Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
2 results
Search Results
Item Ways of return of educational migrants, minimizing losses of intellectual capital and innovative potential as a result of the war(Sumy State University, 2023) Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Teslyk, A.V.Війни спричиняють ряд соціо-економічних змін у звичному становищі країн, які мають як і миттєвий ефект, так і довгостроковий вплив на них. До цих перемін можна віднести проблеми освітньої міграції, втрати інтелектуального капіталу та інноваційного потенціалу. Мета статті полягає у визначенні необхідних умов для повернення освітніх мігрантів, мінімізації втрат інтелектуального капіталу та інноваційного потенціалу внаслідок впливу війни на основі досвіду різних країн. Для реалізації поставленої мети було досліджено наукові публікації, у яких йшлося про важливість адаптації національних інституцій до потреб травмованого війною суспільства, роль людського капіталу в забезпеченні міжнародної конкурентоспроможності у післявоєнний період, значення інновації у контексті можливостей розвитку підприємництва в екстремальних умовах та необхідності модифікації законодавства для ефективного використання інтелектуального потенціалу для відновлення країн. У процесі дослідження було окреслено, що заохочення освітніх мігрантів до повернення може відбуватися шляхом створення умов застосунку знань, отриманих у різних культурних середовищах, на практиці завдяки якісній розбудові державних та підтримки приватних установ. Окрім цього, було визначено заходи для системної перебудови відносин національної науки з суспільством, владою та бізнесом для забезпечення максимальної користі з її боку для розвитку повоєнної економіки. Особливу увагу було звернено на важливість програм реінтеграції військових осіб у цивільне життя. З огляду на сучасний вектор розвитку світового господарства, був проведений аналіз шляхів мінімізації втрат інтелектуального капіталу та збереження інноваційного потенціалу, враховуючи досвід російсько-української війни та розвитку militarytech. Також було розглянути роль підтримки внутрішнього ринку інтелектуальної власності задля стимулювати повернення підприємців до країни та залишання в ній. Підкреслено важливість миттєвого реагування на соціо-економічні зміни задля мінімізації їх впливу на країну в довгостроковій перспективі.Item Analysis of changes in the world economy caused by the Russian-Ukrainian war(Sumy State University, 2022) Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Teslyk, A.V.Російське вторгнення в Україну спричинило низку негативних наслідків як для України, так і світового господарства загалом. Серед них – значна гуманітарна катастрофа, зростання еміграції, зубожіння населення, а також наростання гло-бальної продовольчої кризи. Метою статті є аналіз впливу російсько-української війни на світову економіку та окреслення змін, що відбулися внаслідок збройної агресії у системі міжнародних економічних відносин. Для досягнення поставленої мети автори провели ґрунтовний аналіз актуальних наукових публікацій та статистичних даних щодо прогнозу рівня інфляції через російсько-українську війну у 2022 та 2023 рр. за глобальними регіонами; надходження світового продовольства з Укра-їни та Росії у довоєнний період; порівняли індекси цін на продукти харчування за 2020–2022 рр. Визначено, що глобальні ціни на продовольство зросли ще до повномасштабного вторгнення в Україну завдяки впливу пандемії COVID-19 на ланцюги поставок, проте російська агресія спричинила зростання цін до максимуму за останні роки. Хоч вартісний аспект ста-білізується, існує загроза посиленню кризи через дію санкції проти Росії, подальше руйнування інфраструктури в Україні, порівняно меншу пропускну здатність зернового коридору, невизначеність українських фермерів щодо подальшої діяльності та непридатних для вирощення культур земель через російське вторгнення. Визначено найбільш залежні країни від імпорту пшениці з України, серед яких країни Африки, Молдова, Пакистан, Ізраїль та ін. Крім прямого впливу на сільськогосподарське виробництво та експорт, війна впливає на торгівлю добривами та корисними копалинами (нафта, газ). Крім того, виникає необхідність у побудові нових логістичних ланцюгів через закриття повітряного простору та блокування портів. Наступна негативна тенденція у світовій економіці, спричинена російсько-українською війною, – коливання цін на енергоносії є одним із ключових факторів змін у світовій економіці, зокрема через те, що експорт енергетичних товарів становить набагато більшу частку світової торгівлі, аніж продовольство. Вторгнення Росії в Україну та подальша міжнародна реакція у вигляді санкцій спричинили ще один негативний шок і підрив у світовій економіці з безпосередніми наслідками для прямих іноземних інвестицій та інших потоків капіталу. Досліджено тенденції у галузі світового туризму, який зазнав значних збитків через пандемію у 2020 році, а також після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.