Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Item
    Relationship Between the Competitiveness of the Labor Potential of the Territory and its Brand
    (Sumy State University, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Решетняк, Ярослав Вячеславович; Reshetniak, Yaroslav Viacheslavovych; Kumah, O.O.E.; Owusu, E.
    Забезпечення сталого розвитку регіонів напряму залежить від здатності органів місцевого самоврядування приймати ефективні управлінські рішення за для вирішення соціальноекономічних проблем населення. Така відповідальність ще більше посилилась з початком перерозподілу владних повноважень між органами центральної та місцевої влади у 2015 р., що було обумовлено початком процесу децентралізації. Дана реформа передбачає зміну адміністративно-територіального устрою, перерозподіл фінансових потоків та податкових надходжень, зменшення впливу органів центральної влади на прийняття рішень на місцях. Хоча вона і вносить суттєві зміни в роботу державного та місцевого апарату, проте вона не впливає на вирішення найбільшої проблеми в Україні – демографічної кризи, що спричинена скороченням чисельності населення, як природнім шляхом, так і через зростаючою міграцію до більш розвинутих країн світу. І хоча зростання місцевих бюджетів дозволяє органам місцевого самоврядування збільшити кількість соціальних проєктів направлених на задоволення потреб громади, проте без ефективної моделі переконання що зазначені заходи реалізуються першочергово за для задоволення потреб власного населення є безрезультатними. В цьому контексті ефективним є відхід від стандартного принципу отримання вигоди "тут, і зараз" та побудови довгострокової стратегії розвитку регіону на основі його географічних, соціальних, культурних, історичних та бізнесових можливостей. Саме з цією метою більшість країн та міст починає формувати власні бренди, одним із ключових завдань якого є приваблення потенційного людського капіталу з інших територій чи країн, як у короткій, так і довготерміновій перспективі, а також збереження власного трудового потенціалу. Та зростаюча кількість брендів територій приводить до необхідності оцінки ефективності такого підходу до забезпечення конкурентоспроможності трудового потенціалу регіону. Тож, виходячи з вище наведеного метою статті є дослідження проблеми забезпечення людськими ресурсами території та рівня їх трудової конкурентоспроможності через призму локальних брендів. В основу методики оцінки частково покладено методи, що використовуються при формуванні індексів національних та локальних брендів Анхольта-Іпсоса та Індексу конкурентоспроможності міст.
  • Item
    Formation of the Territorial Brand Under Gender Consideration
    (Sumy State University, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Kumah, Osei Owusu Evelyn; Owusu, Edward
    Нині питання територіальної привабливості та її стратегічний розвиток стають більш актуальними. Територіальний брендинг є одним із головних етапів у цьому процесі, який дозволяє виділити реальні та створити нові переваги та асоціації із відповідною територією. Систематизація наукових напрацювань засвідчила, що теоретичні та практичні дослідження територіального брендингу суперечливі через вплив низки зацікавлених сторін, які перешкоджають розробці унікальної концепції територіального розвитку. Попри те, що територіальний розвиток є складною системою, яка залежить від сприйняття та ставлення мешканців, питання гендерних аспектів регіональної ідентичності ще недостатньо досліджені науковцями. Таким чином актуальним є пошук балансу між інтересами різних соціальних груп при формуванні територіального бренду. У цій статті узагальнено аргументи та контраргументи щодо формування територіального бренду з урахуванням гендерних особливостей. Метою дослідження є аналіз ролі гендерних особливостей у механізмі формування територіального бренду. Предметом дослідження є гендерні особливості територіальних одиниць. Методологічною базою дослідження є методи абстрагування, узагальнення, синтез, графічні методи та системний аналіз. У рамках даного дослідження було розкрито відмінності між чоловіками та жінками у сприйнятті інформації. Розглянуто вплив гендерної нерівності на ставлення до території. Отримані результати засвідчили, що територіальний бренд є не лише інструментом просування території, але сприяє формуванню її ідентичності, подоланню гендерної нерівності та підвищення конкурентних переваг.
  • Item
    Renewable Energy Generation in the Energy Balance: the Forecast until 2035
    (Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Kwilinsky, A.S.; Nazarenko, A.P.; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia Oleksandrivna
    У статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо енергоефективного розвитку національної економіки при оптимізації виробництва енергії із відновлюваних джерел. Авторами систематизовано основні пріоритети Енергетичної стратегії до 2035 року та інструменти досягнення її цільових таргетів. Метою дослідження є прогноз питомої ваги відновлюваної енергії в енергетичному балансі національної економіки до 2035 року. У рамках статті проведено бібліометричний аналіз для систематизації наукових досліджень в енергетичній сфері. Мета-дані для бібліометричного аналізу згенеровано з наукометричної бази даних Scopus. Для візуалізації отриманих результатів бібіліометричного аналізу застосовувано програмні засоби Scopus Tools Analysis та VOSviewer. Результати бібліометричного аналізу дозволили визначити основні наукові патерни дослідження енергетичного сектору: розвиток відновлюваної енергетики в умовах зміни клімату; біоенергетика; зменшення обсягів викидів вуглецю; енергетична безпека та політика; управління в енергетичному секторі; задоволення попиту на енергоресурси та зниження енергетичної біності суспільсва в країні Для досягнення мети дослідження авторами використано модель авторегресивної інтегрованої ковзної середньої (Autoregressive Integrated Moving Average, ARIMA) та програмне забезпечення Eviews. Період дослідження 1985-2019 роки. Отримані результати прогнозу засвідчили висхідну тенденцію первинної енергії з відновлюваних джерел в енергетичному балансі країни. Однак, частка первинної енергії з відновлюваних джерел зросте 1,16 рази та становитиме 3,62 %. Таким чином, авторами доведено, що при збереженні наявних тенденцій розвитку енергетичного сектору національної економіки ціль Енергетичної стратегії України у забезпеченні 25 % первинної енергії з відновлюваних джерел не буде досягнута до 2035 року. Це, у свою чергу, обумовлює необхідність пошуку ефективних механізмів поширення альтернативних джерел енергії у вітчизняній практиці. При цьому уряд країни повинен активізувати свої дії у напрямі формування інституційної інфраструктури для розвитку енергетичного сектору національної економіки.
  • Item
    Empirical Linkages Between Macroeconomic Stability and Democracy
    (Sumy State University, 2018) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльова, Лілія Юріївна; Люлева, Лилия Юрьевна; Liulova, Liliia Yuriivna
    The main goal of the paper is analysing the democracy impact on macroeconomic stability in Ukraine. In the paper the authors analysed the main approach to develop the economic and mathematical models, and factors which emphasises the correlation between macroeconomic stability and democracy. The authors highlighted that using of different methods to estimate level of democracy, which mostly relate from the theoretical approach to define the democracy and explanatory indicators which couldn’t explain the character, features and power of corresponding correlation. In the apparent, the empirical measures were proposed to make from the political regime which formed country’s political system point of view to achieve macroeconomic stability: monetary and fiscal system, openness economy. Accordingly, the main dependence indicators are growth rate of money supply, the fiscal balance to GDP, the trade openness as a sum of export and import to GDP. Besides, the authors used the dates of international rating as the explanatory indicators of country’s democracy. In the paper the authors’ theoretical hypothesis are approved by the findings.