Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
18 results
Search Results
Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019-2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисельова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019- 2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисильова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Підвищення ефективності бізнес-процесів на виробничому підприємстві(Сумський державний університет, 2020) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Пономарьова, Г.С.Підвищення ефективності діяльності підприємства передбачає оптимізацію всіх бізнеспроцесів, пов’язаних з виробництвом готової продукції починаючи з замовлень сировини до безпосереднього виробництва продукції. У статті був проведений аналіз роботи складського господарства виробничого підприємства та виокремлені його основні функції. Функції складу можна представити у схемі бізнес-процесу організації складського господарства. Робота складу поділяється на прийом матеріальних цінностей, відвантаження готової продукції та забезпечення внутрішніх складських процесів, тобто являє собою підтримку загальних бізнес-процесів підприємства. Окрім того, сформульовано перелік основних проблем, що виникають при управління складським господарством, причинами яких є великий вплив людського фактору на діяльність даного бізнес-процесу. Саме люди відповідають за правильність оформлення та обліку матеріальних цінностей, їх переміщення та контроль. Тому впровадження автоматизованої системи управління складом (WMS-системи) може повністю або частково вирішити ці проблеми. Також у роботі виділено складові впливу WMS-системи на ефективність діяльності складського господарства як одного з елементів бізнес-процесу на підприємстві. До таких складових віднесено: потоки доходів, відносини з клієнтами, ключові види діяльності, ключові результати, ключові партнери, цінності та структура витрат. Покращити результати діяльності складу, а отже і всього підприємства, можна через підвищення ефективності використання складського приміщення, покращення точності та швидкості у виконанні завдань, оптимізацію кількості співробітників складу та наявність сучасного обладнання, що дозволить швидко та якісно виконувати складські операції.Item Цифровізація економічних систем та людський капітал: підприємство, регіон, народне господарство(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Завдов'єва, Юлія Миколаївна; Завдовьева, Юлия Николаевна; Zavdovieva, Yuliia MykolaivnaУ статті досліджується процес цифровізації у двох контекстах: по-перше, як перехід технічних і господарських систем від аналогових до цифрових методів фіксації інформації; по-друге, як фазовий перехід до нової моделі організації економічних систем, яка умовно може називатися «цифровою економікою». Аналізуються господарські ефекти цифровізації (у першому розумінні): переваги цифрового зберігання інформації (зокрема, ефекти якості і вартості); заощадження на технологічному спрощенні; ефекти використання цифрових клонів; комунікаційні ефекти від універсальності цифрової мови; ефекти від дематеріалізації технологічних і транспортних операцій; ефекти від віртуалізації виробничих систем. Характеризуючи цифрову економіку, на досягнення якої спрямована трансформація господарських систем, автори виділяють такі її ключові компоненти: альтернативну енергетику, адитивні технології (3D-принтинг); цифрові канали комунікації; горизонтальні розподілені мережі, інформаційні технології у виробництві і споживанні; цифрові бізнес-моделі і платформи; глобалізацію суспільства, нові суспільні відносини і солідарну економіку, штучний інтелект та Інтернет речей, хмарні технології, цифровізацію суспільного життя. Залежно від зв’язків між трьома видами суб’єктів (споживачів, бізнес-структур підприємницької діяльності та державних організацій), характеризуються різні бізнес-моделі реалізації господарської діяльності. Виділяються фактори підвищення ефективності економічних суб’єктів в умовах цифрової економіки, зокрема, за рахунок: економії витрат, збільшення обсягів виробництва, зростання продуктивності праці, оптимізації процесів ціноутворення. Наголошується на зростанні ролі людини в процесах цифровізації господарства. Характеризуються складові цифрових компетентностей людини. Підкреслюється значення вільного доступу людини до інформації.Item Теоретико-методичні засади процесу формування та розвитку структури економіки країни(Сумський державний університет, 2017) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra IvanivnaУ статті розглянуто еволюцію фундаментальних засад вивчення структури економіки, її складові елементи та підходи до аналізу динамічних змін. Сформовані теоретичні засади тлумачення категорій «структуризація економіки», «структурні зрушення» та «структурна трансформація економіки». Ідентифіковані причин, що викликають структурні зміни в економіці, а також визначені структурні зрушення, характерні будь-якому елементу структури економіки. З’ясовані причини та особливості динамічних і циклічних коливань в економіці, а також внутрішні та зовнішні чинники, які їх характеризують. Крім того, розглянуті напрямок та сила впливу циклічних коливань економіки на трансформацію її структури. Досліджена сутність, причини виникнення та функції структурних криз. Систематизовані протиріччя структурних змін, що обумовлюють виникнення структурних криз. Сформовані найбільш ключові завдання структурного перетворення економіки, що полягають в: уникненні структурних деформацій, стимулюванні ефективних та конкурентоспроможних виробництв, реорганізації застарілих та неефективних елементів економічної структури. Проведено формалізацію процесу формування та розвитку (структуризації) структури економіки країни, враховуючи циклічність економічного розвитку, що дозволило дослідити передумови виникнення певних структурних зрушень, а також сформувати теоретичний базис для подальшого прогнозування структурної перебудови економіки.Item Управління витратами у системі стратегій «контролю» та «ризику» суб’єкта господарювання(Сумський державний університет, 2016) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana ViktorivnaДіяльність суб’єкта господарювання здійснюється у системі вибору оптимальної пропорції між рівнями контролю та ризику, що характерний для процесів зростання. Необхідність вибору постає, виходячи з того, що, функціонуючи, підприємство не може одночасно максимізувати процеси і контролю, і зростання, оскільки ці підходи передбачають різні витрати суб’єкта господарювання. Відповідно з метою підвищення рівня економічної ефективності підприємство повинно застосовувати алгоритми управління затратами, що базуються на використанні різних інструментів та методів. Запропоновано в умовах стратегії «контролю» застосовувати методи, спрямовані на більш повний облік і мінімізацію витрат (нормативний метод та ін.); в умовах стратегії «ризику» застосовувати методи, спрямовані на максимізацію доходу (облік витрат за неповною собівартістю, метод прямого обліку та ін.).Item Ефективність використання лізингу в сучасних умовах(Сумський державний університет, 2016) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola OleksiiovychСтаття присвячена доцільності застосування лізингу суб’єктами господарювання з метою розширення і оновлення матеріально-технічної бази. Проаналізовано сучасний стан ринку лізингу в Україні та сформована методика оцінювання економічної ефективності лізингових операцій, яка може бути використана українськими суб'єктами господарювання при прийнятті і обґрунтуванні рішення щодо вибору джерела фінансування. Запропонований підхід враховує дійсні на сьогодні умови фінансування та правові аспекти регулювання лізингових операцій, що склалися в Україні. Методика апробована на реальному прикладі придбання транспортного засобу підприємством з метою господарської діяльності. Також запропонована схема оптимізації політики управління залученим капіталом, що ґрунтується на порівняльному аналізі доступних для суб’єкта господарювання схем фінансування – це, як правило, лізинг та кредит.Item Управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства поліграфічної галузі(Сумський державний університет, 2015) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Лютенко, Д.А.Стаття присвячена вивченню процесу управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства, що працює в поліграфічній галузі. У роботі здійснено аналіз конкурентоспроможності потенціалу підприємства і сформовані рекомендації щодо її підвищення. На основі використання стратегічного аналізу до оцінювання конкурентоспроможності потенціалу підприємства виявлені головні причини низького рівня конкурентоспроможності продукції та підприємства в цілому й обґрунтована необхідність управління процесом її підвищення. Запропоновані основні шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства та продукції. Виявлено можливість зменшення собівартості продукції за рахунок введення нових технологій, ефективного використання виробничих площ та вдалої маркетингової діяльності. Головним результатом упровадження запропонованих заходів буде підвищення рівня конкурентоспроможності на рівні окремого підприємства.Item Теоретичні аспекти визначення сутності інноваційного потенціалу(Сумський державний університет, 2015) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Матвєєв, Павло Сергійович; Матвеев, Павел Сергеевич; Matvieiev, Pavlo SerhiiovychПокращання стану економіки України в першу чергу залежить від розвитку інноваційного потенціалу підприємств та регіонів. Досвід економічно розвинених країн доводить, що рівень розвитку інноваційної сфери, зокрема науки, новітніх технологій, наукоємних галузей, підприємств, які впроваджують інновації, є ключовим фактором для визначення місця національної економіки на міжнародному ринку в умовах глобалізації. Стаття присвячена вивченню теоретичних аспектів сутності інноваційного потенціалу суб’єктів господарювання. Огляд сучасних наукових підходів щодо тлумачення поняття «інноваційний потенціал» не дає можливості визначити єдиного способу його трактування. Також у статті проаналізовано сутність інноваційного потенціалу та визначено основні його складові, такі як ресурсна, результативна і внутрішня. На основі виявленої проблеми відсутності єдності поглядів у розумінні категорії «інноваційного потенціалу» було запропоноване власне узагальнене визначення цього поняття.Item Науково-практичні засади оцінки розвитку інноваційного потенціалу регіонів(Сумський державний університет, 2014) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Матвєєв, П.С.Дана стаття присвячена розвитку теоретичних і методичних підходів щодо вдосконалення механізмів оцінювання рівня розвитку інноваційного потенціалу регіонів. В роботі проаналізовано сутність інноваційного потенціалу та удосконалено структурну модель визначення складових частин інноваційного потенціалу, систему показників оцінки інноваційного потенціалу, до якої поряд з кількісно вимірюваними показниками включено показники якісної оцінки стану регіону, а також методичні підходи до багатофакторної інтегральної оцінки рівня інноваційного потенціалу регіону, що на відміну від існуючої методики враховує використання інформаційно-комунікаційних технологій, індексів сталого розвитку та якості життя, а також нематеріальних активів підприємств. Здійснено безпосередню оцінку рівня розвитку інноваційного потенціалу регіонів Північно-східного економічного району, зокрема Сумської, Полтавської та Харківської областей, на основі статистичних даних підприємств, що займалися інноваційною діяльністю. Наведені у роботі теоретичні і науково-методичні положення, висновки і рекомендації можуть бути застосовані під час розроблення програм соціально-економічного розвитку регіонів.