Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
7 results
Search Results
Item Формування конкурентного середовища у освітньому просторі: роль освітніх провайдерів(Сумський державний університет, 2022) Лукаш, Ольга Анатоліївна; Лукаш, Ольга Анатольевна; Lukash, Olha Anatoliivna; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Танащук, М.С.У статті досліджено стан розвитку конкурентного середовища освітньої галузі. Більшість досліджень поточного та майбутнього стану вищої освіти сходяться на кількох висновках. Одним із таких висновків є те, що ділова етика та практика стають прийнятними у вищій освіті. Багато тенденцій, з якими стикається освітня галузь, наразі добре відомі та мають прямі стратегічні наслідки (наприклад, необхідність збереження принципу суспільного блага як важливого компонента місії університету, необхідність прийняти стратегії формування бюджету, щоб збалансувати зменшення державного фінансування), кілька інших тенденцій мають багатогранний вплив на вищу освіту. Детальний аналіз сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, свідчить про те, що сектор вищої освіти повинен відповісти на основні сучасні виклики, які було проаналізовано. Основний фокус освітніх провайдерів зосереджений на підтримці інституційної репу-тації та наданні послугах суспільству. Заклади освіти повинні стати підприємливими, а менеджери повинні керуватися бізнес-мисленням у своїй діяльності, діяти як лідери та збалансовувати престиж та ринкові принципи у своїх рішеннях. Конкуренція між дослідницькими університетами не тільки здебільшого спрямована на дослідження, але й торкається широкого кола питань: конкуренція за студентів, гранти, відкриття, патенти, науковців, державні та приватні ресурси тощо. Креативність та інновації мають важливе значення у вищій освіті та науці, а отже, в центрі уваги вчених і прак-тиків управління, можна виокремити чотири проблеми, які необхідно вирішувати і актуальність яких поступово зростає: зростаюча напруженість між конкуренцією та спільнотою (суспільством); навантаження на окремих осіб (науковці, викладачі, менеджери) та ЗВО, що виникає через численні конкурентні змагання; зміна відносин між організацією діяль-ності ЗВО та окремими дослідниками (працівниками); вплив рейтингів та статусної конкуренції на загальну інноваційну здатність системи освіти.Item Системний підхід до оцінки стану та розвитку системи охорони здоров’я метрополії м. Львова(Сумський державний університет, 2022) Корнійчук, О.П.В умовах російсько-української війни та COVID-пандемії існує потреба у розгортанні науково-експертних дискусій щодо створення конкурентоспроможних метрополійних просторів, які матимуть здатність інтегрувати країну. Насамперед це стосується сфери охорони здоров’я для суттєвого покращення доступності і якості медичної допомоги. У статті розкрито стан системи охорони здоров’я метрополії в контексті сучасних викликів. Розглянуто методичні підходи для аргументу-вання системних бачень щодо перспектив її розвитку в м. Львові. Запропоновано підхід до оцінки метрополійного простору м. Львова у сфері охорони здоров’я, який охоплює інфраструктуру закладів охорони здоров’я в трьох зонах метрополійного тяжіння. Визначено, що до першої зони з радіусом 15 км. входить громада м. Львова. До сфери її відповідальності відне-сена організація надання первинної медичної допомоги. До другої зони з радіусом 60 км відноситься територія Львівського району, який організовує надання вторинної медичної допомоги. Третя зона охоплює 300 км з метою надання високоспе-ціалізованої медичної допомоги. До неї входять Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Волинська, Рівненська та частково Вінницька області. Встановлено, що починаючи з 2010 р. для м. Львова характерне помітне зростання викликів екстреної та невідкладної медичної допомоги. При цьому для більшості областей метрополійного регіону мають місце зворотні тенденції щодо зменшення цих викликів. Крім цього має місце зростання у місті більш ніж на половину кількості хворих на інсульт. На фоні зростання чисельності сімейних лікарів у розрахунку на 10 тис. населення це певним чином вказує на недостатні темпи реформування первинної медичної допомоги в м. Львові. Акту-ально дослідження викликана потребою захисту держави і суспільства в умовах сучасних викликів.Item Under the "Belt and Road" background of the new path of sports tourism industry development in China(Sumy State University, 2022) Ziming, L.; Kharchenko, T.O.В останні роки індустрія спортивного туризму в Китаї отримала всебічний розвиток, Китай став спортивною країною, а розвиток індустрії спортивного туризму також зробив великий внесок у розвиток національної економіки. "Пояс і шлях", також відомий як "Економічний пояс Шовкового шляху" та "Морський Шовковий шлях XX століття", є важливою стратегією координації внутрішніх та зовнішніх справ, а також просування економічного відкриття та розвитку в новий період Китаю. Економіка спортивного туризму є важливою частиною національної економіки Китаю. На тлі економічної стратегії "Пояс і шлях" розвиток індустрії спортивного туризму також стикається з великими труднощами. Тому, приймаючи стратегію "Пояс і шлях" як основу, в цій статті обговорюються проблеми розвитку промисловості спортивного туризму в Китаї, а також пропонуються контрзаходи для сталого розвитку індустрії спортивного туризму в Китаї. В даний час світова еко- номіка демонструє тенденцію глобалізації та перетворення "Поясу і шляху" з ініціативи на практичну дію, що, безсумнівно, є змістовною відповіддю на несправедливе явище глобалізації. Використовуючи культурні витоки стародавнього Шовкового шляху, концепція взаємовигідного обміну "Пояс і шлях" тісно пов'язує Китай з багатьма країнами Південно-Східної Азії, Африки та Європи та створює велику платформу для майбутнього розвитку економіки Китаю. Відповідно до цієї схеми китайська спортивна індустрія може активно розвиватися. З підвищенням рівня життя людей заняття спортом та туризм стали осно- вними формами оздоровлення та відпочинку. Інтегровані заходи спортивного туризму значною мірою відповідають прагненню людей до здоров'я та моди, а індустрія спортивного туризму швидко розвивається, щоб задовольнити суспільні потреби. Роз- витку спортивного туризму, як галузі, що розвивається, приділяється все більше і більше уваги. На тлі швидкого розвитку науки та техніки, а також економічної глобалізації, промислова інтеграція є новим способом сталого промислового розвитку. Ряд програмних документів, виданих Державною радою, Головним державним управлінням спорту, Міністерством культури та туризму, створили сприятливі умови для комплексного розвитку традиційного спорту та індустрії туризму.Item Analysis of the Definition of “Change” as an Economic Category(Sumy State University, 2021) Гриценко, Павло Валерійович; Гриценко, Павел Валериевич; Hrytsenko, Pavlo Valeriiovych; Коваленко, Євген Володимирович; Коваленко, Евгений Владимирович; Kovalenko, Yevhen Volodymyrovych; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Вороненко, Вячеслав Игоревич; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Smakouz, A.M.; Stepanenko, Y.S.У статті досліджено загальні світові тенденції у сфері управління змінами в бізнесі, в яких автори висвітлили різнобічний погляд науки та узагальнили інформацію щодо дефініції "зміни", надавши кожному із існуючого переліку дефініцій характеристику, яка стосується масштабу. Автори статті провели аналіз теоретичних підходів до дефініції збоку різних науковців та визначили основні характеристики даних підходів. Аналіз показав, що більшість науковців трактують зміни, як узагальнюючу категорію, спираючись на загальні економічні положення, що стосуються стратегічного потенціалу, вільних ринків, поведінкових властивостей. За результатами дослідження авторами сформовано узагальнюючу таблицю, в якій відображена окрема характеристика та тлумачення терміну "зміни", що надається різними науковцями. В результаті проведеного дослідження, авторами сформовано власне трактування дефініції на основі обробленої літератури, яке на відміну від інших трактує зміни, як організаційних процес, що перебуває в постійному русі та адаптації до нової інформаційної економіки. При цьому в якості основної драйверу адаптації до змін автори вважають бізнес-процесну модель організаційної структури, яка будується на оптимізації функціональних та інформаційних потоків та кардинально іншому підході до використання людського ресурсу. Практичні приклади, наведені авторами, підтверджують головну тезу всіх науковців, яка полягає у невідворотності впровадження трансформаційних методик управління бізнесом, що вважаються більш гнучкими, а тому і більш ефективними в сьогоднішніх реаліях світової економіки. Авторами надані рекомендації щодо подальших досліджень процесів змін, які повинні зосереджуватись на чіткому балансі між розробленням нових методичних підходів та їх науковому обгрунтуванні.Item Digitalization in Realization of Ecological and Economic Principles of Managing Sustainable Development of Agrarian Enterprises(Sumy State University, 2020) Zos-Kior, М.V.; Ilin, V.Y.; Kyryliuk, I.M.; Solod, O.V.Розглянуто питання діджиталізації еколого-економічних принципів управління розвитком аграрного підприємства. Представлено ефективні техніки адаптації підприємств до викликів смартекономіки, що змінює людські потреби, продукти, послуги, ланцюжки вартості, ринки, технологічні процеси, бізнес-моделі, форми конкуренції та ділового партнерства. Доведено ефективність точного землеробства, що включає паралельне водіння, картування врожайності, диференційоване внесення насіння та добрив. Визначено, що вагомим стримуючим чинником становлення в Україні смарт-агробізнесу є відсутність системного попиту на цифрові рішення з боку вітчизняних аграрних підприємств та сільських громад та неготовність (стратегічну, фінансову, технологічну, кадрову, організаційну і т. ін.) більшості підприємств та громад до кардинальних інновацій. Розглянута система вимірюваних показників і можливості платформи Hummingbird Technologies та наслідки її впровадження для управління земельними ресурсами, зокрема нормалізований відносний індекс біомаси, індекс листкової поверхні, карта неоднорідності посівів, карта ризику вилягання рослин, карта наявності бур’янів, карта густоти сходів, створення електронних карт завдань, карта-завдання на диференційоване проведення десикації, картазавдання на диференційоване внесення гербіцидів, карта-завдання на диференційоване внесення регуляторів росту рослин. Доведено необхідність активізації роботи сільських громад, які намагаються всіляко комунікувати з агровиробниками на взаємовигідних умовах та з іншими стейкхолдерами задля сталого розвитку сільських територій. Розглянуто питання участі сільських громад у проєктах щодо підвищення родючості ґрунтів, організації органічних господарств, обслуговуючих кооперативів, що прямо чи опосередковано пов’язані з ефективним управлінням еколого-економічним розвитком аграрних підприємств. Доведено необхідність підвищення кваліфікації бізнес-інженерів і персоналу та посилення аналітичного інструментарію аграрних підприємств при впровадженні засобів діджиталізації господарської діяльності.Item Modern Trends in the Development of Renewable Energy: the Experience of the EU and Leading Countries of the World(Sumy State University, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Piven, V.S.Одним з ключових моментів сестейнового розвитку є енергетична безпека і незалежність. У сучасних умовах стрімкого ростра і розвитку технологій все більше уваги приділяється пошукам практичних рішень екологічно безпечного і недорогого виробництва енергії. Питаннями розвитку і використання альтернативних джерел енергії вже тривалий час займаються вчені різних сфер наукової діяльності в усьому світі. Частка відновлюваних джерел енергії в генерації електроенергії в усьому світі неухильно зростає, що свідчить про розширення використання енергії, одержуваної з альтернативних джерел, таких як, наприклад, вітер і сонце. Дані тенденції свідчать про прагнення споживачів максимально відмовитися від використання викопних джерел енергії і атомних станцій з метою забезпечення подальшого сестейнового розвитку. У сформованих умовах пандемії COVID-19 попит на електроенергію в усьому світі знизився, однак, як показує дослідження, на розвиток відновлюваної енергетики дана пандемія не вплинуло. У статті проведений аналіз сучасних трендів у розвитку відновлюваної енергетики з урахуванням вже отриманого досвіду країн ЄС і провідних країн світу в цій сфері. В результаті були зроблені висновки про те, що в сучасних умовах для досягнення сестейнового розвитку необхідні трансформаційні процеси в такій важливій сфері, як енергетика. Потужним поштовхом для подібних змін послужили різні процеси в світовій економіці, які сприяли інтенсивному розвитку альтернативних джерел енергії. Багато країн добилися істотних успіхів у розвитку відновлюваної енергетики.Item Сучасні тренди розвитку соціально-економічних систем(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychДосліджуються зміст та сфери застосування понять "тренд" та "тенденція" щодо розвитку соціально-економічних систем. Формулюється визначення зазначених термінів. У широкому розумінні трендом необхідно вважати відносно стійке спрямування розвитку певного явища. В економічних системах зазначене спрямування реалізується через динаміку: сукупності співвідношень (між окремими частинами систем), властивостей (притаманних системам), показників доходів і витрат, попиту та пропозиції, ознак споживчих потреб та уподобань користувачів, параметрів технологічної основи та ін. Визначаються класифікаційні ознаки та взаємні відносини різних видів трендів, зокрема, метатренду, мегатренду, соціокультурного тренду, тренду споживання та бізнес-тренду. Критеріальною основою віднесення до певного виду тренду є виміри (умовні сфери), на які впливає тренд. До таких вимірів віднесені: продуктовий, ринковий, соціокультурний, економічний, технологічний, цивілізаційний, природний. Показані процеси еволюції трендів. Зокрема, тренд споживання (який охоплює продуктовий, ринковий та соціокультурний виміри) може розвинутися у соціокультурний тренд (який на додачу охоплює ще й економічний вимір). Останній же тренд може перерости у мегатренд (що включає вплив також на технологічний вимір). Коли мегатренди починають також впливати на цивілізаційний і природний вимір, вони переростають у метатренди. Такий шлях, зокрема, пройшли мегатренди: індустріалізації, електрифікації, автомобілізації, комп’ютеризації, цифровізації та ін. Сьогодні таким шляхом слідують мегатренди: альтернативної енергетики, адитивних технологій, Інтернету речей, штучного інтелекту, кібергізації, хмарних технологій, індустріального агровиробництва та ін. Зазначається, що наразі людство переживає епохальний тренд фазового переходу до нової соціально-економічної формації, який реалізується в ході одночасно трьох промислових революцій: Третьої, Четвертої і П’ятої.