Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 12
  • Item
    The impact of the COVID-19 pandemic on global food system resilience
    (Sumy State University, 2023) Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Merritt, R.; Duane, S.; Півень, Владислав Сергійович; Пивень, Владислав Сергеевич; Piven, Vladyslav Serhiiovych
    The COVID-19 pandemic has brought significant challenges to food systems worldwide, exposing vulnerabilities in the global supply chains and threatening food security. The purpose of the research was to investigate the impact of COVID-19 on food system resilience globally. The study found that COVID-19 has disrupted global food systems through a combination of factors, including trade restrictions, supply chain disruptions, and reduced access to markets and labor. These changes have resulted in increased food insecurity, particularly for vulnerable populations, including low-income households and those living in countries heavily dependent on food imports. It was revealed that just after the outbreak of COVID-19, the prices of most agricultural products generally remained stable due to some economic factors. It was emphasized that some consequences of COVID-19 (e.g., high inflation rate) became apparent only when the majority of restrictive lockdown measures were lifted. The study concluded that addressing the impacts of COVID-19 on food security requires a multi-faceted approach that involves improving the resilience of food systems, investing in social protection programs, and ensuring equitable access to food for all populations.
  • Item
    Organization of Business Activities with Account to Environmental and Economic Aspects
    (Sumy State University, 2021) Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Sachnenko, T.I.; Oluwaseun, O.O.
    Однією з найгостріших екологічних проблем сьогодні є забруднення навколишнього середовища не тільки викидами шкідливих речовин, але й промисловими відходами. Негативний вплив на навколишнє середовище та людей набуває все більшого поширення, а методи його утилізації гальмують розвиток економічної системи. В умовах ринкової економіки підприємці не зацікавлені у збільшенні екологічних витрат, що, природно, призводить до зростання собівартості продукції та зменшення прибутку. Вплив на навколишнє середовище з кожним роком стає все більш розповсюдженим, і до цього часу в деяких частинах світу це призвело до екологічної кризи. Питання переробки відходів обговорювалось і постійно обговорюється. Тому що людина «виробляє» понад 250 кг побутових відходів на рік. На підприємстві ці показники сягають 10 000 кг. Також відомо, що за останні роки Україна імпортувала близько 30-50 тис. Тонн грануляту ПЕТ, який поступово накопичується на звалищах у вигляді упаковки, пляшок, плівок. Такі небезпечні забруднювачі впливають на навколишнє середовище через ґрунт та воду. На відміну від цього, Україна ще не має успішного досвіду поводження з відходами. На наш погляд, причинами такої поведінки є незнання населення щодо утилізації відходів та заміни певного товару на більш екологічний. Функціонуючі підприємства та ферми не завжди мають обладнання для утилізації відходів, і немає місця для утилізації непотрібної продукції та сировини. Однак проблема відсутності інноваційного обладнання виникає через відсутність належного фінансування. Тому не можливість комплексного вирішення проблеми створює бар’єр, який не дозволяє вжити ефективних заходів щодо усунення та зменшення кількості сміття. Незважаючи на велику кількість нормативно-правових актів та нормативно-правової бази щодо регулювання поводження з відходами, не існує економічно ефективної політики, а також не існує регіональної програми поводження з відходами та плану їх належного захоронення. В результаті ретельного аналізу ситуації можна зробити висновок, що переробка та утилізація відходів зменшить потребу у спалюванні відходів, створить умови для поліпшення економічної складової регіону та країни в цілому з урахуванням екологічні стандарти якості. У роботі звертається увага на особливості сутності утилізації відходів; визначено способи переробки сміття.
  • Item
    Economic Optimization of Resource Use Based on Smart Grid
    (Sumy State University, 2020) Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Ігнатченко, Віталій Михайлович; Игнатченко, Виталий Михайлович; Ihnatchenko, Vitalii Mykhailovych; Shaparenko, S.V.; Starodub, I.A.; Yaryomenko, D.O.
    У світі відбуваються зміни в підходах до розробки енергетичної політики. Здійснюється перехід від старої моделі енергетичного сектора, в якій домінували великі виробники, неефективні мережі, викопне паливо, недосконала конкуренція на ринках природного газу, вугілля, електроенергії, − до нової моделі, яка створює більш конкурентне середовище і вирівнює можливості для розвитку, і домінування одного з видів виробництва енергії або джерел постачання палива. Традиційна мережа заснована на централізованих електростанціях, які постачають електроенергію споживачам через прості односторонні системи передачі і розподілу є неефективною. Велика частина нинішніх генеруючих потужностей в Україні використовує в основному викопне паливо, що значно сприяє збільшенню концентрації вуглекислого газу в атмосфері Землі з відповідними негативними наслідками для клімату. У той же час перевага віддається підвищенню енергоефективності та використання енергії з відновлюваних і альтернативних джерел. Реалізація заходів з адаптації та запобігання зміні клімату також є одним з пріоритетів розвитку світової енергетики. Це створює нові економічні та науково-технічні проблеми для України. Однак в той же час це відкриває нові перспективи для пошуку і впровадження інноваційних розробок в області видобутку, переробки викопного палива, енергопостачання та споживання, що призводить до необхідності створення нової енергетичної політики держави. У статті розглядаються теоретичні та методологічні підходи, що розкривають переваги використання Smart Grid. Підкреслюється, що забезпечення енергетичної безпеки та екологічної стійкості енергетичного сектора має грунтуватися на використанні поновлюваних джерел енергії. У статті аналізуються основні фактори, які можуть вплинути на розвиток технології Smart Grid. Також стаття присвячена досвіду країн ЄС, які впроваджують інтелектуальні енергетичні системи для економічної оптимізації використання відновлювальних джерел енергії.
  • Item
    Economic and Environmental Aspects of Smart Grid Technologies Implementation in Ukraine
    (Sumy State University, 2020) Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Yaryomenko, D.O.; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Almashaqbeh, I.Y.A.
    Перебої в постачанні електроенергії, такі як відключення, можуть мати ряд збоїв, які можуть вплинути на банківську діяльність, телекомунікації, рух транспорту та безпеку. Завдяки двостороннім інтерактивним можливостям, Smart Grid дозволяє споживачам автоматично перенаправлятись на інше джерело та вимикати/вмикати обладнання. Технології Smart Grid є зазвичай дорогими технологіями, однак через зменшення можливих проблем вони є економічно обгрунтованими. Розумні енергомережі не можуть працювати без розумних лічильників, які можуть легко передавати дані споживання електроенергії в реальному часі в центри даних енергоносіїв, допомагаючи споживачеві приймати ефективні рішення щодо використання енергії в кожен окремий час доби. Smart Grid лічильники дозволяють споживачеві відстежувати та зменшувати рахунки за споживання енергії у години пік та збільшувати відповідне споживання протягом мінімальних енергозавантажень системи. На більш високому рівні управління (наприклад, на рівні окремого регіону чи країни) оператори розподільної мережі Smart Grid мають можливість підвищити надійність електропостачання насамперед шляхом виявлення або попередження надзвичайних ситуацій. В даний час енергетична система України застаріла і не витримує поточних навантажень. Високий рівень зносу основного та допоміжного обладнання енергосистеми та нерівномірний розподіл навантаження в мережі часто призводять до аварійних ситуацій та відключення електроенергії. Досягнення Smart Grid та енергозбереження також пов'язані з енергетичною трилемою, яка складається з ключових основних аспектів - енергетичної безпеки, енергетичної справедливості та екологічної стійкості. Щоб бути конкурентоспроможною на світовому енергетичному ринку, країна повинна ефективно організувати співпрацю державних та приватних суб'єктів, урядів та регуляторів, економічні та соціальні фактори, національні ресурси, екологічні проблеми та поведінку споживачів. Україна отримала 61 місце із 128 країн у 2019 році за індексом енергетичної трійки. У цілому Україна має вищу середню позицію щодо енергетичної безпеки та нижчу за середню позицію щодо енергетичного капіталу та екологічної стійкості. Зважаючи на той факт, що кількість відновлюваних джерел енергії вимірюється сотнями і тисячами, управління мережею є складним і вимагає швидкої реакції Smart Grid.
  • Item
    Investments in Renewable Energy for Smart Grid Technology Development
    (Sumy State University, 2019) Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Tolok, T.S.; Edafejimue, H.O.; Almashaqbeh, I.Y.A.
    The current state of economic development foreseen an increasing production processes efficiency and determines the demand for energy resources. At the same time, the global use of traditional energy sources is steadily growing and currently it is still dominant. Considering the empirical arguments regarding environmental degradation and problems related to climate change, the development and implementation of smart and safe energy technologies, such as the Smart Grid, is relevant. Smart and secure power grids today are seen as technologies that facilitate the transition of the energy system supply from traditional electrical networks to more sustainable and environmentally friendly operations. The article deals with theoretical and methodological approaches that reveal the essence of the Smart Grid concept, and analyzes the main areas of investment in such technologies. It is underlined that to ensure energy security and environmental sustainability of energy supply sector the generation of electric power should be based on the use of renewable energy sources. The long-run sustainability of energy sector in climate change conditions is guaranteed by forming deep links between renewable energy generation and Smart Grid technologies. The paper discusses the main factors which may influence the Smart Grid technology development. The investments in renewable energy are named to be the most important factor of Smart Grid technology development. The lack of investments is considered to be an important factor of poor energy efficiency in developing economies. In addition, the article focuses on European experience regarding the implementation of smart and safe energy systems based on renewable energy sources. It is underlined the best EU counties experience for Smart Grid technology development based on investments in renewable energy sector.
  • Item
    Розробка процесів бізнес-моделювання виробничих та збутових підприємств в умовах Третьої промислової революції
    (Сумський державний університет, 2016) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Кальченко, С.О.; Марченко, Т.В.
    Сучасне підприємство, яке представляє сукупність інтересів багатьох зацікавлених сил, функціонує неізольовано на ринку, а у тісній взаємозалежності із діяльністю та інтересами інших контрагентів: клієнтів, постачальників, посередників, конкурентів тощо. Стійкої конкурентної переваги досягають успішні підприємства завдяки вдало підібраній бізнес-моделі діяльності для конкретного часу і конкретного ринкового середовища. Динаміка останнього вимагає від підприємств приймати своєчасні та свого роду унікальні рішення щодо бізнес-моделі функціонування на ринку. В статті досліджено теоретичні основи розвитку процесу бізнес- моделювання та визначено основні складові, що формують виробничий потенціал підприємств. Бізнес-моделювання – це безперервний і поточний процес, який вимагає від творців моделей детального знання та розуміння діяльності своєї компанії, стратегічного осмислення, щоб використовуючи виклики майбутнього, довести свою компанію до успіху і процвітання. У роботі зазначено, що подальше застосування неефективних бізнес-моделей і несвоєчасне визначення, повільний перехід до них можуть привести багато вітчизняних компаній до суттєвих фінансових втрат і навіть позбавити можливості залишитися в бізнесі в принципі. Для побудови чіткої бізнес-моделі глибина декомпозиції визначається складністю процесу і необхідним ступенем деталізації. Для того щоб отримати дійсно повне уявлення про бізнес-процес, необхідно зробити декомпозицію до атомарних бізнес-функцій.
  • Item
    Порівняльний аналіз тенденцій розвитку дистанційних технологій навчання в Україні та ЄС
    (Сумський державний університет, 2015) Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna
    Перехід до інформаційного суспільства та швидкі темпи інформатизації спричиняють розвиток та використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі. У статті авторами розглянуто зарубіжний та вітчизняний досвід функціонування дистанційної форми навчання. Зокрема, проаналізовано досвід зарубіжних вищих навчальних закладів щодо використання дистанційних технологій навчання та визначено їх ставлення до розвитку і поширення даної форми навчання. Виокремлено вітчизняне законодавче регулювання дистанційної форми навчання. Проаналізовано діяльність вищих навчальних закладів в країнах Європи щодо впровадження дистанційних форм навчання. Авторами систематизовано переваги та недоліки дистанційної форми навчання, як для вищих навчальних закладів, так і для майбутніх абітурієнтів. Визначено, що дистанційна форма навчання є перспективним напрямом розвитку академічної мобільності студентів.
  • Item
    Стимулювання розвитку трудового потенціалу вищого навчального закладу
    (Сумський державний університет, 2014) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Барикіна, М.О.; Пронікова, Ж.С.
    У статті досліджено економічні основи розвитку трудового потенціалу та розглянуто методичні підходи до його оцінки у навчальному закладі. У роботі виявлено, що зниження трудової активності персоналу вищих навчальних закладів багато в чому пояснюється відсутністю необхідних матеріальних і моральних стимулів та гарантій соціального захисту працівників. Обґрунтовано напрями розвитку трудового потенціалу та проведено аналіз ефективності матеріальних заохочень, системи пільг та знижок для персоналу вищого навчального закладу на прикладі Сумського державного університету. Запропоновано пріоритетні напрями мотивації діяльності науково-педагогічних працівників, розроблені рекомендації щодо покращення системи стимулювання розвитку трудового потенціалу університету. У статті обґрунтовано необхідність створення потужних систем мотивації праці в освітніх установах України з метою розвитку їх трудового потенціалу. Зроблено наголос на підвищенні якості надання освітніх послуг студентам шляхом зростання професійності викладачів, підвищення рівня їх кваліфікації, у тому числі за допомогою запропонованих заходів.
  • Item
    Інвестування в людський капітал як фактор зростання конкурентоспроможності підприємства
    (Сумський державний університет, 2013) Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Пронікова, Ж.С.
    У статті проведено аналіз необхідності інвестування в людський капітал з метою зростання конкурентоспроможності підприємства. Розглянуто основі переваги від інвестування в людський капітал для трьох основних стейк-холдерів: працівника, підприємства, держави. Проаналізовано динаміку інвестування фінансових ресурсів у людський капітал українськими підприємствами та визначено основні стримуючі фактори зростання інвестицій. Також визначено, що на вітчизняних підприємствах скорочення бюджету витрат здійснюється у першу чергу за рахунок економії витрат на персонал. Зокрема, низький рівень інвестування вітчизняними підприємствами у людський капітал обумовлений такими причинами: нестачею вільних коштів у підприємств; неефективна система мотивації з боку держави для підприємств; нерозуміння керівництвом необхідності проведення таких заходів. Також у статті проводиться аналіз основних досягнень розвинутих країн у сфері стимулювання зростання трудового потенціалу.
  • Item
    Green Economy and Sustainable Development: The Vision of Economists
    (Sumy State University, 2013) Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna
    У роботі аналізуються основні напрямки формування політики «зеленої» економіки та сталого розвитку, які обговорювалися під час проведення Дев‟ятнадцятої Міжнародної наукової конференції в м. Суми «Економіка для екології», що відбулася на базі Сумського державного університету з 30 квітня по 3 травня 2013 року. Проведено аналіз соціально-економічних проблем реалізації стратегій сталого розвитку підприємствами, викликаних посиленням антропогенного навантаження на природне середовище. Проаналізовано проблеми, що виникають у результаті недотримання екологічних стандартів та норм ведення господарської діяльності. Зокрема, приділяється увага проблемам, що виникають внаслідок господарської діяльності більшості підприємств гірничої, хімічної, металургійної галузей, а саме погіршення стану повітря. Серед інших не менш важливих причин, що ведуть до погіршення якості повітря та зменшення обсягів кисню, є скорочення лісних масивів. Це безпосередньо є однією із причин, що впливає на здоров‟я населення. У статті приділена увага питанням підвищення еко-ефективності з метою забезпечення стійкого розвитку підприємств та реалізації політики «зеленої» економіки. Підвищення еко- ефективності відіграє велику роль у досягненні цілей сталого розвитку. Як правило, дефіцит того чи іншого виду природних ресурсів, який відчувають економічні системи, носить відносний характер і є наслідком неефективної роботи підприємств. Серед основних пріоритетів, які мають отримати особливий акцент у стратегіях сталого розвитку підприємств можна назвати зміну характеру всього виробничого процесу з метою мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище, підвищення ефективності підприємств та поліпшення соціальних результатів. Приділено увагу питанням ресурсоощадливих технологій та зменшенню енергоспоживання. Серед інших не менш актуальних глобальних екологічних проблем сьогодення, яким приділяється увага у статті є бідність населення багатьох країн світу. Бідність вважається не тільки однією із головних причин, але і наслідком погіршення стану навколишнього середовища, яка загрожує населенню багатьох країн світу. Основні глобальні екологічні проблеми включають в себе глобальне потепління, катастрофічний стан океанів і річок, забруднення повітря та інші. Зміна клімату є однією з найсерйозніших екологічних загроз, що стоять перед людством в усьому світі. Особливо суттєво цей вплив відчувається в сільському господарстві. Погіршення ситуації відбувається відразу у кількох напрямках: погіршення стану земельних ресурсів, зниження якості вирощуваної сировини, і, як результат, – зміни у розвитку переробної галузі. У статті наведено приклади щодо зниження продуктивності сільського господарства. Найбільш несприятливі наслідки будуть відчуватися в основному в країнах, що розвиваються, особливо в Африці, у зв'язку з дуже неефективним рівнем вирішенням проблем такого характеру. У статті також приділяється особлива увага питанням енергозбереження, розвитку вітрової енергетики, екотуризму, формуванню територіальних рекреаційних комплексів.