Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
6 results
Search Results
Item Публічне управління інтеграційними процесами внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади(Сумський державний університет, 2023) Тихончук, Л.Х.; Боровик, М.Ю.У статті розглянуто публічні механізми інтеграції внутрішньо переміщених осіб в приймаючі громади. Виокремлено осно-вні аспекти успішної інтеграції внутрішньо переміщених осіб в громаді: забезпечення зайнятості, підтримка соціальних послуг, соціокультурна адаптація, підтримка соціального благополуччя, подолання дискримінації, міжкультурна взаємодія, участь у громадському житті, економічна підтримка і юридичний захист. Розглянуто та проаналізовано можливості для розвитку громади за участю внутрішньо переміщених осіб. Досліджено роль органів місцевого самоврядування в наданні не лише кризової допомоги, а й сприянні довгостроковій інтеграції переміщених осіб у місцеве життя. Досліджено механізми державного регу-лювання інтеграції внутрішньо переміщених осіб під час війни. Підсумовано, що розвиток громад та регіонів відбуватиметься при умові якісних інтеграційних процесів ВПО та ефективного публічного управління цими процесам за участю всіх учасників – громадян, громадських організацій, органів місцевого самоврядування, держави та іноземних партнерів.Item Problems of Unemployment in Ukraine Under the COVID-19 Pandemic(Sumy State University, 2021) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Nahornyi, M.V.; Maslii, M.Yu.; Nikulina, M.P.; Yehorov, Y.V.У статті досліджено проблеми безробіття в Україні, обумовлені впливом поточної пандемії COVID-19. Проаналізовано причини зростання безробіття в державі протягом 2020-2021 рр., до яких віднесено: суворі карантинні обмеження на ведення бізнесу; дисбаланс попиту і пропозиції на вітчизняному ринку праці; неадекватний рівень заробітної плати в окремих галузях; структурні зміни в економіці, у т.ч. внаслідок локдаунів. Сукупний вплив зазначених факторів призвів до зростання чисельності зареєстрованих безробітних у 1,5 раза під час першої хвилі карантинних обмежень навесні 2020 року, тоді як у наступні хвилі локдаунів 2020-2021 рр. масштаби безробіття у національній економіці знизилися. У цьому контексті ідентифіковано й обґрунтовано наслідки масового безробіття в Україні, серед яких виокремлено: зниження життєвого рівня, підвищення соціальної незахищеності громадян; скорочення податкових надходжень, проблеми з наповненням Пенсійного фонду; диспропорції у розвитку різних видів економічної діяльності; зростання злочинності; загострення проблем працевлаштування трудових мігрантів, що повернулися в країну; негативний вплив на демографічну ситуацію. Поряд з цим, виявлено позитивні тенденції зростання зайнятості у таких галузях, як онлайн торгівля, цифрові банківські послуги, доставка продуктів додому, дистанційна робота. Натомість суттєве скорочення робочих місць відбулося серед HR-менеджерів, маркетологів, ІТ-спеціалістів, адміністративного персоналу, працівників готельно-ресторанного бізнесу тощо. На підставі проведеного аналізу сформовано шляхи виходу з поточної кризи на ринку праці України, які охоплюють створення нових робочих місць за багаторівневими програмами модернізації інфраструктури територій, підтримку малого та середнього бізнесу на місцях, розвиток дистанційної зайнятості, повернення трудових мігрантів на батьківщину тощо.Item Comparison of Ukraine and the EU on Key Indicators of a Healthy Economy(Sumy State University, 2020) Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Назаренко, А.П.Сучасні підходи до управління економікою ґрунтуються на принципах сталого розвитку, що забезпечує дотримання балансу між економічними, екологічними та соціальними таргетами державної політики, урівноваженням поточних та майбутніх інтересів суспільства. Механізмом досягнення цільових значень індикаторів сталого розвитку є формування здорової економіки. Здорова економіка забезпечує можливості стабільного зростання та мінімізує суспільні ризики, спричинені економічними проблемами. Важливість формування здорової економіки підтверджується значною кількістю наукових досліджень на дану тематику у розвинених країнах світу, зокрема, Європейському Союзі. Українська наукова спільнота фактично ігнорує дане питання. Це свідчить про різні підходи до управління економікою, визначення пріоритетних напрямків її розвитку, узгодження економічних та соціальних, стратегічних та тактичних цілей. У роботі здійснено порівняльний аналіз ключових індикаторів, за якими визначається здорова економіка. До таких індикаторів належать: ВВП, чисельність зайнятого населення та рівень інфляції. Згідно численних досліджень саме ці показники є найбільш показовими під час оцінювання економічної системи, щоб визначити, чи можна вважати її здоровою. У результаті дослідження було виявлено суттєві розбіжності за досліджуваними показниками між Україною та Європейським Союзом. На основі використання статистичної інформації було встановлено стійку тенденцію до зростання ключових показників соціально-економічного розвитку в Європейському Союзі. Натомість аналогічні показники в Україні свідчать про економічну нестабільність, яка має значний негативний вплив на подальший розвиток країни та перспективи формування здорової економіки. Таким чином, здійснений аналіз дозволяє зробити висновок, що економіка Європейського Союзу загалом відповідає визначенню здорової економіки та створює передумови для сталого розвитку Європейського Союзу. Натомість економіка України зосереджена на вирішенні тактичних проблем та в нинішньому стані не спроможна на вирішення стратегічних завдань соціально-економічного розвитку.Item Економіко-інституційний аналіз наслідків дезінтеграційних процесів у Європейському Союзі(Сумський державний університет, 2016) Сабадаш, Віктор Володимирович; Сабадаш, Виктор Владимирович; Sabadash, Viktor Volodymyrovych; Гаврилова, В.В.Ефективне функціонування економічних і торговельних об’єднань (союзів) піддається останнім часом серйозним випробовуванням на стійкість під впливом економічних криз і нових безпекових викликів, серед яких найбільш небезпечними є військові конфлікти, неконтрольована міграція, терористичні й екологічні загрози, економічні й соціальні конфлікти. Негативні ефекти зазначених чинників трансформуються, в першу чергу, в дезінтеграційні тенденції всередині торговельно-економічних об’єднань, прикладом чого є вихід Великої Британії (відомий як «Brexit») з Європейського Союзу. У матеріалі викладено результати проведеного економіко- інституційного аналізу наслідків – економічних, інвестиційних, фінансових, політичних і соціальних – для економіки Великої Британії і країн Європейського Союзу. Визначено першочергові завдання організаційно-економічного й правового характеру з реалізації необхідних процедур виходу Великої Британії зі складу Європейського Союзу, як спільного ринку.Item Кореляційний аналіз впливу зовнішньоекономічної діяльності підприємств Миколаївської області на зайнятість населення(Сумський державний університет, 2012) Дьоміна, В.М.; Кіщак, І.Т.У статті досліджено взаємозв’язок зайнятості населення та зовнішньоекономічної складової економіки Миколаївської області з використанням кореляційного аналізу. Виявлено вплив експорту та імпорту послуг на зайнятість населення. Резерв підвищення зайнятості знаходиться в розвитку сфери транспортних та рекреаційних послуг, а також в міжнародній інтеграції підприємств суднобудування, що можливо при відродженні спеціальної економічної зони «Миколаїв». При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34185Item Визначення розбалансованості зайнятості населення на регіональному ринку праці як важлива складова її статистичного дослідження("ВТД" Університетська книга", 2005) Кремень, О.І.У даній статті висвітлюється запропонований підхід щодо вивчення розбалансованості зайнятості населення. Автором оцінена розбалансованість зайнятості на регіональних ринках праці України з використанням статистичних показників вимушеної неповної зайнятості. Обґрунтовано необхідність розрахунку рівня надлишкової та продуктивної зайнятості населення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/8704