Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198

Browse

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Item
    Analysis of financial stability to the banking system and assessment level influence of innovative technologies
    (Sumy State University, 2022) Shumeiko, Y.O.; Гриценко, Лариса Леонідівна; Гриценко, Лариса Леонидовна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Дахер, Катерина Анатоліївна; Дахер, Екатерина Анатольевна; Dakher, Kateryna Anatoliivna
    У статті здійснено аналіз рівня фінансової стійкості банківської системи у період кризових явищ. Дослідження про-ведено за допомогою даних найбільш відомих рейтингових агентств, базуючись на звітності НБУ, офіційній статистиці банків та експертних оцінках. В процесі здійснення рейтингування основними критеріями оцінки виступили: рентабельність активів та власного капіталу; рівень миттєвої ліквідності та фінансового левериджу; частка проблемних кредитів; ризики власників та рівень загальної стресостійкості. В ході дослідження виявлено, що основними проблемами є загальне зниження бізнес-активності під час карантину та воєнного стану в країні, падіння попиту на кредити та банківські послуги, що нега-тивно позначилися на процентних і комісійних доходах банків, проте, їх відновлення та забезпечення прибутковості було здійснено за рахунок безготівкових операцій. Для визначення рівня впливу інноваційних технологій на банківський сектор України в статті здійснено порівняння показників рівня проникнення діджитал з іншими країнами на основі даних Глобальної Фінансової Інклюзії. Аналіз здійснено за допомогою індикаторів проведення фінансових транзакцій через мобільні банківські сервіси. За результатами аналітичної оцінки визначено, що рівень проникнення інноваційних технологій в банки України по відношенню до аналізованих країн значно відстає, проте має позитивну динаміку. Розкрито особливості інноваційних тех-нологій в банківському секторі Європи. Доведено, що основна їх відмінність від українських сервісів полягає в тому, що при-близно половина кращих інноваційних моделей, знайдених в мобільних додатках європейських банків, не має прямих аналогів в Україні – переважно в силу особливостей розвитку Європейського онлайн-банкінгу. За результатами дослідження зроблено висновки, що не зважаючи на складну ситуацію з банківським сектором протягом останніх років, фінансова стійкість бан-ківської системи значно знизила свій рівень стабільності, проте активний перехід банків на дистанційний режим роботи та зростання цифровізації бізнес-процесів допомогли банкам не погіршити життєздатність в умовах кризових явищ.Безпосередній вплив якісних мобільних сервісів банку дозволить підвищувати не тільки його фінансову стійкість, а й конку-рентоспроможність на ринку.
  • Item
    Dynamics of reproduction of economic systems in the transition to digital economy – in the light of synergetic theory of development
    (Sumy State University, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Михайлов, Сергій Олексійович; Михайлов, Сергей Алексеевич; Mykhailov, Serhii Oleksiiovych; Михайлов, Олексій Олексійович; Михайлов, Алексей Алексеевич; Mykhailov, Oleksii Oleksiiovych; Стародуб, Ігор Андрійович; Стародуб, Игорь Андреевич; Starodub, Ihor Andriiovych; Скрипка, Є.О.
    У статті досліджено основні проблеми реструктуризації соціально-економічних систем як складової формування циф-рової економіки. Розглянуто поняття «система», її елементи, взаємозв’язки між ними, функціональне середовище системи. Проаналізовано основні характеристики параметрів стану системи. Зазначено, що системи об'єднуються у більші сис-темні утворення, які називаються надсистемами. Визначено поняття структури системи та подано її основні параметри. У дослідженні процесів функціонування систем дуже важливу роль відіграють такі категорії, як ієрархія та функція. Авто-рами визначено, що для виконання завдань свого існування будь-яка система має здійснювати комплекс взаємопов'язаних функцій. Чим ефективніше виконується кожна з зазначених функцій, тим ефективніша діяльність усієї системи, і тим вища можливість накопичення системою вільної енергії, а будь-який процес відтворення стану системи слід розглядати як ціле, що більше суми окремих підпроцесів, з яких воно складається. У свою чергу, час умовно можна вважати ще однією, гори-зонтальною віссю вимірів, у яких формується система. Цей вимір може бути названий образно «лінією часу» або «лінією життя» системи, а параметри часу (послідовність, тривалість, темп, швидкість, рівень синхронності процесів, час перемикання) відображають кількісні та якісні сторони реалізації окремих процесів (підпроцесів) відтворення системи. Перехід суспільства до нової формації пов’язаний із зміною стану соціально-економічних систем, невід’ємною складовою чого є процеси реструктуризації (зміни параметрів, які формують їх структуру). Автори запропонували умовну схему форму-вання системи як просторового об'єкта та процесу та охарактеризовано окремі види реструктуризації соціально-економіч-них систем в ході сучасних цифрових трансформацій. Як ілюстрація таких процесів проаналізовано структурні зрушення в енергетичному секторі України за період 2010–2020 років. Це доводить той факт, що характеристики структури економіч-них систем є важливим предметом управління соціально-економічним розвитком, а аналіз процесів реструктуризації є дієвим інструментом обґрунтування управлінських рішень та регулювання економічних процесів з метою забезпечення сестейнового соціально-економічного розвитку.
  • Item
    Restructuring of socio-economic systems as a component of the formation of the digital economy in Ukraine
    (Sumy State University, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych
    У статті досліджено основні проблеми реструктуризації соціально-економічних систем як складової формування цифрової економіки. Розглянуто поняття "система", її елементи, взаємозв’язки між ними, функціональне середовище системи. Проаналізовано основні характеристики параметрів стану системи. Зазначено, що системи об'єднуються у більші системні утворення, які називаються надсистемами. Визначено поняття структури системи та подано її основні параметри. У дослідженні процесів функціонування систем дуже важливу роль відіграють такі категорії, як ієрархія та функція. Авторами визначено, що для виконання завдань свого існування будь-яка система має здійснювати комплекс взаємопов'язаних функцій. Чим ефективніше виконується кожна з зазначених функцій, тим ефективніша діяльність усієї системи, і тим вища можливість накопичення системою вільної енергії, а будь-який процес відтворення стану системи слід розглядати як ціле, що більше суми окремих підпроцесів, з яких воно складається. У свою чергу, час умовно можна вважати ще однією, горизонтальною віссю вимірів, у яких формується система. Цей вимір може бути названий образно "лінією часу" або "лінією життя" системи, а параметри часу (послідовність, тривалість, темп, швидкість, рівень синхронності процесів, час перемикання) відображають кількісні та якісні сторони реалізації окремих процесів (підпроцесів) відтворення системи. Перехід суспільства до нової формації пов’язаний із зміною стану соціально-економічних систем, невід’ємною складовою чого є процеси реструктуризації (зміни параметрів, які формують їх структуру). Автори запропонували умовну схему формування системи як просторового об'єкта та процесу та охарактеризовано окремі види реструктуризації соціально-економічних систем в ході сучасних цифрових трансформацій. Як ілюстрація таких процесів проаналізовано структурні зрушення в енергетичному секторі України за період 2010-2020 років. Це доводить той факт, що характеристики структури економічних систем є важливим предметом управління соціально-економічним розвитком, а аналіз процесів реструктуризації є дієвим інструментом обгрунтування управлінських рішень та регулювання економічних процесів з метою забезпечення сестейнового соціально-економічного розвитку.
  • Item
    Perspectives on global competitiveness in terms of modern challenges and threats: the case of leading world’s economies for Ukraine
    (Sumy State University, 2021) Школа, Вікторія Юріївна; Школа, Виктория Юрьевна; Shkola, Viktoriia Yuriivna; Домашенко, Марина Дмитрівна; Домашенко, Марина Дмитриевна; Domashenko, Maryna Dmytrivna; Vavilichev, M.D.
    Визначено теоретичні основи концепції конкурентоспроможності економіки, фактори та закономірності формування конкурентоспроможності країни в світовому рейтингу. Дослідження зосереджено на аналізі показників глобальної конкурентоспроможності світових економік і факторів, що впливають на них з урахуванням сучасних викликів і перспективних загроз. Проведено оцінку та порівняння конкурентоспроможності України та країн, що мають найвищі показники згідно зі світовим рейтингом, складеним за показниками GCI і WCR, – 10 країн – Данія, Німеччина, ОАР Гонконг, Японія, Нідерланди, Сінгапур, Швеція, Швейцарія, ОАЕ, США. Оцінка сильних і слабких сторін проводилась методом взаємного порівняння. Описано основні загрози і виклики на глобальному та національному рівнях. Досліджено відповідні показники економік провідних країн в контексті глобальних ризиків, визначених на довгострокову перспективу, і національних викликів. У дослідженні використовується змішаний підхід, що включає факторний аналіз і описову статистику. Пропонується застосовувати індексний метод, розроблений на основі підходу «відстань до кордону» стосовно до індексного ранжирування країн, трансформованому у висхідні індекси. У майбутніх дослідженнях можуть бути вивчені можливості оптимізації національних конкурентних переваг з урахуванням глобальних викликів, постійного моніторингу останніх тенденцій в світовій економіці і аналізу впливу процесів глобалізації на формування конкурентоспроможності країни.
  • Item
    Regional Economic Development in The Context of the COVID-19 Pandemic and the Economic Crisis
    (Sumy State University, 2021) Лукаш, Ольга Анатоліївна; Лукаш, Ольга Анатольевна; Lukash, Olha Anatoliivna; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Kozlov, D.V.; Mukorez, A.I.
    Важливо аналізувати прояви кризи на регіональному рівні, що дає змогу як регіональним (місцевим) органам влади, так й загальнодержавним розробляти дієві інструменти підтримки. З даної точки зору важливо чітко розуміти на які саме аспекти економічного розвитку кризи має ключовий вплив, та чи є такий вплив рівномірним за різними галузями та сферами економічного розвитку. Проблемі оцінювання стану бізнес-середовища приділяється значна кількість уваги. Однак, основним недоліком більшості з них можна назвати те, що їх часом складно провести з точки зору оперативного аналізу та доступності відкритих даних. Об’єктом дослідження є процеси дослідження стану економіки регіону. Предметом дослідження є вплив пандемії COVID19 та поточної економічної кризи на економіки регіону. В процесі виконання наукової роботи вирішено завдання щодо: визначення ключових проблемних факторів щодо регіонального економічного розвитку, в т.ч. зумовлених впливом пандемії та локдауну; визначено достовірні, вільно доступні та актуальні джерела статистичної інформації за регіональним економічним розвитком; запропоновано комплексний метод узагальнюючої оцінки впливу пандемії COVID-19 та економічної кризи на регіональний економічний розвиток. Ми запропонували зробити аналіз впливу пандемії COVID-19 та поточної економічної кризи на економічний розвиток регіонів України на прикладі Сумської області. Аналіз ґрунтується на відкритих даних статичних органів, які періодично публікують щомісячну та щоквартальну інформацію. Дослідження підтвердило серйозного негативного впливу локдауну та пандемії на економічний розвиток регіону за рядом ключових показників: індекс промислової продукції, обсяг реалізованої промислової продукції, вантажообіг та пасажирообіг. Водночас, ми спостерігаємо в цілому нейтральний вплив кризи на такі регіональні показники економічного розвитку, як обсяг експортно-імпортних товарних операцій та стабільність обороту роздрібної торгівлі.