Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
2 results
Search Results
Item Sustainable Development of Basic Territorial Self-sufficient Entities of Ukraine and Poland(Sumy State University, 2019) Khlobystov, I.V.; Zharova, L.V.The paper aimed on the basis of analysis of Basic territorial self-sufficient entities (BSTEE) in Ukraine and Poland and their budget constraints to confirm the hypothesis about mismatch between the needs and opportunities for attracting budget funds (on the example of the environmental tax in Ukraine and decreasing of the environmental tax rate in Ukraine over the last 5 years) and systemizing the opportunities experience in this field of communes in Poland. It has been proved that increasing the efficiency of collecting and using financial resources for rising effectiveness of territorial development on a basic level are: simplifying tax administration; providing institutional capacity and permits for its accumulation, storage in banking institutions, for the purpose of pooling environmental tax funds with other communities to form joint financial associations; clarification of the articles that can be spent on environmental tax, the inclusion of these articles in the direction of expenditure aimed at integrated design of sustainable development territories. The authors focused on the hypothesis that for the basic territorial entities the efforts should be concentrated on the identifying the perspective economic vectors of development and forming the bases for implementation all previous formulated issues within the framework of designing, programming and policy making. It is emphasized that the perspective direction of BSTEE development may not coincide with the traditional economy, but rely on the available and perspective natural, human and infrastructural resources. It is proved that the economic profile of BSTEE should include variability of development taking into account the tendencies of nature management, demand and perspective of certain types of resources. The article concluded that it is substantiated that for the BSTEE at the time of determining the perspective economic orientation of development as a sphere of application of efforts within the framework of designing, programming and policy making. This allows the industry that forms the economic “profile” of BSTEE to become the basis. That is, one that has prospects for development for 10–15 years.Item Environmental Tax Reform in the Czech Republic: Results of a Qualitative Survey in Businesses2(Видавництво СумДУ, 2009) Шауер, П.; Воячек, O.У даній роботі представлені результати міжнародного проекту «petrE» (Продуктивність ресурсів, реформа екологічного податку та стійкий розвиток у країнах Європи), що фінансується англо-німецькою організацією. Відповідно до проекту, були зроблені кількісні і якісні дослідження в комерційній діяльності компаній Чехії. Предметом дослідження є сфера екологічних податків у Чехії. У Чеській республіці екологічні податки мають тривалу історію. Переміщення податкового навантаження з прибуткових податків на природоохоронні потреби широко розповсюджена в країнах західної Європи, хоча для Чеських виробників подібний досвід застосовується вперше. Реформа екологічного податку – це відносно нові перетворення для всих ключових учасників, включаючи й комерційні компанії. У даній роботі було показано, як чеський бізнес ставиться до проблем реалізації реформи екологічного податку. Огляд показує, що бізнес обізнаний з системою екологічних податків та їх впливу, але ймовірно не ознайомлений з ідеєю (повної) реформи екологічного оподатковування. Зокрема дослідження показало, що представники бізнес кіл не проінформовані про те, що екологічний податки вводяться за рахунок зменшення прибуткових податків (трудових податків). Вважається, що екологічні податки це ще одні додаткові важелі впливу держави з метою поліпшення якості навколишнього природного середовища, зменшення використання енергетичних ресурсів і стимулювання ресурсо- і енергозберігаючих технологій. Збільшення податкові надходження від екологічного оподатковування розглядається підприємствами як чергова дія держави на залучення більшої кількості фінансових ресурсів для своїх потреб. Низька інформованість стейкхолдерів свідчить про неефективну інформаційну кампанію з боку держави при вдосконаленні екологічного законодавства країни. Що стосується розвитку інноваційних ресурсо- та енергозберігаючих технологій то головним фактором, як стверджується в роботі, є створення довгострокової програми розвитку інноваційних технологій на період часу не менше 20-30 років. Для виробничих підприємств мінімально допустимою по часу можна вважати стратегію розвитку на період часу 10-15 років. Проведене дослідження показало, що для стимулювання природоохоронної діяльності і зменшення енергозалежності виробничих підприємств екологічні податки відіграють значну, але не головну роль. Аналіз показав, що більшість виробничих об’єднань цікавляться тенденціями змін цін на нафту, і майбутнє зростання цін на енергетичні ресурси виступає набагато важливішим чином впровадження нових технологій, ніж вдосконалення системи екологічного оподаткування. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/8731