Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
6 results
Search Results
Item Фактори впливу на функціонування фондового ринку України(Сумський державний університет, 2022) Середа, О.О.Сучасні виклики перед економікою та фінансовою системою України обумовили необхідність визначення чинників, які впливають на функціонування національного фондового ринку. Обґрунтовано вибір факторів, що чинять вплив на фондовий ринок в умовах кризи. Доведено, що внутрішні та зовнішні детермінанти впливу на фондовий ринок слід аналізувати за двома напрямками: фактори реального сектора економіки та фактори фінансового сектору. На основі даних статистики зроблено динамічний аналіз ВВП, рівня інфляції, України, світу, США, Європейського союзу в контексті впливу на розвиток національного фондового ринку. Проаналізовано вплив обсягів реалізованої продукції та сальдо торгового балансу. Значну увагу приділено механізму впливу облікової ставки НБУ, ставок рефінансування ФРС США та Європейського центрального банку на кон’юнктуру фондового ринку.Item Проблеми забезпечення економічної стабільності: міжнародний досвід та Україна(Сумський державний університет, 2022) Гладинець, Н.Ю.; Петричко, М.М.; Росола, У.В.У статті розглянуто проблеми забезпечення економічної стабільності в Україні та зарубіжних країнах. Метою статті є оцінювання рівня економічної стабільності України та зарубіжних країн, а також дослідження проблем забезпечення еко-номічної стабільності в сучасних умовах. Зазначено, що економічна стабільність країни залежить від процесу розробки та реалізації загальноекономічної політики. Важливим є врахування зарубіжного досвіду економічного регулювання, спрямова-ного на розвиток економічної системи та його узгодження із ключовими макроекономічними індикаторами та можливості його застосування в Україні. Встановлено, що на економічну стабільність країни впливає сукупність різноманітних чинників: рівень ВВП, рівень інфляції, рівень доходів населення, стабільність національної валюти, політична й економічна ситуація в країні, досконалість законодавства, система фінансового моніторингу в країні, стан платіжного балансу. В статті про-аналізовано окремі макроекономічні індикатори, які відображають рівень розвитку країни та її економічний добробут: обсяг ВВП, обсяг ВВП на одну особу, рівень інфляції. Порівняння обсягів ВВП різних країн як загалом, так і на одну особу, дозволяє виявляти тенденції та параметри якості життя, рівень добробуту, а також формувати орієнтири загально-економічної політики країни на перспективу, визначати стратегічні та тактичні цілі соціально-економічного розвитку держави. Прові-вши порівняння обсягу ВВП України з іншими країнами, було встановлено, що за рівнем економічного розвитку Україна зна-чно відстає від європейських країн. Динаміка обсягу ВВП на одну особу в Україні також значно відстає як від європейських країн, так і країн колишнього Радянського Союзу. Проаналізовано динаміку зміни рівня цін в Україні та окремих європейських країнах. Встановлено, що рівень інфляції суттєво посилився не лише в Україні, але і в інших європейських країнах через війну в Україні. Інфляція в багатьох країнах стрімко зросла, що викликано стрімким зростанням цін на енергоносії, продовольство та сировину, нестачею робочої сили та перебоями з постачанням.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019-2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисельова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019- 2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисильова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Розвиток моделі врахування інфляції за формулою І. Фішера(Сумський державний університет, 2012) Зайцев, Олександр Васильович; Зайцев, Александр Васильевич; Zaitsev, Oleksandr VasylovychЗ ім’ям видатного американського економіста і статистика І. Фішера в економіці та фінансах пов’язана низка формул і рівнянь. За майже столітній період їх застосування з’явилися деякі помилкові стереотипи стосовно як їх термінологічної однозначності , так і за умов їх практичного застосування. У статті звертається увага на «формулу Фішера», яка пов’язує номінальну та реальну процентні ставки через рівень інфляції. У статті повідомляється про новий аспект формули І. Фішера, яка враховує інфляцію. Виявляється, таких формул дві, а не одна, як вважалося до тепер. Також у статті розкрито особливості практичного застосування цих нових формул. На даний момент одна із особливостей добре відома, а от дві інших – нові. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34275Item Проблеми та перспективи розвитку фінансово-банківської системи України та країн ЦСЄ(Сумський державний університет, 2011) Седлик, О.В.У статті досліджено проблеми та перспективи розвитку фінансово-банківської системи України та країн Центрально-Східної Європи (надалі – ЦСЄ), проведено порівняльний аналіз вирішення проблем в Україні та країнах ЦСЄ, визначено причини збільшення зовнішнього боргу та наведено пропозиції щодо його зменшення для України та країн ЦСЄ. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29712