Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
6 results
Search Results
Item Influence of artificial intelligence on business decision-making(Sumy State University, 2024) Кубатко, Олександр Васильович; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Ozims, S.Ch.; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav IhorovychУ статті досліджується вплив штучного інтелекту на прийняття бізнес-рішень. Аналізуючи технічні, стратегічні та етичні аспекти цього явища, дослідження ставить за мету розкрити наслідки, які приносить інтеграція штучного інтелекту у процес прийняття рішень. У роботі проведено комплексний аналіз для вивчення знань та досвіду осіб щодо впровадження штучного інтелекту в бізнес-процеси щодо прийняття рішень. Досліджено деталі демографічних характеристик, рівня обізнаності про штучний інтелект, статусу впровадження, впливу на швидкість та точність прийняття рішень і етичні аспекти, пов’язані з упередженням у рішеннях, що базуються на штучному інтелекті. Результати свідчать, що стать та віковий розподіл впливають на знання та використання штучного інтелекту у прийнятті бізнес-рішень. Рішення, прийняті на основі штучного інтелекту, є домінуючими в секторі охорони здоров’я. Крім того, рівень обізнаності та впровадження штучного інтелекту свідчать про загально позитивний рівень обізнаності серед респондентів. Існує позитивне сприйняття того, що штучний інтелект дозволяє приймати рішення швидше з якісним внеском у точність бізнес-рішень. Однак є відомості про деякі упередження у рішеннях, що базуються на штучному інтелекті. Це підкреслює значущість проблеми справедливого та рівноправного застосування алгоритмів штучного інтелекту, що свідчить про важливість вирішення упереджень для забезпечення етичного прийняття рішень. В статті представлені результати гіпотезного тестування, що спрямоване на визначення того, чи залежить використання штучного інтелекту від точності бізнес-рішень. Результати вказали на недостатні докази для висунення значущого зв’язку між інтеграцією штучного інтелекту та точністю прийняття рішень. Це свідчить про те, що організації повинні вивчати додаткові фактори, які впливають на точність прийняття рішень, визнавши, що сама інтеграція штучного інтелекту може бути не єдиним визначальним фактором.Item Vectors of restructuring of economic systems in the course of digital transformations(Sumy State University, 2023) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Rozghon, Yu.V.; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Kalinichenko, L.L.; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr MykolaiovychСтаття розкриває зміст цифрових трансформацій в ході Четвертої промислової революції (Industry 4.0). Спрямування останньої визначено як явище формування кіберфізичних систем, які покликані замістити працю людини у виробничих процесах. Проаналізовано ключові трансформації, які відбуваються в ході Industry 4.0. До них можна віднести: формування Інтернету речей; застосування штучного інтелекту; побудова «розумних» мережевих систем на рівні підприємства, міста, території; кібергізація фізичного світу; інтеграція когнітивних здатностей людини й штучного інтелекту; побудова циркулярної економіки; формування самоорганізованих систем на основі хмарних технологій та ін. В ході цифрових трансформацій відбуваються значні зміни форми і змісту соціально-економічних систем, що впливає на співвідношення складових елементів, які формують ці системи. Це явище визначається як реструктуризація. Аналізуються причини, які обумовлюють ключові напрями реструктуризації економічних систем в ході цифрових трансформацій. Такими є: зміна номенклатури товарів та послуг, зміна структури технологічних процесів, зміна організаційної структури виробництва, зміна структури виробничих професій, зміна структури освітніх процесів, зміна матеріально-інформаційного змісту виробництва, зміна структури транспортних операцій, зміна співвідношення людських та машинних операцій, зміна регіональної структури виробництва, зміна соціальної структури суспільства.Item Restructuring of socio-economic systems as a component of the formation of the digital economy in Ukraine(Sumy State University, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr MykhailovychУ статті досліджено основні проблеми реструктуризації соціально-економічних систем як складової формування цифрової економіки. Розглянуто поняття "система", її елементи, взаємозв’язки між ними, функціональне середовище системи. Проаналізовано основні характеристики параметрів стану системи. Зазначено, що системи об'єднуються у більші системні утворення, які називаються надсистемами. Визначено поняття структури системи та подано її основні параметри. У дослідженні процесів функціонування систем дуже важливу роль відіграють такі категорії, як ієрархія та функція. Авторами визначено, що для виконання завдань свого існування будь-яка система має здійснювати комплекс взаємопов'язаних функцій. Чим ефективніше виконується кожна з зазначених функцій, тим ефективніша діяльність усієї системи, і тим вища можливість накопичення системою вільної енергії, а будь-який процес відтворення стану системи слід розглядати як ціле, що більше суми окремих підпроцесів, з яких воно складається. У свою чергу, час умовно можна вважати ще однією, горизонтальною віссю вимірів, у яких формується система. Цей вимір може бути названий образно "лінією часу" або "лінією життя" системи, а параметри часу (послідовність, тривалість, темп, швидкість, рівень синхронності процесів, час перемикання) відображають кількісні та якісні сторони реалізації окремих процесів (підпроцесів) відтворення системи. Перехід суспільства до нової формації пов’язаний із зміною стану соціально-економічних систем, невід’ємною складовою чого є процеси реструктуризації (зміни параметрів, які формують їх структуру). Автори запропонували умовну схему формування системи як просторового об'єкта та процесу та охарактеризовано окремі види реструктуризації соціально-економічних систем в ході сучасних цифрових трансформацій. Як ілюстрація таких процесів проаналізовано структурні зрушення в енергетичному секторі України за період 2010-2020 років. Це доводить той факт, що характеристики структури економічних систем є важливим предметом управління соціально-економічним розвитком, а аналіз процесів реструктуризації є дієвим інструментом обгрунтування управлінських рішень та регулювання економічних процесів з метою забезпечення сестейнового соціально-економічного розвитку.Item Organization of Business Activities with Account to Environmental and Economic Aspects(Sumy State University, 2021) Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Sachnenko, T.I.; Oluwaseun, O.O.Однією з найгостріших екологічних проблем сьогодні є забруднення навколишнього середовища не тільки викидами шкідливих речовин, але й промисловими відходами. Негативний вплив на навколишнє середовище та людей набуває все більшого поширення, а методи його утилізації гальмують розвиток економічної системи. В умовах ринкової економіки підприємці не зацікавлені у збільшенні екологічних витрат, що, природно, призводить до зростання собівартості продукції та зменшення прибутку. Вплив на навколишнє середовище з кожним роком стає все більш розповсюдженим, і до цього часу в деяких частинах світу це призвело до екологічної кризи. Питання переробки відходів обговорювалось і постійно обговорюється. Тому що людина «виробляє» понад 250 кг побутових відходів на рік. На підприємстві ці показники сягають 10 000 кг. Також відомо, що за останні роки Україна імпортувала близько 30-50 тис. Тонн грануляту ПЕТ, який поступово накопичується на звалищах у вигляді упаковки, пляшок, плівок. Такі небезпечні забруднювачі впливають на навколишнє середовище через ґрунт та воду. На відміну від цього, Україна ще не має успішного досвіду поводження з відходами. На наш погляд, причинами такої поведінки є незнання населення щодо утилізації відходів та заміни певного товару на більш екологічний. Функціонуючі підприємства та ферми не завжди мають обладнання для утилізації відходів, і немає місця для утилізації непотрібної продукції та сировини. Однак проблема відсутності інноваційного обладнання виникає через відсутність належного фінансування. Тому не можливість комплексного вирішення проблеми створює бар’єр, який не дозволяє вжити ефективних заходів щодо усунення та зменшення кількості сміття. Незважаючи на велику кількість нормативно-правових актів та нормативно-правової бази щодо регулювання поводження з відходами, не існує економічно ефективної політики, а також не існує регіональної програми поводження з відходами та плану їх належного захоронення. В результаті ретельного аналізу ситуації можна зробити висновок, що переробка та утилізація відходів зменшить потребу у спалюванні відходів, створить умови для поліпшення економічної складової регіону та країни в цілому з урахуванням екологічні стандарти якості. У роботі звертається увага на особливості сутності утилізації відходів; визначено способи переробки сміття.Item Цифровізація економічних систем та людський капітал: підприємство, регіон, народне господарство(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Завдов'єва, Юлія Миколаївна; Завдовьева, Юлия Николаевна; Zavdovieva, Yuliia MykolaivnaУ статті досліджується процес цифровізації у двох контекстах: по-перше, як перехід технічних і господарських систем від аналогових до цифрових методів фіксації інформації; по-друге, як фазовий перехід до нової моделі організації економічних систем, яка умовно може називатися «цифровою економікою». Аналізуються господарські ефекти цифровізації (у першому розумінні): переваги цифрового зберігання інформації (зокрема, ефекти якості і вартості); заощадження на технологічному спрощенні; ефекти використання цифрових клонів; комунікаційні ефекти від універсальності цифрової мови; ефекти від дематеріалізації технологічних і транспортних операцій; ефекти від віртуалізації виробничих систем. Характеризуючи цифрову економіку, на досягнення якої спрямована трансформація господарських систем, автори виділяють такі її ключові компоненти: альтернативну енергетику, адитивні технології (3D-принтинг); цифрові канали комунікації; горизонтальні розподілені мережі, інформаційні технології у виробництві і споживанні; цифрові бізнес-моделі і платформи; глобалізацію суспільства, нові суспільні відносини і солідарну економіку, штучний інтелект та Інтернет речей, хмарні технології, цифровізацію суспільного життя. Залежно від зв’язків між трьома видами суб’єктів (споживачів, бізнес-структур підприємницької діяльності та державних організацій), характеризуються різні бізнес-моделі реалізації господарської діяльності. Виділяються фактори підвищення ефективності економічних суб’єктів в умовах цифрової економіки, зокрема, за рахунок: економії витрат, збільшення обсягів виробництва, зростання продуктивності праці, оптимізації процесів ціноутворення. Наголошується на зростанні ролі людини в процесах цифровізації господарства. Характеризуються складові цифрових компетентностей людини. Підкреслюється значення вільного доступу людини до інформації.Item Economic, Social and Technological Factors of Startup’s Success(Sumy State University, 2020) Pavlenko, D.S.; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia AnatoliivnaГлобалізація ринків та швидкі технологічні зміни створюють нові можливості для посилення розвитку підприємницької діяльності та значно впливають на конкурентне середовище бізнесу. Сучасна сфера економіки, яка заснована на знаннях та успіх стартапів може включати широкий спектр виробничих та фінансових методів, інноваційну діяльність та креативність, досвід та високу ефективність людських ресурсів. На відміну від України, політики країн Європейського Союзу та США спрямовані на забезпечення подальшого розвитку єдиного ринку, досягнення конкурентоспроможності та перспективних новітніх проектів, а не тільки зосередження на становленні більш сприятливого середовища для динамічної підприємницької діяльності. Покращення головних індикаторів державної економічної політики, розвиток національної економіки, ефективна зміна організаційної структури виробництва, розвиток інноваційної діяльності та системи освіти у сфері підприємництва та стартапів є розв’язанням проблем зайнятості як в кожному окремому регіоні, так і у державі в цілому та загалом. Модернізація усіх напрямків суспільної діяльності України можливі за умови інтегрованого входження новітніх поглядів та проектів до соціально-економічної системи країни. Відповідність трендам та унікальність - запорука успіху стартапу. Необхідно також підкреслити, що активне впровадження маркетингових стратегій значно збільшує шанси на успішний розвиток та фінансову підтримку стартап-проектів у майбутньому. Саме в такому випадку нагальною стає потреба в регулюванні та стимулюванні стартап-сфери, спираючись на досвід закордонних платформ та методик. Формування факторів просування успішного розвитку стартап-проектів є наразі дуже актуальним, оскільки саме досягнення в інноваційних проектах є необхідною умовою довгострокового економічного розвитку.