Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
5 results
Search Results
Item Analysis of changes in the world economy caused by the Russian-Ukrainian war(Sumy State University, 2022) Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Teslyk, A.V.Російське вторгнення в Україну спричинило низку негативних наслідків як для України, так і світового господарства загалом. Серед них – значна гуманітарна катастрофа, зростання еміграції, зубожіння населення, а також наростання гло-бальної продовольчої кризи. Метою статті є аналіз впливу російсько-української війни на світову економіку та окреслення змін, що відбулися внаслідок збройної агресії у системі міжнародних економічних відносин. Для досягнення поставленої мети автори провели ґрунтовний аналіз актуальних наукових публікацій та статистичних даних щодо прогнозу рівня інфляції через російсько-українську війну у 2022 та 2023 рр. за глобальними регіонами; надходження світового продовольства з Укра-їни та Росії у довоєнний період; порівняли індекси цін на продукти харчування за 2020–2022 рр. Визначено, що глобальні ціни на продовольство зросли ще до повномасштабного вторгнення в Україну завдяки впливу пандемії COVID-19 на ланцюги поставок, проте російська агресія спричинила зростання цін до максимуму за останні роки. Хоч вартісний аспект ста-білізується, існує загроза посиленню кризи через дію санкції проти Росії, подальше руйнування інфраструктури в Україні, порівняно меншу пропускну здатність зернового коридору, невизначеність українських фермерів щодо подальшої діяльності та непридатних для вирощення культур земель через російське вторгнення. Визначено найбільш залежні країни від імпорту пшениці з України, серед яких країни Африки, Молдова, Пакистан, Ізраїль та ін. Крім прямого впливу на сільськогосподарське виробництво та експорт, війна впливає на торгівлю добривами та корисними копалинами (нафта, газ). Крім того, виникає необхідність у побудові нових логістичних ланцюгів через закриття повітряного простору та блокування портів. Наступна негативна тенденція у світовій економіці, спричинена російсько-українською війною, – коливання цін на енергоносії є одним із ключових факторів змін у світовій економіці, зокрема через те, що експорт енергетичних товарів становить набагато більшу частку світової торгівлі, аніж продовольство. Вторгнення Росії в Україну та подальша міжнародна реакція у вигляді санкцій спричинили ще один негативний шок і підрив у світовій економіці з безпосередніми наслідками для прямих іноземних інвестицій та інших потоків капіталу. Досліджено тенденції у галузі світового туризму, який зазнав значних збитків через пандемію у 2020 році, а також після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.Item Using the canonical modeling approach to analyze the relationship between bank capitalization indicators and macroeconomic stability(Sumy State University, 2022) Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna Viktorivna; Єфіменко, Аліна Юріївна; Ефименко, Алина Юрьевна; Yefimenko, Alina YuriivnaУ статті узагальнено теоретичні аспекти макроекономічної стабільності та капіталізації банківського сектору у рамках національного розвитку економіки. Авторами систематизовано основні підходи до визначення зазначених категорій на основі огляду публікацій іноземних та вітчизнянних науковців. Визначено основні вітчизнянні та іноземні індикатори банківської капіталізації та макроекономічної стабільності. Метою дослідження є визначення та аналіз основних показників банківської капіталізації та макроекономічної стабільності та оцінка їх взаємозв’язків на основі побудованої канонічної моделі. Також завданням статті є розробка практичних рекомендацій банкам з урахуванням результаттів канонічного аналізу. У рамках статті проведено бібліометричний аналіз для систематизації наукових праць у сфері економічного зростання держави та капіталізації банківського сектору. Мета-дані для бібліометричного аналізу згенеровано з наукометричної бази даних Scopus. Результати бібліометричного аналізу дозволили визначити зв`язок макроекономічної стабільності та банківської капіталізації з економічними, фінансовими, соціальними та бізнес-процесами. Серед основних індикаторів макроекономічної стабільності виділено такі: ВВП, рівень інфляції, рівень безробіття, курс національної валюти тощо. Серед основних індикаторів банківської капіталізації виділено відношення капіталу до активів (для країн Великої сімки) та нормативи Н1 та Н2 (для України). Авторами проаналізовано зазначені вище індикатори у країнах Великої сімки та України протягом 2009-2020 років. Для досягнення мети дослідження авторами використано канонічний аналіз та програмне забезпечення Statistica. Модель була побудована на основі квартальних статистичних даних України з 2015 по 2020 роки. Отримані результати канонічного аналізу підтвердили сильний зв`язок між обсягом ВВП та капіталу банків, що становить 0,791, між ВВП та нормативом Н2 – 0,851, між обсягом капіталу банків та доходами населення – 0,835. Це обумовлює необхідність подальшого урахування банками коливань ВВП та доходів населення при розробці ресурсної політики. Побудована модель відображає нерозривні зв`язки між процесами у банківській системі та макроекономічними процесами. Також банкам потрібно розроблювати та впроваджувати відповідні плани дій за негативних сценаріїв росту економіки та збідніння населення.Item Comparison of Ukraine and the EU on Key Indicators of a Healthy Economy(Sumy State University, 2020) Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Назаренко, А.П.Сучасні підходи до управління економікою ґрунтуються на принципах сталого розвитку, що забезпечує дотримання балансу між економічними, екологічними та соціальними таргетами державної політики, урівноваженням поточних та майбутніх інтересів суспільства. Механізмом досягнення цільових значень індикаторів сталого розвитку є формування здорової економіки. Здорова економіка забезпечує можливості стабільного зростання та мінімізує суспільні ризики, спричинені економічними проблемами. Важливість формування здорової економіки підтверджується значною кількістю наукових досліджень на дану тематику у розвинених країнах світу, зокрема, Європейському Союзі. Українська наукова спільнота фактично ігнорує дане питання. Це свідчить про різні підходи до управління економікою, визначення пріоритетних напрямків її розвитку, узгодження економічних та соціальних, стратегічних та тактичних цілей. У роботі здійснено порівняльний аналіз ключових індикаторів, за якими визначається здорова економіка. До таких індикаторів належать: ВВП, чисельність зайнятого населення та рівень інфляції. Згідно численних досліджень саме ці показники є найбільш показовими під час оцінювання економічної системи, щоб визначити, чи можна вважати її здоровою. У результаті дослідження було виявлено суттєві розбіжності за досліджуваними показниками між Україною та Європейським Союзом. На основі використання статистичної інформації було встановлено стійку тенденцію до зростання ключових показників соціально-економічного розвитку в Європейському Союзі. Натомість аналогічні показники в Україні свідчать про економічну нестабільність, яка має значний негативний вплив на подальший розвиток країни та перспективи формування здорової економіки. Таким чином, здійснений аналіз дозволяє зробити висновок, що економіка Європейського Союзу загалом відповідає визначенню здорової економіки та створює передумови для сталого розвитку Європейського Союзу. Натомість економіка України зосереджена на вирішенні тактичних проблем та в нинішньому стані не спроможна на вирішення стратегічних завдань соціально-економічного розвитку.Item Analysis of the Macroeconomic Stability Indicators Changing Dynamics in Ukraine(Sumy State University, 2018) Коробець, Олена Михайлівна; Коробец, Елена Михайловна; Korobets, Olena Mykhailivna; Slavkova, O.P.; Shynkarenko, M.M.У статті проаналізовано поняття макроекономічної стабільності та стабілізації. Стабілізаційна політика впливає на поведінку усіх економічних суб’єктів, а відтак на ефективність функціонування національної економіки. Будь-яка країна з ринковою економікою намагається досягти макроекономічної стабільності. Макроекономічна стабільність характеризує, по-перше, ефективність всіх факторів економічного розвитку, а по-друге, ефективність економічної політики країни. Стабілізація є комплексним поняттям, що враховує стан усіх без винятку складових економічної системи. Стабілізація розглядається як стратегічний процес, що полягає у наближенні до економічної стабільності. За умови визначення економічною політикою держави критерієм стабілізації недостатньої кількості конкретних економічних показників неминучим є наростання макроекономічних диспропорцій. Приділено увагу наслідкам макроекономічних процесів, які впливають на ряд важливих показників країни, таких як підвищення міжнародного іміджу країни, підвищення рейтингу в світових показниках, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, отримання бізнесом стабільного доходу, збільшення бюджетних надходжень, підвищення рівня реальної заробітної плати та соціальних виплат, тощо. Розглянута динаміка змін за виділеними показниками, та прогноз подальшого розвитку економічної стабільності країни. Сучасний макроекономічна система нашої країни наразі відноситься до нестабільної економіки, а це обумовлює нагальну потребу розробки ефективної державної стратегії, спрямованої на досягнення економічної стабілізації і економічного зростання. На основі світового досвіду авторами статті виділено та систематизовано основні показники та принципи макроекономічної стабільності, що доцільно використовувати в Україні.Item Inflationary expectations in transmission mechanism of monetary policy(Сумський державний університет, 2011) Семененко, Тетяна Олексіївна; Семененко, Татьяна Алексеевна; Semenenko, Tetiana Oleksiivna; Нілова, Наталія Марківна; Нилова, Наталья Марковна; Nilova, Nataliia MarkivnaУ статті запропоновано аналіз інфляційних очікувань як ключової складової трансмісійного механізму монетарної політики. Методами математичного моделювання визначається залежність інфляційних очікувань і емісії грошей. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29668