Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
2 results
Search Results
Item Designing the Information Educational Environment of the Studying Course for the Educational Process Management Using Cloud Services(Sumy State University, 2020) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Євдокимов, Андрій Валерійович; Евдокимов, Андрей Валерьевич; Yevdokymov, Andrii Valeriiovych; Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Dron, V.V.За підрахунками авторитетної International Data Corporation (IDC), до 2023 року об'єм світових витрат на публічні хмарні сервіси та інфраструктуру збільшиться більше ніж вдвічі, переважно за рахунок впровадження цифрових перетворень. У глобальному вимірі ринок хмарних технологій стає полем чимдалі жорсткішої конкуренції між провідними світовими ІТ-корпораціями. Сучасна освіта зазнає стрімкого розвитку завдяки педагогічним працівникам, які протягом останніх років впроваджують хмарні сервіси в своїй професійній діяльності. Постало нагальне питання про формування інформаційно-освітнього середовища для співпраці, кооперації, комунікації та навчальної мобільності. Це дослідження присвячене аналізу особливостей способів проектування інформаційно-освітнього середовища дисципліни за допомогою Google-сервісів. Авторами розглянуто Сервіси Google для проектування відкритого та закритого інформаційно-освітнього середовища, що є безкоштовними, тому їх активно можна використовувати в освітньому процесі. Описуються переваги відкритого та закритого інформаційно-освітнього середовища дисципліни як середовищ для організації та управління освітнім процесом. У дослідженні авторами виділено наступні характеристики інформаційно-освітнього середовища: відкритість (підтримка сучасних стандартів, технології Інтернет/Інтранет); масштабованість (збільшення кількості сервісів, що надаються в середовищі; об’єму інформації, яка може оброблятися); розширення баз даних і знань (не призводить до необхідності переналагоджувати систему); інтегрованість (можливість організувати єдине освітнє середовище для розширення задач, пов’язаних з розробкою та проектуванням навчально-методичного забезпечення освітнього процесу); адаптованість (динамічне налагодження під потреби як конкретного навчального закладу, так і окремого користувача).Item Gender Impact on the Enterprise Performance(Sumy State University, 2019) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Євдокимов, Андрій Валерійович; Евдокимов, Андрей Валерьевич; Yevdokymov, Andrii Valeriiovych; Ponomarova, H.S.; Ivanov, O.O.У статті проаналізовано ситуацію гендерної рівності в Україні та світі за останні 5 років, визначені країни-лідери у напрямку просування до гендерної рівності в різних сферах шляхом аналізу показників Звіту про гендерний розрив Всесвітнього економічного форуму. До цих показників відносять: участь і можливості у економічній сфері, рівень освіти, рівень здоров’я та виживання, політичні повноваження, що є складовими єдиного індексу, що визначає місце країн в загальному рейтингу. За результатами цього аналізу можна сказати, що за останні роки Україна покращила свій показник індексу гендерної рівності, хоча у загальному рейтингу країн втратила свої позиції і опустилася на 11 позицій нижче, порівнюючи з 2014 роком. Це означає, що серед усіх досліджуваних країн Всесвітнім економічним форумом, є країни, що значно швидше рухаються в бік гендерної рівності. Також, у роботі досліджено гендерну представленість серед членів правління 5 підприємств України за 2014–2017 рр., які представляють провідні сфери економіки України, проаналізовано динаміку зміни рівня результатів діяльності цих підприємств використовуючи показник рентабельності активів (ROA), наочно представлено співвідношення між керівним складом підприємств та значенням показника ROA. Отримані результати не дають чіткої відповіді щодо гендерного впливу на результативність діяльності підприємства. Причиною цього є низка факторів, таких як: недостатня статистична вибірка підприємств; вибрано результативний показник, що не в повній мірі відображає вплив гендерного фактору на діяльність підприємства; методика, що використовувалась у роботі, потребує доопрацювання, або необхідно обрати кардинально новий підхід до аналізу досліджуваного питання. Гендерне представлення серед членів правління та його вплив на результати діяльності підприємства потребують додаткового розгляду та досліджень.