Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
8 results
Search Results
Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019-2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисельова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019- 2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисильова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Міжнародні логістичні системи: дослідження трансформацій під впливом рецесії та визначення перспективних напрямів розвитку логістичної архітектури(Сумський державний університет, 2020) Сабадаш, Віктор Володимирович; Сабадаш, Виктор Владимирович; Sabadash, Viktor Volodymyrovych; Чорна, Я.В.; Фалько, К.С.Рецесія, викликана пандемією COVID-19, впливає на діяльність економічних суб’єктів у переважній більшості секторів. Очевидно, що вплив фактору пандемії на транспортнологістичний сектор досяг значного масштабу. Логістичні компанії, які приймають участь у переміщенні (доставці) й зберіганні товарів (вантажів), безпосередньо постраждали від SARSCoV-2. Будучи невід’ємною частиною виробничо-збутових ланцюгів як всередині країн, так і на глобальному ринку, логістичні компанії безпосередньо сприяють торгівлі й комерції та допомагають компаніям доставляти свою продукцію (товари) клієнтам (покупцям, споживачам). Таким чином, збої в ланцюгу поставок, викликані пандемією, суттєво впливають на конкурентоспроможність компаній, комунікації, економічне зростання, створення і збереження робочих місць, масштабування бізнесу. У роботі досліджено функціонування логістичних систем і міжнародних транспортних ланцюгів поставок у складних умовах рецесії, викликаної пандемією COVID-19. Проведено критичний аналіз архітектури, можливостей і ефективності глобальної логістики та викликів, що формують сучасні тренди й поведінку (виробничу, збутову, маркетингову, ін.) економічних суб’єктів. У роботі досліджено впливи пандемії SARS-Cov-2 на ефективність даних систем, а саме – економічний і маркетингові аспекти, а також зрушення в організаційній структурі. У дослідженні виявлено й проаналізовано актуальні трансформації торговельних і логістичних зв’язків і наголошено на необхідності розбудови нової логістичної архітектури з урахуванням ключових чинників впливу на галузь через визначення комплексу економічних (фінансових, комерційних, інвестиційних) показників, що відбивають стан галузі з подальшим розробленням ефективних стратегічних заходів з підтримки й розбудови логістичної архітектури на базі інновацій і упровадження неконфліктних бізнес-практик.Item Адаптивні системи управління техніко-технологічним оновленням аграрних підприємств(Сумський державний університет, 2017) Данько, Ю.І.; Ларіна, Т.Ф.Поступовий розвиток агропромислового комплексу України та вихід аграрної галузі на ключову позицію у забезпеченні дохідності бюджету країни вимагає осучаснення матеріальнотехнічної бази сільськогосподарських підприємств. Необхідною умовою є розроблення систем управління, здатних забезпечити адаптацію техніко-технологічного стану до світового рівня аграрного виробництва. Запропоновано стратегію відновлення технологічного устаткування на аграрному підприємстві, що базується на принципах системного підходу, яка починатися з виявлення вичерпної множини факторів, що впливають на цей процес, і встановлення зв'язків між ними. Набув подальшого розвитку методичний підхід до економіко-математичного моделювання процесу відновлення машин і технологічного устаткування на аграрних підприємствах, який формується на основі побудови, дослідження взаємозв'язків і вибору оптимальних параметрів системи "виробнича програма – машинний парк – ремонтне виробництво".Item Передумови впровадження реінжинірингу маркетингової діяльності українських машинобудівних підприємств(Сумський державний університет, 2017) Кобизський, Д.С.Різкий спад основних економічних показників українського машинобудування зокрема та промисловості в цілому вимагає якнайшвидших та якнайдієвіших заходів для створення ефективної методичної платформи виходу із кризи. Для пошуку найбільш ефективних інструментів та визначення пріоритетних напрямків автором статті проведений аналіз передумов, що призвели до поточної ситуації. Досліджено такі важливі і водночас проблемні, аспекти, як: мотиваційна робота з персоналом, корпоративна свідомість, залучення інновацій, освоєння нових продуктів, освоєння нових ринків збуту, наповнення портфеля замовлень. Як пріоритетний напрямок оперативного перепроектування визначено маркетингову діяльність, а у як найбільш ефективний інструментарій – реінжиніринг маркетингової діяльності. Визначено завдання для створення нового обличчя маркетингу машинобудівного підприємства, його нових функцій, меж впливу та задач. Визначені передумови створюють прозорі вихідні умови для подальшої розробки найбільш ефективних та дієвих методичних рекомендацій реінжинірингу маркетингової діяльності українських машинобудівних підприємств.Item Енергоефективність національної економіки в контексті її еколого-економічної безпеки(Сумський державний університет, 2016) Іскаков, Андрій Андрійович; Искаков, Андрей Андреевич; Iskakov, Andrii Andriiovych; Кобушко, Ігор Миколайович; Кобушко, Игорь Николаевич; Kobushko, Ihor MykolaiovychУ статті досліджено основні проблеми, що стримують розвиток енергозбереження в Україні. Виділено чинники, що перешкоджають впровадженню програм підвищення енергоефективності та енергозбереження, зокрема: низька мотивація, нестача інформації, недостатній досвід фінансування проектів, низький рівень організації та координації проектів підвищення енергозбереження. У роботі проаналізовано світовий досвід розвинених країн в управлінні енергозбереженням (на прикладі Німеччини та Японії). Здійснено аналіз заходів, що сприяли успішній реалізації програм з енергоефективності у цих країнах. У статті обґрунтовано необхідність запозичення досвіду інших країн та одночасного вирішення проблем довкілля з раціональним використання ресурсів. Серед основних заходів, що мають значний вплив на енергоефективність української економіки, автором виділено: масштабне впровадження та обслуговування приладів обліку витрат енергоресурсів; модернізацію систем теплопостачання будинків; використання твердого палива, зрідженого газу та альтернативних джерел енергії; заохочення енерговитратних підприємств до енергозбереження шляхом надання податкових пільг.Item Технологічний розвиток підприємства: критичне осмислення та авторське трактування(Сумський державний університет, 2016) Лігоненко, Л.О.Втрата колишніх технологічних надбань та здобутків, необхідність забезпечення конкурентоспроможності української продукції в умовах переходу до економіки знань та очікування нової технологічної революції зумовлюють інтерес до наукового розроблення проблематики управління технологічним розвитком на рівні підприємства. Вихідною базою для цього є розуміння сутності даного поняття. У статті проведено критичний аналіз існуючих трактувань терміна «технологічний розвиток» та споріднених до нього понять (технічний, організаційно-технічний, інноваційно-технологічний, науково-технологічний), які набули поширення в макро- та мікроекономічних дослідженнях; визначені недоліки, обмеження та дискусійні положення. Визначені сутнісні характеристики цього поняття, що дозволило запропонувати розширене авторське трактування його сутнісних характеристик та зовнішніх проявів.Item Основна причина невдачі реформи в рибогосподарській галузі України(Сумський державний університет, 2011) Вдовенко, Н.М.Проаналізовано проблеми розвитку рибогосподарської галузі України. Показано, що рибогосподарське виробництво перебуває в критичному технологічному та економічному стані. Запропоновано напрями вирішення його основних проблем за допомогою держави. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29657