Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
6 results
Search Results
Item Сталий розвиток як соціально-економічна модель «виграш-виграш»: контексти окремих країн та рекомендації для України(Сумський державний університет, 2024) Філяк, М.С.; Аредов, В.А.У статті досліджено виклики, з якими стикається сучасне суспільство щодо збалансованого розвитку, з урахуванням економічних, соціальних та екологічних аспектів. У цьому контексті концепція сталого розвитку виходить на передній план як соціоекономічна модель, спрямована на досягнення "виграшу-виграшу" для всіх учасників. В статті проаналізовано дослі-дження економістів щодо моделі сталого розвитку в різних соціоекономічних контекстах окремих країн, виокремлюючи зна-чний внесок у цю сферу. Шляхом розгляду моделей розвитку спільнот, таких як "бочка", "лийка" та інші, а також шляхів синтезу елементів розвитку, поглиблено розуміння моделей розвитку спільнот та важливості синтезу елементів розвитку для досягнення сталості. Використання показників сталого розвитку також забезпечує, що розвиток є не лише економічно доцільним, але й соціально та екологічно відповідальним. Поглиблено розуміння моделей розвитку спільнот та важливості синтезу елементів розвитку в русі на шляху до сталого розвитку. Підкреслено значущість показників сталого розвитку як компоненту маркерів розвитку поселень, зокрема, питання доступу до базових послуг, охорони навколишнього середовища та соціальної справедливості.Item Current state and prospects for the development of eco-hotels in Ukraine(Sumy State University, 2024) Ilnytska-Hykavchuk, H.Ya.У статті розкрито стан, проблеми та перспективи розвитку екологічних готелів в Україні. Встановлено, що готельне господарство негативно впливає на природні ресурси, забруднює викидами навколишнє середовище. Зменшення негативного впливу на довкілля можливе завдяки функціонуванню галузі на засадах сталого розвитку. Розкрито принципи діяльності в готельній сфері на основі концепції сталого розвитку. Наведено наявні основні системами сертифікації готелів в світі. Встановлено, що на готельному ринку України лідирує програма екологічної сертифікації Green Key, проте кількість готе-лів, які пройшли екологічну сертифікацію в Україні, ще невелика. В основному готелі, які пройшли екологічну сертифікацію, знаходяться в Києві та Львові (мережа Reikartz, Radisson). Встановлено, що основними перешкодами для впровадження екологізації готельного господарства є відсутність фінансових ресурсів, низька поінформованість суспільства про екологічні практики готелів, низька екологічна культура суспільства, слабка державна підтримка закладів екологічного спрямування, вища вартість послуг. Виділено, що перевагами впровадження екологічних готелів є зниження витрат за рахунок економії ресурсів, зростання позитивного іміджу серед суспільства, активізація використання продуктів місцевого виробництва, популяризація місцевих традицій, ремесел, продукції, використання екологічно чистих продуктів харчування, миючих засобів, зменшення забруднення довкілля, позитивний вплив на здоров’я людей. Запропоновано впроваджувати такі заходи для еколо-гізації діяльності готелів: екологічні матеріали в будівництві, екологічні миючі засоби, органічна продукція харчування міс-цевого вирощування, впровадження екологічного менеджменту, використання продукції та послуг місцевих громад, економія води, збір і використання дощової води, економія енергії, сортування відходів, використання продуктів у великих упаковках, не використовувати пластик, турбота про працівників, використання екологічно чистих транспортних засобів та інше.Item Analysis of implementation the ERP-system for achieving sustainable enterprise development in the context of digital transformation(Sumy State University, 2024) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika Kostiantynivna; Соколов, Максим Анатолійович; Sokolov, Maksym AnatoliiovychЦифрові технології є ключовим фактором економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності підприємств та сталого розвитку. Впровадження систем планування ресурсів підприємства (ERP-систем) є одним із інструментів цифрової трансформації, який має більший потенціал, ніж альтернативні підходи. Ця стаття присвячена аналізу основних переваг та можливостей ERP-систем, а також їх порівнянню з альтернативними шляхами цифрової трансформації, такими як вдосконалення існуючих систем. Дослідження розкриває проблематику, пов'язану з застосуванням застарілих систем управління виробничими підприємствами, та демонструє, що такі системи не здатні забезпечити необхідну координацію та взаємодію між різними функціональними підрозділами підприємства, що призводить до зниження ефективності вироб-ництва, збільшення витрат та погіршення конкурентоспроможності. Сучасні технології, зокрема ERP-системи, дозволяють подолати ці обмеження. ERP-системи є комплексними інформаційними системами, які об'єднують у єдиному інформаційному просторі всі основні бізнес-процеси (БП) підприємства. Це дозволяє оптимізувати процеси, автоматизувати виробництво, моніторити діяльність в реальному часі та підвищувати адаптивність до змін на ринку. Стаття визначає технічні та стратегічні аспекти переходу до ERP-системи та підкреслює, що це не лише технологічний крок, а й стратегічне рішення для створення стійкої та конкурентоспроможної бази для подальшого розвитку бізнесу. Автори пропонують проводити ретельний аналіз доцільності впровадження ERP-системи, враховуючи конкретні потреби та особливості підприємства, зміни на ринку та технологічний прогрес для оптимального вибору та успішної імплементації таких систем. Запропонована стратегія дозволить підприємствам вибрати оптимальний варіант ERP-системи та успішно реалізувати її впровадження.Item Ecological marketing as a component of the policy of sustainable development in the market of ecological goods and services(Sumy State University, 2023) Chernyshov, O.Yu.У статті розглядаються проблеми, пов'язані з формуванням політики сталого розвитку на засадах екологічного марке-тингу вітчизняними підприємствами. Наразі механізми формування ринку екологічних товарів і послуг розробляються та удосконалюються за рахунок складових політики сталого розвитку в частині її екологічної складової. Саме тому, нажаль, «екологічний маркетинг» на враховує соціо-еколого-економічних потреб громад України, а також особливостей формування та розвитку екологічних товарів і послуг. Взаємозв’язок еколого-економічних процесів стає причиною пошуку методів зба-лансованого розвитку суспільства, при якому задоволення потреб теперішніх поколінь не має ставити під загрозу можли-вості майбутніх. У такій ситуації екологічні інновації можуть активізувати процеси екологізації будь-яких галузей народ-ного господарства. Систематизовано причини, що перешкоджають успішній розробці та впровадженню підприємствами цінової політики екологізації. Розглянуто чинники формування стимулюючих умов для розвитку інноваційної діяльності у сфері екологічного маркетингу. З точки зору сталого розвитку потреби задовольняються без шкоди майбутнім поколінням. Це пов’язано з вирішенням комплексу екологічних проблем: зелених, коричневих, синіх і глобальних. Водночас зі зміною став-лення до економічного розвитку та формуванням ідеології сталого розвитку змінювалися й концепції розвитку суб’єктів гос-подарювання. Кожна наступна концепція розвитку суб'єктів господарювання, звичайно, не заперечує попередню, а доповнює її. Так, якщо концепція маркетингу говорить про необхідність задоволення потреб, то це не означає, що не слід приділяти увагу зниженню собівартості продукції тощо. Відповідно до концепції сталого розвитку, концепція екологічного маркетингу є також розвиваючу, яка полягає в орієнтації виробництва і збуту на задоволення екологічно орієнтованих потреб і запитів споживачів, створенні та стимулюванні попиту на екологічні товари (продукцію чи послуги) – економічно ефективні та екологічно безпечні у виробництві та споживанні з урахуванням різноманітних інтересів суб'єкти ринку.Item Ecological marketing in the paradigm of sustainable development: theoretical and methodological aspect(Sumy State University, 2023) Kniazieva, T.V.; Orokhovska, L.A.Розглянуто теоретико-методологічні підходи до розбудови сфери маркетингу в інформаційному суспільстві на принци-пах сталого розвитку, що обумовлено завданням створення і підтримки, за допомогою маркетингу, конкурентних переваг, сумісних з завданнями концепції сталого розвитку, адаптації маркетингової орієнтації організацій до потреб сталого роз-витку з метою гармонізації взаємодії «природа – суспільство». Показано, що в сфері маркетингу орієнтація на концепцію сталого розвитку актуалізувала формування ідеології сталого маркетингу та сталого споживання, сталої маркетингової організації та сприяла формуванню екологічного маркетингу, який орієнтується на демонстрацію компаніями етичним спо-живачам позитивної соціальної та екологічної поведінки, відповідальності за екологічну безпеку, життя та здоров’я спо-живачів. Відповідно до курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу, перед економічною політикою держави ста-виться завдання розбудови економіки на принципах сталого розвитку. Актуалізовано питання необхідності поєднання зусиль держави та громадянського суспільства для реалізації концепції сталого розвитку. Вказано, що для подолання домінування ресурсо- та енергоємних галузей і технологій, сировинної орієнтації експорту, яка домінує в Україні, державна політика має враховувати здобутки Четвертої технологічної революції та здійснювати підтримку наукоорієнтованих виробництв. Розглянуто роль досягнень Четвертої технологічної революції, для вирішення проблем сталого розвитку завдяки технологіям альтернативного видобутку енергії, «розумним» технологіям для будинку, хмарним технологіям, які стають базою для роз-рахунків ощадливого розподілу ресурсів та оптимального задоволення потреб споживачів. Показано, що зусиллями громадян-ського суспільства, з сформованою екологічною свідомістю, можливо подолати ідеологію споживацького суспільства, яка призвела до глобальної екологічної кризи та не допустити нехтування бізнесом вимог з охорони навколишнього середовища, економії капіталовкладень в екологічну сферу.Item Economic analysis of energy efficiency of China's and India's national economies(Sumy State University, 2023) Узі, Зіхуей; Узи, Зихуей; Ji, Zihui; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna MykolaivnaРозвиток суспільства сильно залежить від енергії. Однак екстенсивне використання енергії викликає глобальні проблеми, такі як виснаження ресурсів і потепління клімату. Китай та Індія є типовими швидкозростаючими країнами, що розвива-ються, економічний прогрес в яких залежить від традиційного споживання енергії. Для реалізації бачення сталого розвитку цих держав необхідно вивчити економічну ефективність використання енергії цими націями. На основі аналізу тенденцій енергоспоживання та валового внутрішнього продукту в Китаї та Індії з 1990 по 2019 роки в цій статті обговорюються зміни індексу енергоспоживання на одиницю валового внутрішнього продукту. Автори дійшли висновку, що споживання енер-гії в Китаї та Індії здебільшого здіснюється промисловістю, житловим сектором і транспортом. Якщо аналізувати за типами ресурсів, Китай споживає переважно вугілля, нафтопродукти та електроенергію, тоді як Індія живиться здебіль-шого вугіллям, нафтопродуктами, біопаливом та відходами. Оскільки обидві країни переважно використовують вугілля та нафтопродукти, які належать до викопного палива, вони викидають велику кількість вуглекислого газу, що загрожує якості навколишнього середовища. Зважаючи на це, Китай та Індія повинні зосередитися на розвитку зеленої енергетики. Загальне споживання енергії в Китаї набагато більше, ніж в Індії, а валовий внутрішній продукт Китаю перевищує індійський. Однак енергоспоживання Китаю на одиницю валового внутрішнього продукту менше, ніж в Індії. Чим вище споживання енергії на одиницю валового внутрішнього продукту, тим більша залежність економічного розвитку країни від енергії. Тож пропозиції авторів полягають у стимулюванні розвитку невикопних джерел енергії та коригуванні енергетичного балансу досліджува-них країн, переробки твердих відходів та заохоченні торгівлі викидами, кліматичних інвестицій та фінансування в державах для досягнення цілей сталого розвитку.