Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
692 results
Search Results
Item Формування системи індикаторів сталого розвитку для оцінювання біосоціальної економіки(Сумський державний університет, 2019) Федина, Світлана Миколаївна; Федына, Светлана Николаевна; Fedyna, Svitlana MykolaivnaУ роботі проведено порівняння найчастіше використовуваних методик оцінки рівня сталого розвитку. Досліджено системи індикаторів сталого розвитку для оцінки окремих його сфер (зокрема економічної, екологічної та соціальної), а також проаналізовано агреговані індекси, призначені для комплексної оцінки розвитку як на макрорівні, так і на рівні конкретних окремих територіальних одиниць. За кожною методикою було наведено структуру системи індексів з їх розбиттям на сфери та блоки/категорії, було визначено основні недоліки кожної з методик. Серед розглянутих методик наступні: методика, запропонована Глобальним біопактом, Світовим банком, системи індикаторів, що містяться у Стратегії зеленого зростання ОЕСР та ін. Щодо агрегованих індексів, то в роботі проведено структурний аналіз та досліджено інформаційне наповнення таких показників: Індекс соціального прогресу, Індекс екологічної ефективності, Глобальний індекс адаптації до кліматичних змін та Індекс людського розвитку. Перелічені системи індикаторів та індекси використовуються на глобальному рівні, їх використання для України потребує адаптації. Пристосування подібних методик до українських реалій було показано на основі системи індикаторів цілей сталого розвитку (ЦСР). Кожна ціль має ряд завдань, виконання яких необхідне для її досягнення. До кожного завдання відповідно пропонуються кілька індикаторів для оцінки рівня їх виконання, їхній аналіз показав, що для України для індикаторів за більшістю ЦСР не визначено метадані. У приведених методиках майже не представлено індикатори для оцінки біоекономічного напряму (за винятком біорізноманіття), тому розробка моделі оцінки біосоціальної економіки потребує включення показників, що характеризуватимуть рівень використання біоресурсів, біотехнології та біоенергетику.Item Assessment of Country Investment Attractiveness Evaluation Approaches(Sumy State University, 2019) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Москаленко, Богдан Андрійович; Москаленко, Богдан Андреевич; Moskalenko, Bogdan AndriiovychІнвестиційна привабливість країни являє собою комплексний показник, що пливає на стан розвитку економіки в наступні періоди. Прямі іноземні інвестиції приносять у країну не тільки фінансові ресурси, що дозволяють створювати чи розширювати існуюче виробництво, а й поширюють технологічні та управлінські рішення з країни-інвестора. Збільшення частоти та якості контактів із розвиненими країнами має важливе значення для розвитку українських підприємств. Метою даного дослідження було виявлення особливостей підходів до оцінки інвестиційного привабливості на макроекономічному рівні у роботах зарубіжних вчених та дослідників протягом останніх кількох років. У ході аналізу публікацій авторами були структуровані підходи до оцінки за принципом використовуваних методів та суб’єктів оцінки. Найбільшої поширеності набули методи економетричного аналізу статистичної інформації, зібраної та опублікованої міжнародними інституціями та рейтинговими агентствами. Як показує ретроспективний аналіз, зв’язок між рівнем інвестиційної привабливості та динамікою притоку прямих іноземних інвестицій не завжди прямий, що пояснюється наявністю багатьох інших детермінантів, що впливають на прийняття рішення інвесторами. Таким чином, існуючі підходи до оцінки інвестиційної привабливості необхідно постійно верифіковувати та удосконалювати, беручи до аналізу нові фактори. Відомо, що корупційні схеми та зловживання чиновників під час реалізації державних проектів не сприяють росту інвестиційної привабливості країни. Проте, навіть попри це у багато країн Африки та Азії з високою корупційної толерантністю відбувається притік прямих іноземних інвестицій. Така ситуація пояснюється не тільки бажанням інвесторів з розвинених країн максимізувати прибуток в короткостроковому періоді, скільки захопити ринок, не допустивши конкурентів з тих самих галузей. З метою оптимізації результатів статистичного аналізу, приведення їх до умов конкретної країни та моменту до процесу оцінки залучаються незалежні експерти відповідних галузей економіки. Опитування експертів дає необхідні поправочні коефіцієнти, за допомогою яких підвищується точність та актуальність оцінки інвестиційного потенціалу. Авторами було запропоновано узагальнений підхід до оцінки інвестиційної привабливості країни, враховуючи міжнародний досвід та особливості української економіки.Item Transformation of the Banking Sector in the Digital Era(Sumy State University, 2019) Рубанов, Павло Миколайович; Рубанов, Павел Николаевич; Rubanov, Pavlo MykolaiovychВ умовах глобальної цифровізації економіки та розвитку альтернатив банківським послугам, актуальним стає перехід банків на відкриті платформи та їх інтеграція з FinTech сектором. В статті визначено чотири рівні інтеграції банків та FinTech компаній: традиційний банкінг, цифровий банкінг, відкритий банкінг та Open-X банкінг. На поточному етапі фактично співіснують три перші моделі. Традиційний банкінг розглядається як надання класичних банківських послуг для фізичних осіб і корпоративних клієнтів, а також інвестиційний банкінг. Цифровий банкінг передбачає використання різних каналів надання банківських послуг для клієнтів, серед яких цифровий канал має вагоме значення. Аналіз цифрового банкінгу дозволив визначити його основні характеристики з точки зору споживачів фінансових послуг та самого банку. Відкритий банкінг ґрунтується на можливості банку залучати до процесів надання банківських послуг екосистему небанківських посередників та інших третіх осіб та взаємодіяти із ними за допомогою таких технологій, як інтерфейси програмування додатків. В процесі дослідження відкритого банкінгу розглянуто основні мотиви співпраці FinTech компаній з банками. До них віднесені зростання видимості FinTech компанії для споживачів завдяки партнерства з відомим банківським брендом, досягнення ефекту масштабу тощо. Найвищим рівнем інтеграції банків і FinTech компаній та майбутнім напрямком розвитку банківського сектору визначено Open-X банкінг. До основних характеристик Open-X банкінгу віднесено: надання спільного доступу замість одноосібного володіння; інформація стає основним ресурсом замість матеріальних активів; формуються партнерські відносини між суб’єктами ринку замість самостійної розробки продукту чи купівлі готових програмних рішень; фокус на забезпеченні позитивного досвіду споживача від співпраці з банком замість пропозиції конкретного продукту.Item Strategic Management of the Main Elements of the Bank's Financial Strategy(Sumy State University, 2019) Goncharenko, T.P.Банківський сектор зазвичай функціонував в умовах жорсткого конкурентного середовища, що значно посилилися в результаті останніх структурних економічних трансформацій. Такі умови потребують більш грунтовного дослідження одного із основоположних елементів стратегічного управління банку – його фінансової стратегії, правильна побудова та дотримання якої дозволить успішно адаптуватися до наявних та можливих змін та забезпечити ефективну фінансову діяльність. Дана стаття присвячена систематизації теоретичних уявлень про основі елементи фінансової стратегії банку в ході стратегічного управління, до яких належать управління активами і пасивами, управління ризиками, управління доходами, витратами і прибутком/збитком. Автором проаналізовано історію становлення основного об’єкту в управлінні активів та пасивів банку, а також особливості фінансового аналізу активів і пасивів. Окремо, автор досліджує питання забезпечення достатнього рівня ліквідності банку, мінімізації ризику та максимізації прибутку як цілей управління активами і пасивами. При дослідженні особливостей управління доходами, витратами і прибутком/збитком було виділено основні підходи та напрями до їх здійснення. В результат автором статті запропоновано розглядати фінансову стратегію банку через призму її основних елементів з виділенням основних складових: управління показниками фінансово стану та фінансових результатів діяльності.Item Effectiveness of Government Regulation of the Banking Sector: Assessment and Rating of Banks(Sumy State University, 2019) Kryshtal, H.O.В статті розглянуто причини негативної ситуації в банківському секторі, оскільки стан банку залежить від аналізу майже всіх аспектів банківської діяльності впродовж деякого часу. Визначено, що під час проведення перевірок банківського сектору державний регулятор використовує аналітичні дані щодо роботи банківського сектору зі своїми грошовими зобов'язаннями, дотриманням термінів та розмірів погашення активів, які працюють та термінами і розмірами зобов'язань, а саме робота з ліквідністю банківського сектору. Оскільки у діяльності банківського сектору значення має їхня фінансова надійність, тому клієнти банків - соціально- економічний сектор, мають потребу в об’єктивній та незалежній оцінці, оскільки надійність прямо впливає на соціально-економічний розвиток країни. Проаналізовано 2016-2019 роки роботи банківського сектора та виявлено, що протягом даного періоду у банківському секторі були допущені порушення законів та постанов виданих державним регулятором. З боку державного регулятора була застосована низка штрафних санкцій, письмових застережень та адміністративних стягнень. Запропоновано методику визначення рейтингу банків щодо яких з боку державного регулятора були застосовані штрафні санкції. Рейтинг дає змогу інвесторам та потенційним клієнтам зрозуміти ситуацію на банківському ринку та допомагає банкам виявити свої недоліки і скоректувати роботу. Застосування пропонованої економіко-математичної моделі в побудові рейтингів учасників банківського сектору може позитивно вплинути на: підвищення якості менеджменту в банківському секторі та прозорості в діяльності кожного окремого банку; стандартизацію технологій визначення рейтингів банківського сектора під призмою застосованих санкцій з боку державного регулятора. Отже, виникає потреба у поглибленому дослідження методик, які застосовують рейтингові агентства у галузі банків, та визначення основних проблем встановлення рейтингової оцінки банківського сектору.Item State Regulation in the System of Managing Food Security of Children(Sumy State University, 2019) Konovalenko, A.S.У статті розкрито роль державного регулювання у системі управління безпекою харчування дітей, як одного з пріоритетних напрямів реалізації державної політики у сфері продовольчої безпеки. Зазначено, що роль держави в процесі управління безпекою харчування дітей полягає у забезпеченні збереження та покращення стану здоров’я дітей, здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання захворюванням, які можуть бути спричинені порушеннями харчування, створення умов для покращення демографічної ситуації в Україні. Людина, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканність та безпека в Україні визнається найвищою соціальною цінністю. У роботі зазначено експертні висновки стосовно можливостей підвищення рівня продовольчої безпеки населення в Україні за рахунок реалізації низки заходів, спрямованих на стабілізацію економічної ситуації через посилення державної політики у цій сфері. Управління безпекою харчування дітей виходить за межі проблематики подолання голоду та прямо впливає на якість життя населення. Необхідність державного регулювання викликана загостренням тенденції до погіршення стану здоров’я дітей в Україні, що посилює необхідність реалізації державні програми щодо популяризації раціонального харчування через створення сприятливого середовища на ринку продуктів харчування для дітей шкільного віку. Зазначено, що чинним законодавством України закріплено систему заходів щодо охорони дитинства, у тому числі передбачено державні гарантії щодо створення безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя. Автором підкреслена необхідність подальших досліджень у сфері управління безпекою харчування дітей шкільного віку, у зв’язку з тим, що категорія "дитяче харчування" має відношення до дітей, віком до 3 років, однак згідно чинного законодавства статус "дитина" має особа до досягнення нею 18- річного віку. Зазначено необхідність формування системного рівня управління безпекою харчування дітей на основі розвитку державно-приватного партнерства у цій сфері та створення маркетингового механізму як ефективного засобу подолання вад державного управління через орієнтацію державного управління на ринкові засади реалізації державних програм.Item Economic Mechanism for Managing the Communication Business Processes of Industrial Enterprises in the Context of Globalization(Sumy State University, 2019) Завражний, Костянтин Юрійович; Завражный, Константин Юрьевич; Zavrazhnyi, Kostiantyn YuriiovychУ статті наведене визначення господарського механізму управління комунікаційними бізнеспроцесами промислових підприємств в умовах глобалізації як сукупності системи зв'язків, органів, форм і методів організації та функціонування, що регламентуються правовими та іншими нормами діяльності і забезпечують ефективні взаємодії у внутрішньому та зовнішньому середовищах. Це дозволяє поглибити розуміння його сутності в умовах глобалізації в контексті спрямованості саме на комунікації (під якими розуміємо в першу чергу взаємодію). Розглянутий склад комплексного господарського механізму управління комунікаційними бізнес-процесами промислових підприємств до якого включені: організаційний, економічний, правовий, політичний, техніко-технологічний, ринковий, виробничий, соціальний, мотиваційний, адаптаційний і комунікаційний субмеханізми. Це надає можливість в подальшому формалізувати процес елементного вдосконалення комунікаційних бізнес-процесів промислових підприємств. Деталізовані складові механізму. Зокрема, до економічних субмеханізмів віднесено механізми розподілу прибутків; економічного стимулювання; фінансовий; акціонерний; інвестування і реінвестування в розвиток та інші. До правових субмеханізмів віднесено механізми, що регламентують комунікаційні та професійні правовідносини. До організаційних субмеханізмів віднесено структурні, адміністративні та інформаційні механізми, які забезпечують розвиток і модернізацію комунікаційної діяльності на підприємстві, його інформаційну безпеку. До політичних субмеханізмів відносимо механізми інформаційної політики, соціально-економічної політики та зовнішньоекономічної політики. До ринкових віднесено субмеханізми ринкової конкуренції, попиту і пропозиції та інші. До соціальних відносимо субмеханізми: відкритості ведення бізнесу; соціальної відповідальності; соціально-психологічного впливу; інші. До виробничих відносимо субмеханізми: ресурсний; впровадження нових видів програмного забезпечення; інші. До техніко-технологічних віднесено субмеханізми науково-технічного прогресу, технологічного оновлення. До мотиваційних відносимо субмеханізми матеріальної і нематеріальної мотивації персоналу. До адаптаційних субмеханізмів віднесено: інноваційного розвитку (у т.ч. реалізації інновацій у інформаційній сфері); управління кадровим потенціалом тощо. До комунікаційних субмеханізмів віднесено: інформаційно-аналітичну діяльність (у т.ч. дослідження); зовнішні комунікації (у т.ч. система інтегрованих інструментів комунікацій, сучасні засоби телекомунікацій і зв’язку); внутрішні комунікації (у т.ч. формування корпоративної культури).Item Gender Impact on the Enterprise Performance(Sumy State University, 2019) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Євдокимов, Андрій Валерійович; Евдокимов, Андрей Валерьевич; Yevdokymov, Andrii Valeriiovych; Ponomarova, H.S.; Ivanov, O.O.У статті проаналізовано ситуацію гендерної рівності в Україні та світі за останні 5 років, визначені країни-лідери у напрямку просування до гендерної рівності в різних сферах шляхом аналізу показників Звіту про гендерний розрив Всесвітнього економічного форуму. До цих показників відносять: участь і можливості у економічній сфері, рівень освіти, рівень здоров’я та виживання, політичні повноваження, що є складовими єдиного індексу, що визначає місце країн в загальному рейтингу. За результатами цього аналізу можна сказати, що за останні роки Україна покращила свій показник індексу гендерної рівності, хоча у загальному рейтингу країн втратила свої позиції і опустилася на 11 позицій нижче, порівнюючи з 2014 роком. Це означає, що серед усіх досліджуваних країн Всесвітнім економічним форумом, є країни, що значно швидше рухаються в бік гендерної рівності. Також, у роботі досліджено гендерну представленість серед членів правління 5 підприємств України за 2014–2017 рр., які представляють провідні сфери економіки України, проаналізовано динаміку зміни рівня результатів діяльності цих підприємств використовуючи показник рентабельності активів (ROA), наочно представлено співвідношення між керівним складом підприємств та значенням показника ROA. Отримані результати не дають чіткої відповіді щодо гендерного впливу на результативність діяльності підприємства. Причиною цього є низка факторів, таких як: недостатня статистична вибірка підприємств; вибрано результативний показник, що не в повній мірі відображає вплив гендерного фактору на діяльність підприємства; методика, що використовувалась у роботі, потребує доопрацювання, або необхідно обрати кардинально новий підхід до аналізу досліджуваного питання. Гендерне представлення серед членів правління та його вплив на результати діяльності підприємства потребують додаткового розгляду та досліджень.Item Staff Management Process Reengineering in the Context of Enhancing Disabled People’s Opportunities to Enterprises Innovative Activities(Sumy State University, 2019) Prodius, O.I.Сучасна практика управління підприємствами вимагає кардинальних змін, що обумовлено формуванням інклюзивного середовища, підвищенням динамічності ринку праці і посиленням конкуренції. Все більшого значення для ефективності діяльності підприємства набуває використання інновацій, знань, втілених в інтелектуальному продукті. Причини необхідності появи нових підходів до управління пов'язані зі змінами в самому бізнесі. Посилення конкуренції приводить до активізації пошуку нових методів менеджменту, особливо це стосується управління персоналом, для забезпечення результативності якого в довгостроковій перспективі необхідні відповідні механізми управління на основі процесного підходу з метою своєчасного і оперативного реагування на зміни ринкових умов, удосконалення системи керування партнерськими і відносинами з постачальниками, досягнення швидкого реагування на вимоги споживачів і підвищення якості продукції. У статті досліджено сутність реінжинірингу бізнеспроцесу управління персоналом як сучасної концепції підвищення ефективності діяльності підприємства. Реінжиніринг бізнес-процесів покликаний створити конкурентні переваги, систематично оцінюючи процеси, проявляючи мінливі потреби потенційних і діючих клієнтів і вимагає додаткових досліджень з пошуку нових методів вдосконалення реінжинірингу відповідно до специфіки вітчизняних підприємств, особливо в сфері управління персоналом. Виявлено, що інноваційна практика управління підприємствами вимагає кардинальних змін, що обумовлено соціалізацією світової економіки, спрямованої на підвищення добробуту осіб з обмеженими можливостями, скорочення масштабів бідності та підвищення шансів знаходження гідної роботи з адекватною заробітною платою. Запропоновано напрями включeння ociб з oбмeжeними мoжливocтями до інноваційної діяльності у контексті реінжинірингу процесу управління персоналом, як одного з найважливіших бізнес-процесів підприємства.Item Economic and Social Challenges of Disruptive Technologies in Conditions of Industries 4.0 and 5.0: the EU Experience(Sumy State University, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola OleksiiovychУ статті проаналізовано економічні та соціальні виклики проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0. У статті розглянуто напрямки досліджень у галузі Індустрій 4.0 та 5.0 та їх вплив на сталий розвиток. У дослідженні пояснюються напрямки розвитку проривних технологій в контексті сталого розвитку. Розглядається процес розвитку проривних технологій, таких як телефон, який замінив телеграф, пароплави, які прийшли на зміну вітрильним суднам, напівпровідники, що прийшли на зміну вакуумному устаткуванню, електронна пошта, яка змінила традиційну і багато іншого. У статті аналізуються основні проривні технології створення Інтернету речей. У статті показані потенційні економічні характеристики проривних технології у найближчі п’ять років. Досліджується досвід ЄС щодо реалізації потенціалу проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та 5.0. У статті висвітлюються тенденції, які позитивно впливають на зростання та розвиток бізнесу до 2022 року відповідно до звіту про майбутнє ЄС. Це, зокрема, активне застосування новітніх технологій та використання великих даних; поширення мобільного Інтернету; прогрес у галузі штучного інтелекту та хмарних технологій; зростання національних економік; поширення освіти; досягнення у сфері енергозабезпечення та технологій альтернативної енергетики. Дослідження демонструє, як зміняться проривні технології до 2025 року та які позитиві та негативні зміни можуть відбутися у бізнес спільноті. У статті розглянуто питання потенційного економічного та соціального впливу проривних технологій у найближчому майбутньому. Подано характеристику можливих наслідків впровадження ключових проривних технологій сучасності: наприклад, надмірний психологічний вплив; ризик зменшення творчого потенціалу; посилення інформаційної залежності; зниження конфіденційності особистого життя; ризики неконтрольованого зниження інформаційної безпеки (наприклад, через хакерів); підвищення інформаційної вразливості цивілізації; ризик втрати людського контролю над кіберсистемами, тощо.