Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
8 results
Search Results
Item Аналіз функціонування банківської системи та вплив факторів невизначеності на стратегічне управління фінансами банків(Сумський державний університет, 2020) Онопрієнко, Ю.Ю.; Обод, О.М.У статті проведено аналіз банківської системи України в період кризових явищ та висвітлено сучасний стан її функціонування. Зазначено, що важливу роль відіграла банківська криза, в результаті якої було ряд проблем, а саме на рівні менеджменту окремих банків причиною вразливості до кризових явищ була, насамперед, неефективність стратегічного управління, результатом чого став високоризиковий профіль діяльності більшості з них в умовах недостатнього покриття ризиків капіталом. Визначено, що ефективність стратегічного управління фінансами банків України значною мірою залежить від низки факторів на мікро -(на банк впливає зовнішня сукупність економічних відносин у сфері фінансів, представлена суб’єктами, взаємодія з якими і створює невизначеність), макро- (політичні, соціальні та ін.) та мегарівнях (такі як нестійкий стан глобальної економіки, зміни у трендах монетарного регулювання та ін.), які мають високій ступінь невизначеності. Досліджено та проаналізовано динаміку основних показників банківської системи, зокрема кількість банків уключених до Державного реєстру банків та які мають банківську ліцензію, банки за участю іноземного капіталу та зі 100 % іноземним капіталом; структуру активів; обсяг токсичних кредитів (присутність великого обсягу на балансах банків токсичних активів, а також можливе погіршення обслуговування кредитів позичальниками через зростання рівня макроекономічної, соціальної та політичної нестабільності негативно впливає на якість стратегічного управління фінансами, оскільки значно збільшує невизначеність операційного середовища при прийнятті управлінських рішень), та фінансові результати банківської системи України. Визначено, що операційне середовище функціонування банків має ряд факторів невизначеності, що в подальшому впливають на фінанси банку та ефективність їх управління.Item Дослідження впливу соціально-економічних трансформацій на інтенсивність процесу залучення фінансових установ до легалізації кримінальних доходів(Сумський державний університет, 2018) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Кіріл'єва, А.В.У статті розглянуто особливості прояву тіньових схем в економіці України. Проаналізовано рівень тінізації економіки в Україні та проведено порівняння з європейськими країнами. Авторами обгрунтовано, що укорінення тіньових схем при проведенні різноманітних операцій суб’єктами господарювання, впровадження у фінансову сферу новітніх технологій, а також стрімкий розвиток ринку криптовалют призвели до стрімкого розвитку процесів із легалізації кримінальних доходів за участі фінансових установ. Досліджено особливості проведення операцій з легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом, та фінансування тероризму за посередництва фінансових установ. Авторами визначено, що левова частка тіньового капіталу формується за рахунок доходів, отриманих унаслідок вчинення економічних злочинів та інших правопорушень – у зовнішньоекономічній діяльності, кредитно-фінансовій сфери, паливноенергетичному комплексі, агропромисловому комплексі, на ринку металів та корисних копалин. У результаті дослідження встановлено, що послуги банківських установ в основному залучаються для обслуговування експортно-імпортних та інвестиційних операцій, що мають ознаки фіктивності, а також для легалізації коштів, одержаних незаконним шляхом (виведення капіталу за кордон, незаконна конвертація безготівкових коштів, ухилення від сплати податків або зменшення бази оподаткування). У статті обгрунтовано, що відмивання доходів, отриманих у результаті злочинної діяльності, стало глобальною загрозою економічній безпеці, у зв’язку з чим від держав вимагається прийняття узгоджених заходів боротьби з цією суспільно небезпечною діяльністю як на національному, так і на міжнародному рівні шляхом об’єднання інтелектуальних та організаційних зусиль багатьох державних інституцій, спроможних не лише викрити, але й припинити незаконні фінансові операції, маскування злочинного походження коштів або іншого майна.Item Інструментарій впливу держави на консолідаційні процеси в банківській системі України(Сумський державний університет, 2013) Богма, С.Д.Досліджено інструменти впливу держави на консолідаційні процеси в банківській системі України. Конкретизовано перелік державних інструментів впливу відповідно до української практики та з врахуванням світового досвіду. Розглянуто специфіку та особливості використання кожного із зазначених інструментів. Зроблено наголос на те, що сьогодні більшого поширення та ефективності набувають квазіфіскальні операції НБУ як інструменти регулювання консолідації банків в Україні, до яких у дослідженні відносяться операції по підкріпленню банків капіталом та операції рефінансування на пільгових умовах, купівля спеціалізованими установами недоходних (проблемних) активів за ініціативи держави та ін. Здійснено розподіл державних інструментів впливу на такі, що активізують консолідаційні процеси в банківській системі, та такі, що їх стримують.Item Корпоративна соціальна відповідальність як фактор ефективності банківського бізнесу(Сумський державний університет, 2013) Ласукова, А.С.У статті висунуто та підтверджено гіпотезу щодо наявності взаємозв’язку між корпоративною соціальною відповідальністю та ефективністю банківського бізнесу. Визначено основні сучасні методи оцінювання ефективності банківського бізнесу. Окреслено доцільність використання методики стохастичної фронтирної межі для встановлення зв’язку між корпоративною соціальною відповідальністю банку та ефективністю його діяльності, яка полягає у можливості ідентифікації відхилень ефективності діяльності конкретного банку від межі банку з еталонною ефективністю. Обрано виробничий підхід у теорії банківництва, за якого банк здатний виконувати свою ключову функцію – фінансового посередника. Відповідно до виробничої функції встановлено перелік прямих та опосередкованих чинників впливу на прибуток банку до оподаткування, що є основним індикатором ефективності банківського бізнесу. Зроблено акцент на тому, що дослідження зв’язку зосереджено в межах короткострокового періоду, за якого максимізація прибутку не суперечить ключовим принципам концепції корпоративної соціальної відповідальності.Item Квазіфіскальні операції центрального банку: сутність, види та наслідки застосування(Сумський державний університет, 2013) Лєонов, Сергій Вячеславович; Гланц, В.Н.; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii ViacheslavovychДосліджено природу квазіфіскальних операцій центрального банку та визначено, що він має домінантний характер у процесі здійснення квазіфіскальних операцій через його вирішальну роль у забезпеченні макроекономічної стабільності та значних можливостях щодо акумуляції прибутку у вигляді сеньйоражу. Конкретизовано та систематизовано наслідки квазіфіскальних операцій для економіки країни у контексті їх макроекономічного та фінансового впливу. Виділено ключові види квазіфіскальних операцій, які розподілено на операції у фінансовій сфері та операції у сфері валютного регулювання, які, в свою чергу, можна поділити на: такі, що пов’язані з системою множинних валютних курсів, і такі, що виникають внаслідок прийняття центральним банком на себе ризику зміни валютного курсу. Розглянуто приклади квазіфіскальної діяльності НБУ із наведенням характеристик та особливостей проведення конкретної квазіфіскальної операції.Item Розвиток фінансового механізму взаємодії промислових підприємств із банківськими структурами у процесі реінжинірингу бізнес-процесів виробничої сфери(Сумський державний університет, 2013) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid MykolaiovychУ статті розглянуті питання розвитку фінансових відносин між промисловими підприємствами машинобудівної галузі і комунальної сфери та банками у процесі реінжинірингу бізнес-процесів виробничої сфери. Досліджені фактори впливу на систему компетенцій промислового підприємства з банківською установою у ході розвитку фінансового механізму суб’єктів при проведенні реінжинірингу. Удосконалено кластеризацію компетенцій шляхом поєднання їх із проведенням реінжинірингу бізнес-процесів на промислових підприємствах. Запропоновані компетенції промислового підприємства та банку при реалізації інвестиційної регіональної програми, яка спрямована на реінжиніринг автотранспортного комплексу підприємств комунальної сфери як розроблення системи компетенцій промислового підприємства ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» при формуванні дочірнього підприємства ТОВ «Сумигазмашкапітал» та банку Сумська філія АТ «Райффайзенбанк-Аваль» у ході фінансування програми переведення автотранспорту на стиснений природний газ.Item Інституціональне забезпечення формування та розвитку механізму банківського нагляду(Сумський державний університет, 2012) Сидоренко, О.М.Розглянуто інституціональні аспекти процесу формування та розвитку механізму банківського нагляду. Узагальнено підходи до визначення структури і складових інституціонального забезпечення механізму банківського нагляду. Визначено характеристики інституціонального забезпечення механізму банківського нагляду за різними моделями організації регулювання фінансового сектору. Запропоновано систему інституціональних обмежень, що визначають динаміку формування та розвитку механізму банківського нагляду в контексті розбудови національної моделі регулювання фінансового сектору. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34280Item Урахування фактору часу при формуванні бюджету інтегрованих маркетингових комунікацій банку на прикладі АТ «Ощадбанк»(Сумський державний університет, 2012) Радченко, О.В.У статті досліджено одну з основних складових побудови ефективної методики формування бюджету маркетингових комунікацій банку на прикладі філії Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» – фактор часу. Встановлено відсутність функціональної залежності між обсягом виданих кредитів та кількістю залучених клієнтів. Визначено часовий лаг у дії маркетингових комунікацій. Запропоновано математичну формалізацію розрахунку грошового виразу бюджету інтегрованих маркетингових комунікацій, де передбачене врахування перехідного ефекту від їх застосування. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34278