Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
26 results
Search Results
Item Цифрова трансформація бізнес-процесів в Україні: кращі практики вітчизняного бізнесу та сучасні виклики(Сумський державний університет, 2024) Мельник, Леонід Григорович; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Калініченко, Л.Л.; Харченко, Микола Олексійович; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana ViktorivnaДана стаття розглядає проблематику цифрової трансформації бізнес-процесів у сучасній українській економіці. Вона аналізує кращі практики, які застосовуються вітчизняними компаніями для ефективного впровадження цифрових інновацій. Акцент робиться на стратегіях та інструментах, які допомагають підприємствам у досягненні успіху в цифровій епохі. Аналізуючи цифрову трансформацію бізнес-процесів в Україні, робиться акцент на важливості адаптації до технологічного середовища, що швидко змінюється, для забезпечення конкурентоспроможності та стійкості українського бізнесу в умо-вах глобальних технологічних тенденцій. Виокремлено та проаналізовано основні ключові технології для сучасних цифрових трансформацій бізнесу. Окрема увага приділена характеристиці основних етапів цифрової трансформації бізнес-процесів. Автори розглядають ключові аспекти впровадження цифрових ініціатив у різних галузях української економіки, включаючи фінанси, медіа, виробництво та послуги. Акцентується увага на важливості створення ефективних стратегій цифрової трансформації, які враховують специфіку кожної галузі та потреби конкретних бізнес-моделей. Нарешті, стаття висвіт-лює ключові проблеми, з якими стикається сучасний вітчизняний бізнес при впровадження цифрових трансформацій та можливості їх подолання. Наголошено на ролі урядових органів та стейкхолдерів у сприянні цифровій трансформації біз-несу, включаючи створення сприятливого регуляторного середовища, розвиток інфраструктури цифрових технологій та підтримку інноваційних ініціатив. У цілому, пропонується комплексний огляд та аналіз теми цифрової трансформації біз-нес-процесів в Україні, підкреслюючи важливість цього процесу для подальшого розвитку української економіки та бізнес-середовища.Item Росія – країна, побудована на порушенні Божих заповідей: погляд економіста(Сумський державний університет, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychАналізуються можливі соціально-економічні наслідки, які може понести Росія від її тривалої агресії проти народу Укра-їни. Умовною відправною основою для аналізу взято порушення країною-агресором чотирьох біблійних заповідей: «Не зажа-дай добра ближнього!», «Не вкради!», «Не обдури!», «Не вбий!». Досліджуються складові соціально-економічних збитків, пов’язаних з мілітарізацією країни, пониженням економічного статусу експроприйованої власності, катастрофічного погір-шення якості людського капіталу, міжнародних санкцій, зубожіння й отуплення народу, десоціологізації економіки тощо. Досліджується роль, яку відіграє у сучасних економічних відносинах інститут довіри, а також – економічні наслідки, які виникають у зв’язку з формуванням негативного іміджу економічних суб’єктів різних рівнів, зокрема в Росії.Item Економіка підприємств, територій та макроекономічних систем в умовах цифрових трансформацій: від стабільності й лінійного мислення до антикрихкості та нелінійного, інноваційного мислення(Сумський державний університет, 2021) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Кириленко, М.В.; Стародуб, Ігор Андрійович; Стародуб, Игорь Андреевич; Starodub, Ihor AndriiovychВ статті досліджується поняття антикрихкості. Аналізується роль цього феномена при переході економічних систем до цифрової економіки. На основі аналізу наукових публікацій, і перш за все Н. Талеба, формулюється визначення «антикрихкості» як властивість систем ставати більш стійкими і досконалими під впливом несприятливих факторів. Аналізуються ключові компоненти, на основі яких реалізується явище антикрихкості: зміни, помилки і помірні стреси. Формулюються основні джерела виникнення недетермінованих (невизначених, випадкових) змін, внаслідок яких можуть виникати умови, що змушують системи застосовувати засоби антикрихкості. Формулюються три основі фази виникнення і реалізації дій економічних систем задля формування їх властивостей антикрихкості: зниження ефективності, поява віртуальних станів, відбір варіантів для впровадження. Формулюються принципи забезпечення антикрихкості економічних систем: застосування інновацій, толерантність до змін, усунення крихких складових, самоуправління колективу, мінімізація надмірного ризику, формування запасу ресурсів, орієнтація на стратегічні цілі, активізація нелінійного мислення. Додаються ключові рекомендації щодо антикрихкого управління економічними системами. Для лінійної логіки діє принцип: під різні умови – різну стратегію. Робляться висновки, що антикрихкість є універсальним інструментом, який підходить різним організаціям, незалежно від їх параметрів. За рахунок цього феномена керівники економічних систем здатні впливати на стан їх організацій в умовах дії зовнішніх факторів, на які вони впливати не в змозі. Такими факторами можуть бути: заміна попиту на певну продукцію, коливання економічної кон’юнктури, трансформація поведінки споживачів, зміна обставин конкурентної боротьби, зміна господарчих умов господарювання, соціальні й політичні події, тощо.Item Наукове обгрунтування підвищення техніко-економічної ефективності використання сонячної енергії(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Терещенко, В.С.Стаття присвячена пошуку шляхів підвищення ефективності використання сонячних панелей. У руслі підвищення економічної ефективності експлуатації сонячних станцій розглянуто способи зниження вартості виробництва електроенергії на основі енергії сонця. Метою статті є дослідження шляхів більш ефективного використання сонячної енергії, а також порівняння всіх видів установки фотоелектричних модулів. Основний акцент у дослідженні зроблено на системи стеження за Сонцем, що дає накраще співвідношення ціна/ефективність сонячних станцій. Зокрема, досліджено питання економічної доцільності використання двовісної системи трекінгу сонячних панелей. Розглянуто переваги та недоліки даного підходу. Проаналізовано енергетичні можливості сонячного випромінювання в земних умовах. Побудовано таблицю залежностей кута руху Сонця в часі за одну світлову добу для умов Сумського регіону. Розраховано максимальне значення інтенсивності сонячного випромінювання за рік на 1 м2 . Побудований графік середньомісячного виробництва електроенергії. В ході роботи було поставлено експеримент, в рамках якого розраховано чотири варіанти розміщення фотоелектричних модулів: з автоматичним наведенням на Сонце; похилого типу; вертикального типу; із фіксованим кутом. Встановлено, що для міста Сум найбільш ефективною є двовісна система орієнтування. За результатами обробки експериментальних даних в системі з трекером забезпечується вироблення електричної енергії майже на 24 % більше порівняно із стаціонарним варіантом інсталяції (фіксованим кутом) модуля фотоелектричного модуля. Результати проведеного дослідження можуть бути використані енергетичними організаціями і підприємствами, органами влади та іншими зацікавленими сторонами у сфері альтернативної енергетики.Item Цифровізація економічних систем та людський капітал: підприємство, регіон, народне господарство(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Завдов'єва, Юлія Миколаївна; Завдовьева, Юлия Николаевна; Zavdovieva, Yuliia MykolaivnaУ статті досліджується процес цифровізації у двох контекстах: по-перше, як перехід технічних і господарських систем від аналогових до цифрових методів фіксації інформації; по-друге, як фазовий перехід до нової моделі організації економічних систем, яка умовно може називатися «цифровою економікою». Аналізуються господарські ефекти цифровізації (у першому розумінні): переваги цифрового зберігання інформації (зокрема, ефекти якості і вартості); заощадження на технологічному спрощенні; ефекти використання цифрових клонів; комунікаційні ефекти від універсальності цифрової мови; ефекти від дематеріалізації технологічних і транспортних операцій; ефекти від віртуалізації виробничих систем. Характеризуючи цифрову економіку, на досягнення якої спрямована трансформація господарських систем, автори виділяють такі її ключові компоненти: альтернативну енергетику, адитивні технології (3D-принтинг); цифрові канали комунікації; горизонтальні розподілені мережі, інформаційні технології у виробництві і споживанні; цифрові бізнес-моделі і платформи; глобалізацію суспільства, нові суспільні відносини і солідарну економіку, штучний інтелект та Інтернет речей, хмарні технології, цифровізацію суспільного життя. Залежно від зв’язків між трьома видами суб’єктів (споживачів, бізнес-структур підприємницької діяльності та державних організацій), характеризуються різні бізнес-моделі реалізації господарської діяльності. Виділяються фактори підвищення ефективності економічних суб’єктів в умовах цифрової економіки, зокрема, за рахунок: економії витрат, збільшення обсягів виробництва, зростання продуктивності праці, оптимізації процесів ціноутворення. Наголошується на зростанні ролі людини в процесах цифровізації господарства. Характеризуються складові цифрових компетентностей людини. Підкреслюється значення вільного доступу людини до інформації.Item Соціально-економічне управління в Неплюєвському братстві: освіта, що випереджала час(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Шевель, А.О.; Панченко, І.А.; Скрипка, Є.О.; Сєрік, Т.С.У статті досліджуються основи освітніх інновацій в Хрестовоздвиженському трудовому братстві, що було засновано відомим філософом, землевласником і меценатом М. М. Неплюєвим у 1880-х роках в 30 км північніше Глухова. Показані соціально-економічні успіхи, які змогла досягти спільнота у виробничій та соціальній сферах. Характеризуються освітні інновації, завдяки яким виховувалися юні братчики: необхідність постійного практичного застосування інноваційних технологій і методів роботи, відтворення мотивів самонавчання і отримання нових знань, зумовленість постійного прийняття рішень, здатність лідирувати і організовувати процеси колективної діяльності, самоорганізації і самоврядування та ін. Показано зв’язок методів організації, суспільних відносин та господарської діяльності, за якими жило Братство, із сучасністю. Зокрема, націленість господарства Братства на використання відновлюваних ресурсів та забезпечення сестейнового стану прилежних екосистем наближає його до цілей і завдань Третьої промислової революції, яка наразі відбувається в світі. Пріоритет інформаційного виробництва у Братстві і його спрямованість на механізацію трудових процесів роблять більш зрозумілими логіку сучасної Четвертої промислової революції. І, нарешті, неоціненним здобутком братчиків є досягнутий ними пріоритет особистісного розвитку людини. Саме це сьогодні стає конче необхідним у світлі П’ятої промислової революції. Особливо зазначається, що в Братстві завдяки її освітній системі вдалося створити унікальний відтворювальний потенціал, який включав: систему необхідного самовідтворення людських особистостей; систему відтворення максимально ефективного використання та використання природного капіталу; систему відтворення синергетичного поєднання людського, природного і фізичного капіталів.Item Сучасні тренди розвитку соціально-економічних систем(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychДосліджуються зміст та сфери застосування понять "тренд" та "тенденція" щодо розвитку соціально-економічних систем. Формулюється визначення зазначених термінів. У широкому розумінні трендом необхідно вважати відносно стійке спрямування розвитку певного явища. В економічних системах зазначене спрямування реалізується через динаміку: сукупності співвідношень (між окремими частинами систем), властивостей (притаманних системам), показників доходів і витрат, попиту та пропозиції, ознак споживчих потреб та уподобань користувачів, параметрів технологічної основи та ін. Визначаються класифікаційні ознаки та взаємні відносини різних видів трендів, зокрема, метатренду, мегатренду, соціокультурного тренду, тренду споживання та бізнес-тренду. Критеріальною основою віднесення до певного виду тренду є виміри (умовні сфери), на які впливає тренд. До таких вимірів віднесені: продуктовий, ринковий, соціокультурний, економічний, технологічний, цивілізаційний, природний. Показані процеси еволюції трендів. Зокрема, тренд споживання (який охоплює продуктовий, ринковий та соціокультурний виміри) може розвинутися у соціокультурний тренд (який на додачу охоплює ще й економічний вимір). Останній же тренд може перерости у мегатренд (що включає вплив також на технологічний вимір). Коли мегатренди починають також впливати на цивілізаційний і природний вимір, вони переростають у метатренди. Такий шлях, зокрема, пройшли мегатренди: індустріалізації, електрифікації, автомобілізації, комп’ютеризації, цифровізації та ін. Сьогодні таким шляхом слідують мегатренди: альтернативної енергетики, адитивних технологій, Інтернету речей, штучного інтелекту, кібергізації, хмарних технологій, індустріального агровиробництва та ін. Зазначається, що наразі людство переживає епохальний тренд фазового переходу до нової соціально-економічної формації, який реалізується в ході одночасно трьох промислових революцій: Третьої, Четвертої і П’ятої.Item Проривні технології у світлі соціально-економічних революцій: досвід ЄС та світу(Сумський державний університет, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychАктуальність роботи полягає в необхідності популяризації передових наукових знань в умовах прискорення науково-технічного прогресу. Мета статті – розкрити основний зміст проривних технологій та пов’язаних з ними соціально-економічних процесів, що відбуваються в ході трьох промислових революцій сучасності. На основі ретроспективного аналізу соціально- економічних революцій, що були в історії людства, в науково-популярному есе пояснюється логіка та простежуються тенденції розгортання технічних та соціальних систем у найближчому майбутньому. Показується, впливає зміна виробничих сил та економічних відносин на співвідношення окремих складових у сутнісній тріаді людини: біо-соціо-трудо. Окремо розкривається зміст трьох промислових революцій, свідком яких людству доводиться бути сьогодні (Industry 3.0, Industry 4.0, Industry 5.0). Зазначається, що ініціювання робіт, які поклали старт зазначеним революціям, відбулося на просторі європейських країн. Зокрема, Третя промислова революція спрямована на вирішення проблем глобальної екологічної кризи. Ключовим трансформаційним інструментарієм є: альтернативна енергетика, адитивні технології на основі 3D-принтерів, горизонтальні мережеві структури виробництва та споживання продукції. Магістральним напрямом Четвертої промислової революції є створення Єдиної мережі кіберфізичних систем, здатних працювати без участі людини. Однією із провідних її форм є Інтернет речей. Гуманізація соціально-економічного розвитку – це ключове завдання П’ятої промислової революції, яка орієнтується на досягнення максимальної реалізації творчого потенціалу особистісної сутності людини, тобто людини-соціо. У центрі уваги – ключові процеси трьох промислових революцій та зміни, що відбуваються у сутнісній тріаді людини. Форма статті – науково-популярне есе.Item Фазовий перехід: осягаючи глибинний зміст феномену(Сумський державний університет, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychНа суд читача виносяться два есе, які умовно можна назвати казками: "Фазовий перехід" та "П’ятий вимір". У першому есе читач познайомиться із сутністю фазових переходів, які означають стрибкоподібну зміну стану системи. Розглядається роль фазових переходів у розвитку природи та суспільних систем. Читач також матиме змогу оглянути контури сучасного фазового переходу до нової соціально-економічної формації, який відбувається у ході Третьої і Четвертої промислових революцій. Зокрема, мають з’явитися нові види (альтернативної) енергії; нові технології (основані на використанні 3D-принтерів); повністю автоматизоване виробництво ("інтернет речей", "розумні мережі"); нові комунікації (види транспорту і зв’язку); безпілотний транспорт; нові економічні відносини (солідарна економіка); нові потреби людей (використання інформації для особистісного розвитку людей); нова реальність глобального управління людською цивілізацією (на основі "хмари" як всепланетної системи пам’яті); новий стиль життя, спрямований на особистісний розвиток людини. Друге есе – "П’ятий вимір" – малює образну картину формування передумов до фазових переходів у суспільстві. Вони утворюються за рахунок накопичення нерозв’язаних проблем, які не здатне вирішити суспільство при існуючому рівні соціально-економічного розвитку. Саме це робить невідворотним процес фазового переходу до нової формації. В есе також розкривається роль соціального передбачення як основи обгрунтованого стратегічного управління суспільним розвитком. Це забезпечує так званий сестейновий стан соціо-природної системи, що залишає достатні можливості прийдешнім поколінням задовольняти свої соціальні та економічні потреби. Розглядається значення такої реальності, як "хмара", що наразі виконує функції глобальної системи пам’яті і еволюціонує у напрямку перетворення на всепланетний центр прийняття рішень – такий собі метарозум.Item Методики оцінювання туристичної конкурентоспроможності: український і міжнародний досвід(Сумський державний університет, 2016) Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Пономарьова, Г.С.У статті проаналізовано міжнародну методику оцінювання конкурентоспроможності подорожей і туризму Всесвітнього економічного форуму. Досліджено динаміку зміни кількісного наповнення Індексу конкурентоспроможності подорожей і туризму (ІКПТ), проаналізовано динаміку топ-10 країн за ІКПТ у 2007–2015 рр., визначено країни-лідери та країни-аутсайдери. Проведено аналіз українських методик оцінювання туристичної привабливості і туристичного потенціалу, визначено їх домінанти, вид інформаційного наповнення, а також основні фактори, що враховуються ними. З урахуванням українського і міжнародного досвіду запропоновано авторський підхід до оцінювання туристичної конкурентоспроможності, який базується на застосуванні статистичних показників, що характеризують екологічні, культурно-історичні, економічні, соціальні та інфраструктурні фактори.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »