Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
6 results
Search Results
Item Assessment of society's readiness for modern challenges of the insurance market(Sumy State University, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna Viktorivna; Сідельник, Наталія Юріївна; Сидельник, Наталия Юрьевна; Sidelnyk, Nataliia Yuriivna; Єфіменко, Аліна Юріївна; Ефименко, Алина Юрьевна; Yefimenko, Alina Yuriivna; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia VolodymyrivnaУ статті узагальнено теоретичні аспекти функціонування страхового ринку. Авторами систематизовано основні під-ходи до визначення особливостей страхового сектору на основі огляду публікацій іноземних та вітчизняних науковців. Метою дослідження є оцінка готовності суспільства до викликів страхового ринку як одного із провідних елементів фінансової системи. У рамках статті визначено основні тенденції у діяльності страхових компаній. Авторами проаналізовано такі показники: обсяг страхових премій до загальної кількості населення, частка life страхування, відношення загальних страхо-вих внесків до ВВП, обсяг сукупних страхових премій до кількості працівників в страховому секторі, прийнятий коефіцієнт перестрахування та частка страхових премій, які зберігаються на рахунках страхових компаній. Для досягнення мети дослі-дження авторами використано факторний аналіз, а саме: метод головних компонент, побудовано на основі статистично значущих показників інтегральний індекс ступеня готовності суспільства до сучасних викликів страхового ринку для країн OECD. Готовність суспільства до сучасних викликів страхового ринку визначали шляхом побудови інтегрального індексу на основі таких показників: відношення обсягу страхових премій до загальної чисельності населення, частка страхування життя, співвідношення загальних страхових премій до ВВП, відношення обсягу сукупних страхових премій до кількості зайнятих у страховому секторі, коефіцієнт перестрахування та частини страхових премій, які зберігаються на рахунках страхових компаній. Також були використані методи узагальнення, порівняння, аналізу та синтезу, табличний та графічний інструменти дослідження. Ступінь готовності суспільства до сучасних викликів страхового ринку в країнах-членах ОЕСР протягом останніх трьох років, з 2018 по 2020 роки, демонструє позитивну динаміку. Порівняно з 2017 роком значення показ-ника зросло більш ніж на 42%. Є роки, коли в досліджуваний період вага показника знижувалася до мінімуму. Зокрема, це характерно для 2010, 2013 та 2015 років. Отримані результати факторного аналізу підтвердили статистичну значущість проаналізованих показників страхової діяльності. Це обумовлює постійних моніторинг страхового сектору у частині різних видів пропонованих послуг та продуктів.Item Формування конкурентного середовища у освітньому просторі: роль освітніх провайдерів(Сумський державний університет, 2022) Лукаш, Ольга Анатоліївна; Лукаш, Ольга Анатольевна; Lukash, Olha Anatoliivna; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Танащук, М.С.У статті досліджено стан розвитку конкурентного середовища освітньої галузі. Більшість досліджень поточного та майбутнього стану вищої освіти сходяться на кількох висновках. Одним із таких висновків є те, що ділова етика та практика стають прийнятними у вищій освіті. Багато тенденцій, з якими стикається освітня галузь, наразі добре відомі та мають прямі стратегічні наслідки (наприклад, необхідність збереження принципу суспільного блага як важливого компонента місії університету, необхідність прийняти стратегії формування бюджету, щоб збалансувати зменшення державного фінансування), кілька інших тенденцій мають багатогранний вплив на вищу освіту. Детальний аналіз сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, свідчить про те, що сектор вищої освіти повинен відповісти на основні сучасні виклики, які було проаналізовано. Основний фокус освітніх провайдерів зосереджений на підтримці інституційної репу-тації та наданні послугах суспільству. Заклади освіти повинні стати підприємливими, а менеджери повинні керуватися бізнес-мисленням у своїй діяльності, діяти як лідери та збалансовувати престиж та ринкові принципи у своїх рішеннях. Конкуренція між дослідницькими університетами не тільки здебільшого спрямована на дослідження, але й торкається широкого кола питань: конкуренція за студентів, гранти, відкриття, патенти, науковців, державні та приватні ресурси тощо. Креативність та інновації мають важливе значення у вищій освіті та науці, а отже, в центрі уваги вчених і прак-тиків управління, можна виокремити чотири проблеми, які необхідно вирішувати і актуальність яких поступово зростає: зростаюча напруженість між конкуренцією та спільнотою (суспільством); навантаження на окремих осіб (науковці, викладачі, менеджери) та ЗВО, що виникає через численні конкурентні змагання; зміна відносин між організацією діяль-ності ЗВО та окремими дослідниками (працівниками); вплив рейтингів та статусної конкуренції на загальну інноваційну здатність системи освіти.Item The “Green” Campus of The University as a Driver of Sustainable Development(Sumy State University, 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Антонюк, Наталія Анатоліївна; Антонюк, Наталия Анатольевна; Antoniuk, Nataliia Anatoliivna; Кириченко, Костянтин Іванович; Кириченко, Константин Иванович; Kyrychenko, Kostiantyn Ivanovych; Лазненко, Дмитро Олексійович; Лазненко, Дмитрий Алексеевич; Laznenko, Dmytro OleksiiovychУ статті висвітлюються проблемні питання та перспективи трансформації методології і практики у забезпеченні реалізації принципів сталого розвитку в умовах екологічної кризи. За допомогою використання інструментів Google Trends продемонстрована стрімка популяризації термінів "зелений кампус" та "зелений університет" протягом останніх п’яти років (01.01.2018 - 01.01.2022рр). Здійснено критичний аналіз результатів досліджень щодо зміни пріоритетів позиціонування себе на ринку світовими фінансовими бізнес-лідерами з акцентом на екологічну і соціальну спрямованість, що безпосередньо зумовлює необхідність реалізації екологічної політики та підвищення соціальної відповідальності вітчизняних університетів. Доведено необхідність врахування в механізмі практичної реалізації принципів сталого розвитку того факту, що на сьогодні ефективність функціонування економіки значною мірою визначається впливом екологічних ризиків. Зроблено висновок, що засади "зеленої економіки" та принципи сталого розвитку в цілому відомі суспільству, але не повністю впроваджуються в практику, зокрема це стосується методів ведення бізнесу в Україні, які не завжди їм відповідають. За результатами опитувань 65% респондентів стверджує, що екологічні ризики значною мірою визначають, чи зможуть зберегти працюючі свої робочі місця у найближчий перспективі. Обгрунтовано, що на сьогодні є необхідним формування практичних навичок дотримання засад та принципів сталого розвитку в процесі навчання та виховання молодого покоління, що визначає провідну роль університетів в контексті світових тенденцій боротьби з екологічними викликами. А отже, для університетів безпосередньо створення "зелених" кампусів є інструментом реалізації екологічної політики, а відповідно підтвердженням їх авторитетності в освітньому просторі та високих рейтингових позицій в державних та світових рейтингах. Обґрунтовано необхідність удосконалення механізму фінансування розвитку "зелених" кампусів університетів; запровадження ефективної системи взаємовідносин університетів, які керуються політикою ESG у своїй діяльності, з органами місцевої влади з метою співпраці в реалізації "зелених" проєктів з метою забезпечення сталого розвитку території.Item Sustainable Agricultural Land Use for an Open Land Market: Prospects or Challenges?(Sumy State University, 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Олефіренко, Олег Михайлович; Олефиренко, Олег Михайлович; Olefirenko, Oleh Mykhailovych; Nesterenko, V.I.Діяльність недосконалого державного регулювання в сфері землекористування сформувало ряд еколого-соціально-економічних проблем на основі індивідуальних, регіональних та загальнонаціональних інтересів. У статті узагальнено аргументи та контраргументи щодо впливу на стале сільськогосподарське землекористування враховуючи нові законодавчі виклики при скасуванні мораторію на продаж земельних ресурсів сільськогосподарського призначення. У даному дослідженні основна увага акцентується на реалізації цілей сталого розвитку, зокрема цілі 15 – збереження екосистем суші та оперативному завданні 15.3 – відновлення деградованих земель та ґрунтів з використанням інноваційних технологій. Систематизація наукових досліджень в сфері сталого землекористування виявила необхідність в додатковому аналізі та пошуку нових шляхів реформування галузі землекористування враховуючі інституційні та законодавчі зміни, а також формування вуглецево-нейтральної моделі розвитку національної економіки. Метою статті є виявлення перспектив та можливих загроз в розвитку сталого сільськогосподарського землекористування в умовах відкритого функціонування ринку землі. Для досягнення поставленої мети у роботі було застосовано інструментарій компаративного аналізу. Об’єктом дослідження є земельний фонд України. Період дослідження з 2015 року по 2020 рік. Джерелами статистичної інформації стали статистичні бази даних статистичної організації Європейської Комісії (Євростат), Світового банку та Державної служби статистики України. У роботі представлені механізми впливу на ефективне стале сільськогосподарське землекористування з урахуванням досліджуваної статистичної інформації та сьогоднішніх реалій. Проведений компаративний аналіз стану земель сільськогосподарського призначення та систематизація нормативно-правових актів які регулюють галузь землекористування виявив ряд потенційно можливих проблем. Для запобігання негативних наслідків в сфері землекористування, авторами запропоновано комплекс заходів за для стабілізування сталого розвитку сільськогосподарського землекористування.Item Formation of the Domestic Dual Studies Pattern and Superposition of Stakeholders – the Case of Ukraine(Sumy State University, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Davlikanova, O.B.У статті досліджено результати аналізу стейкхолдерів, виконаного в ході розробки та реалізації проекту із запровадження системи менеджменту дуальної вищої освіти (МДВО) в Україні. Концепція дуальної освіти була представлена та популяризована в Україні завдяки розпочатому у 2013 році проекту Представництва Фону ім. Фрідріха Еберта в Україні у співпраці із Міністерством освіти і науки України, Українською асоціацією маркетингу, широким колом закладів вищої освіти (ЗВО), роботодавців, їх асоціацій та інших зацікавлених сторін. Такий комплексний проект вимагає продуманого підходу до аналізу та класифікації зацікавлених сторін для розробки добре таргетованих стратегій роботи із стейкхолдерами. Авторками застосовано матрицю класифікації зацікавлених сторін Менделоу; запропоновано класифікацію стейкхолдерів відповідно до рівнів менеджменту дуальної вищої освіти (макро- або державний рівень; мезо- або регіональний та галузевий рівень; і мікрорівень або рівень співпраці ЗВО та компаній); крім того, у 2013 р. (запуск проекту) та 2019 р. (запуск національного експерименту із впровадження МДВО в результаті проектної діяльності) проведено суперпозицію стейкхолдерів у системі координат «вплив – участь». Це дозволило оцінити очікуваний та спричинений вплив зацікавлених сторін на впровадження МДВО, а також їх очікувану/реальну участь у функціонуванні системи менеджменту дуальної вищої освіти в Україні. Дослідження зміни диспозиції стейкхолдерів в системі координат станом на 2013 та 2019 роки продемонструвало відмінності у переліку стейкхолдерів та їхніх функціях у національній системи МДВО на початковому та поточному етапах її розвитку. Це дозволило підтвердити гіпотезу щодо неможливості "імпорту" німецького патерну системи МДВО без її адаптації до національного контексту.Item Негативний вплив COVID-19 на галузі регіону: небезпеки для здоров’я та їх прогнозування(Сумський державний університет, 2020) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav AnatoliiovychУ статті пандемія COVID-19 розглядається як фактор, що спричинив негативний вплив на розвиток різних галузей економік світу. Події, викликані обмежувальними діями урядів країн у рамках карантинних заходів для зменшення темпів поширення коронавірусу, погіршили фінансово-економічне становище низки суб’єктів господарювання в регіональних масштабах. Ситуація в економіці країн світу актуалізує необхідність комплексних досліджень у сфері прогнозування та нівелювання негативних наслідків епідемій такого масштабу на різних рівнях соціально-економічної сфери окремих регіонів. Метою дослідження визначено узагальнення матеріалу щодо поширення пандемії COVID-19 та заходів протидії їй у різних країнах для використання при розробленні інструментів запобігання впливу подібних негативних явищ на економіку галузей окремих регіонів. Проведений порівняльний аналіз стану ключових параметрів дій урядів щодо нівелювання негативного впливу COVID-19 у країнах, що лідирують за темпами поширення цього вірусу. До цього рейтингу зокрема входить й Україна, що знаходиться в двадцятці країн з найбільшою кількістю виявлених випадків захворювання. Вплив на переробну промисловість як галузь, що найбільше постраждала від пандемії, є визначним для вітчизняної економіки, оскільки саме ця галузь є однією з тих, шо формують найбільшу частку ВВП країни. Викладені результати дослідження респондентів-представників бізнесу в секторі виробництва. Якщо частина з них не відчула значні зміни у своїй роботі, то здебільшого середні та малі компанії зазнали збитків та призупинили власне виробництво, або зменшили його масштаби. Основними проблемами вони назвали транспортування працівників до місць виробничих потужностей, проблеми з реалізацією продукції та додаткові витрати, пов’язані з протидією пандемії. Зроблені висновки про найбільш доцільні інструменти підтримки переробної промисловості України для подолання викликів, спричинених пандемією світового масштабу.