Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 37
  • Item
    Instruments for ensuring the phase transition of economic systems to management based on industries 3.0, 4.0, 5.0
    (Sumy State University, 2023) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Kalinichenko, L.L.; Голуб, Артем Валерійович; Голуб, Артем Валерьевич; Holub, Artem Valeriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna
    У статті формується поняття про ключові категорії, пов’язані з фазовим переходом до нової соціально-економічної формації: промислові революції Industries 3.0, 4.0, 5.0; механізм реалізації переходу; трансформаційні процеси; триалектичні механізми системоутворення. Умовно характеризуються ключові риси економічної системи, яка може бути сформована через фазовий перехід. Зокрема, така економіка може бути названа сестейновою, адже вона забезпечує досягнення цілей сестейнового (sustainable) розвитку. Розкривається сутність сучасних промислових революцій (Industries 3.0, 4.0, 5.0), через які реалізується зазначений фазовий перехід. Зокрема, Industries 5.0 – це явище адаптації людини до кібергізованого серед-овища, за якого отримує розвиток особистісна основа людини, зокрема і на основі синергетичної інтеграції когнітивних здібностей людини і штучного інтелекту, а також біологічної природи людини і технічних засобів. На основі триалектич-ного погляду на системоутворювальні фактори начала (матеріальні, інформаційні й синергетичні) були охарактеризовані ключові групи інструментів для забезпечення зазначеного фазового переходу, зокрема, в групу інструментів, що забезпе-чують матеріальні передумови реалізації фазового переходу можна занести: впровадження альтернативної енергетики; масштабне акумулювання енергії; впровадження адитивних технологій (3D принтингу); формування кіберфізичних систем; впровадження Інтернету речей; мініатюризація економічних активів. В групі інформаційних передумов можуть бути перелі-чені інструменти: масова комп’ютерізація; сенсорна революція; дематеріалізація економічних систем; формування хмари як глобальної системи пам’яті та всепланетного управлінського центру; масове впровадження міток RFID. Групу забезпечення синергетичних передумов складають: глобалізація Інтернет-комунікацій; створення ЕнерНету (єдиних інформаційно-енер-гетичних систем); створення глобальної системи GPS; перехід на мережеві економічні системи; формування віртуальних підприємств.
  • Item
    Economic analysis of energy efficiency of China's and India's national economies
    (Sumy State University, 2023) Узі, Зіхуей; Узи, Зихуей; Ji, Zihui; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna
    Розвиток суспільства сильно залежить від енергії. Однак екстенсивне використання енергії викликає глобальні проблеми, такі як виснаження ресурсів і потепління клімату. Китай та Індія є типовими швидкозростаючими країнами, що розвива-ються, економічний прогрес в яких залежить від традиційного споживання енергії. Для реалізації бачення сталого розвитку цих держав необхідно вивчити економічну ефективність використання енергії цими націями. На основі аналізу тенденцій енергоспоживання та валового внутрішнього продукту в Китаї та Індії з 1990 по 2019 роки в цій статті обговорюються зміни індексу енергоспоживання на одиницю валового внутрішнього продукту. Автори дійшли висновку, що споживання енер-гії в Китаї та Індії здебільшого здіснюється промисловістю, житловим сектором і транспортом. Якщо аналізувати за типами ресурсів, Китай споживає переважно вугілля, нафтопродукти та електроенергію, тоді як Індія живиться здебіль-шого вугіллям, нафтопродуктами, біопаливом та відходами. Оскільки обидві країни переважно використовують вугілля та нафтопродукти, які належать до викопного палива, вони викидають велику кількість вуглекислого газу, що загрожує якості навколишнього середовища. Зважаючи на це, Китай та Індія повинні зосередитися на розвитку зеленої енергетики. Загальне споживання енергії в Китаї набагато більше, ніж в Індії, а валовий внутрішній продукт Китаю перевищує індійський. Однак енергоспоживання Китаю на одиницю валового внутрішнього продукту менше, ніж в Індії. Чим вище споживання енергії на одиницю валового внутрішнього продукту, тим більша залежність економічного розвитку країни від енергії. Тож пропозиції авторів полягають у стимулюванні розвитку невикопних джерел енергії та коригуванні енергетичного балансу досліджува-них країн, переробки твердих відходів та заохоченні торгівлі викидами, кліматичних інвестицій та фінансування в державах для досягнення цілей сталого розвитку.
  • Item
    Unemployment in Ukraine's economy: COVID-19, war and digitalization
    (Sumy State University, 2022) Nikulina, M.P.; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Стародуб, Ігор Андрійович; Стародуб, Игорь Андреевич; Starodub, Ihor Andriiovych
    У статті досліджено тенденції безробіття в Україні у довго- та середньостроковому періодах, що враховують вплив пандемії COVID-19 у 2020-2021 рр., україно-російської війни 2022 року, фактори розвитку вітчизняного ринку праці у 2002-2019 рр., а також перспективи післявоєнної відбудови країни та діджиталізації її економіки. За допомогою методів кореляційно-регресивного аналізу ідентифіковано фактори довгострокового впливу на рівень безробіття у вітчизняній економіці у передпандемічному періоді, до яких віднесено індекс інфляції, кількість осіб-випускників закладів освіти, кількість прибулих та вибулих осіб в країні, середньорічну мінімальну заробітну плату та кількість економічно активного населення. На основі побудованої моделі обґрунтовано, що збільшення індексу інфляції, кількості прибулих до України та мінімальної заробітної плати знижують рівень безробіття в країні. Натомість зростання кількості випускників і кількості вибулих з країни збільшує безробіття. Суперечливим є вплив чисельності економічно активного населення на результативний показник, що потребує подальших досліджень. На основі ідентифікованих факторів запропоновано заходи для зменшення безробіття в Україні. З метою оцінювання впливу локдаунів, спричинених пандемією COVID-19, на зайнятість населення проаналізовано динаміку рівня безробіття у 2020-2021 рр. Обгрунтовано, що масове щеплення українців проти коронавірусної хвороби і подальше скорочення рівнів захворюваності на COVID-19 поступово б сприяло стабілізації ситуації на ринку праці. Проте у 2022 році вторгнення Російської Федерації кардинально змінило пріоритети уряду у боротьбі з безробіттям. Тому у статті проаналізовано поточну економічну політику щодо стимулювання зайнятості і відродження бізнесу в Україні, а також потенційні макроекономічні наслідки війни. Визначено, що пандемія COVID-19 та війна є "чорними лебедями", які призвели до непередбачуваних змін на ринку праці та прискорили діджиталізацію економіки. Обгрунтовано, що остання (в сенсі розвитку штучного інтелекту і квантового комп’ютеру) стане ще одним "чорним лебедем" у довгостроковій післявоєнній перспективі. На цій підставі проаналізовано основні тренди, які матимуть вплив у майбутньому на вітчизняний ринок праці (технологічні трансформації, зміна економічних і соціальних моделей, зростання глобалізації, екологічні зміни), та відповідні напрями цифрових змін.
  • Item
    Problems of Unemployment in Ukraine Under the COVID-19 Pandemic
    (Sumy State University, 2021) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Nahornyi, M.V.; Maslii, M.Yu.; Nikulina, M.P.; Yehorov, Y.V.
    У статті досліджено проблеми безробіття в Україні, обумовлені впливом поточної пандемії COVID-19. Проаналізовано причини зростання безробіття в державі протягом 2020-2021 рр., до яких віднесено: суворі карантинні обмеження на ведення бізнесу; дисбаланс попиту і пропозиції на вітчизняному ринку праці; неадекватний рівень заробітної плати в окремих галузях; структурні зміни в економіці, у т.ч. внаслідок локдаунів. Сукупний вплив зазначених факторів призвів до зростання чисельності зареєстрованих безробітних у 1,5 раза під час першої хвилі карантинних обмежень навесні 2020 року, тоді як у наступні хвилі локдаунів 2020-2021 рр. масштаби безробіття у національній економіці знизилися. У цьому контексті ідентифіковано й обґрунтовано наслідки масового безробіття в Україні, серед яких виокремлено: зниження життєвого рівня, підвищення соціальної незахищеності громадян; скорочення податкових надходжень, проблеми з наповненням Пенсійного фонду; диспропорції у розвитку різних видів економічної діяльності; зростання злочинності; загострення проблем працевлаштування трудових мігрантів, що повернулися в країну; негативний вплив на демографічну ситуацію. Поряд з цим, виявлено позитивні тенденції зростання зайнятості у таких галузях, як онлайн торгівля, цифрові банківські послуги, доставка продуктів додому, дистанційна робота. Натомість суттєве скорочення робочих місць відбулося серед HR-менеджерів, маркетологів, ІТ-спеціалістів, адміністративного персоналу, працівників готельно-ресторанного бізнесу тощо. На підставі проведеного аналізу сформовано шляхи виходу з поточної кризи на ринку праці України, які охоплюють створення нових робочих місць за багаторівневими програмами модернізації інфраструктури територій, підтримку малого та середнього бізнесу на місцях, розвиток дистанційної зайнятості, повернення трудових мігрантів на батьківщину тощо.
  • Item
    Ensuring the Economic Competitiveness of Small Green Energy Projects
    (Sumy State University, 2021) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Popov, V.S.; Martymianov, A.S.
    Малі "зелені" енергопроекти визнані важливою формою допомоги малозабезпеченим верствам населення для досягнення цілей сталого розвитку, проте їх економічна віддача не завжди дозволяє конкурувати з традиційними енергопроєктами. Основна причина тому – недосконалість існуючих технологій відновлюваної енергетики та порівняно висока вартість виробництва енергії за їх допомогою. На прикладі України, що має значну залежність від імпорту викопних палив і розвиває відновлювану енергетику за державної підтримки, показано, що проблеми конкурентоспроможності галузі існують в межах загального енергоринку, тобто порівняно з проєктами традиційними енерговиробництв. Ключовими бар’єрами зростанню конкурентоспроможності малих "зелених" енергопроєктів є брак доступних фінансових ресурсів, непослідовність державної енергополітики, прогалини у ціноутворенні в енергосекторі та інші. Зазначені фактори суттєво стримують поширення технологій зеленої енергетики у вітчизняній економіці. Поряд з цим, оцінювання конкурентоспроможності моделі "зеленого" енергобізнесу на прикладі приватної дахової сонячної фотоелектричної станції показало, що виробництво "зеленої" енергії доступне кожному домогосподарству та малому підприємцю і є економічно прибутковим за існуючих механізмів державної підтримки. На ринку відновлюваної енергетики України сьогодні поки що немає конкуренції, тому створення бізнесу в цій сфері є доцільним і актуальним. У перспективі конкурентоспроможні "зелені" бізнес-проєкти забезпечать помірні ціни на електроенергію для споживачів та прибутки для енерговиробників, стимулюватимуть декарбонізацію енергосектору. Продовження реформ з ціноутворення на енергію, розширення програм з енергоефективності з акцентом на управління попитом та постійне інвестування у відновлювальні джерела енергії для забезпечення енергетичної безпеки і скорочення викидів парникових газів, створення нових робочих місць є подальшими напрямами вдосконалення державної політики у сфері відновлюваної енергетики.
  • Item
    Цифровізація економічних систем та людський капітал: підприємство, регіон, народне господарство
    (Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Завдов'єва, Юлія Миколаївна; Завдовьева, Юлия Николаевна; Zavdovieva, Yuliia Mykolaivna
    У статті досліджується процес цифровізації у двох контекстах: по-перше, як перехід технічних і господарських систем від аналогових до цифрових методів фіксації інформації; по-друге, як фазовий перехід до нової моделі організації економічних систем, яка умовно може називатися «цифровою економікою». Аналізуються господарські ефекти цифровізації (у першому розумінні): переваги цифрового зберігання інформації (зокрема, ефекти якості і вартості); заощадження на технологічному спрощенні; ефекти використання цифрових клонів; комунікаційні ефекти від універсальності цифрової мови; ефекти від дематеріалізації технологічних і транспортних операцій; ефекти від віртуалізації виробничих систем. Характеризуючи цифрову економіку, на досягнення якої спрямована трансформація господарських систем, автори виділяють такі її ключові компоненти: альтернативну енергетику, адитивні технології (3D-принтинг); цифрові канали комунікації; горизонтальні розподілені мережі, інформаційні технології у виробництві і споживанні; цифрові бізнес-моделі і платформи; глобалізацію суспільства, нові суспільні відносини і солідарну економіку, штучний інтелект та Інтернет речей, хмарні технології, цифровізацію суспільного життя. Залежно від зв’язків між трьома видами суб’єктів (споживачів, бізнес-структур підприємницької діяльності та державних організацій), характеризуються різні бізнес-моделі реалізації господарської діяльності. Виділяються фактори підвищення ефективності економічних суб’єктів в умовах цифрової економіки, зокрема, за рахунок: економії витрат, збільшення обсягів виробництва, зростання продуктивності праці, оптимізації процесів ціноутворення. Наголошується на зростанні ролі людини в процесах цифровізації господарства. Характеризуються складові цифрових компетентностей людини. Підкреслюється значення вільного доступу людини до інформації.
  • Item
    Managing the Energy-Efficient Development of the University: Restraints and Ways to Overcome Them
    (Sumy State University, 2020) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Сотник, Микола Іванович; Сотник, Николай Иванович; Sotnyk, Mykola Ivanovych; Olondar, A.A.; Pidopryhora, N.M.; Maslii, M.Yu.
    Проблема скорочення енергоспоживання шляхом запровадження енергоефективних технологій сьогодні стоїть перед усіма університетами світу. Заклади вищої освіти, особливо в країнах, що розвиваються, та з транзитивною економікою, часто стикаються зі значними бар’єрами при досягненні цієї мети. Частково ці перешкоди у держав, що розвиваються, пов’язані з технічними обмеженнями. Проте більшість з них належать саме до організаційних, економікофінансових, соціальних та освітніх, як це має місце в транзитивних економіках. Ця ситуація актуалізує питання ідентифікації бар’єрів енергозбереженню в університетських кампусах і формування комплексу організаційно-економічних та мотиваційних заходів щодо системної реалізації потенціалу енергозбереження у закладах вищої освіти. Результати дослідження на прикладі Сумського державного університету (Україна) підтверджують вирішальну роль ініціативної команди енергоменеджерів, необхідність визнання і постійної підтримки керівництвом енергоефективного розвитку університету, широкого залучення викладачів і студентів до енергозберігаючої діяльності. Створення відтворювального фонду енергоефективності в університеті може суттєво допомогти подолати брак інвестицій та проблему тривалої окупності енергоефективних та "зелених" енерготехнологій. Крім того, популяризація досягнень закладу освіти з енергозбереження шляхом налагодження ефективної комунікації з усіма стейкхолдерами, формування системи морального та економічного стимулювання до енергозберігаючої діяльності активно спряє успішній розбудові енергоефективної політики університету.
  • Item
    Бюджет участі: досвід застосування та перспективи вдосконалення в містах України
    (Сумський державний університет, 2018) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Ус, Я.О.
    У статті досліджено зарубіжний та вітчизняний досвід створення і функціонування бюджетів участі (партиципаторних бюджетів). Проаналізовано наслідки реалізації таких бюджетів, їх вплив на розвиток громади та міста в цілому. Охарактеризовано головні етапи процесу партиципаторного бюджетування; визначено ризики та перешкоди для розвитку бюджетів участі у громадах. На прикладі м. Сум досліджено особливості вітчизняного процесу партиципаторного бюджетування. На підставі аналізу результатів впровадження бюджету участі у місті обґрунтовано, що цей проект сприяє підвищенню прозорості бюджетного процесу та доступу населення до основної бюджетної інформації, зростанню відповідальності представників місцевої влади за виконання своїх обов’язків, посилення активності громадян щодо участі у вирішенні актуальних проблем міста. За результатами проведеного дослідження запропоновано низку організаційних інструментів для популяризації бюджету участі та залучення громади до кожного з етапів його реалізації.
  • Item
    Проблеми визначення мінімальної заробітної плати в Україні
    (Сумський державний університет, 2017) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Карпіщенко, Олексій Іванович; Карпищенко, Алексей Иванович; Karpishchenko, Oleksii Ivanovych; Якушко, Т.В.
    У статті проаналізовано сучасний стан, проблеми та шляхи вдосконалення формування мінімальної заробітної плати в Україні. Розглянуто поняття та роль мінімальної заробітної плати в економіці, досліджено динаміку номінальної та реальної мінімальної оплати праці, встановлено економічні взаємозв’язки між мінімальною заробітною платою, споживчим кошиком та прожитковим мінімумом, в основу яких, на відміну від інших, покладено комплексний аналіз динаміки цих показників в Україні з використанням міжнародних порівнянь. На підставі результатів аналізу основних економічних індикаторів у сфері оплати праці та якості життя запропоновано низку рекомендацій з удосконалення механізмів визначення мінімальної заробітної плати в Україні, що на відміну від інших базуються на всебічному оцінюванні наслідків необґрунтованого підвищення мінімальної заробітної плати та враховують досвід розвинених країн світу.
  • Item
    Економіко-правові аспекти реформування сфери енергоефективності та використання відновлювальних джерел енергії в Україні
    (Сумський державний університет, 2016) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Старченко, Людмила Володимирівна; Старченко, Людмила Владимировна; Starchenko, Liudmyla Volodymyrivna; Личко, Т.С.
    У статті досліджено економіко-правові аспекти реформування управління енергетичною сферою України в частині адаптації вітчизняного законодавства до законодавства Європейського Союзу у галузі енергоефективності та використання відновлювальних джерел енергії, а також економічного стимулювання енергозбереження. Обґрунтовано необхідність адаптації українського законодавства у сфері енергоефективності до європейських стандартів у контексті виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань. На підставі аналізу вітчизняних нормативно-законодавчих актів у галузі енергозбереження та відновлювальної енергетики, механізмів економічного стимулювання енергоефективних заходів оцінено рівень відповідності економіко-правової бази України європейському законодавству. Проаналізовано державні стратегії, плани і програми у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики, оцінено поточний стан і перспективи їх виконання. Визначено недоліки чинної законодавчої бази у сфері економічного стимулювання зростання енергоефективності в Україні та запропоновано шляхи її вдосконалення.