Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
941 results
Search Results
Item Формування системи індикаторів сталого розвитку для оцінювання біосоціальної економіки(Сумський державний університет, 2019) Федина, Світлана Миколаївна; Федына, Светлана Николаевна; Fedyna, Svitlana MykolaivnaУ роботі проведено порівняння найчастіше використовуваних методик оцінки рівня сталого розвитку. Досліджено системи індикаторів сталого розвитку для оцінки окремих його сфер (зокрема економічної, екологічної та соціальної), а також проаналізовано агреговані індекси, призначені для комплексної оцінки розвитку як на макрорівні, так і на рівні конкретних окремих територіальних одиниць. За кожною методикою було наведено структуру системи індексів з їх розбиттям на сфери та блоки/категорії, було визначено основні недоліки кожної з методик. Серед розглянутих методик наступні: методика, запропонована Глобальним біопактом, Світовим банком, системи індикаторів, що містяться у Стратегії зеленого зростання ОЕСР та ін. Щодо агрегованих індексів, то в роботі проведено структурний аналіз та досліджено інформаційне наповнення таких показників: Індекс соціального прогресу, Індекс екологічної ефективності, Глобальний індекс адаптації до кліматичних змін та Індекс людського розвитку. Перелічені системи індикаторів та індекси використовуються на глобальному рівні, їх використання для України потребує адаптації. Пристосування подібних методик до українських реалій було показано на основі системи індикаторів цілей сталого розвитку (ЦСР). Кожна ціль має ряд завдань, виконання яких необхідне для її досягнення. До кожного завдання відповідно пропонуються кілька індикаторів для оцінки рівня їх виконання, їхній аналіз показав, що для України для індикаторів за більшістю ЦСР не визначено метадані. У приведених методиках майже не представлено індикатори для оцінки біоекономічного напряму (за винятком біорізноманіття), тому розробка моделі оцінки біосоціальної економіки потребує включення показників, що характеризуватимуть рівень використання біоресурсів, біотехнології та біоенергетику.Item Ефективність розумних енергомереж: китайський підхід(Сумський державний університет, 2019) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor AnatoliiovychУ роботі розглянуто питання оцінювання ефективності проектів у сфері розумних енергомереж, що важливо для оцінювання результатів функціонування реалізованих проектів та визначення найбільш перспективних проектів, серед тих, які пропонуються до реалізації. Завдання роботи визначити та проаналізувати підходи до оцінювання розумних енергомереж, які застосовуються у Китайській Народній Республіці (КНР). З цією метою виділено два типові підходи, які набули поширення та активно використовуються в КНР. При чому один з них (Індексна система оцінки розвитку енергомережі (Grid development assessment index system) є універсальним: використовується для оцінки як наявних, так і потенційних проектів, – інший (Індикативна система оцінювання пілотних проектів розумних енергомереж (Smart grid pilot project evaluation indicator system) застосовується виключно для оцінювання пілотних проектів (проектів розумних енергомереж, що можуть бути реалізовані). Актуальність роботи обґрунтовується необхідністю визначення найкращих світових практик оцінювання Smart Grid-проектів з огляду на перспективи розвитку розумних енергомереж в Україні, а відтак необхідність відбору найбільш ефективних проектів та визначення найбільш перспективних напрямків розвитку енергетичного сектору. Розбудова розумних енергомереж є необхідною умовою інтеграції української енергетичної системи з енергосистемою Європейського Союзу. Географічний вибір Китайської Народної Республіки для цілей дослідження пояснюється суттєвим прогресом країни у розбудові розумної енергомережі впродовж обмеженого часового інтервалу. Початок активної діяльності у даному напрямку у КНР припадає на період, коли країни Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки здійснили базові реформи, необхідні для реалізації складних інфраструктурних проектів у сфері розумних енергетичних мереж.Item Біоекономіка: сутність поняття, стратегії, стан та перспективи розвитку підприємницьких форм в Україні(Сумський державний університет, 2019) Федина, С.М.; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Ігнатченко, В.М.У роботі проаналізовано різні підходи до визначення дефініції «біоекономіки», з’ясування її сутності, сфер впливу (галузі застосування), її технологічну основу (біотехнології). Було визначено, що біоекономіка перебуває в тісному зв’язку з циркулярною економікою, з’ясовано сутність циркулярної економіки, її основні відмінності від лінійної економіки та економіки переробки. Також приділена увага біоекономічним стратегіям, що застосовуються у різних країнах, визначено основні напрями розвитку біоекономік цих країн, здійснено огляд програмних документів Європейського Союзу, присвячених біоекономічним питанням, а також основні фонди, міжнародні об’єднання, форуми, що функціонують в біоеконоічній сфері та об’єднують зацікавлених сторін. Проаналізовано загальний обсяг біоекономіки в Європі (визначено частку біоекономіки та її відсоток в окремих сферах господарювання у розрізі частки доходу від біоекономіки за кожною з розглянутих галузей та часткою зайнятості населення у сфері біоекономіки), визначено основні завдання зростання біоекономіки в Європі. Визначено цілі сталого розвитку, досягнення яких так чи інакше пов’язано з біоекономікою. Було розглянуто рейтинг країн за розвитком біоекономіки, побудований на основі Глобального індексу біотехнологій та інновацій, який формується на основі показників продуктивності, захисту прав інтелектуальної власності, інтенсивності, підтримки підприємств, освіти та кадрів, фінансування наукових досліджень та розробок, а також політики та стабільності, визначено місце України у цьому рейтингу у розрізі кожного показника. Визначено основні економічні галузі в Україні, в яких застосовуються біотехнології. Біоекономічна стратегія України поки ще не сформована, з огляду на це було визначено основні перешкоди на шляху розвитку біоекономіки в Україні та напрямки, які необхідно розвивати.Item Методологічні основи оцінювання конкурентоспроможності сільського господарства(Сумський державний університет, 2019) Ходаківська, О.В.; Патика, Н.І.; Гаргасас, А.У статті обґрунтовано методологічні основи оцінювання конкурентоспроможності, визначено їх зміст, систематизовано різновиди, що дало можливість визначитися з методичними підходами до розроблення інструментарію оцінювання рівня конкурентоспроможності сільського господарства України в умовах міжнародної економічної інтеграції. Встановлено, що оцінювання конкурентоспроможності для економіко-господарських систем різного рівня (країна, галузь, регіон, підприємство, товар) має багато спільного – використовуються ті самі методи аналізу, схожі алгоритми досліджень, споріднені показники. Особливо це характерно для досліджень конкурентоспроможності галузі, оскільки ринкові позиції останньої, з одного боку, є ринковими позиціями сукупності її суб’єктів господарювання або товарів, що виробляються, а з іншого – позиціями, що формують конкурентоспроможність країн та регіонів. Доведено, що методологічні засади оцінювання конкурентоспроможності сільського господарства як галузі національної економіки передбачають урахування двох аспектів: по-перше, конкурентоспроможність є порівнянною характеристикою суб’єкта, що виходить на ринок, тому її можна оцінювати винятково порівняно з іншими подібними суб’єктами або з урахуванням їх ринкових позицій; по- друге, оцінка на різних ринках може збігатися щодо методів, що застосовуються, однак повинна відрізнятися щодо показників, критеріїв, індикаторів оцінювання, що використовуються, з можливістю змішування, часткової взаємозамінності та доповнюваності цих груп. Систематизовано критерії оцінювання конкурентоспроможності сільського господарства, що поширені у світовій практиці, які пропонується розглядати в трьох площинах: макрорівень, мезорівень та показники зовнішньоекономічної діяльності. Запропоновано алгоритм оцінювання конкурентоспроможності сільського господарства.Item Проривні технології у світлі соціально-економічних революцій: досвід ЄС та світу(Сумський державний університет, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychАктуальність роботи полягає в необхідності популяризації передових наукових знань в умовах прискорення науково-технічного прогресу. Мета статті – розкрити основний зміст проривних технологій та пов’язаних з ними соціально-економічних процесів, що відбуваються в ході трьох промислових революцій сучасності. На основі ретроспективного аналізу соціально- економічних революцій, що були в історії людства, в науково-популярному есе пояснюється логіка та простежуються тенденції розгортання технічних та соціальних систем у найближчому майбутньому. Показується, впливає зміна виробничих сил та економічних відносин на співвідношення окремих складових у сутнісній тріаді людини: біо-соціо-трудо. Окремо розкривається зміст трьох промислових революцій, свідком яких людству доводиться бути сьогодні (Industry 3.0, Industry 4.0, Industry 5.0). Зазначається, що ініціювання робіт, які поклали старт зазначеним революціям, відбулося на просторі європейських країн. Зокрема, Третя промислова революція спрямована на вирішення проблем глобальної екологічної кризи. Ключовим трансформаційним інструментарієм є: альтернативна енергетика, адитивні технології на основі 3D-принтерів, горизонтальні мережеві структури виробництва та споживання продукції. Магістральним напрямом Четвертої промислової революції є створення Єдиної мережі кіберфізичних систем, здатних працювати без участі людини. Однією із провідних її форм є Інтернет речей. Гуманізація соціально-економічного розвитку – це ключове завдання П’ятої промислової революції, яка орієнтується на досягнення максимальної реалізації творчого потенціалу особистісної сутності людини, тобто людини-соціо. У центрі уваги – ключові процеси трьох промислових революцій та зміни, що відбуваються у сутнісній тріаді людини. Форма статті – науково-популярне есе.Item Економічні та соціально-політичні форс-мажори: дослідження реакції фондового ринку України(Сумський державний університет, 2019) Пластун, Олексій Леонідович; Пластун, Алексей Леонидович; Plastun, Oleksii Leonidovych; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Єльнікова, Юлія Василівна; Ельникова, Юлия Васильевна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Шелюк, Асіят Ашурбєківна; Шелюк, Асият Ашурбековна; Sheliuk, Asiiat Ashurbiekivna; Гасимова, Г.У роботі проаналізовано реакції на українському фондовому ринку на форс-мажорні події економічного та соціально-політичного характеру. До форс-мажорних подій запропоновано відносити непередбачені події, які не можуть бути враховані у вартості активів на фондовому ринку заздалегідь. Встановлено, що внаслідок цього можуть бути створені умови для отримання учасниками ринку аномального прибутку, допоки інформація про форс-мажори не буде абсорбована фондовим ринком. У такому контексті форс-мажори розглядаються як аномалії гіпотези ефективних ринків. Серед найбільш значущих економічних подій було враховано ряд значних корпоративних банкрутств та кібератак, а серед соціально-політичних форс-мажорів – революційні, військово-політичні події та терористичні акти. На основі щоденних даних для основного індексу фондового ринку України (ПФТС) за період 01.01.1997–31.12.2018 рр. було перевірено гіпотезу щодо того, чи створюють зазначені форс-мажорні події тимчасові ринкові аномалії і чи існують вигідні торгові стратегії, що базуються на їх використанні. Методологічною основою для перевірки було обрано не лише традиційний t-критерій Стьюдента (як метод перевірки гіпотез), але й методи кумулятивних накопичених дохідностей як один із методів дослідження подій і торгових симуляцій. Як свідчать отримані результати перевірки, український фондовий ринок досить швидко реагує на економічні та соціально-політичні форс-мажори та абсорбує інформацію про них. Негативна дохідність індексу ПФТС спостерігалася лише у день виникнення форс-мажорної події. Незважаючи на наявність виявленої моделі реакції фондового ринку на форс-мажорні події (а саме зниження ціни в день події), побудувати прибуткові торговельні стратегії, що базуються на цій моделі, не є можливим, оскільки результати симуляції цих стратегій не відрізняються від тих, що генеруються випадковою торгівлею.Item Плата за екосистемні послуги в Україні: пріоритетні напрями активізації(Сумський державний університет, 2019) Шашула, Л.О.; Сакаль, О.В.; Третяк, Н.А.Автори статті долучаються до актуалізації інформаційно-просвітницької кампанії щодо цінності екосистемних послуг та їх оцінювання в Україні. Досліджено зміст економічної категорії суспільного добробуту через призму екосистемних послуг, підходи до їх класифікації, оцінку й платежі. Проаналізовано результативність інформаційно-просвітницької кампанії щодо цінності екосистемних послуг України та подальше застосування вартісної оцінки таких послуг як одного із пріоритетних стратегічних завдань екологічної політики країни. Виділено термінологічний, природоохоронний та кліматичний контексти державної політики у частині послуг лісових екосистем в Україні. Обгрунтовано, що інтенсивність природокористування, зокрема використання земельних ресурсів, по-різному формує простір і впливає на вразливість екосистем та їх стабільність. Доведено, що екосистемні послуги й тип землекористування безпосередньо пов’язані, оскільки інтенсивність останнього, обумовлюючи просторові трансформації, визначається якісними і кількісними показниками. Досліджено три рівні інтенсивності землекористування (низький, середній, високий), що обумовлюють зміни спектру та якості екосистемних послуг. Проведено економічну оцінку екосистемних послуг в Україні в розрізі регіонів для таких типів землекористувань: сільськогосподарські (рілля і пасовища), лісові землі та землі під болотами. Здійснено групування регіонів відповідно до рівня перетворення екосистем та інтенсивності землекористування. Результати такого групування свідчать про те, що сучасний стан управління використанням земельних ресурсів потребує перегляду існуючого штучного уніфікованого управлінського підходу. У майбутньому активізація інструменту плати за екосистемні послуги підвищить рівень капіталізації та інвестиційної привабливості як природних активів у цілому, так і земельно-господарських зокрема.Item Удосконалення механізму управління водокористуванням у зоні ризикованого землеробства(Сумський державний університет, 2019) Рижова, К.І.; Мандзик, В.М.; Голубков, А.І.У статті розглянуто особливості формування дієвої системи управління водокористуванням у зоні ризикованого землеробства. Проаналізовано основні тенденції фінансування капітальних інвестицій і поточних витрат на захист і реабілітацію грунту, підземних і поверхневих вод. Крім того, як показує аналіз, низька інвестиційна привабливість, особливо в зоні меліорацій, не сприяє припливу не лише закордонного, а й внутрішнього капіталу, що мультиплікативним чином впливає на уповільнення темпів соціально-економічного розвитку населених пунктів, розташованих у районах концентрації меліорованих земель. Показано, що передовий досвід свідчить про те, що інвестування в розвиток меліорації земель є найважливішим фактором підвищення ефективності аграрного виробництва. Саме тому його визнано одним із пріоритетних напрямів стабільного функціонування аграрного виробництва. Економічно розвинені країни використовують досить різні форми інвестування, а в процесі регулювання інвестиційної діяльності – різноманітні заходи, які формують сприятливі умови для залучення як національного, так і зарубіжного капіталу. Показано, що формування дієвої управлінської системи неможливе без інституціоналізації широкого спектра форм партнерських відносин між різними суб’єктами функціонування. Перспективи нарощування обсягів фінансування в меліорацію пов’язуються з поширенням процесів співпраці між державою та асоціацією водокористувачів щодо експлуатації меліоративних систем з можливістю поєднати бюджетне фінансування з інвестиціями приватних підприємницьких структур як вітчизняних, так і іноземних. Визначено перспективи використання зарубіжного досвіду інвестування в розвиток меліорації земель сільськогосподарського призначення, що є найважливішим фактором підвищення ефективності аграрного виробництва в Україні. Показано, що реформування управління зрошувальними системами слід здійснювати на засадах децентралізації з передачею функцій управління та експлуатації водних мереж водокористувачам на основі їх об’єднання в асоціацію.Item Передумови розвитку нафтовидобувної галузі національної економіки(Сумський державний університет, 2019) Млаабдал, Сааді Махмуд АбаасЕнергетична безпека країни є важливою складовою національної безпеки будь-якої держави. В країнах, де нафтовидобувний сектор є детермінантом розвитку національної економіки, функціонування всіх інших галузей та задоволення потреб населення в енергоресурсах залежить від ефективності функціонування відповідної галузі. Тому актуальним є дослідження передумов розвитку нафтовидобувної галузі України в контексті формування перспективних шляхів її розвитку та модернізації. У статті проаналізовано нафтовидобувний потенціал України, його сучасний стан та напрямки розбудови. При цьому автор акцентує увагу на тому, що наявність достатніх покладів нафти в Україні створює передумови для забезпечення енергетичної незалежності в найближчий період. У роботі автор наголошує, що актуальним для стимулювання розвитку нафтового сектору України є: баланс експорту та імпорту, підвищення власного видобутку нафти, зменшення монополізації та створення конкурентних, прозорих енергетичних ринків. Аналіз функціонування нафтовидобувної галузі та вітчизняного ринку нафти та нафтопродуктів дозволив виокремити відповідні тренди його розвитку. Одночасно з цим зроблено висновок, що нафтопереробна сфера нафтового комплексу є однією з низькоефективних ланок галузі. Визначено головні негативні тренди розвитку нафтової галузі України: відсутність комплексної державної програми розвитку галузі, дефіцит інвестицій у розвідувальні роботи, безсистемне та повільне реформування нафтового сектору, нестабільні рентні та податкові правила, неврегульованість питань, пов’язаних з охороною навколишнього середовища, які призводять до регресу вітчизняного нафтовидобувного комплексу. З метою розбудови нафтовидобувної галузі України та підвищення ефективності її функціонування автором сформовано напрями державного регулювання, які будуть стимулювати розвиток нафтовидобувної галузі України.Item Фазовий перехід: осягаючи глибинний зміст феномену(Сумський державний університет, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychНа суд читача виносяться два есе, які умовно можна назвати казками: "Фазовий перехід" та "П’ятий вимір". У першому есе читач познайомиться із сутністю фазових переходів, які означають стрибкоподібну зміну стану системи. Розглядається роль фазових переходів у розвитку природи та суспільних систем. Читач також матиме змогу оглянути контури сучасного фазового переходу до нової соціально-економічної формації, який відбувається у ході Третьої і Четвертої промислових революцій. Зокрема, мають з’явитися нові види (альтернативної) енергії; нові технології (основані на використанні 3D-принтерів); повністю автоматизоване виробництво ("інтернет речей", "розумні мережі"); нові комунікації (види транспорту і зв’язку); безпілотний транспорт; нові економічні відносини (солідарна економіка); нові потреби людей (використання інформації для особистісного розвитку людей); нова реальність глобального управління людською цивілізацією (на основі "хмари" як всепланетної системи пам’яті); новий стиль життя, спрямований на особистісний розвиток людини. Друге есе – "П’ятий вимір" – малює образну картину формування передумов до фазових переходів у суспільстві. Вони утворюються за рахунок накопичення нерозв’язаних проблем, які не здатне вирішити суспільство при існуючому рівні соціально-економічного розвитку. Саме це робить невідворотним процес фазового переходу до нової формації. В есе також розкривається роль соціального передбачення як основи обгрунтованого стратегічного управління суспільним розвитком. Це забезпечує так званий сестейновий стан соціо-природної системи, що залишає достатні можливості прийдешнім поколінням задовольняти свої соціальні та економічні потреби. Розглядається значення такої реальності, як "хмара", що наразі виконує функції глобальної системи пам’яті і еволюціонує у напрямку перетворення на всепланетний центр прийняття рішень – такий собі метарозум.