Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
4 results
Search Results
Item Designing the Information Educational Environment of the Studying Course for the Educational Process Management Using Cloud Services(Sumy State University, 2020) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Євдокимов, Андрій Валерійович; Евдокимов, Андрей Валерьевич; Yevdokymov, Andrii Valeriiovych; Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Dron, V.V.За підрахунками авторитетної International Data Corporation (IDC), до 2023 року об'єм світових витрат на публічні хмарні сервіси та інфраструктуру збільшиться більше ніж вдвічі, переважно за рахунок впровадження цифрових перетворень. У глобальному вимірі ринок хмарних технологій стає полем чимдалі жорсткішої конкуренції між провідними світовими ІТ-корпораціями. Сучасна освіта зазнає стрімкого розвитку завдяки педагогічним працівникам, які протягом останніх років впроваджують хмарні сервіси в своїй професійній діяльності. Постало нагальне питання про формування інформаційно-освітнього середовища для співпраці, кооперації, комунікації та навчальної мобільності. Це дослідження присвячене аналізу особливостей способів проектування інформаційно-освітнього середовища дисципліни за допомогою Google-сервісів. Авторами розглянуто Сервіси Google для проектування відкритого та закритого інформаційно-освітнього середовища, що є безкоштовними, тому їх активно можна використовувати в освітньому процесі. Описуються переваги відкритого та закритого інформаційно-освітнього середовища дисципліни як середовищ для організації та управління освітнім процесом. У дослідженні авторами виділено наступні характеристики інформаційно-освітнього середовища: відкритість (підтримка сучасних стандартів, технології Інтернет/Інтранет); масштабованість (збільшення кількості сервісів, що надаються в середовищі; об’єму інформації, яка може оброблятися); розширення баз даних і знань (не призводить до необхідності переналагоджувати систему); інтегрованість (можливість організувати єдине освітнє середовище для розширення задач, пов’язаних з розробкою та проектуванням навчально-методичного забезпечення освітнього процесу); адаптованість (динамічне налагодження під потреби як конкретного навчального закладу, так і окремого користувача).Item Economic and Environmental Aspects of Smart Grid Technologies Implementation in Ukraine(Sumy State University, 2020) Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Yaryomenko, D.O.; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Almashaqbeh, I.Y.A.Перебої в постачанні електроенергії, такі як відключення, можуть мати ряд збоїв, які можуть вплинути на банківську діяльність, телекомунікації, рух транспорту та безпеку. Завдяки двостороннім інтерактивним можливостям, Smart Grid дозволяє споживачам автоматично перенаправлятись на інше джерело та вимикати/вмикати обладнання. Технології Smart Grid є зазвичай дорогими технологіями, однак через зменшення можливих проблем вони є економічно обгрунтованими. Розумні енергомережі не можуть працювати без розумних лічильників, які можуть легко передавати дані споживання електроенергії в реальному часі в центри даних енергоносіїв, допомагаючи споживачеві приймати ефективні рішення щодо використання енергії в кожен окремий час доби. Smart Grid лічильники дозволяють споживачеві відстежувати та зменшувати рахунки за споживання енергії у години пік та збільшувати відповідне споживання протягом мінімальних енергозавантажень системи. На більш високому рівні управління (наприклад, на рівні окремого регіону чи країни) оператори розподільної мережі Smart Grid мають можливість підвищити надійність електропостачання насамперед шляхом виявлення або попередження надзвичайних ситуацій. В даний час енергетична система України застаріла і не витримує поточних навантажень. Високий рівень зносу основного та допоміжного обладнання енергосистеми та нерівномірний розподіл навантаження в мережі часто призводять до аварійних ситуацій та відключення електроенергії. Досягнення Smart Grid та енергозбереження також пов'язані з енергетичною трилемою, яка складається з ключових основних аспектів - енергетичної безпеки, енергетичної справедливості та екологічної стійкості. Щоб бути конкурентоспроможною на світовому енергетичному ринку, країна повинна ефективно організувати співпрацю державних та приватних суб'єктів, урядів та регуляторів, економічні та соціальні фактори, національні ресурси, екологічні проблеми та поведінку споживачів. Україна отримала 61 місце із 128 країн у 2019 році за індексом енергетичної трійки. У цілому Україна має вищу середню позицію щодо енергетичної безпеки та нижчу за середню позицію щодо енергетичного капіталу та екологічної стійкості. Зважаючи на той факт, що кількість відновлюваних джерел енергії вимірюється сотнями і тисячами, управління мережею є складним і вимагає швидкої реакції Smart Grid.Item Economic and Social Challenges of Disruptive Technologies in Conditions of Industries 4.0 and 5.0: the EU Experience(Sumy State University, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola OleksiiovychУ статті проаналізовано економічні та соціальні виклики проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0. У статті розглянуто напрямки досліджень у галузі Індустрій 4.0 та 5.0 та їх вплив на сталий розвиток. У дослідженні пояснюються напрямки розвитку проривних технологій в контексті сталого розвитку. Розглядається процес розвитку проривних технологій, таких як телефон, який замінив телеграф, пароплави, які прийшли на зміну вітрильним суднам, напівпровідники, що прийшли на зміну вакуумному устаткуванню, електронна пошта, яка змінила традиційну і багато іншого. У статті аналізуються основні проривні технології створення Інтернету речей. У статті показані потенційні економічні характеристики проривних технології у найближчі п’ять років. Досліджується досвід ЄС щодо реалізації потенціалу проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та 5.0. У статті висвітлюються тенденції, які позитивно впливають на зростання та розвиток бізнесу до 2022 року відповідно до звіту про майбутнє ЄС. Це, зокрема, активне застосування новітніх технологій та використання великих даних; поширення мобільного Інтернету; прогрес у галузі штучного інтелекту та хмарних технологій; зростання національних економік; поширення освіти; досягнення у сфері енергозабезпечення та технологій альтернативної енергетики. Дослідження демонструє, як зміняться проривні технології до 2025 року та які позитиві та негативні зміни можуть відбутися у бізнес спільноті. У статті розглянуто питання потенційного економічного та соціального впливу проривних технологій у найближчому майбутньому. Подано характеристику можливих наслідків впровадження ключових проривних технологій сучасності: наприклад, надмірний психологічний вплив; ризик зменшення творчого потенціалу; посилення інформаційної залежності; зниження конфіденційності особистого життя; ризики неконтрольованого зниження інформаційної безпеки (наприклад, через хакерів); підвищення інформаційної вразливості цивілізації; ризик втрати людського контролю над кіберсистемами, тощо.Item Prerequisites for the Industrial Policy Formation of the Country in Conditions of Transition to the Sixth Technology Revolution(Sumy State University, 2018) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Dyachenko, A.V.Актуальність дослідження. В умовах переходу до шостого технологічного укладу актуальним є визначення вектору формування промислової політики та точок росту країни з урахуванням особливостей її розвитку та потенційних ресурсів. Для України актуальним залишається вибір ніші, галузі, напрямків, які б сформували основу сталого розвитку країни. Мета дослідження Обгрунтування гіпотези про необхідність формування нішевої спрямованості промислової політики країни в умовах переходу до шостого технологічного укладу. Результати дослідження. Для України характерна класична модель промислової політики. В умовах децентралізації та необхідності рівномірного розвитку регіонів для країни оптимальним є використання системної моделі, яка ініціює диверсифікацію виробництва товарів і послуг і оптимізацію витрат у галузях. Важливим елементом в рамках кластерної моделі виступає визначення основної ніші, що об'єднує інноваційні кластери територій. В Україні простежується позитивна динаміка зростання доданої вартості, створеної в країні, до 2010 р При цьому абсолютні значення показника валової доданої вартості, створеної в цілому в Україні, в кілька разів менше (а то і в 10 разів), ніж створена валова додана вартість в обробної промисловості провідних країн. Поступове зниження промислового виробництва в Україні впродовж 2010–2018 рр. призвело до того, що країна входить в новий технологічний цикл, не маючи потужної промислової бази. Це визначає її низькі стартові можливості для впровадження конструкторських інновацій та подальшого сталого розвитку. Запропоновано сформувати промислову робототехніку як ведучу нішу в промисловості країни, яка б стала точкою зростання для експорту продукції з високою доданою вартістю. Такий вибір обумовлений соціально-економічним поступом людства у 21 столітті і показниками розвитку промислової робототехніки за останні роки.