Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
35 results
Search Results
Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019-2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисельова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019- 2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисильова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Міжнародні логістичні системи: дослідження трансформацій під впливом рецесії та визначення перспективних напрямів розвитку логістичної архітектури(Сумський державний університет, 2020) Сабадаш, Віктор Володимирович; Сабадаш, Виктор Владимирович; Sabadash, Viktor Volodymyrovych; Чорна, Я.В.; Фалько, К.С.Рецесія, викликана пандемією COVID-19, впливає на діяльність економічних суб’єктів у переважній більшості секторів. Очевидно, що вплив фактору пандемії на транспортнологістичний сектор досяг значного масштабу. Логістичні компанії, які приймають участь у переміщенні (доставці) й зберіганні товарів (вантажів), безпосередньо постраждали від SARSCoV-2. Будучи невід’ємною частиною виробничо-збутових ланцюгів як всередині країн, так і на глобальному ринку, логістичні компанії безпосередньо сприяють торгівлі й комерції та допомагають компаніям доставляти свою продукцію (товари) клієнтам (покупцям, споживачам). Таким чином, збої в ланцюгу поставок, викликані пандемією, суттєво впливають на конкурентоспроможність компаній, комунікації, економічне зростання, створення і збереження робочих місць, масштабування бізнесу. У роботі досліджено функціонування логістичних систем і міжнародних транспортних ланцюгів поставок у складних умовах рецесії, викликаної пандемією COVID-19. Проведено критичний аналіз архітектури, можливостей і ефективності глобальної логістики та викликів, що формують сучасні тренди й поведінку (виробничу, збутову, маркетингову, ін.) економічних суб’єктів. У роботі досліджено впливи пандемії SARS-Cov-2 на ефективність даних систем, а саме – економічний і маркетингові аспекти, а також зрушення в організаційній структурі. У дослідженні виявлено й проаналізовано актуальні трансформації торговельних і логістичних зв’язків і наголошено на необхідності розбудови нової логістичної архітектури з урахуванням ключових чинників впливу на галузь через визначення комплексу економічних (фінансових, комерційних, інвестиційних) показників, що відбивають стан галузі з подальшим розробленням ефективних стратегічних заходів з підтримки й розбудови логістичної архітектури на базі інновацій і упровадження неконфліктних бізнес-практик.Item Соціально-економічне управління в Неплюєвському братстві: освіта, що випереджала час(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Шевель, А.О.; Панченко, І.А.; Скрипка, Є.О.; Сєрік, Т.С.У статті досліджуються основи освітніх інновацій в Хрестовоздвиженському трудовому братстві, що було засновано відомим філософом, землевласником і меценатом М. М. Неплюєвим у 1880-х роках в 30 км північніше Глухова. Показані соціально-економічні успіхи, які змогла досягти спільнота у виробничій та соціальній сферах. Характеризуються освітні інновації, завдяки яким виховувалися юні братчики: необхідність постійного практичного застосування інноваційних технологій і методів роботи, відтворення мотивів самонавчання і отримання нових знань, зумовленість постійного прийняття рішень, здатність лідирувати і організовувати процеси колективної діяльності, самоорганізації і самоврядування та ін. Показано зв’язок методів організації, суспільних відносин та господарської діяльності, за якими жило Братство, із сучасністю. Зокрема, націленість господарства Братства на використання відновлюваних ресурсів та забезпечення сестейнового стану прилежних екосистем наближає його до цілей і завдань Третьої промислової революції, яка наразі відбувається в світі. Пріоритет інформаційного виробництва у Братстві і його спрямованість на механізацію трудових процесів роблять більш зрозумілими логіку сучасної Четвертої промислової революції. І, нарешті, неоціненним здобутком братчиків є досягнутий ними пріоритет особистісного розвитку людини. Саме це сьогодні стає конче необхідним у світлі П’ятої промислової революції. Особливо зазначається, що в Братстві завдяки її освітній системі вдалося створити унікальний відтворювальний потенціал, який включав: систему необхідного самовідтворення людських особистостей; систему відтворення максимально ефективного використання та використання природного капіталу; систему відтворення синергетичного поєднання людського, природного і фізичного капіталів.Item Ефективність розумних енергомереж: китайський підхід(Сумський державний університет, 2019) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor AnatoliiovychУ роботі розглянуто питання оцінювання ефективності проектів у сфері розумних енергомереж, що важливо для оцінювання результатів функціонування реалізованих проектів та визначення найбільш перспективних проектів, серед тих, які пропонуються до реалізації. Завдання роботи визначити та проаналізувати підходи до оцінювання розумних енергомереж, які застосовуються у Китайській Народній Республіці (КНР). З цією метою виділено два типові підходи, які набули поширення та активно використовуються в КНР. При чому один з них (Індексна система оцінки розвитку енергомережі (Grid development assessment index system) є універсальним: використовується для оцінки як наявних, так і потенційних проектів, – інший (Індикативна система оцінювання пілотних проектів розумних енергомереж (Smart grid pilot project evaluation indicator system) застосовується виключно для оцінювання пілотних проектів (проектів розумних енергомереж, що можуть бути реалізовані). Актуальність роботи обґрунтовується необхідністю визначення найкращих світових практик оцінювання Smart Grid-проектів з огляду на перспективи розвитку розумних енергомереж в Україні, а відтак необхідність відбору найбільш ефективних проектів та визначення найбільш перспективних напрямків розвитку енергетичного сектору. Розбудова розумних енергомереж є необхідною умовою інтеграції української енергетичної системи з енергосистемою Європейського Союзу. Географічний вибір Китайської Народної Республіки для цілей дослідження пояснюється суттєвим прогресом країни у розбудові розумної енергомережі впродовж обмеженого часового інтервалу. Початок активної діяльності у даному напрямку у КНР припадає на період, коли країни Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки здійснили базові реформи, необхідні для реалізації складних інфраструктурних проектів у сфері розумних енергетичних мереж.Item Стратегічні питання розвитку енергетики України: інноваційний, інтеграційний та екологічний аспекти(Сумський державний університет, 2018) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Денисенко, Павло Анатолійович; Денисенко, Павел Анатольевич; Denysenko, Pavlo AnatoliiovychУ роботі визначено стратегічні питання розвитку енергетичного сектору України, вирішення яких дозволить підвищити ефективність реформування галузі. Розглянуто питання вибору стратегічного напрямку розбудови енергосистеми та пов’язані з ним економічні й технічні труднощі. Головне завдання роботи – окреслити коло стратегічних питань розвитку енергетичного сектору України, що потребують подальшого грунтовного дослідження з метою усунення перешкод на шляху системного розвитку енергетики країни. Для цього розглянуто питання розвитку енергетичної системи у трьох аспектах: інноваційному – пов’язаному з провадженням інноваційної діяльності в енергетиці, зокрема з використанням альтернативних джерел енергії як складової сучасної енергетичної системи; інтеграційному – врахування технічних та економічних ефектів від поєднання інноваційних рішень в енергетиці; безпековому – забезпечення національної безпеки держави шляхом досягнення енергонезалежності. Зокрема, було визначено вразливості енергетичної системи України з позицій економічної безпеки країни, що спричинені, по-перше, залежною від імпорту критично важливих енергоресурсів структурою споживання та постачання паливно-енергетичних ресурсів, а, по-друге, значною енергоємністю економіки, що призвело до низької конкурентоспроможності вітчизняної продукції на зовнішньому та внутрішньому ринках. У результаті аналізу інноваційних процесів в енергетичному секторі було визначено проблеми стратегічного планування розвитку енергетики, пов’язані з невизначеністю моделей майбутньої енергетичної системи, та пов’язані з цим ризики. Було розглянуто значення інтеграції енергетичних інновацій до існуючої енергетичної системи при здійсненні інноваційної діяльності, а також важливість максимально можливого використання комбінації інноваційних рішень для створення синергетичного ефекту від їхньої взаємодії з метою підвищення економічної ефективності інноваційних проектів.Item Фактори впливу на стратегічне управління банківським ритейлом(Сумський державний університет, 2018) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Кривич, Яна Миколаївна; Кривич, Яна Николаевна; Kryvych, Yana Mykolaivna; Леміш, І.О.У статті розглянуто підходи до визначення «банківський ритейл», запропоновано трактувати його як окремий сегмент фінансового ринку щодо надання роздрібних банківських послуг із врахуванням потреб клієнтів. Здійснено аналіз сучасного стану роздрібного банківського бізнесу України за спектром основних продуктів та послуг, що відносяться до банківського ритейлу: послуги з використання платіжних карток, прийом та зарахування коштів на депозитний рахунок, споживче кредитування, іпотечні кредити, операції з обміну валюти, інші види розрахунково-касового обслуговування, оренда індивідуальних банківських сейфів. На основі аналізу сучасних каналів збуту банківського ритейлу визначено необхідність створення так званого «віртуального банку», без звичних офісів і відділень, та розвиток мобільних і онлайн-каналів збуту. Розглянуто основні фактори впливу на управління роздрібним банківським бізнесом (масове використання мережі Інтернет, глобалізаційні та інтеграційні процеси, посилення конкуренції між банками та небанківськими установами, технологічний розвиток, нові підходи до просування банківських продуктів) та встановлено ключову роль інформаційних та цифрових технологій у розвитку і функціонуванні банківського ритейлу. В статті виявлено основні проблеми стратегічного управління банківським ритейлом в Україні, проаналізовано досвід провідних країн світу щодо практичного впровадження інновацій у банківському ритейлі та перспективи їх застосування в Україні, у тому числі: розробка та впровадження програного забезпечення і цифрових платформ для автоматизації діяльності банку; застосування в діяльності банків децентралізованої технології блокчейн; технології з обробки та аналізу значних масивів інформації Big Data; технології використання смартфонів для здійснення різноманітних розрахунків Near Field Communication (NFC); технології біометрії для процедури ідентифікації; використання чат-ботів та віртуальних помічників для автоматизації процесів роботи з клієнтами.Item Статистичний аналіз економічної динаміки: парадокс кривого дзеркала(Сумський державний університет, 2018) Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Горобченко, Тетяна Вікторівна; Горобченко, Татьяна Викторовна; Horobchenko, Tetiana Viktorivna; Солодова, Є.Д.; Ткаченко, О.М.За допомогою художніх алегоричних образів та реальної статистики відображено соціально-економічне становище України. Приділено увагу проблематиці реакційних адміністративно-управлінських дій та можливий їх фінал – повна регресивність у досягненні інноваційного розвитку. Дана ситуація актуалізує пошук нових ефективних методів менеджменту, спрямованих на оптимальний вихід із заплутаного лабіринту бездіяльності до конкурентоспроможного рівня економіки країни. На паралельному зіставленні економічних показників України з іншими країнами показано реальне становище України. Порівняння проводилося у три етапи: з групою країн Західної Європи, з країнами-сусідами та країнами Африки. Виявилося, що насправді економіка України потребує невідкладної трансформації та модернізації. Запропоновано потужні каталізатори для вирішення проблем, пов’язаних з незадовільними тенденціями щодо перспектив розвитку національної економіки. До основних напрямів розвитку національної економіки віднесено: підвищення благополуччя та конкурентоспроможності людського капіталу як головного каталізатора росту економіки; перехід від «сировинної» економіки до інноваційної шляхом глибинної переробки природних ресурсів та сільськогосподарської сировини і, як наслідок, отримання найбільш можливої величини доданої вартості та зростання частки експорту інтелектуальної продукції; гармонійна інтеграція інституційної, соціальної, економічної та екологічної сфер для досягнення сталого розвитку; активізація процесів імплементації елементів цифрової економіки в аграрно-індустріальну. Усі економічні процеси потребують сьогодні оцифровки з метою підвищення рівня прозорості економіки. Дані напрями покликані покращити соціально-економічне становище та підвищити інвестиційну привабливість національної економіки.Item Перспективи розвитку готельно-ресторанного бізнесу: досвід України та Європейського Союзу(Сумський державний університет, 2017) Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Лисенко, А.С.У статті проаналізовано інновації готельно-ресторанного бізнесу в Україні, ЄС та інших країнах, проведено їх систематизацію за видами та розкрито їх зміст. Визначено, що інновації готельно-ресторанного бізнесу Європи та інших країн пов’язані з використанням інформаційних технологій, систем управління та обробки інформації й дозволяють раціонально використовувати фінансові, людські, матеріальні ресурси, підвищувати комфорт та зручність клієнтів й економити їх час. Проаналізовано динаміку розвитку готельно-ресторанного бізнесу в Україні в 2012– 2016 рр., визначено характер тенденцій кількості суб’єктів господарювання та обсягу реалізованої ними продукції. Встановлено, що темп приросту обсягу реалізованої продукції суб’єктами готельно-ресторанної сфери у 2015–2016 рр. становить 28–29 %, що більше від темпу приросту до кризи 2014 р., а обсяг реалізованої продукції у 2012–2016 рр. збільшився на 57,33 %.Item Адаптивні системи управління техніко-технологічним оновленням аграрних підприємств(Сумський державний університет, 2017) Данько, Ю.І.; Ларіна, Т.Ф.Поступовий розвиток агропромислового комплексу України та вихід аграрної галузі на ключову позицію у забезпеченні дохідності бюджету країни вимагає осучаснення матеріальнотехнічної бази сільськогосподарських підприємств. Необхідною умовою є розроблення систем управління, здатних забезпечити адаптацію техніко-технологічного стану до світового рівня аграрного виробництва. Запропоновано стратегію відновлення технологічного устаткування на аграрному підприємстві, що базується на принципах системного підходу, яка починатися з виявлення вичерпної множини факторів, що впливають на цей процес, і встановлення зв'язків між ними. Набув подальшого розвитку методичний підхід до економіко-математичного моделювання процесу відновлення машин і технологічного устаткування на аграрних підприємствах, який формується на основі побудови, дослідження взаємозв'язків і вибору оптимальних параметрів системи "виробнича програма – машинний парк – ремонтне виробництво".