Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
Search Results
Item Bibliometric analysis of scientific publications in the field of online education(Sumy State University, 2023) Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Котенко, Станіслав Ігорович; Котенко, Станислав Игоревич; Kotenko, Stanislav IhorovychОнлайн навчання стало вимушеним для здобувачів освіти в Україні з початком пандемії, а потім повномасштабним вторгненням Російської федерації на територію України. Актуальними стають питання розвитку онлайн освіти, створення ефективних інструментів її реалізації. Значна частина освітян та учнів виїхали за кордон в евакуацію і тому саме дистанційний формат є для них найбільш прийнятним. Аби уникнути значних втрат у здобутті знань через війну, потрібно розвивати саме онлайн освіту та формувати відповідний начальний контент. У статті представлено результати бібліометричного аналізу рядку наукових публікацій, присвячених онлайн освіті, які були опубліковані у «доковідний» та «післяковідний» періодів (2014–2018 рр. та 2019–2023 рр. відповідно). Метою дослідження є вивчення понятійного апарату терміну «Онлайн освіта» у розрізі 5 років до початку пандемії COVID-19 та після. Для проведення аналізу автори використали такі бібліометричні інструменти як VOSviewer та Bibexcel. За результатами проведеного бібліометричного аналізу авторами сформована графічна візуалізація та кластерний розподіл понятійного апарату (включно із взаємозв’язками). При побудові мережевої візуалізації було використано метод нормалізації LinLog/modularity. Проаналізовані найбільш цитовані публікації визначених часових періодів. Таким чином, відбулося різке зростання публікаційної активності науковців за тематикою онлайн навчання та онлайн освіти починаючи з 2019 року. Зроблені висновки щодо сучасних трендів в онлайн освіті, пов’язаних з глобальною пандемією. При побудові кластерів візуалізації було виявлено чотири закономірності: складові кластеру відображають поняття класичних освітніх елементів, які перейшли в онлайн-середовище; основні переваги онлайн-освіти та інструменти, які роблять її доступною для користувачів; елементи процесу онлайн-навчання та їх особливості; основну методику онлайн-викладання, яка базується на використанні масових відкритих онлайн курсів та навчальних відео на різних платформах. Наукові дослідження за період пандемії COVID-19 і розробки у сфері дистанційних технологій навчання стати основою для збереження освітнього процесу в період війни в Україні. Як показують дослідження в різних країнах, зростає кількість платформ, відкритих начальних курсів, які можуть бути використані педагогами і викладачами під час навчання здобувачів освіти.Item Ways of return of educational migrants, minimizing losses of intellectual capital and innovative potential as a result of the war(Sumy State University, 2023) Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Teslyk, A.V.Війни спричиняють ряд соціо-економічних змін у звичному становищі країн, які мають як і миттєвий ефект, так і довгостроковий вплив на них. До цих перемін можна віднести проблеми освітньої міграції, втрати інтелектуального капіталу та інноваційного потенціалу. Мета статті полягає у визначенні необхідних умов для повернення освітніх мігрантів, мінімізації втрат інтелектуального капіталу та інноваційного потенціалу внаслідок впливу війни на основі досвіду різних країн. Для реалізації поставленої мети було досліджено наукові публікації, у яких йшлося про важливість адаптації національних інституцій до потреб травмованого війною суспільства, роль людського капіталу в забезпеченні міжнародної конкурентоспроможності у післявоєнний період, значення інновації у контексті можливостей розвитку підприємництва в екстремальних умовах та необхідності модифікації законодавства для ефективного використання інтелектуального потенціалу для відновлення країн. У процесі дослідження було окреслено, що заохочення освітніх мігрантів до повернення може відбуватися шляхом створення умов застосунку знань, отриманих у різних культурних середовищах, на практиці завдяки якісній розбудові державних та підтримки приватних установ. Окрім цього, було визначено заходи для системної перебудови відносин національної науки з суспільством, владою та бізнесом для забезпечення максимальної користі з її боку для розвитку повоєнної економіки. Особливу увагу було звернено на важливість програм реінтеграції військових осіб у цивільне життя. З огляду на сучасний вектор розвитку світового господарства, був проведений аналіз шляхів мінімізації втрат інтелектуального капіталу та збереження інноваційного потенціалу, враховуючи досвід російсько-української війни та розвитку militarytech. Також було розглянути роль підтримки внутрішнього ринку інтелектуальної власності задля стимулювати повернення підприємців до країни та залишання в ній. Підкреслено важливість миттєвого реагування на соціо-економічні зміни задля мінімізації їх впливу на країну в довгостроковій перспективі.