги інтелектуального капіталу підприємства визначаються якістю його системи управління. Актуальними стають питання пошуку шляхів перетворення інтелектуального потенціалу в інтелектуальний капітал та його нагромадження. Адже підприємства, що мають високий інтелектуальний потенціал є більш привабливими для іноземних інвесторів і мають більше шансів для виходу на зовнішні ринки збуту. Стаття присвячена формуванню організаційно- економічного механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства. Автором розроблено основні положення щодо формування, нагромадження, використання й відтворення інтелектуального капіталу. Запропоновано концепцію формування та відтворення інтелектуального капіталу через інтелектуальний потенціал. Визначено мотиваційний інструментарій управління інтелектуальним капіталом для забезпечення конкурентоспроможності підприємства з урахуванням сучасних тенденцій в умовах трансформаційної економіки.Item Формування комплексу ринкових сигналів соціально-відповідального підприємства("ВТД "Університетська книга", 2010) Дудкін, Олександр Валентинович; Дудкин, Александр Валентинович; Dudkin, Oleksandr Valentynovych; Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoria OleksiivnaСтаття присвячена особливостям інформаційної взаємодії соціально відповідального підприємства та споживачів його продукції. Автори дослідили вплив асиметрії інформації на ринок товарів з додатковою характеристикою, проаналізували способи її подолання, та визначили систему заходів, на основі яких відбувається формування ринкових сигналів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/8075