Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
6 results
Search Results
Item Qualitative Mechanisms of Modern Economic System’s Development(Sumy State University, 2021) Stepura, T.M.У статті зроблено спробу обгрунтувати авторську концепцію новітніх квалітативних механізмів розвитку сучасної економічної системи. Розглянуто еволюцію концепту якості у філософськоекономічному дискурсі. Зʼясовано зміст синтетичного квалітативного підходу як теоретикометодологічної основ формування концепції квалітативної економіки, виходячи з того, що основні засади її сучасного розвитку базуються на функціоналі якості. Визначено основний принцип функціонування теоретико-еталонної моделі квалітативної економіки та її змістовну сутність. Означено модернізаційні зміни, які відбуваються у ключових механізмах економічного розвитку і сигналізують про формування квалітативної економіки. Ці зміни стосуються ресурсного забезпечення, перебудови способів виробництва, процесів обміну і споживання, реформування інституту власності та появи нових економічних еліт. При цьому невідʼємною складовою економічного розвитку стають якісні його аспекти, цінності, соціальний капітал і соціальна довіра. Викладено авторське бачення логіки квалітизації економіки. Окреслено основі ознаки квалітативної економіки. Зазначено, що швидкість модернізаційних змін дозволяє твердити про квалітативну революцію в економіці.Item Organization of Business Activities with Account to Environmental and Economic Aspects(Sumy State University, 2021) Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Sachnenko, T.I.; Oluwaseun, O.O.Однією з найгостріших екологічних проблем сьогодні є забруднення навколишнього середовища не тільки викидами шкідливих речовин, але й промисловими відходами. Негативний вплив на навколишнє середовище та людей набуває все більшого поширення, а методи його утилізації гальмують розвиток економічної системи. В умовах ринкової економіки підприємці не зацікавлені у збільшенні екологічних витрат, що, природно, призводить до зростання собівартості продукції та зменшення прибутку. Вплив на навколишнє середовище з кожним роком стає все більш розповсюдженим, і до цього часу в деяких частинах світу це призвело до екологічної кризи. Питання переробки відходів обговорювалось і постійно обговорюється. Тому що людина «виробляє» понад 250 кг побутових відходів на рік. На підприємстві ці показники сягають 10 000 кг. Також відомо, що за останні роки Україна імпортувала близько 30-50 тис. Тонн грануляту ПЕТ, який поступово накопичується на звалищах у вигляді упаковки, пляшок, плівок. Такі небезпечні забруднювачі впливають на навколишнє середовище через ґрунт та воду. На відміну від цього, Україна ще не має успішного досвіду поводження з відходами. На наш погляд, причинами такої поведінки є незнання населення щодо утилізації відходів та заміни певного товару на більш екологічний. Функціонуючі підприємства та ферми не завжди мають обладнання для утилізації відходів, і немає місця для утилізації непотрібної продукції та сировини. Однак проблема відсутності інноваційного обладнання виникає через відсутність належного фінансування. Тому не можливість комплексного вирішення проблеми створює бар’єр, який не дозволяє вжити ефективних заходів щодо усунення та зменшення кількості сміття. Незважаючи на велику кількість нормативно-правових актів та нормативно-правової бази щодо регулювання поводження з відходами, не існує економічно ефективної політики, а також не існує регіональної програми поводження з відходами та плану їх належного захоронення. В результаті ретельного аналізу ситуації можна зробити висновок, що переробка та утилізація відходів зменшить потребу у спалюванні відходів, створить умови для поліпшення економічної складової регіону та країни в цілому з урахуванням екологічні стандарти якості. У роботі звертається увага на особливості сутності утилізації відходів; визначено способи переробки сміття.Item Effectiveness of Tax Policy of Ukraine: Evidence and Economy Implications(Sumy State University, 2020) Slavkova, O.P.; Zhilinska, O.I.; Palienko, M.В статті досліджуються особливості формування та реалізації податкової політики в країні. Проведено аналіз динаміки зміни обсягів податкових надходжень до державного та місцевого бюджетів. Визначено роль податкових платежів в економічному розвитку країни. Проаналізовано ефективність реалізації державної податкової політики в Україні, визначено її переваги та недоліки. Обгрунтовано вагому роль податкових платежів в стимулюванні економічного та соціального розвитку. Проведено аналіз еластичності зміни індикаторів економічного розвитку країни від зміни обсягу податкових надходжень до бюджету. Зроблено висновок про доцільність удосконалення існуючої політики встановлення, нарахування, сплати та розподілу податкових надходжень як одного із найбільш перспективних напрямів стимулювання економічного зростання.Item Economic, Social and Technological Factors of Startup’s Success(Sumy State University, 2020) Pavlenko, D.S.; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia AnatoliivnaГлобалізація ринків та швидкі технологічні зміни створюють нові можливості для посилення розвитку підприємницької діяльності та значно впливають на конкурентне середовище бізнесу. Сучасна сфера економіки, яка заснована на знаннях та успіх стартапів може включати широкий спектр виробничих та фінансових методів, інноваційну діяльність та креативність, досвід та високу ефективність людських ресурсів. На відміну від України, політики країн Європейського Союзу та США спрямовані на забезпечення подальшого розвитку єдиного ринку, досягнення конкурентоспроможності та перспективних новітніх проектів, а не тільки зосередження на становленні більш сприятливого середовища для динамічної підприємницької діяльності. Покращення головних індикаторів державної економічної політики, розвиток національної економіки, ефективна зміна організаційної структури виробництва, розвиток інноваційної діяльності та системи освіти у сфері підприємництва та стартапів є розв’язанням проблем зайнятості як в кожному окремому регіоні, так і у державі в цілому та загалом. Модернізація усіх напрямків суспільної діяльності України можливі за умови інтегрованого входження новітніх поглядів та проектів до соціально-економічної системи країни. Відповідність трендам та унікальність - запорука успіху стартапу. Необхідно також підкреслити, що активне впровадження маркетингових стратегій значно збільшує шанси на успішний розвиток та фінансову підтримку стартап-проектів у майбутньому. Саме в такому випадку нагальною стає потреба в регулюванні та стимулюванні стартап-сфери, спираючись на досвід закордонних платформ та методик. Формування факторів просування успішного розвитку стартап-проектів є наразі дуже актуальним, оскільки саме досягнення в інноваційних проектах є необхідною умовою довгострокового економічного розвитку.Item Economic and Environmental Aspects of Smart Grid Technologies Implementation in Ukraine(Sumy State University, 2020) Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Yaryomenko, D.O.; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Almashaqbeh, I.Y.A.Перебої в постачанні електроенергії, такі як відключення, можуть мати ряд збоїв, які можуть вплинути на банківську діяльність, телекомунікації, рух транспорту та безпеку. Завдяки двостороннім інтерактивним можливостям, Smart Grid дозволяє споживачам автоматично перенаправлятись на інше джерело та вимикати/вмикати обладнання. Технології Smart Grid є зазвичай дорогими технологіями, однак через зменшення можливих проблем вони є економічно обгрунтованими. Розумні енергомережі не можуть працювати без розумних лічильників, які можуть легко передавати дані споживання електроенергії в реальному часі в центри даних енергоносіїв, допомагаючи споживачеві приймати ефективні рішення щодо використання енергії в кожен окремий час доби. Smart Grid лічильники дозволяють споживачеві відстежувати та зменшувати рахунки за споживання енергії у години пік та збільшувати відповідне споживання протягом мінімальних енергозавантажень системи. На більш високому рівні управління (наприклад, на рівні окремого регіону чи країни) оператори розподільної мережі Smart Grid мають можливість підвищити надійність електропостачання насамперед шляхом виявлення або попередження надзвичайних ситуацій. В даний час енергетична система України застаріла і не витримує поточних навантажень. Високий рівень зносу основного та допоміжного обладнання енергосистеми та нерівномірний розподіл навантаження в мережі часто призводять до аварійних ситуацій та відключення електроенергії. Досягнення Smart Grid та енергозбереження також пов'язані з енергетичною трилемою, яка складається з ключових основних аспектів - енергетичної безпеки, енергетичної справедливості та екологічної стійкості. Щоб бути конкурентоспроможною на світовому енергетичному ринку, країна повинна ефективно організувати співпрацю державних та приватних суб'єктів, урядів та регуляторів, економічні та соціальні фактори, національні ресурси, екологічні проблеми та поведінку споживачів. Україна отримала 61 місце із 128 країн у 2019 році за індексом енергетичної трійки. У цілому Україна має вищу середню позицію щодо енергетичної безпеки та нижчу за середню позицію щодо енергетичного капіталу та екологічної стійкості. Зважаючи на той факт, що кількість відновлюваних джерел енергії вимірюється сотнями і тисячами, управління мережею є складним і вимагає швидкої реакції Smart Grid.Item Diaspora as external economic source of human resources for the sustainable development of the home country(Сумський державний університет, 2012) Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Hovhanesian, H.У статті досліджено взаємозв'язки між чинниками економічного розвитку країни і впливу на нього діаспори. Визначено ключові особливості взаємного залучення людських ресурсів діаспори для сталого розвитку країни. Запропоновано напрями для формування стратегії залучення людського капіталу та удосконалення економічної політики країни. Визначено, що діаспора має величезний потенціал для впливу на всі чотири фактори економічного зростання країни: праці, капіталу, технологій і зовнішньої торгівлі. Для формування стратегії залучення людського капіталу та удосконалення економічної політики країни необхідно розглядати діаспору в якості зовнішніх джерел робочої сили, що особливо важливо для невеликих країн з обмеженими природними ресурсами. Процес залучення діаспори в економічний розвиток своєї країни, вимагає системних і постійних заходів з боку уряду країни. Якщо узагальнити чинники, що впливають на залучення людських ресурсів у сфері співпраці діаспори та рідної країни, то серед них є основним світоглядні розбіжності і відчуження через довгу відсутність контактів. Тому, необхідним є створення почуття співпричетності серед транснаціональної частини населення в процесі скорочення бідності, що повинно бути наріжним каменем будь-якої стратегії та політики, спрямованої на вирішення проблем для сталого розвитку. Як показує світова практика, держави прагнуть використовувати свої діаспори як потужний державотворчий чинник розвитку, дієвий інструмент політичного, економічного та культурного впливу в країнах проживання, ефективний засіб утвердження позитивного образу своєї держави у міжнародній спільноті. Вони мають на меті мобілізувати діаспору шляхом залучення та активного використання людського, соціального, фінансового, культурного, політичного капіталу. Збільшення участі діаспори в процесі скорочення бідності в своїй країні повинні базуватись на нових підходах. Стосунки держави зі своєю діаспорою включають цілий комплекс завдань економічного характеру, зокрема залучення інвестицій, розвиток торгівельних відносин, врегулювання надходжень грошових переказів. У політиці багатьох держав пріоритетним напрямом є сприяння для вливань в економіку від діаспори. При цьому доцільно використовувати крім класичних методів участі, такі як: використання діаспори в якості мосту між іноземними інвесторами та/або покупцями і на батьківщині, інформаційні мережі, інституціоналізацію, використовуючи діаспору як «живу візитну картку» і створення почуття причетності до вирішення економічних проблем країни. Визначено, що для сталого розвитку країн та використання людських ресурсів своєї діаспори необхідно дотримуватися принцип системності та цілеспрямованості, а також слід розробити ряд заходів, спрямованих на: формування та підтримку інформаційної економічної мережі та її інфраструктури; впровадження інноваційних підходів в розробці спільних проектів, визначенні шляхів і форм ділового співробітництва з діаспорою; удосконалення законодавчої бази по залученню людських ресурсів діаспори; формування позитивної мотивації населення у сфері співробітництва; збільшення фінансування наукових розробок і програм розвитку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34211